Постанова № 9611207, 20.04.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2010 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-45981/09/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Удовіченка С.О.,

при секретарі Саченко Н.С.,

за участю:

представника позивача Бутенко І.А.,

представника відповідача Штанько В.Д., Михайліченко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Полтаві справу за адміністративним позовом Закритого акціонерного товариства "Полтавапропангаз"до Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції у Полтавській областіпро визнання нечинним податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

14 липня 2009 року Закрите акціонерне товариство "Полтавапропангаз" (надалі по тексту позивач, ЗАТ "Полтавапропангаз")звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції у Полтавській області(надалі по тексту відповідач,Карлівська МДПІ)про визнання нечинним повністю податкове повідомлення рішення 0000682301/0 від 25.06.2009 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 80965,50 грн, у тому числі 53977,00 грн за основним платежем та 26988,50 грн штрафних санкцій.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що при визначенні в акті перевірки № 131\23\31310365 від 12.06.2009 звичайної ціни операції за договором купівлі продажу зрідженого газу від 03.10.2008 № 07-306\08 відповідач не здійснив такий розрахунок у відповідності до положень пункту 1.20.2 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”. Також зазначав, що відповідач не взяв до уваги той факт, що на підприємстві наказом № 138 від 23.09.2008 затверджений Порядок встановлення знижок на газ скраплений оптовим споживачам, розмір яких залежить від умов поставки і розрахунків, строків виконання зобовязань, обсягів товарної партії, що у повному обсязі відповідає приписам підпункту 1.20.2 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”. Одночасно звертав увагу,на те, що господарська операція з реалізації газу скрапленого на адресу ПП „Рейд»м. Дніпропетровськ, за ціною 3,14123 грн за 1 кг без ПДВ, 3,76947 грн за 1 кг з ПДВ у кількості 321 тон на суму 1210000,00 грн не була збитковою для ЗАТ «Полтавапропангаз», оскільки скраплений газ був придбаний у ТОВ „Альянс-Нафтогаз»згідно договору № ДГ-07-122\07 від 26.03.2007 та підтверджується первинними документами, за ціною 2708,33 грн за 1 тону без ПДВ та відповідно 3250,00 з ПДВ, а отже від даної господарської операції позивач отримав прибуток.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, підтвердив обставини, викладені в позовній заяві, наполягав на задоволенні позову.

Представники відповідача в судовому засіданні, заявлені позовні вимоги не визнали просили відмовити в їх задоволенні, посилаючись обставини встановлені в акті перевірки та викладені в письмових запереченнях, зазначили, що Карлівською МДПІ проведено планову виїзну перевірку ЗАТ «Полтавапропангаз»по питанню дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 по 31.12.2008, в ході якої встановлено,зокрема, порушення підпункту 4.2. статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість»а саме: занижено податок на додану вартість на загальну суму 53977,00 грн, що відбулося у звязку із реалізацією скрапленого газу в кількості 321000 кг ПП «Рейд»на загальну суму 1210000 грн в тому числі ПДВ 201666,67, за цінами нижчими від звичайних. При цьому вказавши, що у відповідності до оборотно сальдової відомості по рахунку бухгалтерського № 2013 ЗАТ «Полтавапропангаз»станом на кінець дня 30.09.2008 середньозважена вартість 1 кг зрідженого газу становила 3,9820 грн без ПДВ(значилось 355082 кг газу на загальну вартість 1413955,89 грн), яка і є звичайною ціною для даної операції.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та пояснення представників відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Закрите акціонерне товариство "Полтавапропангаз" зареєстровано, як юридична особа 16.01.2001 Чутівською районною державною адміністрацією Полтавської області, ідентифікаційний код 31310365. ЗАТ "Полтавапропангаз" взято на облік в органах державної податкової служби 19.01.2001 за № 13, перебуває на обліку в Чутівському відділенні Карлівської МДПІ.

Також, судом встановлено, що на підставі направлення від 17.04.2009 № 000164, від 20.05.2009 №000197 працівниками Карлівської МДПІ, проведено планову виїзну перевірку ЗАТ "Полтавапропангаз" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 по 31.12.2008, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 по 31.12.2008. Перевірка проводилась з 23.04.2009 по 04.06.2009. Термін проведення перевірки продовжувався з 22.05.2009 по 04.06.2009 на підставі наказу Карлівської МДПІ від 20.05.2009 №326.

За результатами перевірки 12.06.2009 складено акт № 131/23/31310365 у якому відображено, зокрема, наступне порушення:

- підпункту 4.2 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість»в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 53 977 грн , в тому числі за жовтень 2008 року в розмірі 53977,00 грн.

За наслідками проведеної перевірки податковим органом 25.06.2009 складено податкове повідомлення - рішення № 0000682301/0, яким визначено ЗАТ "Полтавапропангаз" суму податкового зобовязання за платежем “податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт,послуг), 3014010100” в розмірі 80965 грн 50 коп (в тому числі за основним платежем 53977 грн 00 коп, за штрафними (фінансовими) санкціями 29 988 грн 50 коп).

Проте позивач не погодився із складеним податковим повідомленням - рішенням та оскаржив його в судовому порядку.

Оцінюючі правомірність дій та рішень суб'єкта владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, при цьому перевіряє, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено);5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи правомірність визначення Карлівською МДПІ податкового зобовязання за порушення підпункту 4.2 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість»03.04.1997 № 168/97-ВР та складення оспорюваного податкового повідомлення рішення, суд приходить до наступних висновків.

Так, під час проведення перевірки податковим органом було встановлено наступні обставини, що зумовили визначення податкового зобовязання ЗАТ "Полтавапропангаз" з податку на додану вартість розмірі 53977 грн 00 коп.

03.10.2008 між Закритим акціонерним товариством "Полтавапропангаз" (Продавець) та Приватним підприємством «Рейд»(Покупець) укладено договір №07-306/08 купівлі продажу зрідженого газу. Предметом даного Договору (пункт 1.1.) є те, що Продавець зобовязується передати у власність Покупця товар (зріджений газ), а Покупець зобовязується прийняти товар та оплатити його вартість. Згідно Договору (пункт 1.2.) Товар - зріджений газ ДСТУ 4047-2001 кількість 321 тонна. Ціна Договору склала 1210000 в тому числі ПДВ (20%) (розділ 2 Договору). ЗАТ "Полтавапропангаз" виписано 03.10.2008 видаткову накладну № КРН-000635 та податкову накладну № КНН00469/1 на загальну суму 1210000 грн, в тому числі ПДВ 20166,67 грн.

Також,03.10.2008 згідно договору купівлі №06-307/08 ЗАТ "Полтавапропангаз" придбало у ПП «Рейд»задвижки під електропривод в кількості 3 шт., клапани з пневноприводом 3 шт. на загальну суму 1210000,00 грн, в тому числі ПДВ 20166,67 грн. ПП «Рейд»виписано видаткову накладну № РН-0000022 від 03.10.2008 та податкову накладну № 20 від 03.10.2008 на суму 1210000,00 грн, в тому числі ПДВ 201666,67 грн.

Разом із тим, 03.11.2008 між сторонами вказаних договорів, укладено угоду б\н про зарахування зустрічних однорідних вимог.Відповідно до умов якої - ЗАТ "Полтавапропангаз" (Сторона-1) і ПП «Рейд»(Сторона -2) маючи одна до одної зустрічні вимоги, строк виконання яких настав,дійшли згоди на підставі статті 601 Цивільного кодексу України про зарахування таких зустрічних однорідних вимог,що випливають з вищевказаних договорів. Вказані вище зобовязання за вищевказаними договорами припиняються у повному обсязі ,оскільки вимоги є рівними.

Сам факт здійснення господарських операцій податковим органом не оспорював ся.

Контролюючий орган під час перевірки дійшов до висновку, що позивачем було реалізовано контрагенту ПП «Рейд»зріджений газ у жовні 2008 року за ціною нижчою від звичайної ціни на аналогічну продукцію відвантажену іншим покупцям на території України, оскільки у відповідності до оборотно сальдової відомості по рахунку бухгалтерського № 2013 ЗАТ «Полтавапропангаз»станом на кінець дня 30.09.2008 середньозважена вартість 1 кг зрідженого газу становила 3,9820 грн без ПДВ. (значилось 355082 кг газу на загальну вартість 1413955,89 грн), яка і є звичайною ціною для даної операції.

Проте, суд не погоджується із названими доводами Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції у Полтавській областіз урахуванням наступного.

Коло платників податку на додану вартість, обєкти, база, ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначено Законом України “Про податок на додану вартість” 03.04.1997, № 168/97-ВР .

У відповідності до положень пункту 4.1. статті 4 Закону України “Про податок на додану вартість” база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.

А згідно із підпунктом 4.2. статті 4 вказаного Закону, у разі поставки товарів (робіт, послуг) без оплати або з частковою оплатою їх вартості коштами у межах бартерних (товарообмінних) операцій, здійснення операцій з безоплатної передачі товарів (робіт, послуг), натуральних виплат у рахунок оплати праці фізичним особам, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, передачі товарів (робіт, послуг) у межах балансу платника податку для невиробничого використання, витрати на яке не відносяться до валових витрат виробництва (обігу) і не підлягають амортизації, а також пов'язаній з продавцем особі чи суб'єкту підприємницької діяльності, який не зареєстрований як платник податку, база оподаткування визначається виходячи з фактичної ціни операції, але не нижчої за звичайні ціни.

Відповідно до пункту 1.18 статті 1 Закону України “Про податок на додану вартість” поняття звичайних цін для цілей оподаткування податком на додану вартість розуміється та застосовується за правилами, визначеними пунктом 1.20 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994, № 334/94-ВР.

Так, у пункті 1.20 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

А підпунктом 1.20.8 пункту 1.20 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", встановлено, що обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту.

Порядок визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) регламентовано підпунктом 1.20.2. пункту 1.20 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Виходячи з підпункту 1.20.2 пункту 1.20 статті 1 цього ж Закону, для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) також може використовуватися інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах.

Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.

Як видно з матеріалів справи, Карлівською міжрайонною державною податковою інспекцією у Полтавській області не надано суду інформацію про укладені договори з продажу ідентичних товарів, що мали місце на момент укладання позивачем договору купівлі продажу зрідженого газу, також в акті перевірки та в ході судового розгляду справи податковим органом не було здійснено належного аналізу економічного обґрунтування застосованих ним для донарахування податку на додану вартість цін, будь-якої оцінки зібраній інформації щодо ідентичних договорів не надано, із запитом до платника податку про обґрунтування рівня договірних цін не звернувся, дослідивши лише

оборотно- сальдові відомості по рахунку бухгалтерського обліку № 2013, визначивши звичайну ціну, таким чином: станом на кінець 30.09.2008 по рахунку бухгалтерського обліку № 2013 значилось 355082 кг газу загальною вартістю 1413955,89 грн та розділивши загальну вартість газу на загальну кількість газу (1413955,89 грн : 355082 кг =3,9820) і отримали середню ціну 1 кг зрідженого газу 3,9820 грн без ПДВ.

Окрім вказаного, математичного прикладу, будь-яких обґрунтувань визначення рівня звичайної ціни податковим органом, ані під час перевірки, ані під час судового розгляду справи не надано.

Не досліджувались відповідачем і ціни на аналогічний товар, що реалізовується іншими суб'єктами господарювання в співставних умовах.

До того ж, відповідно до пункту 13 Указу Президента України «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності»від 23.07.1998 р. № 817/98 індикативні або звичайні ціни на товари (роботи, послуги) для застосування їх у податкових або митних цілях установлюються на підставі статистичної оцінки рівня цін реалізації таких товарів (робіт, послуг) на внутрішньому ринку України, яка проводиться уповноваженим державним органом у визначеному ним порядку. Індикативні або звичайні ціни не можуть встановлюватися органами виконавчої влади, які використовують їх для нарахування та стягнення податків і зборів (обов'язкових платежів) та неподаткових платежів, крім випадків відсутності статистичних даних про рівень цін на окремі види товарів (робіт, послуг).

