Рішення № 95978187, 01.04.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2021 р. справа № 400/2476/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., у спрощеному позовному провадженні з повідомленням учасників справи, в письмовому провадженні, розглянув адміністративну справу

за позовом заступника військового прокурора Миколаївського

гарнізону, вул. Нікольська, 18а, м. Миколаїв, 54030

в інтересах держави в особі 1) Міністерства внутрішніх справ України, вул. Академіка

Богомольця, 10, м. Київ, 01601

2) Національної академії Національної гвардії України,

майдан Захисників України, 3, м. Харків, 61001

до відповідачаОСОБА_1 , АДРЕСА_1

простягнення витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі в сумі 245 318,87 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заступник військового прокурора Миколаївського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства внутрішніх справ України та Національної академії Національної гвардії України (надалі - НАНГУ) звернувся з позовом до ОСОБА_1 (надалі - відповідач або ОСОБА_1 ), в якому просить суд стягнути з відповідача витрати, пов`язані з його навчанням та утриманням у вищому військовому навчальному закладі на загальну суму 245 318,87 грн. на користь НАНГУ.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідач проходив навчання та військову службу у НАНГУ за контрактом від 28.07.2018 року, але контракт був достроково розірваний та відповідача відраховано з навчального закладу через систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем. У зв`язку з викладеним, ОСОБА_1 зобов`язаний відшкодувати витрати, пов`язані з його навчанням та утриманням.

До відкриття провадженні у справі, на виконання вимог ч. 3 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), судом направлявся запит щодо встановлення інформації про зареєстроване місце проживання відповідача до відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Управління державної міграційної служби України в Миколаївській області та Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради (а. с. 48).

Від відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Управління державної міграційної служби України в Миколаївській області надійшли дані, згідно яких ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , яка збігається з адресою, що зазначена в позові (а. с. 57-58).

Суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи (а. с. 45-46).

Від відповідача до суду відзив не надходив, а копія ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі, яку суд направив відповідачу, повернулась без вручення адресату з відміткою поштової установи "адресат відсутній за вказаною адресою" (а. с. 54-56).

Повістка, направлена на адресу відповідача, також повернулась без вручення адресату з відміткою поштової установи "адресат відмовився" (а. с. 68-70).

Частиною 11 ст. 126 КАС України встановлено, що у разі повернення поштового відправлення з повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

На підставі ч. 9 ст. 205 КАС України, суд розглянув справу в порядку письмового провадження.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

ОСОБА_1 проходив навчання та військову службу в НАНГУ з 28.07.2018 року по 28.05.2020 року.

28.07.2018 року між Міністерством внутрішніх справ України в особі начальника НАНГУ та відповідачем укладено контракт про проходження військової служби (навчання) курсантами Національної академії Національної гвардії України (надалі - Контракт) (а. с. 12).

Згідно з пунктом 1 Контракту, відповідач зобов`язався відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з утриманням в Академії, в якій проходить військову службу (навчання), в разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби після закінчення вищого військового навчального закладу у випадках, визначених ч. 10 ст. 25 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Наказом начальника НАНГУ від 10.09.2018 року № 199 с/ч відповідача зараховано в списки особового складу Академії та на всі види забезпечення військовослужбовців, призначено курсантами та такими, що уклали контракт про проходження військової служби (навчання) у НАНГУ на період навчання з 10.09.2018 року (а. с. 14).

Наказом від 28.05.2020 року № 107 відповідача виключено з списків перемінного складу курсантів та продовольчого забезпечення на підставі пп. "ж" п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" у зв`язку з систематичними невиконанням умов контракту військовослужбовцем (а. с. 17).

З можливістю добровільного відшкодування витрат ОСОБА_1 ознайомлений, про що свідчить його особистий підпис у заяві-зобов`язанні (а. с. 18).

Оскільки відповідач добровільно не відшкодував витрати на його навчання та утримання, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Як вбачається із зведеного розрахунку фактичних видатків державного бюджету, які підлягають відшкодуванню курсантом ОСОБА_1 за період навчання з 10.09.2018 року по 28.05.2020 року, фактичні витрати, пов`язані з утриманням відповідача становлять 245 318,87 грн. та складаються з:

- грошового забезпечення: 221 718,12 грн.;

- предмети, матеріали, обладнання та інвентар: 15 108,40 грн.;

- медикаменти та перев`язувальні матеріали: 1 200,19 грн.;

- продукти харчування: 1 529,39 грн.;

- оплата теплопостачання: 3 570,42 грн.;

- оплата водопостачання та водовідведення: 897,76 грн.;

- оплата електроенергії: 1 291,23 грн.;

- оплата послуг (крім комунальних): 3,36 грн. (а. с. 19).

Спірні правовідносини щодо проходження громадянами України військової служби (навчання) у вищих військових навчальних закладах врегульовані нормами Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

За приписами ч. 3, 5 ст. 25 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", зарахування громадян України до вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів проводиться на добровільних засадах відповідно до особистих заяв після успішного складення вступних іспитів та відповідних випробувань.

З громадянами України - курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу укладається контракт про проходження військової служби (навчання) на строки, передбачені абзацом четвертим частини другої статті 23 вказаного Закону. Контракт про проходження військової служби на посадах осіб сержантського і старшинського або офіцерського складу після закінчення навчання укладається між громадянином та державою, від імені якої виступає уповноважений орган військового управління Збройних Сил України або іншого військового формування, для потреб якого він проходить підготовку, на строк, передбачений абзацами третім і шостим частини другої статті 23 вказаного Закону.

Згідно з п. 15, 16 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженому указом Президента України від 10.12.2008 року № 1153/2008 (надалі - Положення № 1153), з громадянами, які добровільно вступають на військову службу, укладаються: контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу, який є письмовою угодою, що укладається між громадянином і державою, від імені якої виступає Міністерство оборони України, для встановлення правових відносин між сторонами під час проходження військової служби (навчання). Право на укладення від імені Міністерства оборони України контракту про проходження військової служби надається: керівнику вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу - з курсантами цих закладів про проходження військової служби на посадах осіб сержантського та старшинського складу, офіцерського складу після закінчення вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу.

Відповідно до ч. 10 ст. 25 Закону України Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно до підпунктів "д", "е", "є", "з", "и" пункту 1 та підпунктів "д", "е", "є", "ж", "з" пункту 2 частини п`ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов`язані з їх утриманням у закладі вищої освіти, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.

Пунктом 1 Порядку про відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 року № 964 (надалі - Порядок № 964) визначено механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти, а також особами офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно до підпунктів "д", "е", "є", "з", "и" пункту 1 та підпунктів "д", "е", "є", "ж", "з" пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", витрат, пов`язаних з їх утриманням у закладі вищої освіти (далі - витрати).

Відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов`язаних з грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв (п. 3 Порядку № 964).

Відповідно до п. 4 Порядку № 964, розрахунок фактичних витрат здійснюється закладом вищої освіти згідно з нормами утримання курсантів.

Згідно з п. 7 Порядку № 964, у разі відмови курсанта добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку.

З огляду на вищезазначені норми та надані позивачем докази, з урахуванням того, що Контактом передбачено відшкодування витрат у разі дострокового його розірвання, суд вважає обґрунтованими доводи позивача щодо необхідності відшкодування відповідачем витрат, пов`язаних з його утриманням у НАНГУ.

Відповідач своїми процесуальними правами не скористався, станом на день розгляду справи не надав суду доказів щодо спростування вимог позивача, у тому числі доказів добровільного відшкодування витрат НАНГУ.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Матеріали справи не містять доказів понесення позивачем судових витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз.

Отже, судовий збір стягненню з відповідача не підлягає.

Керуючись статтями 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 256, 260 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву заступника військового прокурора Миколаївського гарнізону (вул. Нікольська, 18 а, м. Миколаїв, 54030) в інтересах держави в особі Міністерства внутрішніх справ України (вул. Академіка Богомольця, 10, м. Київ, 01601, ЄДРПОУ 00032684) та Національної академії Національної гвардії України (майдан Захисників України, 3, м. Харків, 61001, ЄДРПОУ 08610502) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Національної академії Національної гвардії України (майдан Захисників України, 3, м. Харків, 61001, ЄДРПОУ 08610502) витрати, пов`язані з навчанням та утриманням у вищому військовому навчальному закладі на загальну суму 245 318,87 грн. (двісті сорок п`ять тисяч триста вісімнадцять гривень вісімдесят сім копійок).

3. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. О. Мороз