Постанова № 9618743, 15.04.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №6.14

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 квітня 2010 року Справа № 2а-1646/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Чернявської Т.І.,

за участю

секретаря судового засідання Ігнатович О.А.

та

представників сторін:

від прокурора -прокурор відділу представництва інтересів громадян

та держави в судах прокуратури області

Шидлаускас П.В. (посвідчення від 09.10.2006 № 129)

від позивача не прибув

відповідача ОСОБА_2.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську

справу за адміністративним позовом

прокурора м. Антрацита Луганської області в інтересах держави в особі

Антрацитівського міськрайцентру зайнятості Луганської області

до ОСОБА_2

про стягнення допомоги по безробіттю в розмірі 1595,59 грн.,

ВСТАНОВИВ:

03 березня 2010 року прокурор м. Антрацита Луганської області звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом в інтересах держави в особі Антрацитівського міськрайцентру зайнятості Луганської області до ОСОБА_2 про стягнення допомоги по безробіттю в розмірі 1595,59 грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор послався на те, що відповідач з 23.12.2008 був зареєстрований у Антрацитівському міськрайцентрі зайнятості Луганської області як такий, що шукає роботу. В статусі безробітного ОСОБА_2. перебував на обліку з 30.12.2008 по 07.08.2009.

Відповідно до Закону України від 02 березня 2000 року № 1533-III «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» відповідачеві було призначено і в період з 30.12.2008 по 09.06.2009 включно виплачено допомогу по безробіттю в сумі 2884,21 грн.

Однак, у результаті обміну інформацією між Антрацитівським міськрайцентром зайнятості Луганської області і Антрацитівською ОДПІ Луганської області було встановлено, що ОСОБА_2. у I кварталі 2009 року (в період перебування на обліку в центрі зайнятості) отримував дохід з товариства з обмеженою відповідальністю «Темп ЛТД».

Проведеною перевіркою встановлено, що ОСОБА_2. був прийнятий на роботу до товариства з обмеженою відповідальністю «Темп ЛТД» на невизначений термін з 08.03.2009 згідно наказу № 36-4 та звільнений за власним бажанням згідно статті 38 КЗпП України з 21.04.2009 (наказ № 65-к). За період роботи у товаристві з обмеженою відповідальністю «Темп ЛТД» ОСОБА_2. отримував заробітну плату. Про роботу в товаристві відповідач службу зайнятості не повідомив.

Таким чином, у ОСОБА_2 період перебування на обліку в статусі безробітного та отримання допомоги по безробіттю збігається з періодом роботи у товаристві з обмеженою відповідальністю «Темп ЛТД» з отриманням заробітної плати, що дає підстави віднести його до категорії зайнятого населення відповідно до підпункту «а» пункту 3 статті 1 Закону України від 01 березня 1991 року № 803-XII «Про зайнятість населення», та, як наслідок, вважати отримання ним допомоги по безробіттю на підставі неправдивих відомостей.

Тому прокурор просить стягнути з відповідача 1595,59 грн. розмір допомоги по безробіттю, який йому виплачувався з дня прийняття на роботу до товариства з обмеженою відповідальністю «Темп ЛТД» по день припинення виплат, тобто з 08.03.2009 по 09.06.2009.

У судовому засіданні прокурор підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник позивача у судове засідання не прибув, надав суду заяву від 14.04.2010 № 3/01-645, в якій повідомив про неможливість прибуття до суду, у звязку з чим розгляд справи просив відкласти (арк. справи 35). Суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника позивача. Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом. З метою недопущення порушень визначених для розгляду справи строків та своєчасного поновлення порушених прав суд вважає за необхідне вирішити справу в даному судовому засіданні.

Відповідач у судовому засіданні письмовим відзивом на позов від 15 квітня 2010 року б/н позовні вимоги визнав у повному обсязі (арк. справи 37).

Вислухавши думку прокурора, пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

Для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості.

Відповідно до статті 8 Закону України від 02 березня 2000 року № 1533-III «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» Фонд загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління на випадок безробіття, провадження збору на акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду. Функції виконавчої дирекції Фонду покладаються на органи державної служби зайнятості (стаття 12 Закону).

