Постанова № 9598950, 13.05.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" травня 2010 р. м. КиївК-20982/07

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бившева Л.І., Голубєва Г.К., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А.

при секретарі судового засідання Альошиній Г.А.

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу державної податкової інспекції у місті Трускавець Львівської області (далі ДПІ)

на постанову господарського суду Львівської області від 05.06.2007

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2007

у справі № 5/672-28/107А (22а-2589/07)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Елма-кабель»(далі ТОВ «Елма-кабель»)

до ДПІ

про скасування податкового повідомлення-рішення.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Львівської області від 05.06.2007, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2007, позов задоволено; скасовано податкове повідомлення-рішення від 08.02.2007 №0000112301/0. Ухвалені у справі судові акти мотивовано тим, що наявними у матеріалах справи первинними документами (актами здачі-прийняття результатів досліджень) належним чином підтверджується факт надання позивачеві маркетингових послуг, тоді як директор ТОВ «Елма-кабель»не є повязаною особою платника.

У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України ДПІ просить скасувати ухвалені у справі судові акти та прийняти нове рішення по суті спору, посилаючись на невідповідність висновків судів нормам матеріального права. Так, в обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає про відсутність у матеріалах справи інформації стосовно видів та обсягів виконаних маркетингових досліджень, фактично понесених витрат на їх виконання, обґрунтування ціни названих послуг, що виключає можливість встановлення як факту їх реального виконання, так і звязку цих послуг з господарською діяльністю позивача. До того ж, за посиланням скаржника, виконавець цих послуг ОСОБА_1, будучи директором ТОВ «Елма-кабель», є повязаною особою щодо цього підприємства у розумінні пункту 1.26 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а тому з огляду на відсутність належного обґрунтування вартості спірних послуг витрати на їх оплату не підлягають включенню до валових витрат підприємства.

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ «Елма-кабель»зазначає про правильність та обґрунтованість висновків попередніх судових інстанцій та просить залишити оскаржувані судові акти без змін, а скаргу без задоволення.

У судове засідання представники сторін не зявились.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, надання правової оцінки обставин справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що в ході проведення ДПІ планової виїзної документальної перевірки ТОВ «Елма-кабель»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.08.2005 по 30.09.2006, оформленої актом від 31.01.2007 №22/23-0/33647345, було виявлено, зокрема, факт включення позивачем до складу валових витрат підприємства вартості послуг з проведення маркетингових досліджень на загальну суму 77600 грн., які були надані позивачеві субєктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 (далі СПД ОСОБА_1), що одночасно обіймає посаду директора ТОВ «Елма-кабель». Факт надання цих послуг підтверджується наявними у матеріалах справи актами здачі-прийняття результатів досліджень, в яких зазначено про здійснення виконавцем маркетингових досліджень за напрямком визначення потенційних контрагентів позивача, вивчення їх попиту на кабельно-провідникову та електротехнічну продукцію, освітлювальні та вимірювальні прилади. Однак з огляду на відсутність, за посиланням ДПІ, доказів на підтвердження видів, змісту, обсягів наданих послуг, інформації щодо фактично понесених витрат на їх виконання, а також ненадання позивачем аналітичних та порівняльних даних, які відповідали б сутності маркетингу, а також належного обґрунтування вартості цих послуг з огляду на їх надання повязаною особою, податковим органом було визначено позивачеві податкове зобовязання з податку на прибуток у сумі 25290грн. (у тому числі 19400 грн. за основним платежем та 5890 грн. штрафних санкцій) згідно з податковим повідомленням-рішенням від 08.02.2007 №0000112301/0.

Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо правомірності включення позивачем до складу валових витрат підприємства вартості наданих маркетингових послуг.

Згідно з пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 цього пункту передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до абзацу четвертого підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 названого Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Таким чином, підставою для включення витрат підприємства до складу валових є належне документальне підтвердження факту понесення таких витрат та їх звязок з господарською діяльністю підприємства.

В свою чергу, факт безпосереднього звязку витрат з господарською діяльністю платника податків може бути встановлений з врахуванням якісних характеристик послуг, які б однозначно свідчили про призначення наданих послуг для використання в господарській діяльності платника податків, відповідали б змісту цієї діяльності.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із встановленого в судовому процесі факт укладення позивачем в особі директора ОСОБА_1 з СПД ОСОБА_1 договору щодо надання маркетингових послуг, підписання актів здачі-прийому робіт (послуг) за названим договором, згідно яких виконавець надав позивачеві послуги з проведення маркетингових досліджень за напрямками, що цікавлять позивача, а саме: можливості та перспективи ведення комерційних операцій; визначення діючих та потенційних контрагентів; попит на продукцію, перспективи його розвитку; відомості про потенційних споживачів.

Відповідно до змісту зазначених актів вони слугували підставою для прийняття позивачем рішення про оплату наданих послуг з відповідним віднесенням нарахованих до виплати грошових коштів до валових витрат підприємства.

За своєю суттю маркетинг для підприємства це система організації його праці, за якою виробничі рішення приймаються спеціальним вивченням вимог ринку, прогнозуванням та управлінням їх. У систему маркетингу входить вивчення конюктури та динаміки платоспроможного попиту на продукцію, що виробляється (збувається) підприємством; аналіз зміни цін на продукцію та її замінники; прогнозування доходів потенційних споживачів і їх потреб у певному товарі; використання реклами як основного способу нецінової боротьби з конкуруючими фірмами, стимулювання збуту продукції; планування товарного асортименту з урахуванням соціально-психологічних настанов різних груп споживачів; спеціальна організація обслуговування споживачів, яка передбачає максимальне наближення товару до потенційного споживача.

Будь-які докази одержання за вказаним договором і актами здачі-прийняття способів чи методів позиціювання товарів, вивчення сегментації ринку тощо позивачем не надані ні під час перевірки, ані в судовому процесі.

В матеріалах справи відсутні будь-які відомості, що б містили дані про те, яку саме роботу по спостереженню, вивченню та аналізу стану ринку оптової торгівлі кабельно-провідникової продукції (на якому здійснює свою діяльність позивач) було проведено виконавцем за названим договором. Адже з наявних в справі актів здачі-прийняття результатів досліджень не вбачається, які роботи маркетингового характеру та в якому обсязі були виконані СПД ОСОБА_1 Види наданих згідно актів прийому-здачі послуг носять загальний характер і фактично відтворюють умови договору про надання маркетингових послуг стосовно зобовязань виконавця за цим договором. При цьому позивачем не зазначено та жодним чином не підтверджено, в якій самій формі було викладено результати проведених маркетингових досліджень, як-от звіт, висновок тощо.

Крім того, судами було залишено поза увагою доводи ДПІ щодо фактичної належності зобовязань за названим договором до операцій з повязаними особами.

Так, відповідно до пункту 1.26 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»повязаною особою є, зокрема, посадова особа платника податку, уповноважена здійснювати від імені платника податку юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або зупинення правових відносин, а також члени її сім'ї.

Відтак з огляду на визначені статутом повноваження директора ТОВ«Елма-кабель»ОСОБА_1 є повязаною особою цього підприємства, у звязку з чим оподаткування результатів виконання договору, укладеного ОСОБА_1 від імені позивача з самим собою (СПД ОСОБА_1.), має здійснюватись за правилами пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до підпункту 7.4.2 цього ж пункту Закону витрати, понесені платником податку у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у пов'язаної особи визначаються виходячи із договірних цін, але не більших за звичайні ціни, що діяли на дату такого придбання.

В даному ж разі відсутність інформації щодо видів, змісту та обсягу спірних маркетингових послуг виключає можливість зробити оцінку щодо відповідності зазначеної позивачем вартості цих послуг рівню звичайної ціни.

Згідно з частинами першою та другою статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Статтею 159 цього Кодексу предбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відсутність у справі доказів, які б підтверджували безпосередній зв'язок нарахованих витрат у сумі 77600 грн. з господарською діяльністю позивача, а також факт понесення таких витрат ТОВ «Елма-кабель»виключає відповідність ухвалених у справі судових рішень цим нормам процесуального права. Порушення судом процесуальних норм призвело і до порушення норм матеріального прав, і як наслідок - до неправильного вирішення справи.

За таких обставин Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову, скасувавши таким чином оскаржувані судові акти попередніх інстанцій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у місті Трускавець Львівської області задовольнити.

2. Постанову господарського суду Львівської області від 05.06.2007 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2007 у справі № 5/672-28/107А (22а-2589/07) скасувати.

3. У позові відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом 1 місяця з дня виявлення цих обставин.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:Л.І. Бившева Г.К. Голубєва Н.Є. Маринчак Є.А. Усенко