Ухвала суду № 9586454, 05.05.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-25201/08 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко Л.В.

Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"05" травня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Бараненка І.І., Мамчура Я.С.,

при секретарі: Приходько Є.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції у м. Житомирі на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 09.06.2009 року у справі за позовом Державного підприємства «Лікеро-горілчаний завод»(м. Житомир) до Державної податкової інспекції у м. Житомирі про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

ДП «Лікеро-горілчаний завод» звернулися до Житомирського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Житомирі про скасування податкового повідомлення-рішення № 0002122301/0 від 14.08.2008 року, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 67439 грн.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 09.06.2009 року позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ДПІ у м. Житомирі подали апеляційну скаргу, в якій просять апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в позові. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необєктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення Житомирським окружним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що зявилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Житомирський окружний адміністративний суд в своєму рішенні прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Апеляційна інстанція повністю погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами виїзної позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності ДП "Житомирський ЛГЗ" по питанню встановлених розбіжностей при звірці показників податкової звітності контрагентів по ПДВ за березень 2008 року Державною податковою інспекцією у м. Житомирі було прийняте податкове повідомлення-рішення від 14 серпня 2008 року №0002122301/0 про донарахування податку на додану вартість в сумі 44959 грн. та 22480 грн. штрафних (фінансових) санкцій. З акта перевірки слідує, що позивачем допущено порушення п. 4.5 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме заниження податкового зобов'язання за березень 2008 року на 44959 грн.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Як вбачається з п.п. 4.2.2 ст. 4 вказаного Закону, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Відповідно до п.п. 7.7.1 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Враховуючи викладене, суд правомірно прийшов до висновку, що для визначення податкових зобов'язань із податку на додану вартість податковий орган повинен був визначити як податковий кредит так і податкове зобов'язання, чого при проведенні перевірки не було здійснено.

За результатами перевірки податковим органом дано оцінку відхиленням за результатами опрацювання додатку №5 до декларації. Податковий орган не порівняв суми податкового кредиту та податкових зобов'язань за показниками декларацій та результатами перевірки і не визначив суму розбіжностей по сплаті податку до бюджету.

Крім того, судом встановлено, що ДП "Житомирський ЛГЗ" з висновками податкового органу, викладеними в акті перевірки від 05.08.2008 року та з податковим повідомленням-рішенням не погодилися та подали до податкового органу скаргу відповідно до п.4 ч.6 ст.11-1 Закону України "Про державну податкову службу". ДПІ в м.Житомирі 10.04.2009 р. було проведено позапланову виїзну документальну перевірку фінансово-господарської діяльності підприємства з питань, викладених у скарзі генерального директора. За результатами перевірки складено акт від 10.04.2009 року за №2369/23-1/00375504. Зі змісту акта слідує, що перевіркою не встановлено заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість згідно поданих для перевірки документів, всього на суму 44930 грн. в тому числі за березень 2008 року на суму 38585 грн. Крім того в акті зазначено, що плановою перевіркою безпідставно збільшено податкові зобов'язання платника податку на додану вартість по рядку 9 Декларації з ПДВ всього в сумі 44930 грн. в тому числі за березень 2008 року 38585 грн.

Таким чином, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

За таких підстав, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 2, 198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:

В задоволенні апеляційної скарги Державної податкової інспекції у м. Житомирі - відмовити.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 09.06.2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 07 травня 2010 року.