Ухвала суду № 9597992, 29.04.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. КиївК-9210/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючогоКонюшка К.В.

суддів:Брайка А.І.

Ланченко Л.В.

Нечитайла О.М.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Свердловську Луганської області на постанову Господарського суду Луганської області від 07.08.2007 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.05.2008 року

у справі № 10/327н-ад (22-а-4874/07)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тамко»

доДержавної податкової інспекції у місті Свердловську Луганської області

провизнання нечинними податкових повідомлень-рішень

В С Т А Н О В И В:

У червні 2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Тамко»звернулось до Господарського суду Луганської області з позовом до Державної податкової інспекції у місті Свердловську Луганської області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 17.04.2007 року № 0000052344/0 та від 23.05.2007 року № 0000052344/1, якими зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування по декларації за січень 2007 року на суму 63333 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач неправомірно визначив завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, оскільки бюджетному відшкодуванню підлягає частина відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченому отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальником таких товарів (послуг).

Постановою Господарського суду Луганської області від 07.08.2007 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.05.2008 року, позов задоволено повністю.

Не погоджуючись зі вказаними судовими рішеннями, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач зазначив, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами першої та апеляційної інстанцій порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні в установленому статтею 2201 Кодексу адміністративного судочинства України порядку.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за наслідками проведеної податковим органом перевірки позивача за період з 01.01.2007 року по 31.01.2007 року складено Акт від 16.04.2007 року № 274/23-30-31890628.

В Акті перевірки зроблено висновок про порушення позивачем пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі Закон від 03.04.1997 року № 168/97-ВР), відповідно до якого (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Податковим органом зроблено висновок про завищення позивачем бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 63333 грн. за січень 2007 року.

На підставі Акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.04.2007 року № 0000052344/0. А за наслідками його адміністративного оскарження відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.05.2007 року № 0000052344/1, яким визначено завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 63333 грн. за січень 2007 року.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про необґрунтованість названого висновку відповідача з таких підстав.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Абзацом третім підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР встановлено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з абзацом «а»підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Оскільки, судами попередніх інстанцій встановлено, що включення позивачем податку на додану вартість до податкового кредиту по декларації за січень 2007 року здійснено на підставі належним чином оформлених податкових накладних, та суми податку на додану вартість сплачено позивачем у ціні товару у попередньому податковому періоді грудні 2006 року, тому вірним є висновок про задоволення позову.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, зроблених відповідно до вимог чинного законодавства.

Згідно з частиною 3 статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Свердловську Луганської області відхилити.

Постанову Господарського суду Луганської області від 07.08.2007 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.05.2008 року у даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена з підстав, у строк та у порядку, визначеними ст.ст. 237 239 КАС України.

Головуючий

(підпис)

Конюшко К.В.

Судді

(підпис)

Брайко А.І.

(підпис)

Ланченко Л.В.

(підпис)

Нечитайло О.М.

(підпис)

Степашко О.І.