Постанова № 9616898, 18.05.2010, Шевченківський районний суд міста Києва

П О С Т А Н О В А

І м е н е м У к р а ї н и № 4ск -244/10

18 травня 2010 року Шевченківський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді Павленко О.П.

при секретарі Юферовій Є.Д.

за участю прокурора Дмитренка В.В.

захисника - адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві скаргу ОСОБА_2 на постанову старшого слідчого СВ ПМ ДПА у м. Києві Ониськіва А.М. від 11 лютого 2010 року про порушення кримінальної справи відносно директора ТОВ «Мафесан» ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до суду зі скаргою на постанову слідчого від 11 лютого 2010 року про порушення щодо нього за ч.3 ст. 212 КК України кримінальної справи, в якій просить зазначену постанову скасувати, як таку, що винесена без передбачених законом приводів та підстав, всупереч вимогам ст. ст. 94, ч.1 і ч.2 ст. 98, 98-2 КПК України.

Скаргу обґрунтовує тим, що на час порушення кримінальної справи у слідчого не було достатньо даних, які б свідчили про наявність ознак злочину та даних про конкретну особу, яка вчинила злочин. Єдиною підставою для порушення кримінальної справи, на думку заявника, став акт планової виїзної перевірки ТОВ «Мафесан» № 225/23 60/33600438 від 21.10.2009 року, складений ДПІ у Святошинському районі міста Києва, згідно з даними якого підприємством було нібито занижено податок на додану вартість за 2008 рік на суму 1169688, 84 грн., а також занижено податок на прибуток за 2008 рік на суму 1462111, 25 грн., всього на загальну суму 2631800, 09 грн., що призвело до порушення п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.п. 5.3.9. п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», та до фактичного ненадходження до бюджету коштів у особливо великих розмірах. Але цей акт не є остаточним документом, який би свідчив про порушення вимог податкового законодавства та на даний час оскаржується у встановленому порядку.

Крім того, як зазначив заявник, ТОВ «Мафесан» під час проведення планової перевірки були надані всі документи, які підтверджують законність ведення товариством його фінансово господарської діяльності (договори, акти виконаних робіт, рахунки фактури, банківські виписки та інше). Вищевказані первинні документи бухгалтерського обліку підтверджують, що всі виплати, здійснені підприємством, в тому числі на користь таких суб'єктів господарювання, як ТОВ ФСБ «Позитив», ТОВ «Геопард», ТОВ БКФ «Альтаїр», були проведені виключно як компенсація за фактично надані послуги та поставлені товарно-матеріальні цінності, а також враховані в податковому обліку ТОВ «Мафесан». При цьому ТОВ «Мафесан» не мало жодних відомостей щодо будь-яких ознак фіктивності в діяльності вищевказаних суб"єктів господарювання, а також щодо непричетності керівників до діяльності вищезазначених юридичних осіб, оскільки всі документи, які надавались ТОВ «Мафесан» ТОВ ФСБ «Позитив», ТОВ «Геопард» та ТОВ БКФ «Альтаїр» не викликали жодного сумніву щодо законності їх діяльності.

Оскільки на час порушення кримінальної справи податкові рішення повідомлення, прийняті на підставі акту планової виїзної перевірки ТОВ «Мафесан» № 225/23 60/33600438 від 21.10.2009 року, були оскаржені у встановленому законодавством порядку, ОСОБА_2 просить скасувати постанову про порушення кримінальної справи від 11.02.2010 року та відмовити в порушенні кримінальної справи.

ОСОБА_2 у судове засідання не зявився з поважних причин, направив суду заяву, в якій просив розглядати скаргу за участю його захисника.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_1 доводи скарги підтримав та просить скаргу задовольнити.

Прокурор у судовому засіданні проти задоволення скарги заперечує, вважає, що на час порушення кримінальної справи у слідчого були законні приводи та достатньо підстав для винесення відповідної постанови, а тому просить в задоволенні скарги відмовити.

Вислухавши доводи захисника та прокурора, дослідивши матеріали скарги та матеріали кримінальної справи, надані суду як приводи та підстави для винесення відповідної постанови про порушення кримінальної справи, суд приходить до висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Згідно ст. 236-8 КПК України розглядаючи скаргу на постанову про порушення справи, суд перевіряє наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не розглядає та не вирішує ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Відповідно до вимог ст.ст. 94, 97, 98 КПК України прокурор чи слідчий зобовязані винести постанову про порушення кримінальної справи лише за наявності приводів і підстав, зазначених у ст. 94 КПК України, вказати в постанові ці приводи і підстави, статтю кримінального закону, за ознаками якого порушується кримінальна справа, а також подальше її спрямування.

