Постанова № 9614126, 12.05.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2-а-26507/08 Головуючий у 1-й інстанції: Ракалович В.М. Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" травня 2010 р.

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Кузьменка В.В., Шостака О.О.,

при секретарі: Приходько Є.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали апеляційної скарги Коростенської обєднаної державної податкової інспекції Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 01.07.2009 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Поліська аграрна група»до Коростенської обєднаної державної податкової інспекції Житомирської області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А:

ТОВ «Поліська аграрна група»звернулись до Житомирського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Коростенської обєднаної державної податкової інспекції Житомирської області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000232301/1 від 17.06.2008 року.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 01.07.2009 року позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Коростенська ОДПІ подали апеляційну скаргу, в якій просять апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необєктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що зявилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства товариства з обмеженою відповідальністю «Поліська аграрна група» за період з 31.08.2005 року по 31.12.2007 року Коростенською об'єднаною державною податковою інспекцією Житомирської області був складений акт перевірки від 27 березня 2008 року, на підставі якого було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000232301/1 від 17.06.2008 року на загальну суму 44485,00 грн. (29430,00 грн. податок на прибуток приватного підприємства та 15055,00 грн. штрафної санкції).

За результатами проведеної перевірки було встановлено, що ТОВ «Поліська аграрна група»було порушено вимоги пп. 4.1.1 п. 4.1, пп. 4.1.6 п. 4.6 ст. 4, пп. 5.3.1 п. 5.3, п. 5.9 ст. 5, пп. 8.1.1 п. 8.1, пп. 8.1.2 п. 8.2, пп. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого занижено податок на прибуток IV кв. 2005 року в сумі 29430,00 грн. Також в зв'язку з порушенням вищезазначених норм позивачу було зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування (витрати) податку на прибуток за 2005 рік в сумі 13800,00 грн., за 2007 рік в сумі 3099670,00 грн.

Житомирський окружний адміністративний суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позову.

Апеляційна інстанція не погоджується висновком суду першої інстанції в частині задоволення позову, з огляду на наступне:

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст. 86 КАС України).

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Валовий доход включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону) (пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Згідно із пп. 5.3.1 п. 5.3. ст. 5.3 вказаного вище Закону не включаються до складу валових витрат витрати на потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності, а саме: організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків (крім благодійних внесків та пожертвувань неприбутковим організаціям, визначеним пунктом 7.11 цього Закону, та витрат, пов'язаних з проведенням рекламної діяльності, які регулюються нормами підпункту 5.4.4 цієї статті). Обмеження частини другої цього підпункту не стосуються платників податку, основною діяльністю яких є організація прийомів, презентацій і свят за замовленням та за рахунок інших осіб; придбання лотерей, участь в азартних іграх; фінансування особистих потреб фізичних осіб за винятком виплат, передбачених пунктами 5.6 і 5.7 цієї статті, та в інших випадках, передбачених нормами цього Закону.

Підпунктом 8.1.2 пункту 8.1 статті 8 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»передбачено, що амортизації підлягають витрати на:

придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення;

самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фондів;

проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів;

капітальні поліпшення землі, не пов'язані з будівництвом, а саме: іригація, осушення, збагачення та інші подібні капітальні поліпшення землі.

Правомірність визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток підтверджується наступними фактами відображеними в акті від 27.03.2008 року № 27/23-01/33661143: в ході перевірки встановлено, що в перевіряємому періоді підприємством до складу валового доходу не включено кошти, які отримані в 1 кв. 2005 року на розрахунковий рахунок згідно платіжного доручення від 26.12.2005 року у вигляді компенсації в сумі 147221,91 грн. отриманої від Коростенського управління агропромислового комплексу чим було порушено вимоги пп. 4.1.6 п.4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»; в порушення пп. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»позивачем було невірно визначено приріст (убуток) балансової вартості запасів за 4 кв. 2007 року в сумі 84314,00 грн., в результаті чого занижено валовий дохід за 4 кв. 2007 року в сумі 84314,00 грн.; в порушення пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»платником до складу валового доходу не включено суму доходу, отриманого від реалізації товарів (робіт, послуг) в 4 кв. 2007 року в розмірі 363904,00 грн.; в порушення пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат не включено витрати на придбання основних фондів. Згідно статті 8 вищевказаного Закону витрати на придбання основних фондів підлягають амортизації.

