Постанова № 9609158, 05.11.2009, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.11.2009 р. Справа № 2а - 4906/09/1470

м. Миколаїв

13:38

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Устинова І.А., за участю секретаря судового засідання Мотельчук А.В. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Артіль»ЛТД,

до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва,

за участю представників:

від позивача: Ковширін М.М.

від відповідача: Науменко А.С.

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0025020800/0 від 11.09.2009 року,

УСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Артіль»ЛТД (Далі ТОВ «Артіль»ЛТД) звернулось з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва (Далі ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0025020800/0 від 11.09.2009 року яким позивачу зменшена сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2009 року на 41114 гривень.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, посилаючись на невідповідність рішення вимогам чинного податкового законодавства.

Представник відповідача позов не визнав з підстав, зазначених в акті перевірки та письмових запереченнях проти позову.

Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши доводи та заперечення представників сторін, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

11 вересня 2009 року, на підставі акту “Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ “Артіль” ЛТД з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за червень 2009 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.05.2009 по 31.05.2009 року від 03.09.2009 року за №1104/08-000/13857386, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0025020800/0 від 11.09.2009 року про зменшення розміру бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 41114 гривень.

В оскаржуваному рішенні зазначено що актом перевірки встановлено порушення п.п.7.7.1, п.п.7.7.2 п.7.7 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»зі змінами та доповненнями.

Відповідні підпункти Закону України “Про податок на додану вартість” встановлюють порядок визначення сум ПДВ що підлягають бюджетному відшкодуванню, а саме:

«7.7.1. Сума податку, що підлягає … бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

… Як свідчать матеріали справи та наведені докази, в наслідок проведеної перевірки, що зафіксовано самим актом, було встановлено наступне.

Відповідно до декларації з ПДВ за травень 2009 року, різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду мала відємне значення та дорівнювала 207276,00грн. (рядок 18.2) та в цій сумі була задекларована до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 22.2). Тобто, відповідно до висновків акту перевірки, всі вимоги п.п.7.7.1.статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»позивачем були виконані.

Відповідно до декларації з ПДВ за червень 2009 року, різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду також мала відємне значення та дорівнювала 146469 гривень. (рядок 18.2). Тобто умова, щодо наявності відємного значення другий раз поспіль, фактично мала місце, що надавало позивачу законних підстав для застосування норм п.п.7.7.2.”а” статті7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до вимог п.п.7.7.2.”а” статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, для визначення розміру бюджетного відшкодування, треба порівняти задеклароване відємне значення із сумою податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) своїм постачальникам у попередніх податкових періодах. Позивачем ця сума визначена в розмірі та задекларована в графі 4 додатку 2 до податкової декларації за червень 2009 року. Треба зауважити що позивач, скориставшись правом наданим йому абзацом другим п.п.4.4.2. статті 4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, подав податкову декларацію за іншою формою. Графа 4 додатку 2 до декларації за червень 2009 року, поданої ТОВ „Артіль” ЛТД до ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва, має назву: „Сума податку, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) постачальникам таких товарів (послуг) у попередніх податкових періодах ”. Що цілком відповідає змісту Закону України “Про податок на додану вартість ”.

Визначаючи розмір бюджетного відшкодування, відповідач порівнював задеклароване відємне значення із сумою податку, фактично сплаченій позивачем своїм постачальникам тільки в одному попередньому податковому періоді а саме в травні 2009 року (стор. 35 акту), що протирічить вимогам Закону України “Про податок на додану вартість ”.

При цьому відповідач не навів розрахунку, за яким було визначено розмір спірної суми, 41114 гривень. Треба зауважити, що відповідач, проводячи відповідну перевірку, взагалі не досліджував правильність показника, задекларованого позивачем у графі 4 додатку 2 до податкової декларації за червень 2009 року.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням викладеного, висновки, зроблені відповідачем в акті перевірки про порушення позивачем норм Закону України «Про податок на додану вартість», є необґрунтованими, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення, прийняте відповідачем на підставі встановлених актом перевірки порушень, є протиправним та підлягає скасуванню.

Враховуючи відсутність, з боку позивача, фактів порушень вимог чинного законодавства, суд вважає що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного Бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаїва від 11.09.2009 року № 0025020800/0 яким товариству з обмеженою відповідальністю «Артіль»ЛТД зменшено суму бюджетного відшкодування за червень 2009 року на суму 41114 гривень.

3. Відшкодувати товариству з обмеженою відповідальністю «Артіль»ЛТД з Державного Бюджету України судові витрати в розмірі 3 гривні 40 копійок.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються через Миколаївський окружний адміністративний суд.

Виконавчий лист у відповідності зі ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України видається за заявою позивача після набрання законної сили рішенням адміністративного суду.

Суддя І. А. Устинов

Постанова оформлена

у відповідності до ч.3 ст.160 КАС України

та підписана суддею 29.03.2010 року.

Суддя І.А. Устинов