Рішення № 95913185, 31.03.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2021 року м. Київ № 640/6924/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1

доГоловного управління Держпраці у Київській областіпро визнання протиправною та скасування постановиВ С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі також - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) з позовом до Головного управління Держпраці у Київській області (далі також - відповідач, ГУ Держпраці) про визнання протиправною та скасування постанови Головного управління Держпраці у Київській області №КВ1814/1520/НД/АВ/СПТД/ФС-701 про накладення штрафу від 24.12.2019, згідно якого до позивача був застосований штраф у сумі 417 300 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що відповідачем порушено порядок інспекційного відвідування та порядок розгляду справи про накладення штрафу. А саме, як пояснив позивач, складені відповідачем акт про неможливість проведення інспекційного відвідування №КВ1814/1520/НД/АВ від 22.11.2019 та вимога про надання документів підприємцем вона не отримувала та не знала про проведення інспекційного відвідування. Оспорювана постанова від 24.12.2019 №КВ1814/1520/НД/АВ/СПТД/ФС-701 винесена відповідачем без дотримання вимог п. 6 і 7 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509. Оскільки відповідач не повідомив ФОП ОСОБА_1 про дату, час і місце розгляду справи про накладення штрафу.

Додатково позивач повідомила суд, що про факт існування та зміст постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 24.12.2019 №КВ1814/1520/НД/АВ/СПТД/ФС-701 їй стало відомо лише 10.03.2020, після отримання від органу державної виконавчої служби постанови про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови про накладення штрафу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито провадження у справі №640/6924/20 за вказаним позовом, витребувано від сторін додаткові докази та встановлено останнім строки на подання заяв по суті (відзиву, відповіді на відзив), а саму справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

На виконання вимог ухвали суду представник ГУ Держпраці подав до канцелярії суду відзив на позовну заяву, в тексті якого просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своїх заперечень представник відповідача зазначив, що оскаржувана постанова про накладення штрафу від 24.12.2019 №КВ1814/1520/НД/АВ/СПТД/ФС-701 складена на підставі акта інспекційного відвідування від 22.11.2018 №КВ1814/1520/НД/АВ про проведення заходу контролю. За результатами розгляду порушень, зазначених у такому акті інспекційного відвідування, першим заступником начальника Головного управління Андрієнко В.С. прийнято рішення про винесення постанови про накладення штрафу на ФОП ОСОБА_1 на підставі абз. 7 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України у розмірі 417 300 грн.

Позивач подала до суду відповідь на відзив, у тексті якої в чергове наголосила на свої позиції щодо порушення ГУ Держпраці порядку прийняття постанови про накладення штрафу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.03.2021 задоволено заяву позивача про забезпечення позову та зупинено стягнення на підставі постанови Головного управління Держпраці у Київській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 24.12.2019 №КВ 1814/1520/НД/АВ/СПТД/ФС-701 до набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.03.2021 у справі №640/6924/20.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

За даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань і з наявних у справі матеріалів суд встановив, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) має статус фізичної особи-підприємця та зареєстроване місцезнаходження (адресу місця проживання, за якою здійснюється зв`язок з фізичною особою - підприємцем) - АДРЕСА_1 .

За змістом відзиву на позов на підставі наказу Головного управління Держпраці у Київській області «Про проведення інспекційних відвідувань» від 25.10.2019 №5317 та направлення на проведення інспекційного відвідування від 25.10.2019 №1814 інспектором Головного управління Держпраці у Київській області Оверчуком Р.Ю. 28.10.2019 було здійснено виїзд для проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 на предмет дотримання нею вимог законодавства про працю (а саме на предмет не оформлення трудових відносин) за адресою: АДРЕСА_1 .

Копія направлення на проведення інспекційного відвідування від 25.10.2019 №1814 була вручена в той же день ОСОБА_2 , яку інспектор ідентифікував як працівника ФОП ОСОБА_1 .

Як стверджує відповідач, 28.10.2019 інспектор праці Оверчук Р.Ю. у зв`язку з відсутністю документів, ведення яких передбачено законодавством про працю та неможливості проведення інспекційного відвідування склав вимогу про надання документів №1814 (далі - Вимога від 28.10.2019). Відповідно до цієї Вимоги ФОП ОСОБА_1 було зобов`язано у строк до 11 год. 00 хв. 04.11.2019 надати документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування, за наведеним переліком (останній складався з 18-ти пунктів). Дану Вимогу про надання документів від 28.10.2019 вручено ОСОБА_2 , про що у вимозі наявна розписка останньої від 28.10.2019.

При цьому, відомостей про те, що ОСОБА_2 є довіреною особою позивача та/або про причини неможливості вручення копії направлення на проведення інспекційного відвідування та безпосередньо Вимоги від 28.10.2019 особисто позивачу у тексті вимоги про надання документів №1814 від 28.10.2019 відсутні. Також, як видно з останнього речення Вимоги від 28.10.2019 примірник така не направлялася об`єкту відвідування (позивачу) рекомендованим листом з повідомлення у зв`язку з неможливістю особистого вручення.

07.11.2019 інспектором праці Шевчуком С.О. складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування №КВ 1814/1520/НД/АВ, з тексту якого вбачається, що названим працівником здійснено спробу проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 , юридична адреса: АДРЕСА_1 ) на предмет контролю питання щодо не оформлення трудових відносин. Однак інспекційне відвідування неможливо провести у зв`язку із створенням таких перешкод у діяльності інспектора праці як: не надання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування; не надання для ознайомлення документів згідно вимоги про надання документів №1814 від 28.10.2019 у строк до 11 год. 04.11.2019; не надання керівником (його уповноваженим представником)/працівниками об`єкта відвідування усних та /або письмових пояснень з питань, що стосуються законодавства про працю згідно вимоги про надання документів №1814 від 28.10.2019; відсутністю документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, а саме - не надання документів згідно вимоги про надання документів №1814 від 28.10.2019 з 1-го по 21-ий пункти. У зв`язку з цим строк інспекційного відвідування було зупинено до 22.11.2019.

07.11.2019 інспектором праці Шевчуком С.О. оформлено вимогу про надання документів №1814, якою позивача було зобов`язано у строк до 10 год. 19.11.2019 надати необхідні для проведення інспекційного відвідування документи, за наведеним у цій Вимозі переліком. Вказана Вимога від 07.11.2019 №1814, а також акт про неможливість проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 від 07.11.2019 №КВ 1814/1520/НД/АВ разом із супровідним листом ГУ Держпраці вих. №43/2/19/19067 від 07.11.2019 були надіслані рекомендованим листом №0405041518464 на поштову адресу позивача ( АДРЕСА_1 ).

02.12.2019 зазначений рекомендований лист повернувся до відповідача неврученим з причини відсутності адресата за вказаною на конверті адресою (а саме з причини «не проживає»).

У зв`язку з цим, 22.11.2019 інспектором праці Шевчуком С.О. був складений акт про неможливість проведення інспекційного відвідування №КВ 1814/1520/НД/АВ. В тексті цього акта зафіксовано, що: «На підставі направлення №1814 та наказу №5317 від 25.10.2019 Головним управлінням Держпраці у Київській області здійснено спробу провести інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 код ( НОМЕР_1 ) (надалі - СГ) за адресою: АДРЕСА_4 . Прибувши за фактичною адресою здійснення діяльності АДРЕСА_4 запропоновано касиру СГ ОСОБА_2 отримати направлення та вимогу про надання документів, але на зазначену дату 04.11.19 о 11:00 будь-які документи не надані 07.11.19 було складено акт (про неможливість проведення інспекційного відвідування) та припинено до 22.11.2019. Станом на 22.11.19 до Головного управління Держпраці у Київській області будь-які документи не надходили.

Зазначений акт від 22.11.2019 разом із супровідним листом від 25.11.2019 вих. №43/3/19/20195 ГУ Держпраці надіслало рекомендованим листом №0405041513101 на поштову адресу позивача ( АДРЕСА_1 ). Однак таке поштове відправлення повернулася 02.12.2019 до відповідача неврученою з причин, що були наведені вище.

