Справа № 2а-117/10/1570
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 квітня 2010 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Корой С.М.
при секретарі судового засідання - Таратунській М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Южтехпостач» до державної податкової інспекції у Київському районі міста Одеси про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень, суд, -
В С Т А Н О В И В :
Товариство з обмеженою відповідальністю «Южтехпостач» (далі Позивач) звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Київському районі міста Одеси (далі Відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень №0003101503/0 та №0003111503/0 від 11.12.2009 р.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним.
Посилаючись на положення ст.ст. 203, 215, 228 ЦК України, п.п. 5.2.5. п. 5.2., п.п. 5.3.9. п. 5.3., п. 5.1., п. 5.11. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп. 7.4.1. п. 7.4., пп. 7.5.1. п. 7.5., пп. 7.2.3., пп. 7.2.6. п. 7.2., пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість», ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Позивач вважає, що ним правомірно віднесено до складу валових витрат витрати по оплаті послуг щодо нарізання, навантаження та упаковки кабельної продукції, які надані ПП «Аванта-МІВ», а суми ПДВ по податкових накладних до складу податкового кредиту, адже ним надані всі необхідні первинні документи, які належним чином оформлені, не визнанні підробленими чи фіктивними та у повному обсязі підтверджують реальне виконання та оплату даних робіт. Також Позивач зазначає, що безпідставними є висновки акту перевірки про те, що первинні документи підписані директором ПП «Аванта-МІВ» - ОСОБА_1 є підробленими, адже факт підроблення може бути підтверджений лише вироком суду у відповідній кримінальній справі, а не постановою слідчого, на яку наявні посилання в Акті перевірки (ч. 4 ст. 72 КАС України). З тих же підстав Позивач вважає необґрунтованими положення акту перевірки щодо фіктивності створення ПП «Аванта-МІВ» та реєстрації останнього без мети здійснення господарської діяльності. Зважаючи на вказане, Позивач також зазначає, що висновки Акту перевірки щодо недійсності (нікчемності) правочинів, які укладені між ним та ПП «Аванта-МІВ» є протиправними, так як документально не підтверджені.
Відповідач адміністративний позов не визнав, надав до суду заперечення (а.с. 60-61), в якому зазначив наступне.
Позивачем на порушення вимог п.п. 5.3.9., п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 5 та 18 Порядку «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення», затвердженого наказом ДПА України №165 від 30.05.1997 р., віднесено до складу валових витрат витрати по оплаті послуг отриманих від ПП «Аванта-МІВ» всього у сумі 115412,01 грн. та віднесено до складу кредиту з ПДВ суми податку у розмірі 19236 грн. по податковим накладним, які не підписувались посадовими особами ПП «Аванта-МІВ», а тому є недійсними. Зазначені висновки на думку Відповідача підтверджуються матеріалами кримінальної справи №058200900163, з яких слідує, що директор ПП «Аванта-МІВ» - ОСОБА_1 не здійснювала ніяких правочинів з посадовими особами Позивача, які мають бути направлені на реальне настання правових наслідків, оскільки не мала наміру займатись фінансово-господарською діяльністю ПП «Аванта-МІВ» і не підписувала ніяких договорів, актів приймання-передачі товарів, виконаних робіт (послуг), видаткових накладних тощо. З огляду на вказане та положення ст.ст. 203, 215, 228 ЦК України, правочини укладені між Позивачем та ПП «Аванта-МІВ» є недійсними та не створюють юридичних наслідків.
Представник позивача у судове засідання не зявився, до суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутністю представника ТОВ «Южтехпостач», яке задоволено ухвалою суду.
Представник Відповідача проти адміністративної позовної заяви заперечував у звязку з безпідставністю та необґрунтованістю її вимог, посилаючись при цьому на доводи та обґрунтування викладені в наданому суду запереченні.
Суд заслухавши осіб, що зявились в судове засідання, доводи адміністративної позовної заяви та заперечення на неї, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
13.03.2008 р. між Позивачем (Замовник) та приватним підприємством «Аванта-МІВ» (Виконавець) укладено договір №130301/08 (а.с. 14), відповідно до якого останнє зобовязалось здійснити нарізання кабельної продукції згідно усної заявки Замовника. Позивач зобовязався прийняти та оплатити роботи згідно акту виконаних робіт. Згідно п. 2.1. Договору, загальна сума останнього з ПДВ складає 91500 грн. На підтвердження виконання робіт за Договором, між сторонами 13.03.2008 р. підписано акт виконаних робіт №95 на суму 91500 грн., в т.ч. ПДВ 15250 грн. (а.с. 19).
