Єдиний державний реєстр судових рішень
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"05" травня 2010 р. К-13390/07
м. Київ
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого судді Пилипчук Н.Г.
суддівГолубєвої Г.К.
Ланченко Л.В.
Нечитайла О.М.
Степашка О.І.
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розі
на постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 20.12.2006 р.
та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.05.2007 р.
у справі № А23/351
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецмаш»
до Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області
про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.12.2006р., залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.05.2007 р., позов задоволено у повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі № 0004172301/0 від 20.10.2006 р. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Спецмаш»3,40 грн. судового збору.
Південна МДПІ подала касаційну скаргу, якою просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись на порушення судами норм матеріального права: п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»
Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Судами попередніх інстанцій встановлені такі обставини.
Податкове повідомлення-рішення Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі № 0004172301/0 від 20.10.2006 р. про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 86022,00 грн. за липень 2006 року прийнято на підставі акту перевірки від 12.10.2006 р. № 268/230/30948975, яким зафіксовано порушення позивачем вимог п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», яке полягало у неправомірному віднесенні до складу податкового кредиту податку на додану вартість в сумі 86021,93 грн., сплаченого у звязку з придбанням матеріальних активів, які не призначені для використання в господарській діяльності, та без підтвердження первинними документами (товарно-транспортними накладними) у межах договору № 07/01-05-ТС від 04.05.05 на ремонт турбокомпресора ГТТ-ЗМ, укладеного з ТОВ «Турбосервіс», та договору № 37к від 09.06.2004 р. на виготовлення та виконання робіт з ремонту деталей та вузлів турбокомпресора № 10 установки ГТТ-ЗМ, укладеного з ТОВ «ТД «Констар».
На виконання умов договору № 07/01-05-ТС на ремонт турбокомпресора позивачем за накладною № 11 від 05.05.2005 р. переданий виконавцеві ротор турбокомпресора ГТТ-ЗМ, згідно рахунку № 4 від 26.06.2006 р. здійснена передоплата в сумі 338176 грн., в тому числі 56362,67 грн., та включено сплачений податок на додану вартість до податкового кредиту у червні 2006 року на підставі податкової накладної № 76 від 26.06.2006 р.
03.07.2006 р. сторони договору підписали акт здачі-прийомки виконаних робіт, яким підтвердили факт виконання обумовлених договором ремонтних робіт. Факт отримання позивачем ротору з ремонту на умовах само вивозу підтверджений товарно-транспортною накладною № 84 від 03.07.2006 р.
На підставі виставлених виконавцем рахунків за договором № 37к від 09.06.2004 р. на виготовлення та виконання робіт з ремонту деталей та вузлів турбокомпресора позивачем здійснена передоплата згідно з платіжними дорученнями № 168 від 21.06.2004 р., № 265 від 28.11.2005 р., № 1 від 10.01.2006 р., № 33 від 07.02.2006 р.
Виходячи з обумовленого договором обсягу робіт з урахуванням вже виконаних робіт та отриманої передоплати 23.06.06 р. позивачем платіжними дорученнями № 109 від 23.06.2006 р., № 111 від 26.06.2006 р. та № 118 від 30.06.2006 р. перераховані кошти, а суми сплаченого податку на додану вартість на підставі податкових накладних № 213 від 23.06.2006 р., № 216 від 26.06.2006 р., № 230 від 30.06.2006 р. включені у червні 2006 року до складу податкового кредиту.
В подальшому ротор турбокомпресора, відремонтованого за договором №07/01-05-ТС, та виготовлена за договором № 37к обойма чотирьохканавочна продані та вивезені за межі території України згідно з договором № 4 від 18.05.2006 р., про що свідчить ВМД № 113050000/6/004706 від 04.07.2006 р.
Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередній інстанцій норм матеріального права, на які посилається податкова інспекція у касаційній скарзі, та вважає, що суди попередніх інстанцій повно встановили обставини у справі та надали їм правильну правову оцінку на підставі законодавства, що підлягало застосуванню при вирішення даного спору.
Позиція судів про правомірне включення позивачем до складу податкового кредиту у червні 2006 року податку на додану вартість у загальній сумі 86021,93грн. ґрунтується на приписах п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Судами попередніх інстанцій досліджено питання щодо фактичного виконання договорів, і, за наявності таких належних та достатніх доказів, як акти виконаних робіт, податкові накладні, платіжні доручення, якими проведені розрахунки, товарно-транспортна накладна, згідно з якою замовник здійснив вивіз обєкту ремонту, та інших документів, які стосуються таких господарських операцій, достовірно встановлена реальність отриманих позивачем послуг з ремонту за цим договором та факт понесених позивачем витрат з їх оплати.
Посилання податкової інспекції на відсутність кошторису на виконання робіт, складеного у межах договорів, що фактично є договорами підряду, суд касаційної інстанції відхиляє, оскільки, виходячи із положень ст. 844 Цивільного кодексу України, на яку посилається податкова інспекція, складання такого кошторису можливе, але не є обовязковим.
Враховуючи наведене, підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових рішень не вбачається.
Керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -
УХВАЛИВ :
Касаційну скаргу Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розі залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 20.12.2006 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.05.2007 р. без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття обставин, які можуть бути підставою для провадження за винятковими обставинами.
Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук
СуддіГ.К. Голубєва
Л.В. Ланченко
О.М. Нечитайло
О.І. Степашко
Судове рішення № 9616086, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 05.05.2010. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № а 23/351. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: