Ухвала суду № 9615157, 19.04.2010, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-10410/09/4/0170

19.04.10 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіЄланської О.Е.,

суддів Іщенко Г.М. , Щепанської О.А. секретар судового засіданняУдалова О.Л.

за участю сторін:

представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Мар ле мар естейт"- Демченко Марина Жоржевна, довіреність № б/н від 19.04.10 року;

представник відповідача - Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим - Османов Єскендер Рустемович, довіреність № 457/0/10 від 24.03.10 року;

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Циганова Г.Ю.) від 06.10.09 року у справі № 2а-10410/09/4/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мар ле мар естейт" (вул. Набережна, 11-В, с. Піщане, Бахчисарайський район, Автономна Республіка Крим, 98431)

до Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим (вул. Сімферопольська, 3, м. Бахчисарай, 98403)

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.10.2009 року у справі № 2а-10410/09/4/0170 (суддя Циганова Г.Ю) був задоволений адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МАР ЛЕ МАР ЕСТЕЙТ" до Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим про визнання протиправним та скасування акту № 22/15-02 від 20.07.09 року та зобов'язання до вчинення певних дій. Визнано протиправним і скасовано рішення Державної податкової інспекції в Бахчисарайському районі АР Крим, яке оформлене актом № 22/15-02 від 20.07.2009 року, про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю “Мар Ле Мар Естейт”.Зобовязано Державну податкову інспекцію в Бахчисарайському районі АР Крим відновити реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю “Мар Ле Мар Естейт”, як платника податку на додану вартість.

Не погодившись з постановою суду, Державна податкова інспекція у Бахчисарайському районі АР Крим звернулася з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального права та внаслідок неповно зясованим обставинам, що мають значення для справи, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити..

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, заслухавши пояснення представника відповідача, заперечення на апеляційну скаргу представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія встановила наступне.

На підставі статті 55 Конституції України, кожному гарантується право оскарження в суді рішень, дії або бездіяльності органів державної влади органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Стаття 19 Конституції України передбачає обовязок органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пп. 25.2.1 п. 25.2 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 01.03.2000 року № 79, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.04.2000 року за № 208/4429 (далі Положення №79) органи державної податкової служби здійснюють постійний моніторинг платників податку на додану вартість, які включені до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації відповідних платників податку на додану вартість у разі існування підстав, визначених у підпунктах "б" - "ґ" пункту 25 цього Положення. Такі рішення можуть бути прийняті за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей), зокрема, реєстру (переліку) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за дванадцять послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність у таких деклараціях (податкових розрахунках) оподатковуваних поставок протягом дванадцяти послідовних податкових місяців (підстава - підпункт "ґ" пункту 9.8 статті 9 Закону). У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником податку на додану вартість та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до органу державної податкової служби, загальні обсяги оподатковуваних поставок звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку).

Відповідно до акту виїзної планової перевірки дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2005 року по 30.09.2008 року від 29.01.2009 року № 18/27/23/24870289 (а.с. 95-113), позивач в період, що перевірявся, не декларував податкових зобов'язань з податку на додану вартість у звязку з відсутністю реалізації товарів (послуг). Згідно із п. 3.2.2 акту перевірки за період з 01.10.2007 року по 30.09.2008 року позивачем декларувався податковий кредит з ПДВ, в тому числі за деклараціями за липень 2008 року (72950,00 грн.), за серпень 2008 року (39645,00 грн.), за вересень 2008 року (4374,00 грн.). Зазначене також підтверджується копіями податкових декларацій з податку на додану вартість за відповідні податкові періоди (а.с. 42-47).

Матеріалами справи також підтверджується, що позивачем і в період з жовтня 2008 року по червень 2009 року в документах податкової звітності з податку на додану вартість (а.с. 19-41) декларувався податковий кредит (розділ ІІ податкової декларації), при цьому розділ І “податкові зобовязання” заповнювався із прочерками (нульовими показниками).

Відповідно до спірного акту № 22/15-02 від 21.07.2009 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Мар Ле МАР Естет»(а.с. 15-16), комісією, створеною відповідно до розпорядження ДПІ в Бахчисарайському районі від 17.07.2009 року № 43 встановлено наявність підстав для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість з 20.07.2009 року на підставі пп. “ґ” п. 9.8. ст. 9 Закону України № 509-ХІІ від 04.12.1990 року “Про державну податкову службу в Україні” (далі Закон № 168)..

Підпункт “ґ” п. 9.8. ст. 9 Закону № 168, передбачає одну з підстав для анулювання реєстрації у якості платника податку на додану вартість: відсутність оподатковуваних поставок протягом 12 календарних місяців поспіль, проте відсутність господарських операцій, що впливає на виникнення податкових зобов'язань з податку на додану вартість не означає відсутності оподатковуваних операцій взагалі.

В пункті 1 акту № 22/15-02 від 21.07.2009 року зазначено, що позивач протягом 12 послідовних податкових місяців подає звітність з податку на додану вартість, яка свідчить про відсутність оподатковуваних поставок, що підтверджено актом № 92/1502 від 18.07.2009 року (а.с.15).

Відповідно до акту № 92/1502 від 18.07.2009 року позивач декларував відсутність оподатковуваних поставок за податкові періоди з червня 2008 року по травень 2009 року.

З матеріалів справи вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю “Православний молодіжний центр ”відповідно до протоколу загальних зборів учасників товариства від 28.11.2007 року змінено найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю “Мар ле мер естейт”, останнє є юридичною особою, державну реєстрацію якої проведено Бахчисарайською районною державною адміністрацією 24.06.1997 року, ідентифікаційний номер юридичної особи 24870289 (а.с. 52), до моменту прийняття спірного рішення про анулювання реєстрації у якості платника ПДВ був зареєстрований як платник цього податку, індивідуальний податковий номер 248702801135, свідоцтво № 100103968, видане ДПІ у Бахчисарайському районі 12 березня 2008 року на бланку ф. № 2-ПДВ, серія НБ №155707 (а.с. 54).

Судом першої інстанції встановлено, що після державної реєстрації позивача ним здійснено заходи щодо отримання відповідної дозвільної документації для початку будівельних робіт. У зв'язку з витратами, повязаними із будівництвом обєкта у деклараціях з податку на додану вартість позивач постійно декларував податковий кредит.

Статтею 3 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що обєктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на обєкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі обєкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю); ввезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі імпорту або реімпорту. Вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі імпорту або реекспорту.

Тобто, зазначене вище свідчить про те, що оподатковувані операції - це операції з поставки (продажу) товарі, послуг та придбання товарів, послуг.

Підпункт підпункту «г»пункту 9.8 статті 9 Закону № 168 свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а не оподатковуваних операцій, як зазначає відповідач.

Матеріалами справи також підтверджується, що позивач здійснював господарські операції з придбання товарів (послуг), що є обєктом оподаткування податком на додану вартість, в тому числі в період з червня 2008 року по травень 2009 року, при цьому суд першої інстанції правильно виходив з приписів пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону № 168 щодо визначення поняття «обєкт оподаткування».

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що вказуючи пп. “ґ” п. 9.8 ст. 9 Закону № 168 у акті № 22/15-02 від 20.07.09 року як на підставу для анулювання реєстрації позивача платником податку на додану вартість, відповідач діяв з порушенням способу анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, передбаченого законодавством України, без урахування фактичних обставин справи, у звязку з чим, рішення відповідача про анулювання реєстрації у якості платника податку на додану вартість від 20.07.2009 року було скасовано.

Відповідно до ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завдання адміністративного судочинства є захист прав, свободі та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідач субєкт владних повноважень порушуючи вимоги статті 71 КАС України не надав належних та допустимих доказів, щодо правомірності прийнятого рішення щодо позивача.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що порушень судом першої інстанції матеріального чи процесуального права, при вирішенні цієї справи, не допущено. Правова оцінка обставин по справі дана вірно. Встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу підстав не має, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись статтями 195, 196, ч. 1 п. 1 ст. 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Циганова Г.Ю.) від 06.10.09 року у справі № 2а-10410/09/4/0170, залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Циганова Г.Ю.) від 06.10.09 року у справі № 2а-10410/09/4/0170, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною пятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 26 квітня 2010 р.

Головуючий суддяпідписО.Е.Єланська

Судді підпис Г.М. Іщенко підпис О.А.Щепанська З оригіналом згідно

Суддя О.Е.Єланська