13.03.2008 р. між Позивачем (Замовник) та ПП «Аванта-МІВ» (Виконавець) укладено договір №130302/08 (а.с. 15), відповідно до якого останнє зобовязалось здійснити навантажувально-розвантажувальні роботи кабельної продукції згідно усної заявки Замовника. Позивач зобовязався прийняти та оплатити роботи згідно акту виконаних робіт. Згідно п. 2.1. Договору, загальна сума останнього з ПДВ складає 4750,01 грн. На підтвердження виконання робіт за Договором, між сторонами 13.03.2008 р. підписано акт виконаних робіт №95/1 на суму 4750,01 грн., в т.ч. ПДВ 791,67 грн. (а.с. 20).
21.08.2008 р. між Позивачем (Замовник) та ПП «Аванта-МІВ» (Виконавець) укладено договір №2507/08 (а.с. 16), відповідно до якого останнє зобовязалось здійснити упаковку продукції згідно усної заявки Замовника. Позивач зобовязався прийняти та оплатити роботи згідно акту виконаних робіт. Згідно п. 2.1. Договору, загальна сума останнього з ПДВ складає 1300 грн. На підтвердження виконання робіт за Договором, між сторонами 21.08.2008 р. підписано акт виконаних робіт №2108/08 на суму 1300 грн., в т.ч. ПДВ 216,67 грн. (а.с. 21).
19.09.2008 р. між Позивачем (Замовник) та ПП «Аванта-МІВ» (Виконавець) укладено договір №190925/08 (а.с. 17), відповідно до якого останнє зобовязалось здійснити упаковку продукції згідно усної заявки Замовника. Позивач зобовязався прийняти та оплатити роботи згідно акту виконаних робіт. Згідно п. 2.1. Договору, загальна сума останнього з ПДВ складає 11460 грн. На підтвердження виконання робіт за Договором, між сторонам 22.09.2008 р. підписано акти виконаних робіт №19/19 на суму 2100 грн., в т.ч. ПДВ 350 грн., №19/19/1 на суму 2260 грн., в т.ч. ПДВ 376,67 грн., та №19/19/2 на суму 7100 грн., в т.ч. ПДВ 1183,33 грн. (а.с. 22-24).
17.11.2008 р. між Позивачем (Замовник) та ПП «Аванта-МІВ» (Виконавець) укладено договір №1195 (а.с. 18), відповідно до якого останнє зобовязалось здійснити упаковку продукції згідно усної заявки Замовника. Позивач зобовязався прийняти та оплатити роботи згідно акту виконаних робіт. Згідно п. 2.1. Договору, загальна сума останнього з ПДВ складає 6402 грн. На підтвердження виконання робіт за Договором, між сторонами 20.11.2008 р. підписано акт виконаних робіт №1195/1 на суму 6402 грн., в т.ч. ПДВ 1067,00 грн. (а.с. 25).
Витрати по оплаті робіт за вищевказаними договорами на загальну суму 96177 грн. включені Позивачем до складу валових витрат за І, ІІІ та ІV квартали 2008 року (а.с. 36-37).
Приватним підприємством «Аванта-МІВ» на підтвердження виконання зазначених договорів також видано Позивачеві податкові накладні №147 від 13.03.2008 р., №147/1 від 13.03.2008 р., №821 від 21.08.2008 р., №1195 від 19.09.2008 р. та №1195 від 18.11.2008 р. (а.с. 26-30). Суми податку на додану вартість за вказаними податковими накладними у загальному розмірі 19235,34 грн. включено Позивачем до складу податкового кредиту з ПДВ (а.с. 41-42).
01.12.2009 р. за результатами невиїзної документальної перевірки Позивача з питань правових відносин з ПП «Аванта-МІВ» за період з 12.02.2008 р. по 30.09.2009 р. Державною податковою адміністрацією в Одеській області складено акт №346/35-0112/35697985/231 (далі Акт перевірки, а.с. 31-46). Відповідно до висновків зазначеного акту, перевіркою встановлено порушення Позивачем: - п.п. 5.3.9., п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п. 2.4. п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 р., в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 24045 грн.; - п.п. 7.2.3. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 18 Порядку «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення», затвердженого наказом ДПА України №165 від 30.05.1997 р., п.п. 2.4. п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 р., в результаті чого занижено податок на додану вартість на 19236 грн.
Зазначені висновки Державної податкової адміністрації в Одеській області ґрунтуються на тому, що постановою СВ ПМ ДПІ у Приморському районі м. Одеси лейтенанта Цаприкою Р.А. від 10.09.2009 р., якою призначено проведення позапланової перевірки Позивача з питання відносин з платником податків ПП «Аванта-МІВ», встановлено, що останнє створене ОСОБА_1 без наміру здійснювати фінансово-господарську діяльність та зазначеною особою не підписувались первинні документи, якими оформлювались договірні відносини з Позивачем (договори, акти виконаних робіт та податкові накладні). Зважаючи на зазначене та з огляду на положення ст. 203, 215, 228 ЦК України, п.п. 5.3.9., п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п. 2.4. п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 р., п.п. 7.2.3. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 18 Порядку «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення», затвердженого наказом ДПА України №165 від 30.05.1997 р., вищевказані первинні документи не мають юридичної сили та доказовості, адже не підписувались керівником ПП «Аванта-МІВ» - Міховою С.В. (а.с. 38-39).
11.12.2009 р. Відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення №0003101503/0 (а.с. 47), яким визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) Позивача по податку на прибуток у розмірі 35935 грн. (за основним платежем 24045,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 11890,00 грн.) та №0003111503/0 (а.с. 48), яким визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) останнього по податку на додану вартість у розмірі 28855 грн. (за основним платежем 19236,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 9619,00 грн.).
Відповідно до положень ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду (ч.1 ст. 62 Конституції України та ч.2 ст.2 КК України).
Вимогами п. 2.3.4. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України №327 від 10.08.2005 р., встановлено, що не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також субєктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб субєкта господарювання (наприклад, “приховування обєкта оподаткування”, “розкрадання”, “привласнення”, “описка” тощо).
Згідно ч. 4 ст. 69 КАС України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч.1, 2 ст. 71 КАС України).
Вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обовязковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою (ч.4 ст. 72 КАС України).
Згідно п.п. 5.2.5. п. 5.2. та п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Відповідно до вимог п.п. 5.2.1. п. 5.2. та п.п. 5.4.4. п. 5.4. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.
Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (ч.4 п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обовязкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).
Датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).
Установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється (п. 5.11. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).
Відповідно до пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Положеннями пп. 7.5.1. п. 7.5. ЗУ «Про податок на додану вартість» встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту (ч. 3 пп. 7.2.3. та пп. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість»).
Зі змісту пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 зазначеного Закону слідує, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Зважаючи на вищевказані вимоги чинного законодавства України та встановлені фактичні обставини у справі, суд приходить до висновку, що Позивачем правомірно віднесено до складу валових витрат витрати повязані з оплатою отриманих від ПП «Аванта-МІВ» робіт щодо нарізання, навантаження та упаковки кабельної продукції, реальне виконання яких підтверджене належним чином оформленими первинними документами. Також суд вважає правомірним віднесення Позивачем до складу податкового кредиту з ПДВ сум даного податку, сплачених у звязку з придбанням робіт (послуг) вказаного підприємства та на підставі податкових накладних, які ним видані. Доводи Відповідача щодо фіктивності підприємницької діяльності, безтоварності господарських операцій, направленості діяльності ПП «Аванта-МІВ» на ухилення від сплати податків та підроблення первинних документів останнього, а у звязку з цим і нікчемності угод укладених Позивачем з вказаним підприємством, судом до уваги не приймаються як не підтверджені належними та допустимими доказами.
Враховуючи положення частини 2 статті 11, пункти 1 частини 3 статті 105, частини 2 статті 162 КАС України, суд, вважає, що для забезпечення повного захисту прав, свобод та інтересів позивача його позов в даній адміністративній справі підлягає задоволенню шляхом визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішеннь державної податкової інспекції у Київському районі міста Одеси №0003101503/0 та №0003111503/0 від 11.12.2009 року.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 9, 11, 69-71, 86, 158-163, 167, 254 КАС України суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Южтехпостач» до державної податкової інспекції у Київському районі міста Одеси про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Київському районі міста Одеси №0003101503/0 від 11.12.2009 р., яким визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) товариства з обмеженою відповідальністю «Южтехпостач» по податку на прибуток у розмірі 35935 грн. (за основним платежем 24045,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 11890,00 грн.).
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Київському районі міста Одеси №0003111503/0 від 11.12.2009 р., яким визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) товариства з обмеженою відповідальністю «Южтехпостач» по податку на додану вартість у розмірі 28855 грн. (за основним платежем 19236,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 9619,00 грн.).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом 20 днів, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня складання постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або в порядку ч.5 ст.186 КАС України. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 14.04.2010 року.
14 квітня 2010 року
Судове рішення № 9610659, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 14.04.2010. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 117/10/1570. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: