Ухвала суду № 95913184, 30.03.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про забезпечення адміністративного позову

30 березня 2021 року м. Київ № 640/6924/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у письмовому порядку заяву позивача про забезпечення позову в адміністративній справі

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Головного управління Держпраці у Київській області

про визнання протиправної та скасування постанови

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Держпраці у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови Головного управління Держпраці у Київській області №КВ1814/1520/НД/АВ/СПТД/ФС-701 про накладення штрафу від 24.12.2019, згідно якого до позивача був застосований штраф у сумі 417 300 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

22.03.2019 до Окружного адміністративного суду міста Києва від позивача через канцелярію суду надійшла заява про забезпечення позову, в якій остання просила суд зупинити стягнення на підставі постанови відповідача про накладення штрафу уповноваженими особами №КВ1814/1520/НД/АВ/СПТД/ФС-701 від 24.12.2019.

В обґрунтування поданої заяви про забезпечення позивач посилався на протиправність постанови про накладення штрафу уповноваженими особами від 24.12.2019 №КВ1814/1520/НД/АВ/СПТД/ФС-701 як такої, що була прийнята за відсутності складу правопорушення та з порушенням порядку. Також позивач зазначив, що вказана постанова, як виконавчий документ, була подана відповідачем до Обухівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) для примусового виконання. На підтвердження чого позивач додав до заяви копії постанов державного виконавця про відкриття виконавчого провадження та про арешт майна боржника у виконавчому провадженні №61503231. У контексті з наведеним позивач вважає, що у даному випадку наявні підстави для забезпечення його позову, оскільки ефективний захист прав та інтересів позивача у суді стане неможливим у зв`язку з примусовим виконанням оскаржуваної постанови до моменту набрання рішенням суду у справі за позовом позивача законної сили.

Безпосередньо на розгляд судді ця заява позивача надійшла 29.03.2021.

Розглядаючи вказану заяву про забезпечення позову, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

У силу ч. 1 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи (ч. 1 ст. 154 КАС України).

Як вбачається зі змісту постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №КВ1814/1520/НД/АВ/СПТД/ФС-701 від 24.12.2019, остання винесена на підставі положень Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509 (далі - Порядок №509), з огляду на виявленні перевіряючими порушення абз. 7 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України.

У силу п. 9 Порядку №509, штраф сплачується протягом одного місяця з дня прийняття постанови про його накладення, про що суб`єкт господарювання або роботодавець повідомляють уповноваженій посадовій особі, яка склала постанову про накладення штрафу.

Не сплачені у добровільному порядку штрафи, зокрема стягуються органами державної виконавчої служби (щодо штрафів, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України) (п. 11 Порядку №509).

Наведений пункту Порядку повністю кореспондується з ч. 9 ст. 265 Кодексу законів про працю України.

Разом із заявою про забезпечення позову та з позовною заявою позивач подав до суду пред`явлення відповідачем вказаної постанови про накладення штрафу до примусового виконання. Так, постановою старшого державного виконавця Обухівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) Василовичем Р.Д. від 10.03.2020 було відкрито виконавче провадження №61503231 з примусового виконання постанови №КВ 1814/1520 від 24.12.2019 про стягнення з ФОП ОСОБА_1 штрафу у сумі 417 300 грн.

В рамках цього виконавчого провадження державним виконавцем було винесено постанову про арешт майна боржника (ФОП ОСОБА_1 ) від 25.02.2021. За змістом цієї постанови від 25.02.2021 з метою забезпечення виконання за виконавчим документом (постановою №КВ1814/1520/НД/АВ/СПТД/ФС-701 від 24.12.2019) державний виконавець наклав арешт на все рухоме та нерухоме майно ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), що належить останній, у межах суми 460 099 грн. (сума звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору і витрат виконавчого провадження).

За актуальними даними Автоматизованої системи виконавчого провадження, виконавче провадження №61503231 досі не завершене.

За змістом норм ч. 1 ст. 49, ч. 1, 2, 4 і 7 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Зокрема, для забезпечення реального виконання рішення застосовується арешт майна (коштів) боржника.

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.

Вилучення арештованого майна з передачею його для реалізації здійснюється у строк, встановлений виконавцем, але не раніше ніж через п`ять робочих днів після накладення арешту.

Разом з тим, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження» держаний виконавець має зупинити вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Згідно з ч. 1 ст. 39 цього ж Закону виконавче провадження підлягає закінченню, зокрема у разі визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Враховуючи все вище наведене у сукупності та зміст ч. 4 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що невжиття заявлених заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у справі, а також ускладнити чи унеможливити поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Таким чином, суд вважає подану позивачем заяву про забезпечення позову від 19.03.2021 обґрунтованою та, що стягнення на підставі постанови Головного управління Держпраці у Київській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 24.12.2019 №КВ 1814/1520/НД/АВ/СПТД/ФС-701 підлягає зупиненню до набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.03.2021 у справі №640/6924/20.

Керуючись положеннями ст.ст. 150, 151, 153, 154, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

У Х В А Л И В:

1. Заяву представника Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.

2. Зупинити стягнення на підставі постанови Головного управління Держпраці у Київській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 24.12.2019 №КВ 1814/1520/НД/АВ/СПТД/ФС-701 до набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.03.2021 у справі №640/6924/20.

3. Копію ухвали направити сторонам у справі, а також Обухівському міськрайонному відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ).

Ухвала набирає чинності з моменту її підписання суддею.

Дана ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження.

Стягувачем у виконавчому провадженні, відкритому на підставі даної ухвали, є Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).

Боржником у виконавчому провадженні, відкритому на підставі даної ухвали, є Обухівський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) (код ЄДРПОУ 34911011, адреса: 08700, Київська обл., м. Обухів, вул. Київська, 5).

Відповідно до частини 8 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала про забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання. а також не перешкоджає подальшому розгляду справи по суті.

Суддя Т.О. Скочок