Рішення № 96172134, 06.04.2021, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.04.2021 справа № 914/255/21

Господарський суд Львівської області в складі судді О.Д. Запотічняк

за участю секретаря судових засідань А.П. Полянського

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом: Акціонерного товариства «Кредобанк», м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Трейдінг Системс», м. Львів,

про стягнення заборгованості за кредитним договором 56 437,61 грн

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

Хід розгляду справи.

Акціонерне товариство «Кредобанк» звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Трейдінг Системс» про стягнення заборгованості за кредитним договором 56 437,61 грн.

Ухвалою від 01.03.2021 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначив розгляд справи на 06.04.2021.

В судове засідання 06.04.2021, представники сторін не з`явились, причин не явки не вказали. Відповідач відзив на позов не подав.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Судом, в ухвалі про відкриття провадження, явка учасників справи визначена на власний розсуд, відтак суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін.

Правова позиція позивача.

Спір між сторонами виник з підстав неналежного виконання, на переконання позивача, відповідачем умов Договору про надання овердрафту.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається, що відповідачем зобов`язань за договором про надання овердрафту №АО1270068 від 14.08.2019р. в повному обсязі не виконано, з огляду на що, просить стягнути з відповідача суму 56 437,61грн, з якої 41 491,53 грн - неповернутої суми кредиту, 10 668,89 грн - прострочені відсотки, 933,56 грн - нараховані відсотки, 63,46 грн - прострочена сума комісії за адміністрування кредиту та 3280,17 грн пеня. Позивачем також заявлено до стягнення судовий збір в розмірі 2270,00 грн та витрати на правову допомогу в сумі 7 223,89 грн. та 1000 грн. витрат у зв"язку із явкою представника позивача до суду

Заперечення відповідача проти позову.

Відповідач в судові засідання явку представника не забезпечив, відзиву на позовну заяву не надав, доказів погашення заборгованості не представив, вимог ухвал суду не виконав, виклики у судове засідання надсилалися за адресою відповідача, вказаною у позовній заяві та зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Вказана ухвала також була розміщені на веб-сторінці офіційного веб-порталу судової влади України.

06.04.2021 на адресу суду повернувся поштовий конверт від Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Трейдінг Системс» з ухвалою Господарського суду Львівської області про відкриття провадження у справі, із зазначенням причин повернення: за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до частин третьої та сьомої статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Заяв про зміну відповідачами місцезнаходження/місця проживання не поступало.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 15.05.2018 у справі № 904/6063/17, отримання поштової кореспонденції залежить від волевиявлення юридичної особи і на неї, як на суб`єкта господарської діяльності покладається обов`язок належної організації отримання поштової кореспонденції пов`язаної із здійснюваною господарською діяльністю. Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (аналогічна позиція викладена в постановах КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).

Таким чином, суд констатує, що сторони є належним чином повідомлені про розгляд їхньої справи у суді та мали можливість передбачену законом на реалізацію своїх прав та законних інтересів, з урахуванням сформованої позиції судів вищих інстанцій щодо належного повідомлення учасників процесу.

Відповідно до вимог ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Фактичні обставини справи встановлені судом

14.08.2019р. між Публічним акціонерним товариством «Кредобанк» (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Глобал Трейдінг Системс» (позичальник) укладено договір №АО1270068 про надання овердрафту (Договір), згідно із розділом 1 якого, банк зобов`язується при недостатності коштів на визначеному цим договором поточному рахунку позичальника, надати позичальнику, в межах встановленого у розмірі та на умовах обумовлених договором максимального ліміту по овердрафту, кредит у формі овердрафту, тобто надати у власність позичальника грошові кошти у національній валюті, шляхом дебетування поточного рахунку за рахунок кредитних коштів банку на суму, що перевищує залишок коштів на поточному рахунку, для оплати визначених договором розрахункових документів, а позичальник зобов`язується повернути овердрафт і сплатити проценти та комісію за користування ним.

