Постанова № 9585579, 05.11.2009, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" листопада 2009 р.справа № А23/434 Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді:Туркіної Л.П.

суддів: Кожана М.П. Проценко О.А.

при секретарі судового засідання:Дегтярьові Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Верхньодніпровської обєднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області, м. Верхньодніпровськ Дніпропетровської області

на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 11 грудня 2007 р.

у справі № А23/434 (категорія статобліку 2.11.1)

за позовом Закритого акціонерного товариства «Кримський Титан», м. Армянськ, Автономна Республіка Крим в особі відокремленого підрозділу Філії «Вільногірський ГМК»ЗАТ «Кримський Титан», м. Вільногірськ Дніпропетровської області

до Верхньодніпровської обєднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області, м. Верхньодніпровськ Дніпропетровської області

про скасування податкового повідомлення-рішення від 06.04.07 р. № 0002692300/0, -

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2007 року 3акрите акціонерне товариство «Кримський Титан, м. Армянськ, Автономна Республіка Крим в особі відокремленого підрозділу Філії «Вільногірський ГМК»ЗАТ»«Кримський Титан», м. Вільногїрськ, Дніпропетровської області (далі 3АТ «Кримський Титан) звернулось із позовом до господарського суду Дніпропетровської області, в якому просило скасувати податкове повідомлення рішення від 06.04.2007р. № 0002692300/0 Верхньодніпровської об'еднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що на момент здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Газтрейд, ЛТД»продавець - ТОВ "Газтрейд, ЛТД" перебував на податковому обліку в якості платника податку на додану вартість, відомості щодо нього були включенї до Єдиного державного реєстру. На офіційному веб-сайті ДПА України міститься інформація, що свідоцтво № 37103570 ТОВ "Газтрейд, ЛТД" анульовано 14.06.06 по причині - ліквідація за власним бажанням. Фактичне виконання договору 1119 від 16.10.05 на поставку позивачу природного газу пїдтверджено належними первинними документами.

Крім того, рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 23.01.07 про визнання недійсними установчих документів ТОВ «Газтрейд, ЛТД», на яке посилаеться відповідач, скасовано рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 19.11.07р. у справі № А36/559-07. Позов Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровськоі області про визнання недійсної угоди, укладеної між 3акритим акціонерним товариством «Кримський Титан»ї Товариством з обмеженою відповідальністю «Газтрейд, ЛТД»залишено без задоволення

Постановою господарського суду Дніпропётровської області від 11.12.07р. позовні вимоги задоволено.

Суд першої інстанції зазначив, що висновок відповідача про відсутність у позивача права на включення сум до податкового кредиту, виходячи з наявності рішення суду про визнання недійсними установчих документів контрагента, прийнятого вже після здійснення господарських операцій, за якими були видані податкові накладні, є помилковим. Визнання в судовому порядку недійсними установчих документів та свідоцтва платника податку на додану вартість, само по собі не позбавляє правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних. Податковий кредит у спірні періоди сформований позивачем на підставі належним чином оформлених податкових накладних, отриманих від особи, яка на момент їх видачі була належним чином зареєстрована платником податку на додану вартість.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції. відповідач звернувся із апеляційною скаргою у якій, посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального права, просить постанову господарського суду скасувати та прийняти новее рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

У апеляційній скарзі апелянт вказує наступне.

Пунктом 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997року №165 (далі - Порядок №165) передбачено, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі, i якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість (пункт 6.2 Порядку №165). Відповідно до пункту 5 Порядку №165, податкова накладна вважаеться недійсною у разі ії заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.

Таким чином філіею Вільногірський ГМК 3АТ "Кримський ТИТАН" неправомірно, в порушення п.п.7.4.5.п.7.4.ст.7 3акону України "Про податок на додану вартість", №168/97 ВР від 03.04.1997року, включено до складу податкового кредиту суми ПДВ, що пїдтверджені податковими накладними, які виписані не платником ПДВ на загальну суму 154702 грн.

Крім того апелянт зазначив, що суд, прийнявши до уваги ту обставину, що Постанова Господарського суду м. Киева від 15.06.2007 року про визнання недійсними установчих документів та свідоцтва платника ПДВ ТОВ «Газтрейд, ЛТД»винесена вже після складання акту перевірки, не врахував, що оскарження та скасування первинного рішення Голосіївського суду мало місце вже після підписання акту перевірки податковим органом.

Представник позивача в судове засідання 05.11.2009 р. не прибув, про час і місце судового засідання позивач повідомлений належним чином. Позивач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, де зазначив, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим.