Отже, виходячи з приписів наведеної норми законодавства звичайні ціни на товари (роботи, послуги) для застосування їх у податкових або митних цілях мають бути установлені на підставі статистичної оцінки рівня цін реалізації таких товарів (робіт, послуг) на внутрішньому ринку України, проведеної уповноваженим державним органом у визначеному ним порядку.

Відтак, з врахуванням встановленого законодавцем порядку визначення звичайної ціни нарахування податкового зобовязання ЗАТ «Полтавапропангаз»не можна вважати таким, що здійснене у спосіб, передбачений законом.

При цьому, суд також враховує, що на підприємстві позивача під час здійснення реалізації газу зрідженого ПП «Рейд»03.10.2008 діяв наказ № 138 від 23.09.2008 «Про встановлення знижок на газ скраплений оптовим споживачам», відповідно до якого з метою збільшення обсягів реалізації та прискорення обороту обігових коштів встановлено наступні знижки на газ скраплений оптовим споживачам в залежності від обсягів реалізації за умови самовивозу: більше 100 тонн до 5% більше 150 тонн до 10% більше 200 тонн до 15% більше 250 тонн до 20% більше 300 тонн до 25%.

Отже, як встановлено судом в ході судового розгляду справи із пояснень представника позивача, враховуючі, що контрагентом позивача ПП «Рейд»за договором купівлі продажу №07/306/08 придбано газу зрідженого в кількості 321000 кг (321 тонна), то покупцю було зроблено 25 відсоткову знижку.

Приписами пункту 1.20.6 статті 1.20 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” визначено, що у разі, коли на відповідному ринку товарів (робіт, послуг) не здійснюються операції за ідентичними (у разі відсутності - однорідними) товарами (роботами, послугами), або якщо неможливо визначити їх ціну через відсутність або недоступність відповідної інформації, звичайною ціною вважається ціна договору.

При вирішенні спору суд, також, враховує, що відповідно до положень статті 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється субєктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Зрештою, відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, особливістю адміністративного судочинства є покладення обов'язку щодо доказування на відповідача субєкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про правомірність його дій.

За таких обставин, відповідно, донарахування позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 53977 грн 00 коп є необґрунтованим, а застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідно до підпункту 17.1.3. пункту 17.1. статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" в розмірі 26988 грн 50 коп - безпідставним.

Зважаючи на те, що податкове повідомлення - рішення є правовим актом індивідуальної дії, то згідно із частиною 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі його неправомірності, визнається судом протиправним і скасовується. У зв'язку з цим, суд вважає за необхідне, згідно із частиною 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, вийти за межі позовних вимог ЗАТ «Полтавапропангаз»про визнання нечинним податкового повідомлення рішення та визнати протиправними і скасувати податкове повідомлення рішення Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції у Полтавській області від 25.06.2009 № 0000682301/0, яким визначено ЗАТ "Полтавапропангаз" суму податкового зобовязання за платежем “податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт,послуг), 3014010100” в розмірі 80965 грн 50 коп (в тому числі за основним платежем 53977 грн 00 коп та за штрафними (фінансовими) санкціями 29 988 грн 50 коп).

Отже, позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71,86,159, 160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України,суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Закритого акціонерного товариства "Полтавапропангаз" до Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції у Полтавській області про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції у Полтавській області від 25 червня 2009 року № 0000682301/0, яким визначено Закритому акціонерному товариству "Полтавапропангаз" (код ЄДРПОУ 31310365) суму податкового зобовязання за платежем “податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт,послуг), 3014010100” в розмірі 80965 /вісімдесят тисяч девятсот шістдесят пять/ гривень 50 копійок (в тому числі за основним платежем 53977 /пятдесят три тисяч девятсот сімдесят сім/ гривень 00 копійок та за штрафними (фінансовими) санкціями 29988 /двадцять вісім тисяч девятсот вісімдесят вісім/ гривень 50 копійок).

Стягнути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства "Полтавапропангаз" (код ЄДРПОУ 31310365) витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 /три/ гривні 40 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана у 20-денний строк після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанову в повному обсязі складено 26 квітня 2010 року.

СуддяС.О. Удовіченко