Згідно із п.2.1. Договору, ліміт овердрафту - максимальна сума, в межах якої можуть здійснюватися платежі протягом одного операційного дня зі свого поточного рахунку понад фактичний залишок коштів на ньому у період, визначений цим договором) встановлюється/перераховується на поточний рахунок позичальника, яка визначається банком виходячи зі значення встановлених п.2.1.3. цього договору обсягів середньомісячних грошових надходжень на поточний рахунок позичальника в банку, на якому встановлено ліміт овердрафту за 3 (три) повні календарні місяці, які передують встановленню/перерахунку ліміту овердрафту, та тривалості періоду протягом якого відповідний розмір грошових надходжень використовується для встановлення/перерахунку ліміту овердрафту. А саме, (п.2.1.3.1. договору) в розмірі 10% від середньомісячних грошових надходжень на поточний рахунок позичальника в банку та/або поточні рахунки позичальника в інших банках за 3 повні календарні місяці, але не більше ніж 50 000,00грн; (п.2.1.3.2. договору) в розмірі 30% від середньомісячних грошових надходжень на поточний рахунок позичальника в банку за 3 повні календарні місяці, але не більше ніж 100 000,00грн.

За умовами п.2.2. Договору, розмір процентної ставки становить - 30% річних.

Пунктами 2.3.1., 2.3.2. Договору, передбачено, що за управління кредитом (овердрафтом) в розмірі 0,15% яка нараховується від суми платежів, здійснених за рахунок овердрафту протягом одного операційного дня і сплачується при поступленні коштів на поточний рахунок позичальника, але не пізніше останнього робочого дня місяця, за який вона нарахована. Інші комісії при внесенні змін та доповнень в цей договір відповідно до діючих тарифів банку.

Пунктом 2.4. Договору, визначено строк остаточного повернення овердрафту - протягом 12 місяців, якщо інше не встановлено умовами цього договору, починаючи з дати початку кредитування по договору.

Згідно із п. 2.1.7. Договору дата початку кредитування - не раніше наступного банківського дня за днем початкового встановлення ліміту.

Дата початкового встановлення ліміту овердрафту - не пізніше 5-го банківського дня з дати укладення договору, якщо інше не випливає з умов договору (п.2.1.4. договору).

Відповідно до п.2.5. Договору, обов`язковий обсяг грошових надходжень на поточний рахунок позичальника, на якому встановлено овердрафт - не менше 20 000,00 грн. щомісячно починаючи з другого місяця кредитування.

Відповідно до п.п. 2.8., 2.9. Договору, підставою надання банком овердрафту є подання позичальником в банк платіжних доручень для здійснення розрахункових операцій за рахунок кредитних коштів. Також підставою для надання банком овердрафту є оформлення за ініціативою банку меморіальних ордерів для погашення, за рахунок кредитних коштів, заборгованості позичальника по сплаті комісій за надані банком послуги, згідно укладених з позичальником договорів (за винятком договорів на підставі яких здійснюються кредитні операції). Датою надання овердрафту вважається дата виникнення на поточному рахунку позичальника дебетового сальдо (проведення платежів понад залишок коштів на поточному рахунку).

Згідно з меморіальним ордером №43265075 від 17.08.2020 року по рахунку № НОМЕР_1 за договором Банк надав Відповідачу овердрафт/кредит в сумі 41 491,53 грн.

Згідно з випискою про рух коштів по рахунку № НОМЕР_1 за період з 16.08.2019 року по 12.01.2021 року позичальник користувався кредитними коштами, здійснював плату за управління овердрафтом, здійснював погашення нарахованих доходів за овердрафтом, однак в повному обсязі кредит не погасив, у зв`язку з чим виникла заборгованість в сумі 41 491,53грн.

28.10.2020 року відповідачу надіслано повідомлення-вимогу про виконання зобов`язання по договору №АО1270068 про надання овердрафту від 14.08.2019 року в сумі 49 596,08 грн. (копія вимоги від 28.10.2020 року та квитанція про її надіслання долучені до позовної заяви). Однак, як зазначає позивач, дана вимога залишена без відповіді і задоволення.

Докази сплати вказаної заборгованості станом на дату подання позовної заяви та станом на дату винесення рішення, відсутні.

Дані факти матеріалами справи підтверджуються, документально не спростовувались. Відтак станом на момент подання позову до суду Позивач просить стягнути з Відповідача:

41 491,53 грн - неповернутої суми кредиту;

10 668,89 грн - прострочених відсотків;

933,56 грн - нарахованих відсотків;

63,46 грн - прострочена сума комісії за адміністрування кредиту;

3280,17 грн - пені.

Оцінка суду.

Пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як встановлено судом вище, підставою виникнення правовідносин між сторонами є договір про надання овердрафту.

Якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов`язки сторін, пов`язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом (ст.1069 ЦК України).

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно із ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Як встановлено вище та не спростовано відповідачем, ТОВ «Глобал Трейдінг Системс» користувався грошовими коштами в межах овердрафту, наданого банком за договором №АО1270068 від 14.08.2019 року. Договором сторони погодили дату остаточного повернення овердрафту - 14.08.2020 року. Як підтверджується матеріалами справи, позичальник не повернув кредитні кошти в межах визначеного строку, у зв`язку з чим 12.01.2021 року заборгованість становила 56 437,61 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Докази виконання договірного обов`язку відповідачем по поверненню банку 56 437,61 грн відсутні.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи наведені положення та умову договору про строк повернення кредиту, суд зазначає, що прострочення по договору настало 15.08.2020 року.

Пунктом 3 ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно із вимогами ч. 2 ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з п. 6.1. Договору сторони визначили, що за невчасне виконання грошових зобов`язань (повернення Овердрафту, оплати процентів, комісій, інших платежів за цим договором), банк має право застосувати до позичальника пеню, визначену п. 2.6. цього договору, тобто в розмірі подвійної облікової ставки НБ України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний календарний день прострочення.

Позивачем нараховано пеню на основну суму кредиту за період з 12.07.2020 року по 11.01.2021 року в розмірі 2729,22 грн.

Отже, позивач управі нараховувати пеню за порушення відповідачем строків виконання грошового зобов`язання, проте таке нарахування повинно відповідати встановленим правилам. Так, відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Умовами Договору сторони не погодили інший період нарахування пені.

Відтак стягнення пені на суму основної заборгованості Позивачем нараховано правильно.

Щодо стягнення відсотків від суми кредиту слід зазначити наступне.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з пунктом 3.2 Договору проценти за користування овердрафтом нараховуються щоденно на суму заборгованості по овердрафту за методом "факт/360" (фактична кількість днів у місяці, але, умовно 360 днів у році), за ставкою, вказаною у пункті 2.2 цього Договору з урахуванням строку кредитування за Договором, з дня видачі овердрафту до дня повернення овердрафту в повному обсязі, якщо інше не випливає з умов цього Договору. У випадку надання і погашення овердрафту протягом одного операційного дня, проценти не нараховуються. Пунктом 2.2 Договору процентна ставка встановлена у розмірі 30% річних.

Щодо нарахування відсотків за користування кредитом, то згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду (постанова від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12) після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

За умовами договору №АО1270068 від 14.08.2019р., сторони погодили щомісячну сплату відсотків за кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом, який наданий на 12 місяців.

Згідно долученого позивачем деталізованого розрахунку, вбачається нарахування відсотків за травень 2020 року на суму 2 257,37 грн, за червень 2020 року на суму 2020 1 867,29 грн, за липень 2020 року на суму 1 772,70 грн, за серпень 2020 року на суму 1106,44 грн, за вересень 2020 року на суму 1037,29 грн, за жовтень 2020 року на суму 1071,87 грн, за листопад 2020 року на суму 1037,28 грн, за грудень 2020 року на суму 1071,87 грн, за січень 2021 року на суму 380,34 грн.

Зважаючи на зазначене, донарахування позивачем відсотків після 14.08.2020 є необґрунтованим. Провівши розрахунок належних до сплати відсотків за користування кредитом, суд установив, що станом на 14.08.2020 заборгованість відповідача зі сплати відсотків становила 6 381,43 грн.

З огляду на дані обставини, у позивача відсутні правові підстави для нарахування відсотків після спливу визначеного договором строку кредитування. Відтак, вимоги позивача про стягнення відсотків по кредиту за період з 15.08.2020 по 11.01.2021 не обґрунтовані та безпідставні, тому в задоволенні таких належить відмовити у зв`язку із необґрунтованістю та безпідставністю заявлення.

У стягненні відсотків по кредиту за період з 15.08.2020 по 11.01.2021 слід відмовити із наведених вище обставин, відтак нарахована на відсотки по кредиту пеня за період з 17.08.2020 по 11.01.2021 також не підлягає до задоволення.

Разом з тим, згідно заяви на виконання вимог ухвали від 25.02.2021 Позивач розмежовує суми прострочених відсотків та нарахованих відсотків, а також в прохальній частині позову просить стягнути такі окремо. Однак, долучає до даної заяви відомості нарахування на загальну суму, що включає в себе і прострочені відсотки і нараховані відсотки. Відтак за період з 01.05.2020 по 14.08.2020 суд провів перерахування прострочених та нарахованих відсотків та дійшов висновку, що підлягають до стягнення відсотки в розмірі 6 381,43 грн.

Щодо стягнення комісії за адміністрування кредиту в розмірі 63,46 грн та нарахованої на неї пені в розмірі 10,38 грн суд зазначає, позовні вимоги щодо стягнення комісії за адміністрування кредиту позивачем у позовній заяві не обґрунтовані, не зазначено за які саме послуги, що надаються відповідачу нараховується дана комісія, не обґрунтовано розмір та порядок нарахування такої комісії, розрахунку вказаних нарахувань не наведено та до матеріалів справи не долучено. Відтак, у суду відсутні правові підстави для задоволення позову в частині стягнення комісії за адміністрування кредиту в розмірі 63,46 грн та нарахованої на неї пені в розмірі 10,38 грн, тому в цій частині позовних вимог належить відмовити у зв`язку із безпідставністю та необгрунтованістю заявлення.

Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором, відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (ст.610 ЦК України). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 ЦК України).

В силу ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором. Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.76 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вище викладене, подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що обставини які є предметом доказування у справі судом визнаються встановленими та позовні вимоги до відповідача про стягнення неповернутої суми кредиту в розмірі 41 491,53 грн, пені на неповернуту суму кредиту в розмірі 2729,22 грн. та відсотки за користування кредитом в сумі 6381,43 грн. є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та підлягають до задоволення.

В решті позовних вимог належить відмовити у зв`язку необґрунтованістю та безпідставністю заявлення.

Судові витрати.

Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір в сумі 2270,00 грн. Відповідно до п.1 ч.1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позовні вимоги задоволені частково, тому до стягнення підлягає 2035,29 грн. судового збору.

Позивачем заявлено до стягнення 7223,89 грн витрат на правову допомогу та 1000,00 грн за явку представника позивача в судове засідання. Позивачем , не надано доказів понесення витрат на правову допомогу , відтак останній може скористатись своїм правом у відповідності до приписів ст. 129 ГПК України, подати докази понесених витрат протягом 5 днів після ухвалення рішення суду. Щодо стягнення 1000 грн. суд відмовляє у задоволенні таких оскільки представник позивача у судовому засіданні участі не приймав .

Керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 76, 79, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ ТРЕЙДІНГ СИСТЕМС» (ідентифікаційний код: 40537868; 79026, м. Львів, вул. Ярославенка, буд. 22А, кв. 36) на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» (ідентифікаційний код: 09807862; 79026, м. Львів, вул. Сахарова, буд.78) 41 491,53 грн - неповернутої суми кредиту; 6 381,43 грн - прострочених та нарахованих відсотків; 2729,22 грн. - пені та 2035,29 грн судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного

господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 12.04.2021.

Суддя О.Д. Запотічняк