Підставами для порушення кримінальної справи є наявність ознак злочину, події, яка стала відома слідчому, а також наявність достатніх даних, на базі яких встановлюються ознаки вчиненого злочину.

Таким чином, кримінальна справа може бути порушена лише при наявності достатніх даних, на основі яких встановлюються обєктивні ознаки вчиненого злочину, в даному випадку конкретною особою.

Як вбачається з матеріалів даної справи, зазначені вимоги закону при порушенні кримінальної справи виконані не були.

Відповідно до ст. 212 КК України, злочином є умисне ухилення від сплати податків, зборів, інших обовязкових платежів, що входять в систему оподаткування, ... якщо ці діянні призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів.

Порядок формування доходів бюджетів та державних цільових фондів врегульовані Конституцією України та законами про оподаткування. Нормами законів України про оподаткування визначено платників відповідних податків, обєкти оподаткування, ставки податку та інше, а порядок узгодження та погашення зобовязань платників податків перед бюджетом визначено нормами Закону України від 21 грудня 2000 року "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", статтею 5 якого передбачено зобовязання платника податків сплачувати лише ті податкові зобовязання, що були самостійно узгоджені платником, або в адміністративному чи судовому порядку.

В п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 08.10.2004 № 15 «Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів» зазначається, що в разі оскарження до суду платником податків рішення податкового органу обвинувачення особи в ухиленні від сплати податків не може ґрунтуватися на такому рішенні до остаточного вирішення справи судом, за винятком випадків, коли обвинувачення не тільки базується на оскаржуваному рішенні, а й доведено на підставі додатково зібраних доказів відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства України.

Судом встановлено, що 11 лютого 2010 року ст. слідчий СВ ПМ ДПА у м. Києві Ониськів А.М., за наслідками розгляду матеріалів дослідчої перевірки за фактом порушення податкового законодавства директором ТОВ «Мафесан» ОСОБА_2, порушив кримінальну справу відносно директора ТОВ «Мафесан» ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України.

Як зазначив слідчий в постанові, приводами та підставами до порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 є Акт планової виїзної перевірки ТОВ «Мафесан», матеріали дослідчої перевірки та безпосереднє виявлення слідчим ознак злочину в діях ОСОБА_2 щодо вчинення ним ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах.

В матеріалах, що стали приводами та підставами до порушення кримінальної справи, та які надані суду для розгляду скарги, містяться: первинні бухгалтерські документи ТОВ «Мафесан», складені внаслідок здійснення господарських відносин з ТОВ ФСБ «Позитив», ТОВ «Геопард» та ТОВ БКФ «Альтаїр»; документи, які свідчать про створення, реєстрацію в державних органах та здійснення певної господарської діяльності ТОВ ФСБ «Позитив», ТОВ «Геопард» та ТОВ БКФ «Альтаїр»; пояснення засновників вказаних товариств про їх непричетність до створення та господарської діяльності ТОВ ФСБ «Позитив», ТОВ «Геопард» та ТОВ БКФ «Альтаїр», а також висновок спеціаліста про те, що первинні бухгалтерські та інші документи підписані не посадовими особами цих товариств; пояснення ряду працівників ТОВ «Мафесан» про характер виконаних робіт ТОВ «Мафесан» на певних обєктах будівництва та реконструкції; Акт планової виїзної перевірки ТОВ «Мафесан» № 225/23 60/33600438 від 21.10.2009 року, складений ДПІ у Святошинському районі міста Києва, згідно з даними якого підприємством було занижено податок на додану вартість за 2008 рік на суму 1169688, 84 грн., а також занижено податок на прибуток за 2008 рік на суму 1462111, 25 грн.

Дані, які містяться у наведених вище матеріалах, не є достатніми для висновку про те, що директор ТОВ «Мафесан» ОСОБА_2, з метою ухилення від сплати податків, створив документальну видимість придбання ТМЦ та оплати робіт по монтажу внутрішніх санітарно-технічних систем за адресою: м. Київ вул. Голосіївська, 13 будівлі №2 та №3 у ТОВ ФСБ «Позитив», ТОВ «Геопард» та ТОВ БКФ «Альтаїр», а тому не свідчать про наявність в діях ОСОБА_2 ознак вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України.

До зазначеного висновку суд прийшов з огляду на наступне.

Дані акту податкової перевірки, а також податкових повідомлень рішень, які були прийняті на підставі Акту планової перевірки від 21.10.2009 року, та на які посилається слідчий, як на підставу до порушення кримінальної справи, не є достатніми для висновку про існування події злочину, передбаченого ст. 212 ч.3 КК України, оскільки на час порушення кримінальної справи - 11.02.2010 року, посадовими особами ТОВ «Мафесан» оскаржувались висновки, викладені в акті перевірки та податкові повідомлення рішення, в зв"язку з чим 13.11.2009 року до Окружного адміністративного суду міста Києва ТОВ "Мафесан" був поданий відповідний адміністративний позов. На даний час розгляд вказаної адміністративної справи не завершено.

Посилання слідчого в постанові від 11.02.2010 року як на підставу для порушення кримінальної справи на господарські правовідносини між ТОВ «Мафесан» з ТОВ ФСБ «Позитив», ТОВ «Геопард», ТОВ БКФ «Альтаїр», які мають ознаки фіктивності, також не є достатніми даними про вчинення саме ОСОБА_2 умисних злочинних дій, оскільки невиконання контрагентом обовязку по сплаті податку до бюджету, так само як і порушення контрагентом порядку здійснення господарської діяльності, тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а не посадової особи ТОВ «Мафесан» ОСОБА_2

Законом України «Про систему оподаткування» визначені принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обовязкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обовязки і відповідальність платників.

У відповідності до названого Закону для платника податків не передбачено обовязку (ст. 9) та не надано права (ст.10) вимагати від іншого платника податку будь-яких відомостей, в тому числі стосовно реєстрації в якості платник податку, ведення останнім будь-яких бухгалтерських книг, журналів, тощо. Так само, Закон України «Про податок на додану вартість» не передбачає обовязку або права платника податку витребовувати у контрагента відомостей стосовно його реєстрації як платника цього податку, перевіряти статутні документи контрагентів та повноваження їх посадових осіб, а також контролювати показники податкової звітності по ПДВ. Тому директор ТОВ «Мафесан» не може нести відповідальність за несплату податків контрагентами.

Крім того висновки слідчого в оскаржуваній постанові від 11.02.2010 року щодо непричетності працівників ТОВ ФСБ «Позитив», ТОВ «Геопард» та ТОВ БКФ «Альтаїр» до проведення робіт на замовлення ТОВ "Мафесан" відповідно до укладених господарських договорів є передчасними, оскільки пояснення працівників ТОВ «Мафесан», що містяться в матеріалах кримінальної справи, не свідчать про виконання робіт виключно працівниками ТОВ "Мафесан". При цьому необхідно звернути увагу на ту обставину, що працівники ТОВ «Мафесан» - особи, відповідальні за своєчасність та якість проведення внутрішніх санітарно - технічних робіт на обєктах за адресою: м. Київ вул. Голосіївська, 13 будівлі №2 та №3, взагалі не опитувались, як не опитувався під час дослідчої перевірки і ОСОБА_2

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що на час порушення кримінальної справи у слідчого були відсутні законні приводи і підстави для її порушення, а тому постанова старшого слідчого старшого слідчого СВ ПМ ДПА у м. Києві Ониськіва А.М. від 11 лютого 2010 року про порушення кримінальної справи відносно директора ТОВ «Мафесан» ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України, підлягає скасуванню.

Оскільки відповідно до рішення Конституційного Суду України від 30 червня 2009 року, визнані такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними ), певні положення ст. 236-8 КПК України, в тому числі й які містяться в п.2 ч. 16 ст. 236-8 КПК України в частині того, що за наслідками розгляду скарги суддя виносить постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, суд скаргу ОСОБА_2 в частині прийняття рішення про відмову в порушенні кримінальної справи відносно нього за ч.3 ст. 212 КК України залишає без задоволення, так як прийняття судом зазначеного рішення не входить у компетенцію суду під час розгляду скарги на постанову про порушення кримінальної справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 236-7, 236-8 КПК України, положеннями рішення Конституційного Суду України від 30 червня 2009 року, суд

П О С Т А Н О В И В:

Скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову старшого слідчого СВ ПМ ДПА у м. Києві Ониськіва А.М. від 11 лютого 2010 року про порушення кримінальної справи відносно директора ТОВ «Мафесан» ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України - скасувати.

Вимоги ОСОБА_2 в частині прийняття рішення про відмову в порушенні кримінальної справи, залишити без задоволення.

На постанову суду може бути подано апеляцію до апеляційного суду м. Києва протягом семи діб з дня її винесення.

Суддя: