Постанова № 9615724, 22.04.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" квітня 2010 р. м. КиївК-19316/07

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.

суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Шипуліної Т.М.

розглянувши у письмовому провадженні касаційні скарги Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції та Тернопільського обласного комунального підприємства «Тернопільтеплокомуненерго» на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.09.2007 у справі № 13/256-4683(8а/296-4229) Господарського суду Тернопільської області

за позовом Тернопільського обласного комунального підприємства «Тернопільтеплокомуненерго»

до Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Тернопільської області від 19.01.2007 позов Тернопільського обласного комунального підприємства «Тернопільтеплокомуненерго»задоволено: скасовано податкове повідомлення-рішення Тернопільської ОДПІ від 18.04.2006 № 0000592304/023367 про визначення підприємству податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 55665,99 грн. (в т.ч. 14914,5 грн. основного платежу та 40751,49 грн. штрафних (фінансових) санкцій) з тих підстав, що контракт на виконання робіт по реконструкції незавершеного будівництва плавального басейну під котельню є довгостроковим, а тому податкове зобовязання з податку на додану вартість має визначатись згідно підпункту 7.3.7 пункту 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі Закон № 168/97-ВР) виходячи із дати збільшення валового доходу виконавця контракту відповідно до пункту 7.10 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР (далі Закон № 334/94-ВР).

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.09.2007 постанову суду першої інстанції скасовано, позов задоволено частково: скасовано податкове повідомлення-рішення Тернопільської ОДПІ від 18.04.2006 № 0000592304/023367 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 29175,91 грн., в решті позову відмовлено.

Постанова суду апеляційної інстанції вмотивована висновком про те, що контракт не є довгостроковим, виконання робіт за ним обмежено в часі, фінансування робіт здійснюється за рахунок бюджетних коштів, а тому податкове зобовязання з податку на додану вартість має визначатись відповідно до підпункту 7.3.5 пункту 7.3 ст. 7 Закону № 168/97-ВР.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.09.2007 та залишити в силі постанову Господарського суду Тернопільської області від 19.01.2007, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права підпункту 7.3.5 пункту 7.3 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, пункту 7.10 ст. 7 Закону № 334/94-ВР.

Тернопільська ОДПІ просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.09.2007 в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 18.04.2006 № 0000592304/023367 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 29175,91 грн., відмовити в позові в повному обсязі.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, а скаргу відповідача слід відхилити з таких підстав.

Податкове повідомлення-рішення від 18.04.2006 № 0000592304/023367 прийнято на підставі акту перевірки про результати виїзної планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства Тернопільського обласного КП «Тернопільтеплокомуненерго»від 12.04.2006 № 9312/23-122/03353590, за висновками якого підприємство порушило пункт 4.1 ст. 4, пункт 3.1 ст. 3, підпункти 7.3.1, 7.3.5 пункту 7.3 ст. 7 Закону № 168/97-ВР.

Судами встановлено, що в травні 2005 року позивачем згідно видаткової накладної № 9 від 23.05.2005 та податкової накладної № 43 від 23.05.2005 відвантажено ДК «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз»товарно-матеріальні цінності на суму 93352,01 грн., в т.ч. ПДВ 15558,67 грн., сума податку на додану вартість за цією операцією була включена до складу податкового зобовязання у липні 2005 року; в листопаді 2005 року позивачем безпідставно занижено податкове зобовязання на суму 42793,16 грн. та завищено податкове зобовязання за грудень 2005 року на суму 42793,16 грн. у звязку із коригуванням вартісних і кількісних показників у звязку зі зміною ціни на послуги по переробці природного газу, а саме: коригуючий розрахунок № 13 складено 13.12.2005 до податкової накладної № 11 від 31.10.2005.

Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 ст. 3 Закону № 168/97-ВР об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю).

Відповідно до пункту 4.1 ст. 4 Закону № 168/97-ВР база оподаткування операцій з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включається до ціни товарів (послуг), згідно із законами України з питань оподаткування. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

Суди першої та апеляційної інстанції правильно вказали на те, що сума податку на додану вартість за цими операціями була включена до складу податкових зобовязаннях з дотриманням вимог пункту 3.1.1 пункту 3.1 ст. 3, пункту 4.1 ст. 4 Закону № 168/97-ВР.

Згідно з підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-ІІІ від 21.12.2000 (далі Закон № 2181) у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобовязання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобовязаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобовязання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обовязкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше пятидесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Донарахування позивачу суми податкових зобовязань згідно зі спірним податковим повідомленням-рішенням за вище наведеними операціями здійснено не було, а тому, відсутні підстави для застосування штрафних санкцій, встановлених підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 ст. 17 зазначеного Закону, за змістом якого умовою застосування штрафу є донарахування контролюючим органом суми податкового зобовязання платнику податків.

З огляду на це касаційна скарга Тернопільська ОДПІ задоволенню не підлягає.

12.09.2005 між позивачем (підрядчик) та Тернопільським обласним КП «Архібудсервіс»(замовник) укладено контракт на виконання робіт по реконструкції плавального басейну під котельню у смт. Заводське Чортківського району, відповідно до якого фінансування здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, строк виконання робіт - вересень грудень 2005 року.

Відповідно до підпункту 7.3.5 пункту 7.3 ст. 7 Закону № 168/97-ВР датою виникнення податкових зобов'язань у разі поставки товарів (робіт, послуг) з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата надходження таких коштів на поточний рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якому іншому виді, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед таким бюджетом.

В акті перевірки зафіксовано, що в порушення підпунктів 7.3.1, 7.3.5 пункту 7.3 ст. 7 Закону № 168/97-ВР підприємством не включено до складу податкового зобовязання суму отриманих коштів за цим контрактом, що призвело до заниження податкового зобовязання на 31245,5 грн., в т.ч. 23151,16 грн. за вересень 2005 року та 8094,34 грн. за грудень 2005 року.

Суд апеляційної інстанції на підставі встановлених обставин та виходячи зі змісту наведеної норми дійшов обґрунтованого висновку, що донарахування податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 14914,5 грн. (з врахуванням часткового коригування позивачем сум податкових зобовязань за ці звітні податкові періоди) є правомірним.

Вище наведена правова норма не містить застережень в частині обмеження її дії у випадку віднесення контракту (договору) до довгострокового.

До того ж суд апеляційної інстанції дав правильну оцінку вказаному контракту як такому, що не є довгостроковим, оскільки відтермінування виконання робіт сторонами контракту саме по собі з врахуванням обєкта реконструкції не є безспірним свідченням довгострокового характеру контракту.

Однак, відмовляючи в задоволенні позову в частині позовних вимог, суд апеляційної інстанції допустив помилку при визначенні суми штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до позивача за порушення підпунктів 7.3.1, 7.3.5 пункту 7.3 ст. 7 Закону № 168/97-ВР. Згідно з підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 ст. 17 Закону № 2181, на підставі якого накладені штрафні (фінансові) санкції, позивачу обґрунтовано визначено суму фінансових санкцій за порушення лише в сумі 7457,25 грн., що складає 50% від суми донарахованого податкового зобовязання.

Відповідно до ст. 225 КАС України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

Керуючись ст.ст. 220, 223, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Тернопільського обласного комунального підприємства «Тернопільтеплокомуненерго» задовольнити частково, змінити постанову Господарського суду Тернопільської області від 19.01.2007, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.09.2007.

Позов задовольнити частково. Скасувати податкове повідомлення-рішення Тернопільської ОДПІ від 18.04.2006 № 0000592304/023367 в частині визначення Тернопільському обласному комунальному підприємству «Тернопільтеплокомуненерго» податкового зобовязання за платежем з податку на додану вартість (штрафні (фінансові) санкції) в сумі 36633,16 грн.

В позові про скасування податкового повідомлення-рішення від 18.04.2006 № 0000592304/023367 в частині визначення Тернопільському обласному комунальному підприємству «Тернопільтеплокомуненерго» податкового зобовязання за платежем з податку на додану вартість в сумі 22371,75 грн., в т.ч. 14914,50 грн. основного платежу та 7457,25 грн. штрафних (фінансових) санкцій відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Тернопільського обласного комунального підприємства «Тернопільтеплокомуненерго»судовий збір в сумі 1,70 грн. (одна гривня 70 коп.).

Касаційну скаргу Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписЄ.А.Усенко

Судді підписЛ.І.Бившева

підписМ.І.Костенко

підписН.Є.Маринчак

підписТ.М.Шипуліна