Постанова № 9618742, 12.04.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №6.6.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 квітня 2010 року Справа № 2а-1636/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Чернявської Т.І.,

за участю

секретаря судового засідання Ігнатович О.А.

та

представників сторін:

від позивача головний державний податковий інспектор юридичного

відділу Філатов Ю.В. (довіреність від 11.01.2010 № 9/9/10)

від відповідача не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську

справу за адміністративним позовом

державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2

про стягнення штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 6838,75 грн.,

ВСТАНОВИВ:

02 березня 2010 року державна податкова інспекція в Артемівському районі у м. Луганську звернулась до Луганського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 штрафні (фінансові) санкції за порушення норм Указу Президента України від 12 червня 1995 року № 436/95 „Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” у розмірі 6838,75 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив таке.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 знаходиться на обліку державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську як платник податків.

На підставі акта перевірки від 17 січня 2008 року № 12320029/2340 у відповідності із нормами Указу Президента України від 12 червня 1995 року № 436/95 „Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” державною податковою інспекцію в Артемівському районі у м. Луганську 28 січня 2008 року прийняте рішення № 0000522310 про застосування до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 6838,75 грн. за не оприбутковування готівкових коштів у день їх фактичного надходження та не виконання щоденних записів про рух готівкових коштів та сум розрахунків.

Враховуючи, що сума застосованих штрафних (фінансових) санкцій відповідачем добровільно у визначені законом строки не сплачена, державна податкова інспекція в Артемівському районі у м. Луганську просить стягнути її в судовому порядку.

Заявою від 12 квітня 2010 року позивач уточнив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача, у звязку з допущеною опискою при роздрукуванні рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 28.01.2008 № 0000522310, заборгованість по штрафних (фінансових) санкціях у розмірі 6838,50 грн. (арк. справи 21).

У судовому засіданні представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав, позов просив задовольнити повністю. Також, представник позивача зазначив, що постановою Луганського окружного адміністративного суду від 07 липня 2009 року у справі № 2а-2620/09/1270 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську, державної податкової адміністрації в Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення від 28 січня 2008 року № 0000522310 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 6838,75 грн. відмовлено повністю. Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2009 року постанову Луганського окружного адміністративного суду від 07 липня 2009 року у справі № 2а-2620/09/1270 залишено без змін.

Відповідач у судове засідання 12 квітня 2010 року не прибув, про дату, місце та час слухання справи повідомлявся належним чином. Правом подати суду письмові заперечення проти позову та докази на підтвердження своїх доводів не скористався.

Відповідно до ч. 6 ст. 71 КАС України суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з огляду на таке.

Фізична особа підприємець ОСОБА_2 як платник податків знаходиться на обліку в державній податковій інспекції в Артемівському районі у м. Луганську.

15 січня 2008 року посадовими особами державної податкової адміністрації в Луганській області проведено перевірку фізичної особи підприємця ОСОБА_2 з питань дотримання порядку ведення розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб`єктами підприємницької діяльності, за результатами якої складений акт № 12320029/2340. В ході перевірки були виявлені наступні порушення: не оприбуткування готівкових коштів у повному обсязі їх фактичного надходження в книзі ОРО на підставі фіскальних звітних чеків РРО, а саме: в книзі ОРО № 1233002102 р/2 від 16.08.2006 не оприбуткована готівка в сумі 343,65 грн. згідно Z-звіту від 11.01.2008 № 692; 495,20 грн. згідно Z-звіту від 12.01.2008 № 693; 423,15 грн. згідно Z-звіту від 13.01.2008 № 694; 105,70 грн. згідно Z-звіту від 14.01.2008 № 695. По вказаним датам облік в книзі ОРО не зроблено, загальна сума не оприбуткованих готівкових коштів у повному обсязі їх фактичного надходження склала 1367,70 грн. (арк. справи 7-8).

На підставі пункту 11 статті 11 Закону України від 04 грудня 1990 року № 509-ІV «Про державну податкову службу» згідно із вимогами статті 1 Указу Президента України від 12 червня 1995 року № 436/95 „Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” на підставі акта перевірки від 15 січня 2008 року № 12320029/2340 рішенням державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську від 28 січня 2008 року № 0000522310 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 6838,75 грн. (арк. справи 9).

Рішенням державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську від 09 червня 2008 року № 8703/2310 про внесення виправлень, у звязку з допущеною опискою при роздрукуванні рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 28.01.2008 № 0000522310 до абзацу «7» внесено виправлення щодо застосованої суми штрафних (фінансових) санкцій, а саме зазначено 6838,50 грн.

Рішення державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську від 28 січня 2008 року № 0000522310 про застосування штрафних (фінансових) санкцій отримано відповідачем 28 січня 2008 року, про що свідчить особистий підпис відповідача на корінці рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій форми „С” (арк. справи 9).

Пунктом 11 статті 11 Закону України від 04 грудня 1990 року № 509-ІV «Про державну податкову службу» встановлено, що органи держаної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановленими законами України, мають право: застосувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах встановлених законами України, згідно із змінами внесеними Законом України від 25 березня 2005 року № 2505-ІV.

Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за № 40/10320, визначені порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою.

Пункт 1.2 вищезазначеного Положення визначає термін оприбуткування готівки, як проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Пунктом 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за № 40/10320, передбачено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Підприємствам, яким Законом України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку.

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Відповідно до пункту 7.5 Порядку реєстрації та ведення книги обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01 грудня 2000 року № 614 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 лютого 2001 року за № 106/5297, використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає:

- наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО;

- підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО;

- щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо;

- у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій;

- ведення обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, а також перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО у відповідному розділі книги ОРО.

Абзацем 3 частини 1 статті 1 Указу Президента України від 12 червня 1995 року № 436/95 „Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб`єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюється Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за неоприбуткування (неповне та/або несвоечасне) оприбуткування у касах готівки у п`ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Згідно із частиною 4 статті 1 Указу Президента України від 12 червня 1995 року № 436/95 „Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” передбачені цією статтею штрафи в повному обсязі стягуються до державного бюджету в порядку, встановленому законодавством.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, рішення державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську від 28 січня 2008 року № 0000522310 про застосування штрафних (фінансових) санкцій оскаржено відповідачем в судовому порядку. Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 07 липня 2009 року у справі № 2а-2620/09/1270 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську, державної податкової адміністрації в Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення від 28 січня 2008 року № 0000522310 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 6838,75 грн. відмовлено повністю. 27 жовтня 2009 року ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду постанову Луганського окружного адміністративного суду від 07 липня 2009 року у справі № 2а-2620/09/1270 залишено без змін (арк. справи 23-26, 27-28).

Частиною 3 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Відповідно до частини 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.

Згідно із частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, обставини щодо правомірності застосування до відповідача рішенням державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську від 28 січня 2008 року № 0000522310, з урахуванням рішення від 09 червня 2008 року № 8703/2310 про внесення виправлень, штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 6838,50 грн. у відповідності із частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді даної справи не доказуються.

Оскільки відповідач за час судового розгляду справи у добровільному порядку штрафні (фінансові) санкції у розмірі 6838,50 грн. не сплатив, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають повному задоволенню.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, а також те, що позивач відповідно до пункту 15 частини 1 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито» від сплати державного мита (судового збору) звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 12 квітня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 9, 10, 11, 17, 18, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) в доход Державного бюджету України (р/р 31110104700003 в ГУ ДКУ у Луганській області, одержувач УДКУ у м. Луганську, код одержувача 24046582, МФО 804013, код платежу 21080900) штрафні (фінансові) санкції у розмірі 6838,50 грн. (шість тисяч вісімсот тридцять вісім гривень пятдесят копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано у встановлений КАС України строк. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений КАС України строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Про апеляційне оскарження спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова складена у повному обсязі 19 квітня 2010 року.

СуддяЧернявська Т.І.