Рішення № 95967533, 09.03.2021, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/7670/20

Провадження №2/523/3088/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" березня 2021 р.

Суворовський районний суд м.Одеси у складі:

головуючого судді - Середи І.В.,

при секретарі – Щербан О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №9 в м.Одесі в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовною заявою акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

ПАТ «Акцент-Банк» (надалі АТ «А-Банк») 22.05.2020р. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 05.05.2017 року між банком та відповідачем був укладений кредитний договір №SAMABWFC0001014339, відповідно до якого банк надав йому кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, а останній повинен був повертати його зі сплатою 44,40% на рік на суму залишку заборгованості по кредиту. Оскільки відповідач свої зобов`язання належним чином не виконував, станом на 25.04.2020 року утворилася заборгованість у розмірі 29134,76 грн., які позивач просить стягнути на його користь разом з понесеними судовими витратами.

Представник позивача, повідомлений належним чином про дату, місце та час судового засідання, до зали судових засідань не з`явився, в матеріалах справи є заява про розгляд справи у його відсутності, в якій він також не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином (п.1 ч.8 ст.128 ЦПК) про дату та час розгляду справи, що підтверджується підписом в рекомендованому повідомленні, про причини неявки не повідомив, відзив на позов не надсилав.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Враховуючи вимоги ст. 223 ЦПК України та ст.6 Конвенції «Про захист прав людини та основних свобод», ратифікованої Законом України 17.07.1997 року, з метою недопущення затягування розгляду справи, суд вважає за необхідне розгляд справи провести за відсутності відповідача.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з вимогами ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до положень ст.ст.280,281 ЦПК України, суд з письмової згоди позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

З матеріалів справи встановлено, що 26.03.2015 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг в А-Банку (а.с.6-зворот), отримав кредитну картку, відповідно до тарифів якої банк надав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, а відповідач повинен був розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту, повертати його зі сплатою відсоткової ставки згідно тарифів на суму залишку заборгованості за кредитом. При цьому, позивач вважає, що своїм підписом у заяві відповідач підтвердив, що підписана ним заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає договір про надання банківських послуг.

В силу частин 1-3 ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частинами першою другою ст.13 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

В силу положень ст..76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч.1-4 ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно ч.2 ст.78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст.80 ЦПК України).

Відповідно до вимог ч.ч.1,5,6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд звертає увагу на те, що позивачем до матеріалів справи додано анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг в А-Банку, підписану 26.03.2015р. між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «Акцент-Банк», однак в позовній заяві позивач просить стягнути заборгованість за кредитним договором №SAMABWFC0001014339 від 05.05.2017р., при цьому доказів на підтвердження укладення між сторонами вищевказаного договору до матеріалів справи не додано та не було зазначено позивачем про неможливість отримати їх самостійно.

Таким чином, враховуючи відсутність належних, допустимих та достовірних доказів (письмових доказів укладення кредитного договору) на підтвердження доводів позивача про наявність заборгованості відповідача через неналежне виконання ним умов кредитного договору, тобто не доведеність з боку позивача того факту, що відповідач по справі дійсно укладав з позивачем договір №SAMABWFC0001014339 від 05.05.2017р., суд вважає, що заявлені позовні вимоги є недоведеними, необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.12,13, 76, 81, 89, 95,141, 258-259, 263-265, 268, 273, 279,280-283, 354-355 ЦПК України –

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – залишити без задоволення.

Рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня складення рішення.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.

Рішення складено 09.03.2021 р.

Суддя: