Ухвала суду № 9615077, 16.03.2010, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-8263/08/9/0170

16.03.10 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіДугаренко О.В.,

суддів Дадінської Т.В. , Омельченка В. А. секретар судового засіданняЛюфт Ю.Є.

без участі представників сторін,

розглянувши апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Кримська хімічна компанія" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим ( Цикуренко А.С. ) від 07.07.09 у справі №2а-8263/08/9

за позовом Закритого акціонерного товариства "Кримська хімічна компанія" (Північна промзона,Армянськ,Красноперекопський район, Автономна Республіка Кр,96012)

доКрасноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим (вул. Північна 2,Красноперекопськ,Автономна Республіка Крим,96000)

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.07.2009 року відмовлено у задоволені позовних вимог Закритому акціонерному товариству "Кримська хімічна компанія" до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим про скасування податкових повідомлень-рішень.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, позивач подав на адресу суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.07.2009 року та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 07.09.2009 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Закритого акціонерного товариства "Кримська хімічна компанія" .

Сторони в судове засіданні не з'явились, про час та місце розгляду справи сповіщались, про причини неявки судову колегію не повідомили.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судова колегія встановила, що 07.07.2008 відповідачем була проведена виїзна позапланова комплексна документальна перевірка позивачем по справі дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.05.2007 по 24.06.2008. Результати перевірки були зазначені в акті від 07.07.2008 № 691/23-0/33201607.

На підставі акту перевірки від 07.07.2008 відповідачем по справі було прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.07.2008 №0000052300/0 на суму основного платежу з ПДВ 166467,28 та штрафних (фінансових) санкцій 66756,91 грн.

Не погодившись з прийнятим повідомленням-рішенням, позивач 31.07.2008 подав до Красноперекопської ОДПІ скаргу в порядку апеляційного оскарження. Рішенням відповідача від 18.08.2008 №5234/10/31-0 скарга залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 21.07.2008 №0000052300/0 без змін. 18.08.2008 Красноперекопською ОДПІ направлено на адресу позивача податкове повідомлення-рішення №0000052300/1 на загальну суму 233224,19 грн. 29.08.2008 позивачем подана скарга до Державної податкової адміністрації в АР Крим. У рішенні від 17.09.08 №2410/10/25-023 скасоване податкове повідомлення-рішення від 18.08.08 №0000052300/1 в частині визначення суми податку на додану вартість в розмірі 11299,10 грн. (збільшивши суму податку на додану вартість на 4113,56 грн., та зменшивши суму штрафних санкції з ПДВ на 15412,66 грн.). За результатами розгляду повторної скарги відповідачем на адресу позивача спрямоване податкове повідомлення-рішення від 22.09.2008 №0000132300/2 про стягнення податкового зобовязання за основним платежем 170580,84 грн., та за штрафними санкціями 51344,25 грн. 29.09.2008 позивач звернувся до Державної податкової адміністрації України із скаргою на податкове повідомлення-рішення в рамках процедури адміністративного оскарження, де просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.09.2008 №0000132300/2 (а.с.55-56). Рішенням про результати розгляду повторної скарги від 25.11.2008 №11537/6/25-0115 скарга позивача залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без зміни (а.с.57-60). 02.12.2008 за результатами розгляду повторної скарги на адресу позивача було направлено податкове повідомлення-рішення від 01.12.2008 №0000132300/3 про визначення податкового зобовязання у розмірі 221925,09 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 21.03.2008 був укладений договір купівлі-продажу цілісного (єдиного) майнового комплексу. Відповідно до умов договору продавець ЗАТ “Сиваш-нді-хімпром” передав у власність ЗАТ “Кримська хімічна компанія” цілісний (єдиний) майновий комплекс ЗАТ “Сиваш-нді-хімпром” з усіма активами та пасивами договірною вартістю 852904,19 грн. Покупець, згідно умов договору, набуває право власності на цілісний майновий комплекс з моменту нотаріального посвідчення та державної реєстрації правочину, яке здійснюється після підписання акту приймання-передачі Договір вважається укладеним з моменту дати, що вказана в преамбулі цього договору, тобто з 21.03.2008.

З акту перевірки вбачається, що грошові кошті за комплекс поступили на рахунок позивача 09.06.2008 на загальну суму 852904,19 грн.

Враховуючи вищенаведені факти, відповідач по справі зробив висновок стосовно того, що позивач по справі повинен був зареєструватися як платник податку на додану вартість та самостійно перейти на місячний податковий період починаючи з місяця на який припадає перевищення відповідно до абз.2 пп.7.8.2 п. 7.8. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" та провести оподаткування операції купівлі-продажу з моменту виникнення податкового зобовязання дати укладання акту приймання-передачі, тобто з 21.03.2008. З мотивів невиконання позивачем вищезазначених дій, відповідач дійшов до висновку про заниження позивачем податку на додану вартість із розрахунку 832336,41 х 20% - 166467,28 грн. та нарахував штрафні санкції на підставі пп.7.8.2. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" з квітня 2008 року у розмірі 66756,91 грн.

Згідно з п.2.1 ст.2 Закону України "Про податок на додану вартість" платником податку є: будь-яка особа, яка: а) здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку; б) підлягає обов'язковій реєстрації як платник цього податку; в) імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами цієї статті.

Згідно з пп. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 Закону України "Про податок на додану вартість" особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку у разі, коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість).

В абз.3 п.9.4. ст.9 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що якщо особа укладає одну чи більше цивільно-правових угод (договорів), унаслідок виконання яких планується здійснення оподатковуваних операцій, обсяг яких перевищуватиме протягом звітного податкового періоду у два чи більше разів суму, визначену підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону, то така особа зобов'язана зареєструватися як платник цього податку до кінця такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 7.8.1. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлене що податковим періодом є один календарний місяць.

Крім того, слід враховувати, що згідно з п. 1.4 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" під поставкою послуг слід розуміти будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, результатом виконання яких є передача нематеріальних активів, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг.

Відповідно до п.7.3.1. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Згідно з п.4.1 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість" база оподаткування операції з поставки товарів (послуг), визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

Що стосується тверджень позивача по справі щодо застосування п.3.2.8. Закону України "Про податок на додану вартість" до правовідношень купівлі-продажу цілісного майнового комплексу ЗАТ “Сиваш-нді-хімпром”.

Відповідно до п.3.2.8. ст.3 Закону України "Про податок на додану вартість" не є об'єктом оподаткування операції з поставки за компенсацію сукупних валових активів платника податку (з урахуванням вартості гудвілу) іншому платнику податку.

Колегія суддів зазначає, що під поставкою сукупних валових активів слід розуміти поставку підприємства як окремого об'єкта підприємництва або включення валових активів підприємства чи його частини до складу активів іншого підприємства. При цьому підприємство-покупець набуває прав і обов'язків (є правонаступником) підприємства, що продає такі активи.

За визначенням пп.8.2.1 п.8.2 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", яке відповідно до п.1.11 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" застосовується і для цілей цього Закону, під терміном "основні фонди" слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Відповідно до пункту 4 Положення (стандарту бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", основні засоби - матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк використання експлуатація/яких більше одного року або операційного циклу, якщо він довший за рік.

Для цілей бухгалтерського обліку основні засоби класифікуються за такими групами: основні засоби, інші необоротні матеріальні активи, незавершені капітальні інвестиції (пункт 5 Положення).

Відповідно до положень частини 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість", платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно з ст. 2 Закону України "Про податок на додану вартість" платником податку є будь-яка особа, яка:

а) здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку;

б) підлягає обов'язковій реєстрації як платник цього податку;

в) імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами цієї статті.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що сторонами за договором купівлі-продажу від 21.03.2008 була проведена поставка сукупних валових активів позивача закритого акціонерного товариства “Кримська хімічна компанія”, оскільки згідно до Переліку активів і пасивів ЗАТ “Сиваш-нді-хімпром”, включених у цілісний майновий комплекс передані були: будівля лабораторного корпусу, обладнання, прибори, дебіторська та кредиторська заборгованість перед третіми особами.

Крім того, колегія суддів зазначає, що необхідною умовою для застосування п.3.2.8. Закону України "Про податок на додану вартість" є особливий статус учасників операції статус платників податку на додану вартість. Тоді як з матеріалів справи вбачається, що закрите акціонерне товариство “Кримська хімічна компанія” не є платником податку на додану вартість з 06.06.2006, згідно інформації Красноперекопської ОДПІ, тобто не є належною стороною операції, звільненої від оподаткування за п.3.2.8. Закону України "Про податок на додану вартість"

З матеріалів справи вбачається, що позивачем по справі були надані документи про правонаступництво закритим акціонерним товариством “Кримська хімічна компанія” - ЗАТ “Сиваш-нді-хімпром”, яке відбулося на підставі рішення загальних зборів акціонерів ЗАТ “Кримська хімічна компанія” 11 лютого 2009 року. 14.04.2009 проведено державну реєстрацію змін до установчих документів позивача. Проте, колегія суддів зазначає, що на час укладення договору купівлі-продажу цілісного (єдиного) майнового комплексу 21.03.2008 питання щодо правонаступництва не вирішувалося, та відповідні зміни до установчих документів позивача внесені не були. Колегія суддів погодужється з висновком суду першої інстанції стосовно безпідставності застосування позивачем п.3.2.8. Закону України "Про податок на додану вартість" та про наявність факту заниження податкового зобовязання виходячи з договірної вартості обєкту купівлі-продажу 852905,19 грн. х 20% = 170580,84 грн.

Відповідно до частини 1 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обгрунтованим. Частиною 2 даної статті встановлено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При вказаних обставинах Севастопольський апеляційний адміністративний суд дійшов до висновку про повне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, і їх достовірності, які суд першої інстанції визнав встановленими. Висновки, викладені в рішенні суду першої інстанції, відповідають обставинам справи. Порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права не встановлені.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Кримська хімічна компанія" залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.07.09 у справі №2а-8263/08/9 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною пятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 22 березня 2010 р.

Головуючий суддяпідписО.В.Дугаренко

Судді підпис Т.В. Дадінська підпис В.А.Омельченко З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Дугаренко