У відповідності до ПСБО 16 «Витрати»витрати визначаються витратами певного періоду одночасно з визначенням доходу, для отримання якого вони здійснені. Якщо актив забезпечує одержання економічних вигод протягом кількох звітних періодів, то витрати визначаються шляхом систематичного розподілу його вартості (у вигляді амортизації) між відповідними звітними періодами. Платником протягом 2006 року придбавалися, основні фонди (транспортні засоби та сільськогосподарська техніка) за рахунок кредитних коштів і придбанні основні фонди являлись заставним майном при оформленні даних кредитів. На суму вартості придбаних основних фондів збільшувалася вартість основних засобів, які підлягали амортизації, а сума відсотків за користування кредитом, який був використаний для придбання даних основних фондів прямо відносилася платником до складу валових витрат, хоча сплата цих відсотків це додаткові витрати пов'язані з придбанням основних фондів, які разом з вартістю ТМЦ повинні збільшувати загальну вартість основних фондів та у відповідності до пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону підлягати амортизації. Таким чином, враховуючи вищевикладене, в порушення пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»позивачем було завищено валові витрати за 2007 рік на суму 2315972,00 грн.; в порушення пп. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»платником за перевіряємий період не вірно визначено групи та норми амортизації основних засобів та суми амортизаційних відрахувань на основні засоби , які були придбані товариством за перевіряємий період, в результаті чого платником завищено амортизаційні відрахування, а саме за: 1 кв. 2007 року - 106577,00 грн.; 2 кв. 2007 року - 89448,00 грн.; 3 кв. 2007 року - 74366,00 грн.; 4 кв. 2006 року - 61109,00 грн.

Також ТОВ «Поліська аграрна група»була невірно нарахована амортизація на основні фонди, які було внесено засновником в серпні 2005 року в статутний фонд підприємства на суму 15816,79 грн. (компютерна техніка).

Апеляційна інстанція вважає за необхідне зазначити, що суд першої інстанції при розгляді справи основну увагу звернув на оцінку дій працівників відповідача щодо проведення перевірки та складення акту та дотримання при цьому норм чинного законодавства не досліджуючи питання власне саме правопорушення норм чинного законодавства.

Висновок суду першої інстанції щодо наявності підстав для скасування оскаржуваного рішення, а саме податкового повідомлення-рішення № 0000232301/1 від 17.06.2008 року у звязку допущенням працівниками податкового органу порушень норм чинного законодавства, які призвели до протиправності самої перевірки є невірним.

Суто формальні порушення (порушення відповідачем вимог норм чинного законодавства при складанні акта перевіряючими працівниками контролюючого органу) самі по собі не можуть бути достатньою підставою для визнання недійсним податкового повідомлення-рішення за умов доведеності фактів порушення які не спростовані скаржником.

Суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи (ч. 1 ст. 195 КАСУ).

Відповідно до ст. 204 КАСУ суд апеляційної інстанції скасовує постанову чи ухвалу суду і направляє справу на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо: 1) справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду; 2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; 3) судове рішення ухвалено чи підписано не тим суддею, який розглянув справу.

Апеляційна інстанція вважає за необхідне зазначити, що підстав для направлення справи на новий розгляд немає, а постанова суду підлягає скасуванню з постановленням нової про відмову у позові.

Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 198 та ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нове рішення, якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду дійшла висновку про необхідність скасування постанови суду та постановлення нової про відмову в позові.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 202, 205 та 207 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Коростенської обєднаної державної податкової інспекції Житомирської області задовольнити частково.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 01.07.2009 року скасувати, постановивши нову постанову про відмову в позові.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст постанови виготовлено 17 травня 2010 року.