Відповідно до статті 2 Закону України від 01 березня 1991 року № 803-XII «Про зайнятість населення» безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. У разі неможливості надати підходящу роботу безробітному може бути запропоновано пройти професійну перепідготовку або підвищити свою кваліфікацію.

Згідно із статтею 25 цього Закону, держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності та забезпечує їм такі види компенсацій:

а) надання особливих гарантій працівникам, вивільнюваним з підприємств, установ, організацій;

б) виплата матеріальної допомоги в період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації;

в) виплата в установленому порядку допомоги по безробіттю.

Робочі органи виконавчих дирекцій фондів загальнообовязкового державного соціального страхування мають право перевіряти обґрунтування видачі довідок про середню заробітну плату, достовірність зазначених у них відомостей шляхом звіряння даних, зазначених у довідках, з відомостями про нараховану заробітну плату на підприємствах, в установах чи організаціях або з базою даних персоніфікованого обліку застрахованих осіб Пенсійного фонду та базою даних ДПА (пункт 26 Порядку обчислення заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообовязковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1266).

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2. був зареєстрований в Антрацитівському міськрайцентрі зайнятості Луганської області з 23.12.2008 як такий, що шукає роботу. У статусі безробітного останній перебував на обліку з 30.12.2008 по 07.08.2009. У період з 30.12.2008 по 09.06.2009 відповідачеві було виплачено допомогу по безробіттю в сумі 2884,21 грн.

Однак, в результаті обміну інформацією між Антрацитівським міськрайцентром зайнятості Луганської області і Антрацитівською обєднаною державною податковою інспекцією Луганської області було встановлено, що ОСОБА_2. у I кварталі 2009 року (в період перебування на обліку в центрі зайнятості) отримував дохід з товариства з обмеженою відповідальністю «Темп ЛТД».

Проведеною перевіркою встановлено, що ОСОБА_2. був прийнятий на роботу до товариства з обмеженою відповідальністю «Темп ЛТД» на невизначений термін з 08.03.2009 згідно наказу № 36-4 та звільнений за власним бажанням згідно статті 28 КЗпП України з 21.04.2009 (наказ № 65-к). За період роботи у товаристві з обмеженою відповідальністю «Темп ЛТД» ОСОБА_2. отримував заробітну плату. Про роботу в товаристві відповідач службу зайнятості не повідомив (арк. справи 17, 18).

Вказані обставини підтверджуються персональною карткою на імя ОСОБА_2. (арк. справи 5), додатком до персональної картки про виконані платежі (арк. справи 6), витягом з наказів Антрацитівського міськрайонного центру зайнятості Луганської області (арк. справи 7), відомостями виплат (арк. справи 8-15), актом перевірки достовірності наданих особою даних від 11.01.2010 № 3 (арк. справи 19), позовні вимоги визнані відповідачем у повному обсязі.

Згідно положень статті 36 Закону України від 02 березня 2000 року № 1533-III «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобовязані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обовязків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідач ОСОБА_2. не повідомив позивача про роботу за трудовим договором, внаслідок чого отримав допомогу по безробіттю на підставі неправдивих відомостей. Сума виплаченої допомоги по безробіттю, яка підлягає стягненню на користь позивача, згідно довідки щодо розміру матеріального забезпечення, незаконно отриманого ОСОБА_4 за період з 08.03.2009 по 09.06.2009, становить 1595,59 грн. (арк. справи 20).

За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 КАС України, а також те, що прокурор відповідно до пункту 30 частини 1 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито» від сплати державного мита (судового збору) звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем- фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 15 квітня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 4 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 2, 11, 17, 18, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) на користь Антрацитівського міськрайцентру зайнятості Луганської області (ідентифікаційний код 20185763, місцезнаходження: Луганська область, м. Антрацит, вул. Калініна, буд. 15, р/р № 37170320001252 в ГУ ДКУ у Луганській області, МФО 804013) витрати на виплату допомоги по безробіттю в сумі 1595 грн. 59 коп. (одна тисяча пятсот девяносто пять гривень пятдесят девять копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано у встановлений КАС України строк. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений КАС України строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Про апеляційне оскарження спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова складена у повному обсязі 20 квітня 2010 року.

СуддяЧернявська Т.І.