Рішення № 96109271, 07.04.2021, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/3710/20 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Василяки Д.К., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонміськбуд" до Суворовського районного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Публічне акціонерне товариство "Кредобанк" про зняття арешту з розрахункового рахунку,

встановив:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просить, з урахуванням уточненої позовної заяви, зняти арешт з розрахункового рахунку.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що закривши виконавчі провадження № 52325063 та № 55181488 відповідачем рішення щодо скасування арешту з розрахункового рахунку не прийнято, у зв`язку із чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 23.11.2020 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 03.12.2020 року позовну заяву повернуто позивачу.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2021 року, ухвалу від 03.12.2020 року про повернення позовної заяви скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 16.03.2021 року на розгляд судді Василяці Д.К.

Ухвалою від 17.03.2021 року по справі відкрито провадження та призначено до розгляду на 26.03.2021 року.

26.03.2021 року судовий розгляд відкладено до 02.04.2021 року.

26.03.2021 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти позовних вимог заперечував.

Представник позивача подав заяву про розгляд справи за правилами письмового провадження, на задоволенні позовних вимог наполягав.

07.04.2021 року від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Дослідивши надані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено, що 23.09.2016 головним державним виконавцем Суворовського районного відділу державної виконавчої служби м.Херсона відкрито виконавче провадження ВП 52325063 по виконанню виконавчого листа № 766/907/16 виданого 21.09.2016 року Херсонським міським судом про стягнення боргу з ТОВ «Херсонміськбуд» на користь ОСОБА_1 у сумі 521000,00 грн.

В рамках виконавчого провадження № 52325063 накладено арешт на грошові кошти на всіх рахунках відкритих в ПАТ «Кредобанк», про що свідчить постанова про арешт коштів боржника від 11.10.2016 року.

27.03.2017 року головним державним виконавцем Суворовського районного відділу державної виконавчої служби м.Херсона Головного територіального управління юстиції у Херсонській області винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу з підстав неможливості встановити місцезнаходження боржника, відсутності коштів на рахунках, рухомого та нерухомого майна, на підставі п.5 ч.37 ЗУ «Про виконавче провадження».

Крім того, 19.11.2017 року державним виконавцем відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого документа № 923/474/17 виданого 23.10.2017 Господарським судом Херсонської області про стягнення з ТОВ «Херсонміськбуд» на користь Житлово-будівельного кооперативу «Нове місто» судовий збір за апеляційний перегляд рішення у сумі 12320 грн. 00 коп.

В рамках виконавчого провадження № 55181488 відповідачем накладено арешт на грошові кошти на всіх рахунках відкритих в ПАТ «Кредобанк», про що свідчить постанова про арешт коштів боржника від 12.12.2017 року.

08.06.2018 року відповідачем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, з підстав неможливості встановити місцезнаходження боржника, відсутності коштів на рахунках, рухомого та нерухомого майна, на підставі п.5 ч.37 ЗУ «Про виконавче провадження».

Вважаючи, що виконавчі провадження завершені позивач вважає, що арешт з розрахункового рахунку повинен бути знятий, у зв`язку із чим звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне: порядок та умови виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі не виконання їх у добровільному порядку визначає Закон України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом положень статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення, зокрема, на підставі таких виконавчих документів як виконавчі листи, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Частиною першою статті 26 Закону України "Про виконавче провадження", зокрема, передбачено, що державний виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника визначено статтею 48 Закону України "Про виконавче провадження", згідно з частинами першою, другою якої встановлено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Статтею 52 Закону України "Про виконавче провадження" визначені особливості звернення стягнення на кошти та майно боржника - юридичної особи, фізичної особи - підприємця, за приписами частини першої якої виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов`язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.

Виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, розміщені на його рахунках і на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи (ч. 2 ст. 52 вказаного Закону).

За приписами частини п`ятої цієї статті у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

Відповідно до вимог частини другої статті 56 Закону України "Про виконавче провадження" арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов`язковими до виконання на усій території України.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що стадія виконання судового рішення є частиною правосуддя (рішення у справах "Півень проти України" від 29.06.2004 заява № 56849/00, "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997).

Існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов`язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для "законного сподівання" на виплату такої заборгованості і становить "майно" цієї особи у зазначеній ст. 1 Першого протоколу (рішення Європейського суду з прав людини від 06.10.2011 у справі "Агрокомплекс проти України").

Таким чином, державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених Законом заходів щодо примусового виконання рішень, в тому числі шляхом накладення арешту на кошти (майно) боржника.

Згідно частини 1 статті 5 вказаного Закону державний виконавець зобов`язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

З огляду на пункт 9.9 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 25.12.2008 р. №2274/5 (далі за текстом - Порядок) строк зберігання завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання, становить 3 (три) роки, крім виконавчих проваджень, завершених за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить 1 (один) рік. Обчислення строків зберігання документів проводиться з 1 січня року, який іде за роком завершення їх діловодством.

Згідно пункту 9.10 Порядку завершені виконавчі провадження включаються в акт про вилучення виконавчих проваджень для знищення, якщо передбачений для них строк зберігання закінчився до 1 січня року, в якому складений акт. Виконавчі провадження, строки зберігання яких закінчилися, підлягають знищенню після затвердження акта про вилучення виконавчих проваджень для знищення керівником органу державної виконавчої служби, підпис якого скріплюється печаткою.

Отже, знищенню підлягають завершені виконавчі провадження, строк зберігання яких закінчився.

Так, з матеріалів справи наданих відповідачем вбачається, що згідно акту про вилучення виконавчих проваджень для знищення від 11.02.2021 року АСВП № 52325063 знищено.

Однак, в матеріалах справи відсутні відомості, щодо знищення ВП № 55181488, крім того в постанові про повернення виконавчого документа стягувачу від 08.06.2018 року зазначено, що виконавчий документ може бути повторно пред`явлений до виконання в строк до 08.06.2021 року.

В той же час, відповідно до частин 1, 2 статті 50 "Про виконавче провадження" №606-ХІV від 21.04.1999 р. у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника. Згідно частин 1, 2 статті 40 Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02.06.2016 у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Водночас наслідки завершення виконавчого провадження визначені ст.39 Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02.06.2016.

Якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем був накладений арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про скасування арешту, накладеного на майно боржника.

Отже, законодавчі акти про виконавче провадження, які діяли в різний час майже, однаково регламентують дії відповідача у разі закінчення виконавчого провадження та щодо знищення виконавчого провадження, а тому на думку суду, перед знищенням виконавчого провадження відповідач повинен був прийняти постанову про закінчення виконавчого провадження та зняття у зв`язку із цим накладеного в межах такого виконавчого провадження арешту.

Суд зауважує, що Законом не передбачено обов`язку державного виконавця вчиняти дії щодо зняття накладеного арешту у випадку завершення виконавчого провадження внаслідок повернення виконавчого документа стягувачу чи до суду, оскільки згідно Законів про виконавче провадження, виконавчий документ повертається стягувачу за наявності визначених підстав та за умови, що виконавче провадження за таким виконавчим документом не здійснювалося або здійснено частково.

Суд враховує, що накладення арешту на майно позивача, свідчить про вчинення державним виконавцем дій спрямованих на виконання виконавчого документу, а тому у разі завершення виконавчих проваджень державний виконавець зобов`язаний вчинити усі дії передбачені відповідними нормами Закону України "Про виконавче провадження", у тому числі зняти арешт, накладений на майно боржника.

Відповідно до частини 2 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 р. №1404-VIII (в редакції чинній на час розгляду справи), у разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Аналіз двох законів України про виконавче провадження дає підстави дійсти висновку про те, що рішення про зняття арешту з майна боржника виноситься органом, яким накладено арешт.

На підставі викладеного та враховуючи, що на відповідача покладено обов`язок при завершенні виконавчого провадження вчинити дії щодо скасування арешту, які при завершенні виконавчого провадження вчинені не були, зважаючи на те, що накладений арешт перешкоджає позивачу розпоряджатися належними йому коштами, при цьому, обов`язок щодо зняття арешту в разі завершення виконавчого провадження та його знищення полягає виключно на відповідачі, а тому саме він повинен вчиняти дії (приймати відповідне рішення) щодо зняття арешту з розрахункового рахунку.

У зв`язку із чим, суд приходить до висновку що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом зобов`язання відповідача вчинити дії щодо зняття арешту з розрахункового рахунку, накладеного на підставі постанови Суворовського районного відділу державної виконавчої служби м.Херсона від 11.10.2016 року в межах виконавчого провадження ВП № 52325063.

Щодо зняття арешту який накладений відповідно до постанови Суворовського районного відділу державної виконавчої служби м.Херсона Головного територіального управління юстиції у Херсонській області від 12.12.2017 року в межах виконавчого провадження ВП № 55181488, такий скасуванню не підлягає, так як виконавче провадження ВП № 55181488 в розумні вимог ст.ст. 39, 40 Закону України "Про виконавче провадження" не вважається закінченим, та у стягувача є строк для повторного пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонміськбуд» (код ЄДРПОУ 39543936, 73000, м.Херсон, вул. Радянська, 12/14, кв. 3 ) до Суворовського районного відділу Державної виконавчої служби у м.Херсоні Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеса) (код ЄДРПОУ 34906703, 73000, м.Херсон, вул. Фрунзе, 2), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Акціонерне товариство «Кредобанк» (код ЄДРПОУ 09807862, 79026, м.Львів, вул. Сахарова, 78) про зняття арешту з розрахункового рахунку - задовольнити частково.

Зобов`язати Суворовський районний відділ Державної виконавчої служби у м.Херсоні Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеса) (код ЄДРПОУ 34906703, 73000, м.Херсон, вул. Фрунзе, 2) вчинити дії щодо зняття арешту з розрахункового рахунку НОМЕР_1 у АТ «Кредобанк», який належить ТОВ «Херсонміськбуд» (код ЄДРПОУ 39543936), накладеного на підставі постанови Суворовського районного відділу державної виконавчої служби м.Херсона від 11.10.2016 року в межах виконавчого провадження ВП № 52325063.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Суворовського районного відділу Державної виконавчої служби у м.Херсоні Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеса) (код ЄДРПОУ 34906703, 73000, м.Херсон, вул. Фрунзе, 2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонміськбуд» (код ЄДРПОУ 39543936, 73000, м.Херсон, вул. Радянська, 12/14, кв. 3 ) судові витрати в розмірі 2102 (дві тисячі сто дві),00 грн., шляхом безспірного списання.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Д.К. Василяка

кат. 105000000