Ухвала суду № 9615122, 13.04.2010, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-7760/09/2/0170

13.04.10 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіДугаренко О.В.,

суддів Дадінської Т.В. , Омельченка В. А. секретар судового засіданняЛюфт Ю.Є.

за участю сторін:

позивача, Відкритого акціонерного товариства "Міжнародний аеропорт "Сімферополь", Шульга О.А., дов. № 01.05.174 від 18.03.2008,

відповідача, Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим - не з'явився, про час та місце розгляду справи сповіщався,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Яковлєв С.В. ) від 13.10.09 у справі №2а-7760/09/2/0170

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Міжнародний аеропорт "Сімферополь" (площа Аеропорту, 15,Аерофлотський,Сімферополь, місто, Автономна Республіка Крим,95491)

доДержавної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим (вул. М.Залки, 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.10.2009 року позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Міжнародний аеропорт "Сімферополь" задоволені.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим № 0007792301/0 від 16.06.2009 р.

Зобовязано Державну податкову інспекцію у м. Сімферополі АР Крим відновити на особовому рахунку Відкритого акціонерного товариства «Міжнародний аеропорт «Сімферополь»суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 13977,80 грн.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Міжнародний аеропорт «Сімферополь»судовий збір у розмірі 3,40 грн.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, представник відповідача подав на адресу суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.10.2009 року та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2009 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим .

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги. Представник відповідача в судове засіданні не з'явився, про час та місце розгляду справи сповіщався належним чином.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що Державною податковою інспекцією в м. Сімферополь АР Крим 16.06.2009 було проведену позапланову невиїзну перевірку відповідача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобовязань з ПДВ у наступних податкових періодах за січень 2009 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.12.2008 по 31.12.2008.

В результаті перевірки було складено акт № 5476/23-4/01130621 від 15.06.2009.

Перевіркою було встановлено порушення позивачем п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.2.1 п. 7.2, п.п. 7.7.10 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»в частині неправомірного включення до суми бюджетного відшкодування суми у розмірі 13977,80 грн., оскільки при проведенні аналізу результатів автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлено, що відповідачем за грудень 2008 року включена сума ПДВ по постачальнику ТОВ «Ватсон телеком», у якого встановлений стан постачальника «23»- не знаходиться за місцем юридичної адреси. У звязку з чим сума бюджетного відшкодування, заявлена ВАТ «Міжнародний аеропорт «Сімферополь»в розмірі 13977,80 грн. у зменшення наступних податкових періодів, вважається не підтвердженою.

На підставі акту перевірки № 5476/23-4/01130621 від 15.06.2009 року відповідачем по справі було прийнято податкове повідомлення рішення № 0007792301/0 від 16.06.2009 року, згідно з яким йому визначена сума зниження бюджетного відшкодування в рощмірі 13977,80 грн. та нараховані штрафні санкції у розмірі 6989,00 грн.

Відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При відємному значенні суми, розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту закону, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди, а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має відємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок відємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (пп. 7.7.2 Закону).

Згідно з п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

З акту перевірки вбачається, що на думку відповідача підтвердити суму бюджетного відшкодування, заявлену позивачем, у розмірі 13977,80 не виявляється можливим. Дане твердження відповідача обгрнутоване тим, що вказана сума є похідною від суми ПДВ, сплаченою ТОВ «Ватсонтелеком»до бюджету за результатами взаємовідносин з ВАТ «Міжнародний аеропорт «Сімферополь»(договори поставки), проте у податкових та видаткових накладних, на підставі яких позивачем визначена сума бюджетного відшкодування, вказана юридична адреса постачальника - ТОВ «Ватсонтелеком», за якою він не знаходиться. З огляду на це, на думку відповідача, підтвердити надходження до Державного бюджету суми у розмірі 13977,80грн. від постачальника ТОВ «Ватсонтелеком»не виявляється можливим.

З матеріалів справи вбачається, а саме з видаткової накладної № ВТ 0000824 від 25.12.2008 року та податкових накладних № 1390 від 16.12.2008 року, № 1412 від 18.12.2008 року, № 1438 від 25.12.2008 року, що вони складені згідно норм чинного законодавства (п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»). Крім того, з зазначених матеріалів справи вбачається, що у графі «місцезнаходження продавця», тобто ТОВ «Ватсон телеком», зазначено: м. Київ, вул. Драгомирова, 6 «б», кв. 169.

Крім того, в матеріалах справи є свідоцтво серії А01 №256789 від 25.01.2001 про державну реєстрацію юридичної особи товариства з обмеженою відповідальністю «Ватсон телеком», де в графі «Місцезнаходження юридичної особи»вказано: 03103, м. Київ, вул. Драгомирова, 6 «б», кв. 169. Цей факт також підтверджується довідкою № 4426 від 15.06.2007 року з ЄДРПОУ, наданою Головним управлінням статистики в м. Києві. Крім того, в матеріалах справи є довідка № 31937 від 19.06.2007 року про взяття на облік 29.01.2001 року платника податків - ТОВ «Ватсон телеком»за № 25034, що знаходиться за адресою: 03103, м. Київ, вул. Драгомирова, 6 «б», кв. 169.

Судом першої інстанції було встановлено, що 20.01.2009 ТОВ «Ватсон телеком»до ДПІ у Печерському районі м. Києва було подано декларацію № 692322 з податку на додану вартість за грудень 2008 року, в якій значиться адреса товариства: м. Київ, вул. Драгомирова, 6 «б», кв. 169.

Отже, колегія суддів зазначає, що посилання ДПІ в м. Сімферополь АР Крим на недійсність податкових та видаткових накладних, у звязку з зазначенням в них невірною адреси ТОВ «Ватсонтелеком», є безпідставними та необґрунтованими, оскільки судом першої інстанції було встановлено, що юридичною адресою ТОВ «Ватсон телеком»є саме: 03103, м. Київ, вул. Драгомирова, 6 «б», кв. 169. Крім того, матеріалами справи підтверджується подання товариством у встановлені законодавством строки податкової звітності до податкових органів, що є прямим свідченням того, що ТОВ «Ватсон телеком»не ухиляється від сплати податків та зборів.

З акту перевірки вбачається, що відповідачем також було зазначено про те, що не можливо підтвердити взаємовідносини між ВАТ «Міжнародний аеропорт «Сімферополь»та ТОВ «Ватсон телеком»та оплату податку на додану вартість до Державного бюджету України у сумі 13977,80 грн. за грудень 2008 року, у звязку з незнаходженням постачальника за місцем юридичної адреси.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», яка регламентує порядок визначення суми бюджетного відшкодування, не ставить таке визначення в залежність від фактичної сплати грошима у бюджет податку на додану вартість постачальниками. Також з аналізу норми пп. 7.5.1 п 7.5 ст. 7 Закону, яка наведена вище, слідує, що мова йде про оплату товарів (робіт, послуг) саме постачальникам таких товарів (робіт, послуг). У п.п.7.7.10 п.7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено, що джерелом сплати бюджетного відшкодування є загальні доходи Державного бюджету. Чинне законодавство не передбачає можливість обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України, воно не повязане зі сплатою ПДВ постачальником отримувача бюджетного відшкодування. Більш того, якщо податок на додану вартість фактично не сплачений постачальнику товарів (послуг), то така сума податку (нарахована, але не сплачена постачальникам) може лише формувати відємне значення податкових зобовязань у звітному періоді та включатись до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, тобто бюджетному відшкодуванню вона не підлягає. Тому на такі випадки пункт 1.8 Закону не розповсюджується.

Також з аналізу норми пп. 7.5.1 п 7.5 ст. 7 Закону слідує, що мова йде про оплату товарів (робіт, послуг) саме постачальникам таких товарів (робіт, послуг).

З матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції було залучено розшифровку № 692257 від 20.01.2009 податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів ТОВ «Ватсонтелеком», де в стовбці «обсяг поставки (без ПДВ)»вказано суму 69889,00 грн., в стовбці «сума ПДВ»- 13977,80 грн. Таким чином, ТОВ «Ватсон телеком»самостійно задекларовано суму зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 13977,80 грн.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції встановлено факти, що свідчать про те, що укладені договори між позивачем по справі та ТОВ «Ватсонтелеком»були виконані належно, з оформленням податкових та видаткових накладних. Самі по собі угоди не суперечать інтересам держави та суспільства.

Відповідно до частини 1 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обгрунтованим. Частиною 2 даної статті встановлено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При вказаних обставинах Севастопольський апеляційний адміністративний суд дійшов до висновку про повне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, і їх достовірності, які суд першої інстанції визнав встановленими. Висновки, викладені в рішенні суду першої інстанції, відповідають обставинам справи. Порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права не встановлені.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.10.09 у справі №2а-7760/09/2/0170залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною пятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 19 квітня 2010 р.

Головуючий суддяпідписО.В.Дугаренко

Судді підпис Т.В. Дадінська підпис В.А.Омельченко З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Дугаренко