Представник відповідача в судовому засіданні доводи та вимоги апеляційної скарги підтримав. Представником позивача до суду надано вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 28.02.2008 року у кримінальній справі № 1-28\08, згідно якого ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.ІІ ст. 205 КК України, шляхом реєстрації ТОВ «Газтрейд, ЛТД».

Представник відповідача зазначив, що обставини, встановлені вироком суду стосовно ОСОБА_2 та ТОВ «Газтрейд, ЛТД», підтверджують висновки перевіряючих та доводи Верхньодніпровської ОДПІ, заявлені у суді першої інстанції, стосовно протиправності видачі ТОВ «Газтрейд, ЛТД» податкових накладних та недійсності останніх.

Заслухавши представника відповідача, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а постанову Господарського суду Дніпропетровської області скасувати, виходячи з такого.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, співробітниками податкової 02.04.2007 р., за наслідками перевірки ТОВ «Газтрейд, ЛТД»була проведена невиїзна перевірка Філії «Вільногірський ГМК»ЗАТ «Кримський Титан»з питань правових відносин з ТОВ «Газтрейд, ЛТД»за період з 01.01.2006р. по 31.03.2006р. За результатами перевірки було складено акт № 189/230/33173973 від 02.04.2007р. «Про результати невиїзної документальної перевірки філії «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат»ЗАТ «Кримський ТИТАН», з питань взаємовідносин з ТОВ «Газтрейд, ЛТД» за період з 01.01.2006р. по 31.03.2006р.»

На підставі акту перевірки податковою винесено податкове повідомлення-рішення № 0002692300/0, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість в загальному розмірі 232053,00 грн., з яких 154702,00 грн. за основним платежем, 77351,00 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Під час перевірки відповідачем встановлено, що філією «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат»ЗАТ «Кримський ТИТАН»(покупець) укладено угоду з ТОВ «Газтрейд, ЛТД»№ 1119 від 16.11.2005 р., відповідно до умов якої з урахуванням укладених додаткових угод ТОВ «Газтрейд, ЛТД»- постачальник зобовязується продати покупцю природний газ, а покупець прийняти та оплатити його.

На виконання умов договору позивачем здійснено перерахування грошових коштів в якості попередньої оплати платіжними дорученнями № 2982 від 25.11.2005 р. у сумі 139000, 00 грн., № 1502 від 09.12.2006 р. у сумі 70000, 00 грн., № 1521 від 28.12.2005 р. у сумі 69484, 00 грн., № 1560 від 13.01.2006 р. у сумі 62000, 00 грн., № 2793 від 23.01.2006 р. у сумі 50000, 00 грн., № 1619 від 31.01.2006 р. у сумі 198000, 00 грн., № 1632 від 08.02.2006 р. у сумі 155464, 02 грн., № 2958 від 17.02.2006 р. у сумі 155000, 00 грн., № 549 від 28.02.2006 р. у сумі 29 717, 70 грн.

По факту отриманої передоплати продавцем - ТОВ «Газтрейд, ЛТД»виписані податкові накладні: №11-25/2-1 від 25.11.2005р. на загальну суму 139000, 00 грн., в т. ч. ПДВ 23166, 67 грн., № 12-31/20-1 від 31.12.2005 р. на загальну суму 139484, 48 грн., в. т. ч. ПДВ 23247, 41 грн., № 1-31/2-1 від 31.01.2006 р. на загальну суму 309999, 52 грн., в т. ч. ПДВ 51666, 60 грн., № 2-28/2-1 від 28.02.2006 р. на загальну суму 340181, 72 грн., в. т. ч. ПДВ 56696, 95 грн.

Загальна сума податку на додану вартість 124701, 30 грн. по перелічених податкових накладних включена позивачем до складу податкового кредиту за січень, лютий, березень 2006 р.

За висновками відповідача вказана сума податку на додану вартість включена до складу податкового кредиту позивача з порушенням п.п.7.4.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Зокрема, перевіряючи зазначили (стор.5 абз. 2-4 акта), що відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. Підпунктом 7.2.4 пункту 7.2 цього ж Закону визначено, що: «Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону». Пунктом 2 Порядку заповнення податкової декларації, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 165 (далі Порядок № 165), також передбачено, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно інідівідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованого як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість (пункт 6.2 Порядку № 165). Відповідно до п.5 Порядку № 165 податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказано у п.2 даного Порядку.

Оскільки рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 23.01.07 по справі за позовом ДПА у м. Києві до ТОВ «Газтрейд, ЛТД»про визнання недійсними установчих та реєстраційних документів ТОВ «Газтрейд, ЛТД»визнано недійсними установчі документи ТОВ «Газтрейд, ЛТД», а саме: статут в новій редакції з дати державної пререєстрації з 25.04.05, та реєстрацію (перереєстрацію) ТОВ «Газтрейд, ЛТД»платником додатку на додану вартість (свідоцтво 3 37103570) з моменту перереєстрації з 25.04.05, податкові накладні, виписані від імені ТОВ «Газтрейд, ЛТД»після вказаної дати слід вважати недійсними.

Таким чином, філією Вільно гірський ГМК ЗАТ «Кримський ТИТАН»неправомірно, в порушення п.п 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97 ВР від 03.04.1997 року, включено до складу податкового кредиту суми ПДВ, що підтверджені податковими накладними, які виписані не платником ПДВ.

Факт наявності правовідносин між Вільногірським ГМК та ТОВ «Газтрейд, ЛТД», наявність документів, зазначених у акті, а також суми, зафіксовані податковою, позивач не спростовує.

Задовольняючи позов у повному обсязі та скасовуючи податкове повідомлення рішення, суд першої інстанції, не спростовуючи обставини, зазначені відповідачем, виходив з того, що визнання в судовому порядку недійсними установчих документів та свідоцтва платника податку на додану вартість само по собі не позбавляє правового значення податкові накладні, видані субєктом господарювання, стосовно якого прийнято відповідне судове рішення.

Суд також зазначив, що ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду м. Києва по справі № 22-4689 від 05.07.07 рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 23.01.07 скасовано, провадження у справі закрито.

Ця обставина позбавляє відповідача можливості посилатися в якості обґрунтування своїх дій на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 23.01.07, яке скасовано.

Погоджуючись з висновками суду першої інстанції стосовно безпідставності посилань відповідача на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 23.01.07, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що рішення господарського суду у даній справі не можна визнати таким, що прийнято внаслідок повного зясування обставин справи та їх належної оцінки.

Так, відповідно до ч. І ст. 69, ч. І ст. 70 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Як свідчать матеріали справи, до господарського суду у якості доказу було надано постанову господарського суду м. Києва від 15.06.07р. у справі № 32/320-а, у якій зазначено, що установчі документи ТОВ «Газтрейд, ЛТД»в редакції, зареєстрованій Голосіївською районною у м. Києві адміністрацією 20.05.2005р. положенням законодавства не відповідають, оскільки особи, які значаться власниками та засновниками товариства фактично до діяльності підприємства відношення не мають. Постановою від 17.11.2006 за фактом фіктивного підприємництва, тобто придбання ТОВ «Газтрейд, ЛТД»з метою прикриття незаконної діяльності, що призвело до заподіяння великої матеріальної шкоди державі, порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України.

На думку колегії суддів, виходячи з обставин, зазначених у рішенні Господарського суду м. Києва від 15.06.2007 року, повний та обєктивний розгляд справи не був можливим до закінчення провадження у кримінальній справі, що було підставою для зупинення провадження у даній справі згідно п. 3 ч. 1 ст. 156 КАС України.

Неврахування названих обставин та норм процесуального права, яке призвело до помилкового судового рішення, є підставою для скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 1.12.07 р. та прийняття нового рішення.

Дослідивши наявні у справі документи, колегія суддів встановила.

Як свідчить зміст вироку Голосіївського районного суду м. Києва від 28.02.2008 року у кримінальній справі № 1-28\08 по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. ІІ ст. 205 КК України, підсудний ОСОБА_2, своїми умисними діями, які виразились у придбанні субєкта підприємницької діяльності (юридичної особи) ТОВ «Газтрейд, ЛТД»з метою прикриття незаконної діяльності, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі, за попередньою змовою групою осіб, вчинив пособництво фіктивному підприємництву і його дії слід кваліфікувати за ч.2 ст.28 ч.2 ст.205 КК України.

У названому вироку також встановлено, що внаслідок використання невстановленими досудовим слідством особами підприємства ТОВ «Газтрейд, ЛТД»для прикриття незаконної діяльності , були спричинені збитки державі, шляхом безпідставного формування податкового кредиту у споживачів природного газу, що призвело до умисного ухилення від сплати податку на додану вартість у сумі 167 млн. 703 тис. 955 грн.

