Постанова № 9613850, 02.12.2009, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" грудня 2009 р.справа № 13/525/08-АП Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді:Туркіної Л.П.

суддів: Проценко О.А. Кожан М.П.

при секретарі судового засідання:Дегтярьові Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя

на постанову господарського суду Запорізької області від 11 серпня 2008 року.

у справі №13/525/08-АП (категорія статобліку 2.11.3)

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Запорізький абразивний комбінат»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя

про визнання нечинними податкових повідомлень рішень №0000030802/0 від 12.01.08р., №00000308802/1 від 29.02.08р., №0000030802/2 від 05.05.08р., №0000030802/3 від 04.07.08р., -

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2008 року відкрите акціонерне товариство «Запорізький абразивний комбінат»(далі ВАТ «ЗАК») звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом, у якому просило визнати нечинними наступні податкові повідомлення рішення спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі (далі СДПІ по роботі з ВПП):

·Від 12.01.2008 р. № 0000030802\0;

·Від 29.02.2008 р. № 0000030802\1, видане на підставі рішення № 2060\10\25-016 по результатам розгляду скарги;

·Від 05.05.2008 р. № 0000030802\02, видане на підставі рішення ДПА у Запорізькій області № 1935\10\25-020 по результатам розгляду скарги;

·Від 04.07.2008 р.000030802\3, видане на підставі рішення ДПА України № 6410\6\25-0115 по результатам розгляду скарги.

Позовні вимоги обґрунтовано посиланнями на протиправність податкових повідомлень рішень, якими позивачу визначено податкові зобовязання з частини прибутку, що вилучається до бюджету.

Постановою господарського суду Запорізької області від 11.08.2008 р. позов задоволено.

Визнано нечинними податкові повідомлення рішення: № 0000030802\0 від 12. 01.2008 р., № 0000030802\1 від 29.02.2008 р., № 0000030802\02 від 05.05.2008 р., №.000030802\3 від 04.07.2008 р.

Рішення суду обґрунтовано тим, що суми, зазначені у податкових повідомленнях рішеннях, не підлягають сплаті до бюджету за наступних підстав.

Суд зазначив, що платіж, передбачений ст. 63 Закону України «Про державний бюджет України на 2007рік»від і 19.12.2006р. № 3235-ІУ є одним із видів доходу від володіння власністю, тобто мова йде про виплату дивідендів.

Порядок виплати дивідендів чітко визначений спеціальним законодавством, що регулює діяльність акціонерних товариств. Відповідно до ч.6 ст.41 Закону України «Про господарські товариства», ст. 159 Цивільного Кодексу України прийняття рішення про строк і порядок виплати частини прибутку (дивідендів) відноситься до виключної компетенції Загальних зборів акціонерів товариства, і відповідно до ст. 116 Цивільного кодексу України право отримувати дивіденди є правом всіх акціонерів, а не одного. Законодавством України не передбачений обов'язковий дивіденд, що виплачується одному акціонеру, незалежно від волі і рішення інших акціонерів. Виплата дивідендів одному акціонеру порушує гарантовані Конституцією, права інших акціонерів. Згідно ст.9 Закону України «Про цінні папери і фондову біржу»дивіденди по акціям сплачуються один раз на рік за результатами календарного року в порядку, передбаченому статутом акціонерного товариства. Право на отримання частини прибутку (дивідендів) пропорційно розміру часток кожного з учасників згідно зі ст. 10 Закону України «Про господарські товариства»мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів. ВАТ «Запорізький абразивний комбінат»визначено порядок розподілу чистого прибутку по результатах діяльності за 2007 рік на загальних зборах акціонерного товариства в травні 2008р. На цей час Держава вже не є власником акцій ВАТ «Запорізький абразивний комбінат», бо їх було продано у липні 2007 року. Отже згідно з ч. 6 ст. 41 закону України «Про господарські товариства»Держава взагалі не має підстав вимагати сплати дивідендів за 2007 рік. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права та неповне зясування обставин справи, просить рішення суду скасувати, у задоволенні прозову відмовити. Апелянт посилається на невідповідність рішення суду ст. 63 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», з огляду на те, що платіж, «…передбачений ст..63 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»є обовязковим платежем з обєктом оподаткування відповідно до положень ст.6 Закону України «Про систему оподаткування», як прибуток, отриманий підприємством у статутному фонді якого державі належать частки (акції, паї). Отже, при прийнятті рішення про його сплату, немає необхідності прийняття рішення про виплату дивідендів решті акціонерів згідно рішення Загальних зборів акціонерів товариства з їх доброї волі, оскільки це є законодавчим обовязком підприємства сплатити суму обовязкового платежу, а не добровільним рішенням керівництва підприємства або зборів акціонерів» Апелянт вказує, що «Норми Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»є імперативними, які прямо встановлюють обовязок підприємств, в яких держава володіє часткою, перераховувати частину прибутку (дивіденди) до державного бюджету України та не містять альтернативну форму поведінки субєктів господарювання. Крім того, відносно кола питань, що є предметом розгляду в процедурі судового оскарження, вони є спеціальними нормами. І відтак, ні Законом про Державний бюджет України, ні будь-яким іншим законом України не встановлене право будь-якого підприємства визначати можливість чи неможливість сплати частини чистого прибутку, розміру прибутку, що підлягає сплаті до бюджету. Напроти, наведеним законом про Державний бюджет України на відповідний рік, прямо встановлено обовязок перерахувати частину прибутку до Державного бюджету України у чітко встановленому розмірі та строки. Пунктом 1.2 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ (із змінами та доповненнями (далі по тексту Закон № 2181) визначено, що податкове зобовязання зобовязання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України. Відтак, платіж, визначений, як обовязковий Законом України «Про державний бюджет України на 2006 рік»від 21.12.2005 р. № 3235-ІV ( зі змінами та доповненнями), є податковим зобовязанням , обовязковість сплати якого передбачена як Конституцією України, так і Законом № 2181. Відтак платіж, визначений як обовязковий законами про бюджет на відповідні роки, є збором (податковим зобовязанням), обовязковість сплати якого передбачена як Конституцією України, так і Законом № 2181. Крім того, господарський суд не є органом повноважним усувати суперечку (якщо навіть визнати існування такої) між законодавчими актами. Таким органом, відповідно до Ухвали Конституційного суду України від 30.11.2006 р. № 14-у\2006 не є навіть Конституційний суд України, єдиним органом повноважним усунути наявну суперечку, конфлікт законодавчих актів є Верховна Рада України».

