Ухвала суду № 95995162, 02.04.2021, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 748/594/21

Провадження № 2/750/1133/21

У Х В А Л А

02 квітня 2021 року м. Чернігів

Суддя Деснянського районного суду м. Чернігова Маринченко О.А., перевіривши додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України при пред`явленні позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» про визнання недійсним договору позики,

в с т а н о в и л а :

10 березня 2021 року до Чернігівського районного суду Чернігівської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» про визнання недійсним договору позики.

Ухвалою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 11 березня 2021 року вказану справу передано за територіальною підсудністю на розгляд Деснянському районному суду м. Чернігова.

30 березня 2021 року автоматизованою системою документообігу суду справу було передано для розгляду судді Деснянського районного суду м. Чернігова Маринченко О.А.

Дана позовна заява має бути залишена без руху, оскільки подана без додержання вимог, викладених у статті 177 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Так, частиною четвертою статті 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем до позовної заяви не додано документа, що підтверджує сплату судового збору.

При цьому, позивач посилається на частину третю статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», якою передбачено, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів. А споживачем, права якого захищаються цим законом, є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Підпунктами 1, 6 частини першої статті 4 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживачі під час придбання, замовлення й використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своєї особистої потреби мають право, зокрема, на захист своїх прав державою; звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав.

Частиною першою статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до пункту 11 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

У пункті 2 частини першої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що у договорі про споживчий кредит зазначаються тип кредиту (кредит, кредитна лінія, кредитування рахунку тощо), мета отримання кредиту.

Як вбачається з копії договору від 05 жовтня 2020 року № 457159558, доданої до позовної заяви, за умовами вказаного договору позичальнику було надано кредит на суму 500 грн., без конкретної споживчої мети, тобто мета отримання кредиту у вказаному договорі не зазначена.

Крім того, у пункті 4.16 зазначеного договору вказано, що позичальник підтверджує, що отримав кредит не на споживчі цілі.

Таким чином, з урахуванням положень статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», яка визначає, що цей закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування», а також те, що оспорюваний договір не містить умов, визначених законодавством для споживчого кредиту, зокрема, мети отримання кредиту, і в самому договорі зазначено, що кредит отримано позичальником не на споживчі цілі, а тому на спірні відносини не поширюється дія Закону України «Про захист прав споживачів».

Враховуючи викладене, посилання позивача на частину третю статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», відповідно до якої споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав, є безпідставними, а тому за подачу вказаного позову має бути сплачений судовий збір.

З позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено вимоги немайнового характеру.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою справляється судовий збір, ставка якого складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік» з 01 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2270 грн.

Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір у сумі 908 грн. (отримувач: ГУК у Черніг.обл/Деснянс. р-н/22030101; код ЄДРПОУ: 37972475; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA318999980313121206000025741; код класифікації доходів бюджету: 22030101; найменування коду класифікації доходів бюджету: судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)) та надати відповідний підтверджуючий документ про його сплату чи зазначити докази, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (при їх наявності).

Згідно із частиною першою статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 177, 185, 258-261, 353, 354 ЦПК України,

у х в а л и л а :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» про визнання недійсним договору позики - залишити без руху.

Запропонувати позивачу в 3 денний строк з дня отримання копії ухвали усунути вказані недоліки, а саме: сплатити судовий збір у сумі 908 грн. та надати відповідний підтверджуючий документ про його сплату чи зазначити докази, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (при їх наявності).

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання вимог даної ухвали у вказаний строк, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала суду першої інстанції щодо визначення розміру судових витрат може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.А. Маринченко