Ухвала суду № 9586031, 29.04.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 22-а-4486/09 Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І.

Суддя-доповідач: Швед Е. Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

"29" квітня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого - судді Шведа Е.Ю., суддів Попович О.В. та Маслія В.І., при секретарі Ліжевській Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 грудня 2008 року у справі за позовом Дочірнього підприємства «Продмережа»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 грудня 2008 року позов задоволено, а саме: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення від 08.01.2008 року № 000012308/0 на загальну суму 1859517, 00 грн., з яких 1239678, 00 грн. основний платіж та 619839, 00 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Рішення суду вмотивовано тим, що лист Державного інформаційно-аналітичного центру моніторингу зовнішніх товарних ринків Міністерства економіки України № 733/08-07 від 09.10.2007р., який є єдиним доказом ДПІ у Шевченківському районі м. Києва при обґрунтуванні звичайної ціни, містить посилання на ціну при експорті насіння ріпаку продовольчого українського походження урожаю 2007 року, а також те, що Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків Міністерства економіки України не уповноважений здійснювати оцінку рівня цін реалізації товарів (робіт, послуг) на внутрішньому ринку України, суд вважає податкове повідомлення-рішення № 000012308/0 від 08.01.2008 р. є безпідставним та таким, що суперечить законодавству України.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про відмову в задоволенні позову. На думку апелянта, судом першої інстанції при прийняті рішення порушено норми матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи.

Порушення, на думку апелянта, полягало у тому, що ДП «Продмережа»завищило податковий кредит та відповідно занизило суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету по взаєморозрахунках з ТОВ «АВА ЕКСІМ»за період: з 01.05.2007 р. по 30.08.2007 р.

Також, відповідач вважає, що завищення податкового кредиту відбулося через те, що ДП «Продмережа»у травні - липні 2007 року віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ з вартості товару (насіння ріпаку продовольчого, українського походження, урожаю 2007 року), що відрізняється від звичайної ціни на такий товар більше ніж на 20%, що призвело до завищення податкового кредиту з ПДВ за травень-липень 2007 року у розмірі 1239678 грн.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, колегія суддів погоджується із даним висновком, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що Державного податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва була проведена невиїзна документальна перевірка Дочірнього підприємства «Продмережа», з питань правильності нарахування та своєчасності сплати ПДВ при здійсненні операцій з придбання та поставки на експорт насіння ріпаку в межах договору комісії, укладеного з ТОВ «АВА ЕКСІМ»код 34943897, за період: з 01.05.2007 по 30.08.2007р., за результатами якої було складено Акт № 4867/23-08/30929444 від 26.12.2007р. про результати невиїзної документальної перевірки Дочірнього підприємства «Продмережа».

Актом перевірки встановлено порушення пп. 7.4.1 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(далі Закон №168/97-ВР), в результаті чого ДП «Продмережа»занижено податок на додану вартість на зальну суму 1239678.00 грн.

На підставі п. "б" пп. 4.2.2 п. 4.2. ст.4 та пп. 17.1.3, п. 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", ДПІ у Шевченківському районі м. Києва винесено податкове повідомлення-рішення від 08.01.2008 року №000012308/0 та визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1859517,00 грн., з яких: 1239678,00 грн. - основний платіж, 619839.00 - штрафні (фінансові) санкції.

На думку відповідача, із листа Державного інформаційно-аналітичного центру України Міністерства економіки України вбачається, що звичайна ціна на насіння ріпаку продовольчого, українського походження, урожаю 2007р. складає 439 доларів США/м.кв., що у гривневому еквіваленті складає 2 217 грн.

Так, згідно пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР „Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду.

Підпунктом 1.20.8 пункту 1.20 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції чинній на дату видачі податкового-повідомлення рішення) передбачено, що обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому Законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обгрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту.

Підпунктом 1.20.8 пункту 1.20 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції чинній на дату видачі податкового-повідомлення рішення) передбачено, що обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому Законом.

Згідно пп. 1.20.10, п. 1.20 ст.1. Закону України № 334/94-ВР від 28.12.1994р. «Про оподаткування прибутку підприємств»донарахування податкових зобов'язань платника податку податковим органом внаслідок визначення звичайних цін здійснюється за процедурою, встановленою законом для нарахування податкових зобов'язань за непрямими методами.

Відповідно до п.4.3.3. Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-Ш «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та цільовими державними фондами»методика визначення суми податкових зобов'язань за непрямими методами затверджується законом і є загальною для всіх платників податків.

На момент розгляду апеляційної скарги не існує методики визначення суми визначення суми податкових зобов'язань за непрямими методами, яка затверджена законом України та не існує Закону України, який би затверджував методику визначення суми податкових зобов'язань за непрямими методами.

Таким чином, на момент розгляду апеляційної скарги, податковий орган не має методики для визначення звичайних цін, і як наслідок, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва не має законодавчої бази для визначення звичайних цін.

Крім того, як вірно встановлено судом першої інстанції, норми Указу Президента України «Про заходи щодо вдосконалення кон'юнктурно-цінової політики у сфері зовнішньоекономічної діяльності»не покладають на Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків Міністерства економіки України функції проводити оцінку рівня цін реалізації товарів (робіт, послуг) на внутрішньому ринку України, тому можна дійти висновку, що такими повноваженнями даний орган не наділений.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновком, що відповідачем не доведено того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни.

Крім того, залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, колегія суддів враховує наступне.

Згідно пункту 1 статті 11 Закону України від 04.12.1990 № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні», зі змінами та доповненнями, передбачено, що органи держаної податкової служби у випадках, в межах компетенції та в порядку, встановлених законами України, мають право: 1) здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків),

Тобто, лише у випадках, в межах компетенції та в порядку, встановлених законами України, органи державної податкової служби, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі).

В акті перевірки немає посилання на випадки встановлені законами України, які б надавали право проводити ДПІ у Шевченківському районі м. Києві документальну невиїзну перевірку ДП «Продмережа»з питань правильності нарахування та своєчасності сплати ПДВ при здійсненні операцій з придбання та поставки на експорт насіння ріпаку в межах договору комісії, укладеного з ТОВ «АВА ЕКСІМ»за період з 01.05.2007 року. Крім того, вказана перевірка проводилася без відома керівника підприємства та головного бухгалтера.

За таких обставин, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 грудня 2008 року необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 212 та 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 грудня 2008 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлений 30 квітня 2010 року.

Головуючий суддя Е.Ю. Швед

Суддя О.В. Попович

Суддя В.І. Маслій