Крім того, апелянт посилається на рішення Конституційного суду України від 03.10.1997 р. № 4-зп про співвідношення нормативних актів однакової сили з урахуванням часу їх прийняття.

Позивач проти апеляційної скарги заперечив. Просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін. В обґрунтування своєї позиції позивач навів доводи, зазначені у судовому рішенні, зокрема зазначивши, що «твердження про те, що «Частина чистого прибутку у відповідності з розміром державної долі (акцій, паїв) в їх статутних фондах»для «акціонерних компаній і інших суб'єктів господарювання, у статутному фонді яких державі належать долі (акції, паї)»- це податок, обов'язковий платіж, суперечить законодавству. Стягування з ВАТ «Запорізький абразивний комбінат»вказаного у ст. 63 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»платежу як обов'язкового порушує Конституцію України, Бюджетний кодекс України, порядок внесення змін до законодавчих актів, що регулюють діяльність господарських товариств, порядок оподаткування

Нарахування штрафних санкцій по повідомленню-рішенню у сумі 40.328,10 грн. взагалі є необґрунтованим і незаконним, бо Закон України №2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами»«...є спеціальним законом по питаннях оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами по податках і зборах ( обов'язкових платежах)», як написано в преамбулі. Отже, застосування його до сплати частини прибутку/ (дивідендів) є протиправним.

За таких обставин позов підлягає задоволенню, а судові витрати стягненню з Державного бюджету».

Заслухавши представників сторін, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню, виходячи з такого.

Як встановлено судом першої інстанції та не спростовується сторонами ,на підставі направлень від 30.10.07 р. № 0793, від 27.11.07 р. № 0793\1, виданих СДПІ по роботі з ВВП у м. Запоріжжі, та відповідно частин 1,2,4,5 статті 11-1 Закону України від 04.12.1990 № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні»(зі змінами та доповненнями), фахівцями СДПІ про роботі з ВВП у м. Запоріжжі проведена виїзна планова перевірка Відкритого акціонерного товариства «Запорізькій абразивний комбінат»з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006р. по30.09.2007р.

За наслідками перевірки складено акт СДПІ по роботі з ВВП у м. Запоріжжі від 26.12.2007 р. № 486\08-02\00222226 «Про результати виїзної планової перевірки Відкритого акціонерного товариства «Запорізькій абразивний комбінат»(код за ЄДРПОУ 00222226) з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006р. по 30.09.2007р. (далі по тексту акт перевірки), на підставі якого 12 січня 2008 року було прийнято податкове повідомлення рішення № 0000030802\0, яким підприємству визначено податкове зобовязання з частини прибутку, що вилучається до бюджету, на загальну суму 174.755,10 гривень, в тому числі за основним платежем 134.427,00 гривень, за штрафними (фінансовими) санкціями 40.328,10 гривень.

Перевіркою було встановлені порушення статті 63 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»від 19.12.2006р. № 489-V (зі змінами та доповненнями), пункту 4 Порядку відрахування господарськими організаціями до державного бюджету частини прибутку (доходу) за результатами фінансово господарської діяльності у 2006 році та наростаючим підсумком щоквартальної фінансово господарської діяльності у 2007 році, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2007 №68 «Про затвердження Порядку відрахування господарськими організаціями до державного бюджету України частини чистого прибутку (доходу)»(далі по тексту Порядок № 68), в результаті чого ВАТ «Запорізькій абразивний комбінат»за 2-й квартал 2007 року не нараховано та не сплачено до загального фонду Держаного бюджету України частини прибутку на загальну суму 134.427,00 гривень.

Як свідчать обставини справи, ВАТ «Запорізькій абразивний комбінат»засновано відповідно до рішення регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області від 25.10.1995р. № 1379 шляхом перетворення державного підприємства «Запорізькій абразивний комбінат»у відкрите акціонерне товариство згідно вимог Закону України «Про приватизацію майна державних підприємств»від 04.03.1992 р. № 2163 (із змінами та доповненнями) та Постанови Кабінету Міністрів України від 07.12.1992 р. № 686 «Про затвердження Порядку перетворення в процесі приватизації державних підприємств у відкриті акціонерні підприємства».

Відповідно до пункту 4.1 статті 4 Статуту ВАТ «Запорізькі абразивний комбінат»статутний фонд становить 1511475 гривень, який поділено на 30229500 простих іменних акцій. Відповідно до реєстру власників іменних цінних паперів частина статутного фонду ВАТ «Запорізькій абразивний комбінат», що належить державі, складала 15% (або 226721,25 гривень).

Згідно даних бухгалтерського обліку та звітів про фінансові результати (форма №2) ВАТ «Запорізькій абразивний комбінат»чистий прибуток за півріччя 2007 року складав 6848900,00 гривень ( рядок 220(прибуток)).

Згідно з наданою до СДПІ по роботі з ВВП у м. Запоріжжі декларацією з податку на прибуток за півріччя 2007 року (вх.. № 8021 від 09.08.2007) підприємством не заповнено показники у рядку 21. Тобто, дивіденди та прирівняні до них платежі, що сплачуються до бюджету, платником податків не нараховувались та не сплачувались.»

Як зазначено вище, відмовляючи у задоволенні позову, господарський суд дійшов висновку, що частина прибутку у сумі 134427,00 грн. взагалі не підлягала сплаті до бюджету, оскільки порядок розподілу чистого прибутку, визначений ст..63 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», порушує Конституцію України та гарантовані нею права інших акціонерів.

З зазначеними висновками суду не можна погодитись, оскільки:

·Конституція України безпосередньо не визначає порядок розподілу доходів між учасниками або акціонерами господарських товариств, що виключало для суду можливість застосовування норм Конституції України та ч.4 ст.9 КАС;

·Вирішення питання щодо конституційності закону віднесено до компетенції Конституційного суду України. Про будь-які рішення зазначеного органу щодо ст.63 Закону «Про державний бюджет України на 2007 р.»у даному випадку не йдеться;

·Пояснень та доказів стосовно того, що акціонери ВАТ «ЗАК»оспорюють норми ст..63 названого Закону або вважають, що дії податкового органу або підприємства порушують їхні законні права, матеріали справи не містять.

Крім того, посилання суду не невідповідність ст..63 Закону про держбюджет нормам інших законів, що регулюють правовідносини акціонерів, також не можна прийняти до уваги, виходячи з Рішення Конституційного суду України від 03.10.97 № 4-зп, згідно якому «конкретна сфера суспільних відносин не може бути врегульована одно предметними нормативними актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Як зазначив Конституційний суд України, звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачене самими цим актом, автоматично скасовується одно предметний акт або норма права, що діяли у часі раніше».

Отже, ст..63 Закону « Про державний бюджет України на 2007 рік» встановлювала обовязки , що підлягали виконанню субєктами підприємницької діяльності, на яких поширювались норми названої статті. Таким чином, рішення суду не відповідає нормам ч.ч. 4,5 ст.9 КАС України. Рішення суду не відповідає також ст. 171 КАС, відповідно до якої нечинним може бути визнаний нормативно правовий акт, до яких податкові повідомлення-рішення не відносяться. Зазначене вище є підставою для скасування рішення господарського суду згідно норм ч. ІV ст. 202 КАС України.

Що стосується позовних вимог, які по суті полягають у визнанні противоправними податкових повідомлень рішень № 0000030802\0 від 12. 01.2008 р., № 0000030802\1 від 29.02.2008 р., № 0000030802\02 від 05.05.2008 р., №.000030802\3 від 04.07.2008 р., то названі вимоги слід задовольнити, виходячи з такого.

Визначення всіх видів податків, зборів, інших обовязкових платежів до бюджетів державних цільових фондів, які сплачуються на території України, встановлює Закон України №1251-ХХІІ «Про систему оподаткування»від 25.06.1991р.

Платіж у вигляді чистого прибутку (доходу), що сплачується акціонерними компаніями, в уставному фонді яких державі належить частка (акції, паї), не передбачений Законом України «Про систему оподаткування».

Крім того, у додатку 1 до Закону України «Про Держбюджет України на 2007 рік»дохід у вигляді частини прибутку (доходу) акціонерних товариств, що перераховується до бюджету, знаходиться у підрозділі «доходи від власності та підприємницької діяльності»розділу «неподаткові надходження».

Отже, платіж, передбачений ст.. 63 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»від 19.12.2006р. №3235-ІУ, є одним із видів доходу від володіння власністю, що виключає підстави для застосування до названого платежу податкового законодавства.

Отже, винесення стосовно названого платежу податкового повідомлення рішення, що може прийматися виключно в разі донарахування податку або збору та породжувати певні правові наслідки для платника податків, зокрема виникнення податкового зобовязання, податкової застави, нарахування штрафних санкцій згідно ст.1 7 Закону № 2181, є таким що суперечить нормам ст.ст. 4,5,6,7 Закону «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Згідно п.1 ч.ІІІ ст.2 КАС законними та обґрунтованими є рішення субєкта владних повноважень, що прийняті:

«1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;» У разі, коли рішення субєкта владних повноважень не відповідає названим критеріям, воно згідно ч.ІІ ст. 162 КАС підлягає визнанню противоправним та скасуванню судом.

Як зазначено вище, законних підстав для визнання доходів від власності податковими зобовязаннями , нарахування штрафних санкцій згідно до ст..17 Закону 2181 та винесення податкового повідомлення-рішення, наявність якого зумовлює певні правові наслідки, податкова не мала. Назване є підставою для задоволення позову згідно норм ст..2 КАС.

Позивачем заявлено вимоги про визнання податкових повідомлень рішень № 0000030802\0 від 12. 01.2008 р., № 0000030802\1 від 29.02.2008 р., № 0000030802\02 від 05.05.2008 р., №.000030802\3 від 04.07.2008 р. нечинними.

Однак, згідно ч.ІІ ст.. 11 КАС суд може вийти за межі позовних вимог в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, визнати противоправними та скасувати податкові повідомлення рішення № 0000030802\0 від 12. 01.2008 р., № 0000030802\1 від 29.02.2008 р., № 0000030802\02 від 05.05.2008 р., №.000030802\3 від 04.07.2008 р.

Посилання апелянта на необґрунтованість позовних вимог та законність винесених податкових повідомлень рішень не приймаються колегією суддів до уваги, виходячи з викладеного вище.

Керуючись ст. ст. 163, 198, 202, 205, 207

Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя задовольнити частково.

Постанову господарського суду Запорізької області суду від 11 серпня 2008 року скасувати.

Позов задовольнити.

Податкові повідомлення рішення Спеціалізовано державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя від 12.01.2008р. №000003082/0 від 29.02.2008р. №0000030802/1 від 05.05.2008р. №0000030802/2, від 04.07.2008р. №0000030802/3 скасувати.

Присудити на користь Відкритого акціонерного товариства «Запорізький абразивний комбінат», 69084, м. Запоріжжя, вул. Димитрова, 44 (код ЄДРПОУ 00222226) за рахунок Державного бюджету України 3 грн. 40 коп. обґрунтовано сплачених судових витрат.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Постанова виготовлено у повному обсязі 30.04.2010 р.

Головуючий суддя: Л.П. Туркіна

Суддя: М.П. Кожан

Суддя: О.А. Проценко