Ухвала суду № 9613953, 11.05.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 16/85 (2-а-12523/08) Головуючий у 1-й інстанції: Кишинський М.І.

Суддя-доповідач: Мамчур Я.С

У Х В А Л А

Іменем України

"11" травня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Мамчура Я.С.,

суддів: Горяйнова А.М., Зайцева М.П.

при секретарі: Ільницькій В.Б.,

розглянувши апеляційну скаргу позивача приватного підприємства «Солекс»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 лютого 2009 року у справі за позовом приватного підприємства «Солекс»до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0004892330/0 від 30 жовтня 2008 року, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0004892330/0 від 30 жовтня 2008 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 лютого 2009 року у задоволенні позову відмовлено.

На вказану постанову позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення зявившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду без змін з таких підстав.

Згідно з п. 1, ч.1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач - ПП «Солекс»зареєстроване у Святошинській районній у місті Києві державній адміністрації 29.03.2002 року, ідентифікаційний код 24102644, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 067146.

Так, Державною податковою інспекцією у м. Київ 04.10.2008 року було проведено перевірку щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності. За результатами перевірки складено акт № 0179/26/57/23/24102644 від 04.10.2008 , в якому зафіксовано порушення п.1 п. 2 ст. З Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування і послуг»від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР, Постанови Кабінету Міністрів України «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій»від 07.02.2001 р. № 121 ( зі змінами, внесеними Постановами КМУ від 29.01.2003 р. № 151, від 10.12.2003 р. № 1905, від 28.10.2004 р. № 1447, від 07.06.2006 р. № 803). Зокрема, встановлено, що на момент перевірки в залі гральних автоматів надавались послуги в сфері грального бізнесу за готівковий розрахунок на 25 гральних автоматах, підключених до електроенергії та функціонуючих, обладнаних купюроприймачами, при наявності 25 торгових патентів із застосуванням одного реєстратора розрахункових операцій, через який здійснюються розрахункові операції - прийняття від гравця готівки на всіх 25 гральних автоматах.

На підставі вказаного вище акту було винесено рішення про застосування передбачених п.2 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»штрафних (фінансових) санкцій від 30.10.2008 р. № 0004892330/0, згідно якого до Позивача застосовано суму штрафних санкцій у розмірі 8500 грн. за виявлене порушення.

Відповідно до вимог п.1 п.2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або із застосуванням у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Постановою КМУ «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій»від 07.02.2001 р. № 121 (із змінами, внесеними Постановами КМУ від 29.01.2003 р. № 151, від 10.12.2003 р. № 1905, від 28.10.2004 р. № 1447, від 07.06.2006 р. № 803) установлено терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій з використанням гральних автоматів до 31.12.2006 р.

Так, колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції, що посилання позивача на позицію Міністерства промислової політики України, викладену в листі на адресу ПП «Солекс»від 16.02.2007 р. за № 10/7-2-242 «Щодо виконання постанови Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2001 року № 121», як таку, що дозволяє не виконувати вимоги постанови КМУ № 121, є помилковим. Так, частиною другою п. 2 вказаної постанови доручено Міністерству промислової політики забезпечити до 1 лютого 2003 року організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідають вимогам переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення гральних автоматів, в т.ч. тих, що вже діють. Висновок Мінпромполітики про те, що технічно складно перевести у фіскальний режим роботи більше 30 видів гральних автоматів, носить інформаційний характер і не може встановлювати інший порядок проведення розрахункових операцій при наданні послуг грального бізнесу, а ніж той, що встановлений зазначеною вище постановою КМ України. Крім того, п.2 ст.1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»наголошує, що встановлення норм щодо застосування або незастосування реєстраторів розрахункових операцій в інших законах не допускається.

Однак, Наказом Державної податкової адміністрації України від 08 червня 2007 року № 341 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій»(із змінами і доповненнями, внесеними наказами ДПА України від 12.01.2008 р. № 9, від 01.04.2008 р. № 202, від 01.07.2008 р. № 430) до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій внесено модель реєстратора розрахункових операцій «Фіскал»заявником-виробником ТОВ «Експортрейд», цільова сфера використання якого визначена в казино; зали гральних автоматів; торгівля та послуги гральних закладів. В останньому наказі ДПА України від 10.09.2008 р. № 581 вказана модель «Фіскал»теж пройшла державну реєстрацію як «Портативні електронні контрольно-касові апарати»із вказаною вище сферою їх застосування.

Отже, як вбачається, з червня 2008 року суб'єкти підприємницької діяльності, які надають послуги в сфері грального бізнесу з використанням рулетки чи гральних автоматів не тільки зобов'язані були перейти на оснащення гральних автоматів портативними електронними контрольно-касовими апаратами при здійсненні розрахункових операцій на окремо визначеному гральному апараті, та мали технічну можливість це здійснити.

Таким чином, враховуючи вищенаведене колегія суддів погоджується, що позивач зобов'язаний був надавати послуги через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій на індивідуальному гральному автоматі.

Відповідно до п. 4.4. «Порядку реєстрації, опломбування та застосування РРО за товари (послуги) затвердженого Наказом ДПА України від 01.12.2000 р. № 164, реєстрація продажу товару (оплати послуги) через РРО проводиться одночасно з розрахунковою операцією. Розрахунковий документ повинен видаватися покупцеві не пізніше завершення розрахункової операції. Розрахункова операція вважається проведеною через РРО, якщо дані про її обсяг уведені в режимі реєстрації.

Згідно абзацу третього статті 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», розрахункова операція це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (надану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки -оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Відповідно до ст. 3 вищезазначеного Закону суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.

Згідно з п.2 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій ( п. 2 зі змінами, внесеними згідно із Законом № 2156-ІП від 21.12.2000 - набув чинності з 01.01.2001).

Отже, застосування відповідачем суми штрафу в розмірі 8500,00 грн. відповідає чинному законодавству (20 н.п.д.г = 340, 00 грн. х 25 гр. автомата = 8500,00 грн.).

Відсутність на гральному автоматі фіскального пристрою не може бути підставою для незастосування РРО при проведенні розрахункової операції, коли таке застосування передбачено законом та, відповідно в даному випадку, не є підставою для звільнення від встановленої законом відповідальності за незастосування РРО.

Як вбачається, позивач не надав належно допустимих доказів, які б підтверджували вищезазначене і в поясненнях до акту перевірки таких зауважень під час перевірки відповідальними працівниками залу гральних автоматів не висловив.

Крім того, колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції, що порушення порядку проведення перевірки, невірного оформлення акту перевірки не тягнуть за собою нечинності прийнятого на підставі акту перевірки рішення та відповідно не можуть розглядатись як докази на спростування виявленого під час перевірки порушення.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу позивача приватного підприємства «Солекс»- залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 лютого 2009 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Я.С. Мамчур

Судді: А.М. Горяйнов

М.П. Зайцев

Ухвалу складено у повному обсязі 14.05.2010.