Ухвала суду № 95953048, 31.03.2021, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/1393/21

Провадження № 2/496/1365/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2021 року м. Біляївка

Суддя Біляївського районного суду Одеської області Горяєв І.М., вивчивши матеріали цивільного позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», АТ «Альфа-Банк», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Малкова Марія Вікторівна, приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідачів, та третіх осіб, в якому просить визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., таким, що не підлягає виконанню.

В позовній заяві представник позивача зазначає щодо підсудності розгляду справи те, що для вказаної категорії справ можлива альтернативна підсудність, що зокрема вбачається з ч. 12 ст. 28 ЦПК України, згідно якої, позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса можуть пред`являтися також за місцем його виконання. Також посилається на ЗУ «Про виконавче провадження» та зазначає, що місцем виконання виконавчого документу є не місце знаходження приватного виконавця, місце проживання (перебування) боржника або місце знаходження його майна.

При вирішенні питання про відкриття провадження по вказаній справі суд прийшов до наступного висновку.

Як вбачається з позовної заяви та матеріалів справи, постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва – Малковою М.В. від 15.12.2020 року, відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису № 93628 від 20.11.2020 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованість у розмірі 37899,62 грн.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 27 ЦПК України, позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Водночас, ст. 28 ЦПК України визначає підсудність справ за вибором позивача.

Зокрема, згідно ч. 12 ст. 28 ЦПК України, позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса можуть пред`являтися також за місцем його виконання.

Тобто, не виключаючи можливість звернення позивача до суду за правилами загальної підсудності (за місцезнаходженням відповідача), законодавець встановлює альтернативну підсудність: можливість для позивача обрати один з двох чи більше судів.

Отже, позови про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, можуть бути пред`явлені як за місцезнаходженням відповідача (юридичної особи), так і за місцем його виконання.

В позовній заяві позивач посилається на те, що будь-яка заборгованість перед відповідачем у неї відсутня, як за тілом виданого кредиту, так і сплаті відсотків та штрафних санкцій, на підставі якого було вчинено виконавчий напис, що оскаржується, так як жодних невиконаних зобов`язань по жодному кредиту позивач не має.

Тобто, позивач заперечує наявність у неї суми заборгованості перед кредитором, яка вказана у виконавчому написі.

Місце виконання рішення визначене ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно з частинами 1, 2 статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

В даному випадку матеріали справи не містить доказів, які підтверджують право позивача звернутись до Біляївського районного суду Одеської області, оскільки суду не надано доказів, що виконавчий напис нотаріуса, який позивач оскаржує та зазначає, що відсутня будь-яка заборгованість перед відповідачем, виконується саме за місцем проживання чи перебування позивача, що дозволяє застосувати правила альтернативної підсудності.

В обґрунтування звернення із даним позовом саме до Біляївського районного суду Одеської області позивач зазначає, що місцем виконання виконавчого документу є місце проживання боржника або місце знаходження його майна.

При цьому суд критично ставиться до вказаного твердження позивача з наступних підстав.

Місцем виконання виконавчого документу необхідно вважати місце здійснення виконавчих дій державним або приватним виконавцем, яким є місце знаходження виконавчого провадження.

Тобто місце проживання позивача за адресою: АДРЕСА_1 , не може ототожнюватися з виконавчими діями на цій же території, оскільки виконавчий напис стосується стягнення заборгованості та може вчинятися за місце роботи боржника.

З матеріалів справи вбачається, що на час подання позовної заяви, виконавчий напис № 93628 від 20.11.2020 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості в розмірі 37899,62 грн., був вчинений в м. Житомир та місцем виконання цього виконавчого напису є виконавчий округ міста Києва.

Отже, з урахуванням цієї обставини, позов про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, відповідно до ч. 2 ст. 27 та ч. 12 ст. 28 ЦПК України міг бути поданий за вибором позивача за місцезнаходженням відповідача або за місцем виконання виконавчого напису.

Тому є помилковим посилання представника позивача на ст. 24 ЗУ «Про виконавче провадження» про проведення виконавчих дій за місцем проживання, перебування, роботи боржника, та дана цивільна справа підсудна саме Біляївському районному суду Одеської області.

Оскільки, позивач зазначає, що жодних кредитних відносин він не вчиняв та відсутня будь-яка заборгованість перед відповідачем, крім того жодних виконавчих проваджень не здійснено за місцем реєстрації позивача, а саме в с. Дачне, Біляївського району, в той час коли ст. 28 ЦПК України передбачає, що позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, можуть пред`являтися також за місцем саме його виконання.

Тобто позивачем не доведено факту того, що за вказаною категорією справи місцем виконання вказаного виконавчого напису є Біляївський район, а саме місце його реєстрації.

Так, приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Обставини звернення стягувача із виконавчим документом саме до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва – Малкової М.В., якою і відкрито виконавче провадження, та положення наведеного законодавства України передбачають право позивача-боржника обирати суд за місцем виконання виконавчого напису нотаріуса, а не право боржника обирати місце виконання виконавчого напису нотаріуса.

Таким чином, тлумачення положень статті 24 ЗУ «Про виконавче провадження» спрямовано на дії державного виконавця щодо здійснення виконавчих дій за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна - за бажанням боржника та можливості вирішення спору про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Зазначені положення чинного законодавства України, що передбачають можливість вчинення виконавчих дій в певних місцях мають на меті захист прав стягувача і забезпечують саме законні сподівання стягувача та отримання стягнутих коштів, та не свідчить про альтернативу вибору місця виконання виконавчого напису за боржником.

У даній справі стягувач, реалізовуючи свої права, визначив місце виконання рішення суду звернувшись до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва – Малкової М.В., яка відкрила виконавче провадження, та у разі незгоди із такими діями стягувача або приватного виконавця боржник не позбавлений можливості оспорити їх правомірність в суд в окремому порядку.

На підставі ч. 9 ст. 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Згідно ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Щодо визначення територіальної підсудності між двома відповідачами, які зазначені позивачем у позовній заяві, суд зазначає наступне.

В позовній заяві в якості відповідачів зазначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», місце знаходження: м. Київ, Кудрявський узвіз, буд. 5-Б та АТ «Альфа-Банк», місце знаходження: м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи із заявою про примусове виконання рішення суду звернувся саме представник ТОВ «Вердикт Капітал», у зв`язку з чим, приватним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 15.12.2020 року, згідно якої стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованість. Тобто в даному випадку по виконавчому напису №93628 стягувачем виступає саме ТОВ «Вердикт Капітал».

Виходячи з наведеного вище, беручи до уваги, що інститут територіальної юрисдикції розмежовує підсудність справ, суд приходить до висновку, що матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», АТ «Альфа-Банк», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Малкова Марія Вікторівна, приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, слід передати на розгляд за підсудністю до належного суду, за місцезнаходженням відповідача ТОВ «Вердикт Капітал» до Шевченківського районного суду м. Києва, у зв`язку з непідсудністю даного позову Біляївському районному суду Одеської області.

Керуючись ст.ст. 27,28, 31, 32, 187, 258, 260, 353, 354 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», АТ «Альфа-Банк», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу м.Києва Малкова Марія Вікторівна, приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - надіслати за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Києва (вулиця Дегтярівська, 31А, Київ, 03057).

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Горяєв І.М.