Згідно ч. ІV ст. 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Враховуючи обставини, встановлені щодо ОСОБА_2 та його діяльності, повязаної з ТОВ «Газтрейд, ЛТД», колегія суддів дійшла висновку, що реєстрацію ТОВ «Газтрейд, ЛТД»у якості платника податку на додану вартість здійснено, а свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «Газтрейд, ЛТД»отримано внаслідок злочинної діяльності ОСОБА_2 та невстановлених слідством осіб. Отже, названу реєстрацію та свідоцтво не можна визнати законними підставами для наявності у ТОВ «Газтрейд, ЛТД»права на видачу податкових накладних.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком податкового органу щодо недійсності податкових накладних ТОВ «Газтрейд, ЛТД», що позбавляє їх правового статусу документа, на підставі якого можуть формуватися показники податкової та бухгалтерської звітності субєктів господарювання.

Виходячи з викладеного вище, та керуючись ст..67 Конституції України, згідно якої кожна особа зобовязана сплачувати податки та збори у відповідності до законів України, колегія суддів вважає, що податковий орган обґрунтовано та відповідно до діючого законодавства визначив позивачу податкові зобовязання з податку на додану вартість у сумі 154702 грн.00 коп.

Посилання позивача на те, що підприємство не може нести відповідальність за дії, скоєні посадовими особами контрагентів, та на те, що йому не було відомо про злочинну діяльність осіб, що створили ТОВ «Газтрейд, ЛТД», не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки сума 154702 грн.00 коп. не є фінансовою санкцією та формою відповідальністю позивача.

Зазначена сума є сумою податку, яку позивач безпідставно не сплатив до бюджету за операціями між ним та ТОВ «Газтрейд, ЛТД».

На думку суду, укладання позивачем угоди з особою, щодо правового статусу якої він був введений в оману, не звільняє його від обовязку належної сплати податків та зборів, а лише надає право на відшкодування збитків за рахунок винних в омані осіб.

Що стосується санкцій у сумі 77351 грн., колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. ІІІ ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: - на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

- обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

- пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Як свідчить текст податкового повідомлення рішення від 06.04.2007 року № 0002692300\0, воно не містить посилання на норми закону, згідно якого застосовано штрафні (фінансові) санкції.

Отже, назване рішення в цій частині не можна вважати таким, що відповідає чинному законодавству.

Крім того, матеріали справи не містять відомостей стосовно того, що посадові особи позивача, дії яких розглядаються як дії юридичної особи, знали або могли знати про противоправну діяльність ОСОБА_2 та інших не встановлених слідством осіб.

Матеріали справи, зокрема, свідчать, що податкові накладні, на підставі яких позивач вносив відповідні суми до податкового кредиту, були складені відповідно до вимог п.п.7.2.1.п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та наказу ДПА України від 30.05.1997 № 165 «Про затвердження форм податкової накладної, книги обліку придбання та книги обліку продажу товарів (робіт, послуг), порядку їх заповнення. ТОВ «Газтрейд, ЛТД»на момент складання цих податкових накладних було зареєстровано у встановленому порядку як платник податку на додану вартість, та мало необхідні правовстановлюючі документи.

Згідно позиції судів касаційної інстанції, викладеної у відповідних рішеннях, що залучені до матеріалів справи (а.с.66-73), покупець не може нести відповідальність як за несплату податків продавцями, так і за можливу недостовірність відомостей про них, включених до Єдиного державного реєстру, за умови необізнаності покупця щодо такої.

Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає, що застосування до позивача фінансових санкцій не можна визнати обґрунтованим та пропорційним.

На підставі викладеного вище, податкове повідомлення рішення від 06.04.2007 року № 0002692300\0 підлягає скасуванню в частині визначення позивачу штрафних (фінансових) санкцій у сумі 77351,00 грн.

В задоволенні решти вимог позивача слід відмовити.

Відповідно до ст.. 200 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Виходячи з викладеного вище, апеляційну скаргу слід задовольнити частково, постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 11 грудня 2007 р. про задоволення позову у повному обсязі - скасувати. Позов задовольнити частково. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06 квітня 2007 р. № 0002692300/0 в частині визначення позивачу штрафних (фінансових) санкцій у сумі 77351, 00 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 207

Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Верхньодніпровської обєднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області, м. Верхньодніпровськ Дніпропетровської області задовольнити частково.

Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 11 грудня 2007 р. скасувати.

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06 квітня 2007 р. № 0002692300/0 в частині визначення позивачу штрафних (фінансових) санкцій у сумі 77351, 00 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Постанову виготовлено у повному обсязі 11.05.2010 р.

Головуючий суддя Л.П.Туркіна

суддя М. П. Кожан

суддя О.А. Проценко