24.12.2019 перший заступник начальника Головного управління Андрієнко В.С. розглянувши справу про накладення штрафу та на підставі акта про неможливість проведення інспекційного відвідування від 22.11.2019 №КВ 1814/1520/НД/АВ щодо порушень ФОП ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) законодавства про працю встановив, що:

У порушення вимог ст. 259 Кодексу законів про працю України та п. 6 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96, документів необхідних для проведення перевірки надано не було, до проведення інспекційного відвідування допущені не були.

З огляду на це, керуючись ст. 259 Кодексу законів про працю України, ст. 53 закону України «Про зайнятість населення», ч. 3 ст. 34 Закону України «Про місцеве самоврядування», п. 8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.213 №509, та на підставі абз. 7 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України, відповідач прийняв оскаржувану постанову від 24.12.2019 №КВ1814/1520/НД/АВ/СПТД/ФС-701 якою наклав на ФОП ОСОБА_1 штраф у розмірі 417 300 грн.

Вважаючи вказану постанову про накладення штрафу такою, що прийнята з порушенням вимог чинного законодавства, позивач звернулась з даним позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 259 Кодексу законів про працю України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці №81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованою Законом України від 08.09.2004 №195-IV, Конвенцією Міжнародної організації праці №129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованою Законом України від 08.09.2004 №1986-IV, та Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а також визначає Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок №823), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №823.

Зокрема, п. 2 Порядку №823 (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань виявлення неоформлених трудових відносин здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Згідно п. 5 Порядку №823 підставами для здійснення інспекційних відвідувань є, зокрема рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.

Відповідно до п.п. 8, 9 і 10 Порядку №823, про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі.

Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.

Під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення. На вимогу об`єкта відвідування або уповноваженої ним посадової особи інспектор праці надає копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та вносить запис про проведення інспекційного відвідування до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об`єкта відвідування (за його наявності) перед наданням акта для підпису.

Тривалість інспекційного відвідування, невиїзного інспектування не може перевищувати 10 робочих днів. Перебіг строку для проведення інспекційного відвідування, невиїзного інспектування починається з дня, наступного за днем надання об`єктом відвідування документів і пояснень, необхідних для їх проведення.

Згідно п. 11 цього ж Порядку інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно без попереднього повідомлення мають право, зокрема: 1) під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, о будь-якій годині доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця; 2) ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об`єктом відвідування їх копії або витяги; 3) наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об`єкта відвідування, іншим особам, що володіють необхідною інформацією, запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення; 6) фіксувати проведення інспекційного відвідування, у тому числі з питань виявлення неоформлених трудових відносин, засобами аудіо-, фото- та відеотехніки; 7) отримувати від органів державної влади, об`єктів відвідування інформацію та матеріали, необхідні для проведення інспекційного відвідування, невиїзного інспектування.

За змістом положень п. 14 Порядку №823 14. Під час проведення інспекційного відвідування об`єкт відвідування має право: 1) перевіряти в інспектора праці наявність службового посвідчення; 2) одержувати копію направлення на проведення інспекційного відвідування; 3) не допускати до проведення інспекційного відвідування у разі: відсутності службового посвідчення; якщо на офіційному веб-сайті Держпраці не оприлюднено рішення Мінсоцполітики про затвердження форми акта інспекційного відвідування; 4) вимагати припинення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у разі перевищення визначеного пунктом 10 цього Порядку максимального строку здійснення такого заходу; 5) подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження до акта або припису; 6) вимагати від інспектора праці внесення запису про проведення інспекційного відвідування до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об`єкта відвідування (за його наявності) перед наданням акта для підпису об`єктом відвідування або уповноваженою ним посадовою особою; 7) перед підписанням акта бути поінформованим про свої права та обов`язки; 8) вимагати від інспектора праці додержання вимог законодавства; 9) вимагати нерозголошення комерційної таємниці або конфіденційної інформації об`єкта відвідування; 10) оскаржувати в установленому законодавством порядку неправомірні дії інспектора праці; 11) отримувати консультативну допомогу від інспектора праці з метою запобігання порушенням під час проведення інспекційних відвідувань, невиїзних інспектувань; 12) фіксувати проведення інспекційного відвідування засобами аудіо-, фото- та відеотехніки.

