Постанова № 9613847, 02.12.2009, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" грудня 2009 р.справа № 5/140/08-АП Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді:Туркіної Л.П.

суддів: Проценко О.А. Кожан М.П.

при секретарі судового засідання:Дегтярьові Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя

на постанову Господарського суду Запорізької області від 02 червня 2008 року

у справі №5/140/08-АП (категорія статобліку 2.11.3)

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Оріон плюс»

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя

про визнання нечинним податкового повідомлення рішення від 07.02.08р. №0000512301/0., -

Встановила:

Постановою господарського суду Запорізької області від 02.06.2008 року задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю «Оріон плюс»(далі ТОВ «Оріон плюс) про визнання нечинним податкового повідомлення рішення державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя (далі ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя) від 07.02.2008 року № 0000512301\0, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на прибуток у сумі 25168,5 грн.

Рішення суду обґрунтовано тим, що висновки податкового органу стосовно порушення позивачем норм п.5.1 та п.п.5.3.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не відповідають дійсності, оскільки показники валових витрат ТОВ «Оріон плюс» підтверджено належними документами, складеними за операціями позивача з ТОВ «Леокос».

Посилання податкового органу на рішення Деснянського районного суду м. Києва, яким визнано недійсними установчі документи та реєстраційні документи ТОВ «Леокос», не прийнято до уваги, оскільки безпосередньо на момент вчинення господар ських операцій ТОВ "Леокос" перебувало в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України та мало свідоцтво платника податку на додану вартість. Визнан ня недійсними статуту, свідоцтва про державну реестрацію, свідоцтва платника податку на додану вартість та протоколу зборів засновників ТОВ "Леокос" не тягне за собою, як наслідок, визнання недійсним первинних бухгалтерських документів, які свідчать про вчинення певного правочину.

Що стосується посилання податкового органу на постанову Запорізького апеляцій ного господарського суду від 13.06.2007р. у справі №13/288/О6-АП, якою визнано не дійсними господарські зобов'язання, укладені між ТОВ "Оріон-Плюс", м. Запоріжжя та ТОВ «Леокос», м. Київ у період з 25.02.205р. по 24.11.2005р. на загальну суму 80 540 грн., суд зазначив наступне.

Вимогами чинного законодавства України не заборонено віднесення до складу вало вих витрат сум за господарськими зо6ов'язаннями, які в подальшому були визнанні не дійсними, та не зобов'язано платника податків здійснювати коригування своїх валових витрат за такими зобов'язаннями.

Не погодившись із постановою господарського суду, відповідач подав апеляційну скаргу у якій, посилаючись на невідповідність рішення суду фактичним обставинам справи та порушення норм матеріального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати, винести рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Апелянт зазначає, що незаконність віднесення підприємством до суми валових витрат грошових коштів у розмірі 67117,00 грн. у 2005 році по операціям придбання товарів у ТОВ «Леокос»підтверджується рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 27.12.2005 р. по справі № 2-2286/2005 р. за позовом ДПІ у Деснянському районі м. Киева до ОСОБА_1 про визнання недійсними установчих документів, свідоцтва про державну реєстрацію та свідоцтва про реестрацію платника податку на додану вартість ТОВ „Леокос», та постановою 3апорізького апеляційного господарського суду від 13.06.2007 року по справі № 13/288/06-АП за позовом державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.3апоріжжя до ТОВ „Леокос" та ТОВ „Оріон-Плюс" про визнання недійсними усних господарських зобовязань, укладених між товариством з обмеженою відповідальністю «Оріон-Плюс", м.3апоріжжя та товариством з обмеженою відповідальністю «Леокос» м. Київ, у період з 25.02.2005 року по 24.11.2005 року на загальну суму 80540,00 грн.

Так, Деснянським районним судом встановлено, що ТОВ «Леокос»зареєстровано Деснянською державною районною адміністраціею в м. Києві 12.10.2004 р. за № 10661020000000475, що пїдтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи. ТОВ «Леокос» (код 33148533) було зареєстровано як платник податку на додану вартість, про що свідчить видане свідоцтво № 35356227. Відповідно до статуту ТОВ «Леокос» його засновником є ОСОБА_1. Директором вказаного підприємства зазначений ОСОБА_1 В суді встановлено, що ОСОБА_1 «фактично до діяльності товариства відношення не має,не є його засновником та директором, протокол зборів засновників № 1 від 05.10.2004 р. не складав, жодних документів, повязаних з фінансово господарською діяльністю підприємства, бухгалтерських документів не підписував і нікого не уповноважував це робити».

Таким чином, первинні документи на постачання товару ТОВ "Леокос", підписані ОСОБА_2, прийняті ТОВ «Оріон плюс»до виконання з порушенням п. 2 ст. 9 3акону України ``Про бухгалтерський облік та фінансову звітність України" від 16.07.1999 р. № 996-XIV, п. 2.4. п. 2.16 "Положення про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку", затвердженого Наказом Мінфіну України від 24.05.1995 р. .№ 88 та зареестрованого у Мінюсті України 05.06.1995р. за № 168/704.

3 урахуванням зазначеного вище, та постанови 3апорізького апеляційного господарського суду м.3апоріжжя від 13.06.2007 року по справі № 13/288/О6-АП та на підставі вищевказаних норм податкового законодавства, документи на постачання товару ТОВ «Оріон плюс», виписані ТОВ «Леокос» без законних підстав, та не є первинними документами, внаслідок чого не можуть документально підтверджувати здійснення зазначених господарських операцій, перехід права власності на товарно-матеріальні цінності, та бути підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій у відповідності з п. 1 ст. 9 3акону України № 996, на даних якого грунтується податкова звітність (п. 2 ст. 3 3акону України № 996).

3адовольняючи позов, суд першої інстанції наведені вище обставини до уваги не взяв, вказавши, що апеляційним господарським судом не вказано моменту, з якого необхідно вважати недійсним господарське зобов'язання, отже на момент здійснення операцій між позивачем та ТОВ «Леокос»господарські операцй були дійсними.

Проте слід зауважити, що згідно п. 3 ст. 207 ГК України виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважаеться недійсним з моменту його виникнення. Крім того, згідно ст. 236 Цивільного Кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Отже, виходячи із зазначених норм та того, що господарські зобов'язання між ТОВ «Оріон Плюс» та ТОВ «Леокос» виконані ще у 2005 року обома сторонами, то за загальним правилом такі господарські зобов'язання вважаються недійсними з моменту їх укладення.

Письмових заперечень на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надано.

Представники сторін до суду не прибули, про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Як підтверджено матеріалами справи та не спростовується сторонами, у період з 11.01.2008р. по 23.01.2008р., ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя проведено виїзну позапланову перевірку з питань правомірності обчислення, повноти i своєчасності сплати до бюджету сум з податку на прибуток ТОВ «Оріон плюс», код ЄД РПОУ 31426115 при взаємовідносинах з ТОВ «Леокос», код ЄДРПОУ 33148533 за пері од з 01.01.2005р. по 31.12.2005р.

Перевіркою встановлено, що на порушення п. 5.1, абз. 4 п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР, п. 2.16 Положення про документальне забезпечення записів бухгалтерського о6ліку, за твердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995р. № 88, ТОВ «Оріон-Плюс» зави щено валові витрати у 2005 р. на загальну суму 67 117 грн. а саме по податковим пері одам: за 1 квартал 2005 р. у сумі 7000 грн. за 3 квартал 2005 р. у сумі 50 187 грн., за 4 квартал 2005 р. у сумі 9930 грн.

Вказане порушення виникло внаслідок включення до валових витрат сум по опера ціям постачання товарів від ТОВ «Леокос», господарські зобов'язання за якими визнані не дійсними у період з 25.02.2005р. по 24.11.2005р. Запорізьким апеляційним господарсь ким судом рішенням від 13.06.2007 р. у справі №13/288/О6-АП.

Посадовими особами підприемства ТОВ «Оріон Плюс» до перевірки не були надані бухгалтерські та первинні документи.

Підприємством ТОВ «Оріон Плюс»" в ході перевірки було надано акт № 1 від 30.03.2007р. року щодо проведення огляду бухгалтерських та податкових документів ТОВ «Оріон Плюс»за період з 01.01.2005р. по 31.12.2005р., згідно якого встановлено, що комісіею (у складі голови директора ТОВ «Оріон Плюс» Хачатряна А.М., заступника директора ТОВ «Оріон-Плюс» Харцизові Т.І., бухгалтера ТОВ «Оріон-Плюс» По ливаная І.Р.) був проведений огляд 6ухгалтерських та податкових документів ТОВ «Оріон-Плюс», які знаходились на зберіганні у Хачатрян А.М. у приміщенні, яке розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул.. Жуковського 29 б. У зв'язку з розривом труби холодної води бухгалтерські та податкові документи ТОВ "Оріон-Плюс" за період з 01.01.2003р. по 31.12.2005р. були залиті водою. Після проведеного огляду документів було встановлено, що податкові накладні (зобов'язання та кредит), видаткові та прибуткові накладні, рахунки вхідні та вихідні, листи вхідні та вихідні, читанню не підлягають, звіти, банківські виписки, каса, відомості по заробітній платі у задовільному стані. Комісія вирішила повернути документи ТОВ "Оріон-Плюс".

При проведенні позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Оріон-Плюс» використовувались первинні документи, які були надані посадовими особами ТОВ«Оріон-Плюс» у періоді з 10.05.2006р. по 06.06.2006р. при проведенні планової виїзної документальної перевірки ТОВ «Оріон-Плюс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2003р. по 31.12.2005р. та відо6ра жені в акті планової виїзної документальної перевірки № 71/23-2/31426115 від 14.06.2006р.

Посадовими особами підприемства щодо встановленого порушення в ході перевірки пояснення до акту перевірки не надані.

За результатами перевірки складено акт від 26.01.2008р. №6/23-1/3 1426 1 1 5, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.02.2008р. № 0000512301/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем податок на прибуток у сумі 25168,50 грн. у т. ч. основний платіж 16779 грн., штрафні (фінансові) санкції 8389,50 грн.

Відповідно до ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрали законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беругь участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як встановлено Запорізьким апеляційним господарським судом при розгляді справи № 13\288\0 (постанова від 13.06.2007 а.с.71-75), «товариство з о6меженою вiдповідальністю «Леокос» було зареестроване Деснянською районною адміністрацією м. Києва 12.10.2004 року за №10661020000000475. 3асновником та директором вказаного підприємства зазначений ОСОБА_1, який за пропозицією незнайомої особи на ім'я ОСОБА_2, за грошову винагороду, без мети підприемницької діяльності, зареєстрував товариство з обмеженою відповідальністю «Леокос». 3а винагороду він також відкрив розрахунковий рахунок. Майно та грошові кошти до статутного фонду товариства з обмеженою відповідальністю «Леокос»він не вносив, протокол зборів засновників товариства від 05.10.2004 року не оформляв, будь яких фінансово-господарських документів він не підписував та не оформляв. ОСОБА_1 фактично до діяльності товариства відношення не має, не є його засновником та директором, протокол зборів засновників № 1 від 05.10.2004 року не складав, документів, пов'язаних з фінансово-господарською діяльністю підприємства, бухгалтерських документів, не підписував i нікого не уповноважував це робити». Отже, будь які відомості стосовно господарських операцій ТОВ «Леокос», що носять форму документа, не можуть бути підписані уповноваженими особами.

Як свідчать матеріали справи, позивач підтверджує свої податкові зобовязання доказами, що містяться на а.с. 58-60. Однак, видаткова накладна № ЛК-0000157 від 26.09.05 р., виписана від імені ТОВ «Леокос», завірена печаткою багато профільного підприємства «Авангард», печатка та підпис посадових осіб ТОВ «Оріон Плюс»на ній відсутні. Видаткові накладні № 0000016 від 24.02.05 р., № ЛК-0000160 від 02.11.05 р., № ЛК-0000150 від 01.09.05 р. не містять підписив та печаток ТОВ «Оріон Плюс», видаткові накладні від 30.09.05 р. № РН-000957, від 25.02.05 р. № РН-0000228, від 24.11.05 р. № РН-001144 містять лише печатки ТОВ «Оріон Плюс»

В п. 2 статті 3 3акону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16 липня 1999 року N4 996-XIV (із змінами та доповненнями), зазначено, що «Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку».

Первинні документи є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій (п. 1 ст.9 3акону України № 996), на даних якого, як зазначено в п. 2 ст. 3 3акону України № 996, грунтується податкова звітність.

В п. 1 статті 9 3акону Украйни «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16 липня 1999 року № 996-XIV (із змінами та доповненнями) зазначено «підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій».

Первинні документи, відповідно до п. 2 ст. 9 3акону України № 996, повинні мати наступні обовязкові реквізити:

назву документу (форми);

дату i місце складання:

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу їдентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В Положенні про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим Наказом Мінфіну України від 24.05.1995 р. № 88 та зареєстрованим у Мінюсті України 05.06.1995р. за №168/704 зазначено:

п.п. 1.1 п. 1 "Положення встановлює порядок створення, прийняття i відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх обєднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (далі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансуеться за рахунок коштів бюджету";

п.п. 1.2 п. 1 " Господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного i безперервного документування. 3аписи в облікових регістрах проводяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення".

Відповідно до п. 2.4. вищевказаного положення, первинні документи (на паперових i машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили i доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата i місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному i вартісному виразі), посади, прізвища i підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції i складання первинного документа.

Отже, інформацію на паперових носіях , що надані позивачем при проведенні перевірки від 14.06.2006 року в обґрунтування показників його бухгалтерського та податкового обліку, та міститься а.с.58-60, не можна вважати документами, у розумінні норм Закону № 996-ХІV.

Відповідно до абз.4 пп. 5.3.9 n. 5.3 ст. 5 3акону України "Про оподаткування прибутку підприємств" 283\97-ВР від 22.05.1997 р. із змінами та доповненнями: «не належать цо складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення i зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку».

Отже, висновки перевіряючи стосовно не підтвердження валових витрат позвача за операціями з ТОВ «Леокос»є обґрунтованими, а податкове повідомлення рішення від 07.02.2008 року № 0000512301\0, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на прибуток у сумі 25168,5 грн.таким, що відповідає фактичним обставинам да діючому законодавству.

Вказане вище виключає підстави для визнання названого податкового повідомлення рішення противоправним та задоволення позову.

Отже, приймаючи судове рішення, господарський суд не зясував зміст доказів, що містяться на аркушах справи №№ 58-60, та не надав їм належної оцінки, виходячи з норм Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Оскільки рішення суду першої інстанції прийнято в наслідок неповного зясування обставин справи та з порушенням норм матеріального права, воно підлягає скасуванню згідно норм ст. 202 КАС.

На підставі викладеного апеляційну скаргу Жовтневої державної податкової інспекції слід задовольнити, постанову господарського суду Запорізької області від 02.06.2008 року по справі № 5\140\08 - АП скасувати, у задовольненні позову відмовити.

Керуючись ст. ст. 195, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя задовольнити.

Постанову господарського суду Запорізької області 02.06.2008 року скасувати.

У задоволенні позову відмовити

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Постанова виготовлено у повному обсязі 30.04.2010 р.

Головуючий суддя: Л.П. Туркіна

Суддя: М.П. Кожан

Суддя: О.А. Проценко