Рішення № 96037774, 09.02.2021, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа №359/5100/20

Провадження №2/359/620/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 лютого 2021 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого Борця Є.О.,

за участю секретаря судового засідання Коробова О.П.,

за участю представника позивача Динник О.В.,

розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зняття арешту з домоволодіння,

встановив:

1. Короткий зміст доводів пред`явленого позову.

1.1. ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом та посилається на те, що рішенням Бориспільського міськрайонного суду від 19 серпня 2017 року за нею визнано право власності на житловий будинок з надвірними будівлями та господарськими спорудами по АДРЕСА_1 . Позивач позбавлений можливості зареєструвати за собою право власності на цей об`єкт нерухомого майна у зв`язку з тим, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно міститься запис про обтяження №1071950 від 27 травня 2013 року.

1.2. Вказаний запис про обтяження був внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі постанови державного виконавця ВДВС Бориспільського МРУЮ у Київській області від 20 травня 2013 року, якою був накладений арешт на нерухоме майно ОСОБА_2 . Однак ОСОБА_2 ніколи не був власником домоволодіння по АДРЕСА_1 . Крім того, вказана постанова державного виконавця була винесена у виконавчому провадженні №37991128 з виконання виконавчого листа №2-3067/2011, виданого 25 травня 2012 року Бориспільським міськрайонним судом, про стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» боргу за кредитним договором в розмірі 448699 гривень 34 копійок, витрат на оплату судового збору в розмірі 2823 гривень та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 120 гривень. Позивач не є боржником ні в цьому, ні в жодному іншому виконавчому провадженні.

1.3. Тому ОСОБА_1 просить суд зняти арешт з домоволодіння по АДРЕСА_1 , відомості про який містяться у записі про обтяження №1071950 від 27 травня 2013 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

2. Ставлення учасників судового процесу до пред`явленого позову.

2.1. У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 підтримує позов та наполягає на його задоволенні.

2.2. Представник Бориспільського МР ВДВС ЦМУ МЮ (м. Київ) не з`явився у судові засідання. Він належним чином повідомлявся про час та місце розгляду цивільної справи. Ця обставина підтверджується розпискою про вручення йому судових повісток (а.с.53, 68, 74).

2.3. Представник «Райффайзен Банк Аваль» не з`явився у судові засідання. Він у встановленому порядку повідомлявся про час та місце розгляду цивільної справи. Це підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення йому судових повісток (а.с.54, 66).

2.4. ОСОБА_4 також не з`явився у судове засідання. Він також належним чином повідомлявся про час та місце розгляду цивільної справи. Ця обставина підтверджується судовою кореспонденцією (а.с.55) та оголошеннями про виклики ОСОБА_4 у судові засідання, розміщеними на офіційному веб-сайті судової влади України (а.с.57, 75).

3. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

3.1. Рішенням Бориспільського міськрайонного суду від 19 серпня 2017 року (а.с.12-13) за ОСОБА_1 визнано право власності на житловий будинок з надвірними будівлями та господарськими спорудами по АДРЕСА_1 .

3.2. Зі змісту інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №191230124 від 3 грудня 2019 року, №241971433 від 27 січня 2021 року (а.с.14, 79) вбачається, що в результаті пошуку будь-якого об`єкта нерухомого майна по АДРЕСА_1 активізується запис про обтяження №1071950 від 27 травня 2013 року. Ця обставина перешкоджає позивачу зареєструвати за собою право власності на спірне домоволодіння.

3.3. Спірні правовідносини регулюються розділом VII «Порядок звернення стягнен-ня на майно боржника» Закону України «Про виконавче провадження».

4. Норми права, якими керується суд при вирішенні спору.

4.1. Відповідно до ч.1 ст.56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення суду.

4.2. Згідно з ч.1 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

4.3. Відповідно до п.1 ч.3 ст.2, ч.4 ст.10 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є верховенство права. Цей принцип полягає у тому, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

4.4. Згідно з п.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

4.5. Як роз`яснив Європейський суд з прав людини в пілотному рішенні «Іванов проти України», право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалось невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі «Горнсбі проти Греції»). Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (рішення у справі «Іммобільяре Саффі» проти Італії»). Необґрунтована затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення становить порушення Конвенції (рішення у справі «Бурдов проти Росії»).

5. Мотиви, якими керується суд при вирішенні спору.

5.1. Зі змісту інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №191230124 від 3 грудня 2019 року, №241971433 від 27 січня 2021 року (а.с.14, 79) вбачається, що запис про обтяження №1071950 від 27 травня 2013 року був внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі постанови державного виконавця ВДВС Бориспільського МРУЮ у Київській області від 20 травня 2013 року, якою був накладений арешт не на домоволодіння по АДРЕСА_1 , а на нерухоме майно ОСОБА_2 , який не є власником спірного житлового будинку з надвірними будівлями та господарськими спорудами.

5.2. Зі змісту листа начальника Бориспільського МР ВДВС ЦМУ МЮ (м. Київ) №44950 від 27 травня 2020 року (а.с.36) вбачається, що вказана постанова державного виконавця була винесена у виконавчому провадженні №37991128 з виконання виконавчого листа №2-3067/2011, виданого 25 травня 2012 року Бориспільським міськрайонним судом, про стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» боргу за кредитним договором в розмірі 448699 гривень 34 копійок, витрат на оплату судового збору в розмірі 2823 гривень та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 120 гривень. ОСОБА_1 не є боржником ні в цьому, ні в жодному іншому виконавчому провадженні.

5.3. Аналіз цих обставин свідчить про відсутність підстав для поширення дії запису про обтяження №1071950 від 27 травня 2013 року на домоволодіння по АДРЕСА_1 . Відмова у задоволенні позову призведе до продовження втручання держави у право ОСОБА_1 на мирне володіння його майном. Таке втручання є невиправданим, оскільки воно не ґрунтується на законі, а виконання судового рішення не допускається за рахунок майна, що не належить боржнику.

5.4. З огляду на це суд вважає, що з метою відновлення порушених прав позивача належить зняти арешт з домоволодіння по АДРЕСА_1 , відомості про який містяться у записі про обтяження №1071950 від 27 травня 2013 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Водночас, вжиття цього заходу жодним чином не свідчить про скасування арешту нерухомого майна ОСОБА_2 , що був накладений на підставі постанови державного виконавця ВДВС Бориспільського МРУЮ у Київській області від 20 травня 2013 року. Ця обставина свідчить про те, що задоволення позову жодним чином не вплине ні на права АТ «Райффайзен Банк Аваль», ні на виконання судового рішення, ухваленого на його користь.

Керуючись п.2 ч.1, ч.3 ст.258, абз.1 ч.6 ст.259, ст.ст.263-265, ч.6 ст.268 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зняття арешту з домоволодіннязадовольнити.

Зняти арешт з домоволодіння по АДРЕСА_1 , відомості про який містяться у записі про обтяження №1071950 від 27 травня 2013 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Повний текст рішення суду складений 9 лютого 2021 року.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Суддя

Бориспільського міськрайонного суду Є.О. Борець