Згідно п. 16 - 18 Порядку №823 у разі створення об`єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування (ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 11 цього Порядку), відсутності об`єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, перевищення строків проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, визначених пунктом 10 цього Порядку, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування із зазначенням відповідних підстав, який у разі можливості підписується об`єктом відвідування або іншою уповноваженою ним особою.

Копія акта, зазначеного у пункті 16 цього Порядку, надсилається органам, яким підпорядкований об`єкт відвідування (за наявності), для вжиття заходів з усунення перешкод і забезпечення присутності об`єкта відвідування за своїм місцезнаходженням.

У разі відсутності/ненадання документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, об`єкту відвідування надсилається копія акта про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування та письмова вимога із зазначенням строку поновлення та/або надання документів. На час виконання такої вимоги строк проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування зупиняється.

Аналіз наведених положень Порядку дає суду підстави дійти до наступних висновків.

По-перше, під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення, та на вимогу об`єкта відвідування або уповноваженої ним посадової особи, - надати також копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування. При цьому, інспекційне відвідування здійснюється в присутності об`єкта відвідування, який повинен ознайомитись з його результатами.

По-друге, вимога інспектора праці про надання об`єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій або витягів з документів, пояснень, доступу до всіх видів приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов`язковою для виконання.

По-третє, у разі не виконання об`єктом вимоги інспектора праці надання об`єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій або витягів з документів, пояснень, доступу до всіх видів приміщень, організації робочого місця складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування із зазначенням відповідних підстав, який у разі можливості підписується об`єктом відвідування або іншою уповноваженою ним особою, який надсилається органам, яким підпорядкований об`єкт відвідування (за наявності), для вжиття заходів з усунення перешкод і забезпечення присутності об`єкта відвідування за своїм місцезнаходженням.

По-четверте, у разі відсутності/ненадання документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, об`єкту відвідування надсилається копія акта про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування та письмова вимога із зазначенням строку поновлення та/або надання документів, а на час виконання такої вимоги строк проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Абзацами 1, 2, 6 і 7 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України встановлено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:

фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Згідно ч. 3, 4 і 7 ст. 265 цього ж Кодексу штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України.

Штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Сплата штрафу не звільняє від усунення порушень законодавства про працю.

В свою чергу, механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною 2 статті 265 Кодексу законів про працю України визначає Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509 (далі - Порядок №509).

Згідно із п. 2 Порядку №509 (у редакції чинній станом на день прийняття оспорюваної постанови) штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім - сьомим цього пункту), керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами четвертим - шостим цього пункту) (далі - уповноважені посадові особи).

Штрафи накладаються на підставі: рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації; акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю або зайнятість населення, здійсненого у зв`язку з невиконанням вимог припису; акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників; акта про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування; акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

Відповідно до п. 3 Порядку №509, справа про накладення штрафу (далі - справа) розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку.

Про дату одержання документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб`єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п`ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Згідно із п. 4 Порядку №509 під час розгляду справи досліджуються матеріали і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу.

За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.

Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінсоцполітики, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів з дня складення суб`єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або вручається його представникові, про що на примірнику робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого суб`єкта господарювання або роботодавця чи їх представника. У разі надсилання примірника постанови засобами поштового зв`язку в матеріалах справи робиться відповідна позначка.

У разі відсутності підстав для складення постанови про накладення штрафу уповноважена посадова особа письмово повідомляє про це суб`єкту господарювання чи роботодавцю у строки, визначені абзацом першим пункту 3 цього Порядку.

Судом встановлено, що надані відповідачем матеріали не підтверджують обставини пред`явлення інспекторами праці об`єкту відвідування (позивачу) або уповноваженій ним особі 28.10.2019 службового посвідчення, а також вручення копії направлення на проведення інспекційного відвідування та Вимоги про надання документів від 28.10.2019 №1814. А саме доказів того, що ОСОБА_2 являється уповноваженою позивачем на вчинення від його імені тих чи інших правочинів (зокрема, на отримання документів від органів влади, їх працівників) відповідачем до суду не подано, та про наявність таких у відзиві на позов не зазначено.

Також аналізуючи тексти актів про неможливість проведення інспекційного відвідування від 07.11.2019 та 22.11.2019 суд встановив, що такі не містять посилань на докази (аудіо-, фото- та відеофіксацію), які б могли підтвердити факти недопуску працівників ГУ Держпраці до приміщень об`єкта відвідування, вчинення позивачем або його уповноваженою особою перешкод у проведенні інспекційного відвідування, та засвідчити явну відмову у наданні запитуваних до інспекційного відвідування документів.

До того ж спроби інспекційного відвідування за змістом цих актів здійснювалися інспектором праці за різними адресами (а саме: АДРЕСА_1 , та АДРЕСА_4 ), з яких: перша за даними ЄДР визначена як адреса місця проживання підприємця, а друга за змістом наказу ГУ Держпраці у Київській області від 25.10.2019 №5317 «Про проведення інспекційних відвідувань», - як фактична адреса іншого суб`єкта господарювання (ТОВ «ІЗВІП», код ЄДРПОУ 34911645). Документальні докази того, що ФОП ОСОБА_1 здійснювала свою господарську діяльність саме за цими адресами відповідач до суду не подав, як і письмові пояснення на підставі яких даних встановлено фактичне здійснення господарської діяльності позивачем за вказаними адресами.

Між тим, як свідчать наявні у справі матеріали, надіслані відповідачем на поштову адресу (адресу місця проживання) акти про неможливість проведення інспекційного відвідування від 07.11.2019 та 22.11.2019, вимога про надання документів від 07.11.2019 не були отримані ФОП ОСОБА_1 .

Водночас обставини того, що ФОП ОСОБА_1 була обізнана про дати і місця проведення інспекційних відвідувань та/або про зміст вимог інспекторів праці про надання документів, позивач категорично заперечувала, а відповідач документально суду не довів.

У зв`язку з цим суд дійшов висновку про відсутність у матеріалах справи належних та достатніх доказів на підтвердження обставин недопущення позивачем працівників ГУ Держпраці до проведення інспекційного відвідування з питань додержання законодавства про працю, та/або створення ним перешкод у її проведенні. Як наслідок, суд погоджується з твердження позивача про не доведеність суб`єктом влади (відповідачем) наявності складу порушення, а відтак про відсутність в останнього правових підстав для застосування штрафної санкції згідно постанови від 24.12.2019 №КВ1814/1520/НД/АВ/СПТД/ФС-701.

Що стосується доводів позивача про порушення відповідачем вимог п. 6 - 7 Порядку №823 під час розгляду справи про накладення штрафу, то суд не вбачає необхідності у наданні оцінки таким, оскільки починаючи з 30.08.2019 зазначені пункти були виключені з тексту Порядку №509 згідно постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №823.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, перевіривши та проаналізувавши матеріали справи і надані сторонами докази за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Наявною у матеріалах справи квитанцією від 09.04.2020 №18 підтверджено, що ФОП ОСОБА_1 під час звернення до суду з вказаними позовом сплатила судовий збір у розмірі 4 173 грн. Відтак, враховуючи суть та розмір заявлених і фактично задоволених позовних вимог, суд вказує про присудження на користь позивача судових витрат у зазначеній сумі коштів за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 257 - 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Держпраці у Київській області (код ЄДРПОУ 39794214, адреса: 04060, м. Київ, вул. Вавілових, 10) про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Київській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 24.12.2019 №КВ 1814/1520/НД/АВ/СПТД/ФС-701.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 4 173 грн. (чотири тисячі сто сімдесят три гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Київській області (код ЄДРПОУ 39794214, адреса: 04060, м. Київ, вул. Вавілових, 10).

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок