Рішення № 95879713, 03.03.2021, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/3026/19

провадження № 6/753/327/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткове)

"03" березня 2021 р.Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Сирбул О.Ф., розглянувши в порядку письмового провадження, в приміщенні суду, заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про винесення додаткового рішення про відшкодування судових витрат по цивільній справі №753/3026/19 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», Державного реєстратора Комунального підприємства «Світоч» м. Києва, м. Київ Алієва Гусейн Азіз Огли, Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності, -

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», Державного реєстратора Комунального підприємства «Світоч» м. Києва, м. Київ Алієва Гусейн Азіз Огли, Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 16.02.2021 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень комунального підприємства «Світоч» у м. Києві Алієва Гусейн Азіз Огли про державну реєстрацію права власності: 29497316 від 12.12.2018 року на об`єкт нерухомого майна квартиру АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1723989680000; зареєстрованого за Акціонерним товариством «Укрсоцбанк», код ЄДРПОУ 00039019. Стягнуто з Акціонерного товариства «Альфа-банк», Державного реєстратора Комунального підприємства «Світоч» м. Києва, м. Київ Алієва Гусейн Азіз Огли , Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 768 40 грн.

24 лютого 2021 року від представника позивача надійшла заява про винесення додаткового рішення про відшкодування судових витрат, в якій він просить стягнути з Акціонерного товариства «Альфа-Банк», Державного реєстратора Комунального підприємства «Світоч» м. Києва, м. Київ Алієва Гусейн Азіз Огли, Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу, в сумі 34 000,00 грн.

Як вбачається з письмових матеріалів справи, між АО «ВОЛОЩУК ТА ПАРТНЕРИ» та позивачем ОСОБА_1 був укладений Договір № б/н від 18 січня 2018 року про надання правової допомоги.

03 липня 2020 року між АО «ВОЛОЩУК ТА ПАРТНЕРИ» та позивачем ОСОБА_1 була укладена додаткова угода до Договору № б/н від 18 січня 2018 року про надання правової допомоги.

Відповідно до акту № 1 здачі-приймання фактично наданих правових послуг до договору про надання правової допомоги від 18.01.2018 року загальна сума витрат на правничу допомогу становить 34 000,00 грн.

Сплата позивачем гонорару АО «ВОЛОЩУК ТА ПАРТНЕРИ» підтверджується копією квитанції № ПН33699С1 від 19.02.2021 року на суму 34 00, 00 грн.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами першою-шостою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

На підтвердження понесених витрат на отримання професійної правничої допомоги до суду надано копія договору № б/н від 18 січня 2018 року про надання правової допомоги, копія додаткової угоди до договору № б/н від 18 січня 2018 року про надання правової, копія акту № 1 здачі-приймання фактично наданих правових послуг до договору про надання правової допомоги від 18.01.2018 року загальна сума витрат на правничу допомогу становить 34 000,00 грн. Сплата позивачем гонорару АО «ВОЛОЩУК ТА ПАРТНЕРИ» підтверджується копією квитанції № ПН33699С1 від 19.02.2021 року на суму 34 000, 00 грн.

Із акту № 1 здачі-приймання фактично наданих правових послуг до договору про надання правової допомоги від 18.01.2018 року вбачається, що АО «ВОЛОЩУК ТА ПАРТНЕРИ» на надання професійної правничої допомоги було витрачено 6 год. часу, з яких витрачено:

- 30 хв. - ознайомлення з матеріалами та документами наданими замовником у сумі 500,00 грн.;

- 60 хв. - підготовка і подача до Дарницького районного суду м. Києва позовної заяви від 05.02.2019 року у сумі 1 000,00 грн.;

- 45 хв. - підготовка і подача до Дарницького районного суду м. Києва додаткових пояснень позивача від 28.10.2019 року у сумі 750,00 грн.;

- 45 хв. - підготовка і подача до Дарницького районного суду м. Києва додаткових пояснень позивача від 12.02.2021 року у сумі 750,00 грн.;

- 3 год. - забезпечення участі представника у судових засіданнях у сумі 3 000,00 грн.;

- гонорар адвоката відповідно до п. 1.6 Додаткової угоди від 03 липня 2020 року у сумі 28 000,00 грн.

З додаткової угоди до договору про надання правової допомоги від 18.01.2018 року вбачається, що вартість години роботи адвоката коштує 1 000,00 грн.

Таким чином, є документально підтвердженими витрати на правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Саме такий висновок випливає з правової позиції ВС/КГС у справі №922/1163/18 від 06.03.2019 р.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Вищевказане в повній мірі відповідає правовій позиції ВС/КГС викладеній в додатковій постанові від 24.01.2019 р. у справі №922/15944/17.

У відповідності до висновку, викладеного Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

При встановленні розміру гонорару відповідно до частини третьої статті 30 Закону № 5076-VI врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що за наявності угод, які передбачають «гонорар успіху», ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22 лютого 2005 року у справі «Пакдемірлі проти Туреччини» (Pakdemirli v. Turkey, заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала «гонорар успіху» у сумі 6 672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000 Євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72).

Суд зважає на те, що сума, обумовлена сторонами до сплати у твердому розмірі під відкладальною умовою, є складовою частиною гонорару адвоката, тож належить до судових витрат.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Разом з тим, заявником не наведено доводів та доказів співмірності розміру гонорару з вимогами позову немайнового характеру, із складністю справи, розмір, який є вочевидь неспівмірним і завищеним, не обґрунтовано. Таким чином, враховуючи предмет позову і фактичну сплату, суд приходить до висновку про стягнення з відповідачів суми гонорару у розмірі 5 000, 00 грн.

Оскільки при ухваленні рішення та дослідженні матеріалів справи Дарницьким районним судом м. Києва не вирішено питання про судові витрати, саме стосовно витрат на професійну правничу допомогу, з метою усунення неповноти судового рішення, суд вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», Державного реєстратора Комунального підприємства «Світоч» м. Києва, м. Київ Алієва Гусейн Азіз Огли, Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності витрати на професійну правничу допомогу в сумі 11 000,00 грн. (6 000,00 +5 000,00) на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 1-19, 137-141, 263-265, 268, 270, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про винесення додаткового рішення про відшкодування судових витрат - задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» (ЄРДПОУ 23494714), Державного реєстратора Комунального підприємства «Світоч» м. Києва, м. Київ Алієва Гусейн Азіз Огли, Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації(ЄДРПОУ 40452947) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 11 000 (одинадцять тисяч) гривень 00 копійок.

В задоволенні іншої частини заявлених вимог - відмовити.

Додаткове рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Суддя: