Ухвала суду № 96068990, 06.04.2021, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 373/2250/19

Номер провадження 2/373/25/21

УХВАЛА

06 квітня 2021 року м. Переяслав

Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області у складі головуючої судді Керекези Я.І., за участі секретаря судових засідань Ткалі І.М., прокурора Яворського С.С., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання відповідача ОСОБА_1 та представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Вак О.В. про залишення позову без руху в цивільній справі № 373/2250/19 за позовом Бориспільської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства, Державного підприємства «Переяслав-Хмельницьке лісове господарство» до Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , третя особа: ОСОБА_9 про визнання недійсним розпорядження в частині, визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння —

встановив:

Прокурор в інтересах держави в особі Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства, Державного підприємства «Переяслав-Хмельницьке лісове господарство» звернувся до суду з даним позовом. Просив визнати недійним розпорядження Переяслав-Хмельницької РДА, визнати недійними Державні акти на ім`я відповідачів та витребувати з незаконного володіння відповідачів земельні ділянки.

17.02.2021 прокурор подав заяву про зміну предмету позову, уточнивши позовну вимогу щодо витребування земельних ділянок, та просив усунути перешкоди у здійсненні ДП «Переяслав-Хмельницьке лісове господарство» права користування земельними ділянками шляхом повернення на користь даного державного підприємства земельних ділянок з незаконного володіння відповідачів.

Після прийняття судом вищезазначеної заяви прокурора від відповідача ОСОБА_1 надійшло письмове клопотання про залишення позову без руху, оскільки прокурором некоректно зазначено предмет позову, зокрема вказано спосіб захисту прав та інтересів, який суперечить закону, а саме: зазначені прокурором вимоги поєднують в собі два способи захисту майнового права, які є взаємовиключними і не можуть бути заявлені одночасно. Клопотання просила розглядати у її відсутність.

Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Вак О.В. 02.04.2021 подала письмове клопотання про залишення позову без руху в зв`язку зі сплатою прокурором судового збору в неповному обсязі. Посилається на те, що позов пред`явлено прокурором до різних відповідачів, відносно різних державник актів та земельних ділянок, тому оплата судового збору повинна бути здійснена як за сім окремих позовних вимог. Розгляд клопотання просила здійснювати за її відсутність.

В судовому засіданні прокурор Яворський С.С. зазначив, що право вибору способу захисту належить позивачеві і оцінювати правильність обраного способу захисту на стадії підготовчого розгляду справи є передчасним і повинно здійснюватися судом за результатами розгляду справи по суті.

Проаналізувавши клопотання та їх обґрунтування, заслухавши думку прокурора, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1, п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Визначення предмета та підстав позову, способу захисту є правом позивача. Натомість, суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 912/1856/16 та від 14 травня 2019 року у справі № 910/11511/18.

Такий обов`язок суд має змогу реалізувати під час розгляду справи по суті, а не на стадії відкриття провадження у справі чи підготовчого провадження.

З урахуванням вищезазначеного, клопотання відповідача ОСОБА_1 про залишення позову без руху слід залишити без задоволення.

Щодо клопотання представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Вак О.В. слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Дослідивши матеріали справи, в тому числі позовну заяву та заяву про зміну предмету позову, суд дійшов висновку, що прокурором дійсно при подачі позову судовий збір сплачено не в повному обсязі.

Зокрема, при подачі позову суму сплаченого судового збору в розмірі 5763 гривень прокурор обгрунтовував наступним: дві вимоги немайнового характеру зі сплатою по 1921 грн. за кожну (про визнання недійсним розпорядження та державних актів) та одна вимога майнового характеру зі сплатою 1921 грн. (про витребування земельних ділянок).

Суд, з врахуванням норм ст. 176 ЦПК України, висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19, погоджується з прокурором в частині того, що дві із заявлених ним вимог є вимогами немайнового характеру, одна – майнового.

Відповідно до п. п. 2, 10 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до п. 1 абз. 3 ч. 7 ст. 6 Закону, судовий збір справляється з урахуванням загальної суми позову також у разі подання позову одним позивачем до кількох відповідачів.

Позовні вимоги, крім визнання недійним розпорядження, стосуються витребування дев`яти різних земельних ділянок, визнання недійсними семи різних державних актів та пред`явлені до восьми різних відповідачів.

Отже, всі вимоги немайнового характеру (скасування держаних актів) є самостійними і повинні бути оплаченими судовим збором за кожну.

Вимоги про витребування земельних ділянок від відповідачів (майнового характеру) також є самостійними, однак повинні бути об`єднанні загальною сумою ціни позову і як наслідок, сплатою відповідної суми судового збору.

Відповідно до пп.1,2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви майнового характеру юридичною особою сплачується судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1921 грн) і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за вимогу немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1921 грн).

Таким чином, за вимогу про визнання недійсним розпорядження прокурором судовий збір сплачено (1921 грн.). За немайнові вимоги про визнання недійсним 7 державних актів, виданих на ім`я семи різних відповідачів, сплачено судовий збір в розмірі 1921 грн. (лише за одну вимогу), отже недоплачено за 6 вимог немайнового характеру (1921х6=11526 грн.). За вимогу про витребування дев`яти земельних ділянок сплачено судовий збір в розмірі 1921 грн. Причому, як ціна позову вказано 28653 грн. 48 коп. ( вартість 9 земельних ділянок), однак будь-яких доказів на підтвердження такої вартості не зазначено, що не дає можливості суду визначитися із тим, чи судовий збір сплачено у повному обсязі.

Відповідно до ч.11 ст. 187 ЦПК України, суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Зважаючи на вищезазначене прокурору необхідно доплатити судовий збір в розмірі 11526 грн.; надати докази щодо вартості витребовуваних земельних ділянок і відповідно до цього визначити ціну позову та, у разі необхідності, доплатити судовий збір з розрахунку 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1921 грн.

Крім того, прокурору слід роз`яснити, що у разі не усунення зазначених недоліків у встановлений судом строк позовну заяву на підставі п. 8 ч. 1 ст. 257 ЦПК України буде залишено без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 175, 176, 185, 187 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

В задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про залишення позову без руху – відмовити.

Клопотання представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Вак О.В. про залишення позову без руху – задовольнити.

Позов Бориспільської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства, Державного підприємства «Переяслав-Хмельницьке лісове господарство» до Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , третя особа: ОСОБА_9 про визнання недійсним розпорядження в частині, визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння - залишити без руху і надати прокурору строк для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали суду.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя: Я. І. Керекеза