Ухвала суду № 9586018, 29.04.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-415/08/0270 у 2-х томах Головуючий у 1-й інстанції: Курко О.П.

Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"29" квітня 2010 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Бараненко І.І.

Бистрик Г.М.

при секретарі:Паскаль Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Києві апеляційну скаргу Гайсинської міжрайонної державної податкової інспекції у Вінницької області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 16 березня 2009 року у справі за позовом Теплицької районної спілки споживчих товариств до Гайсинської міжрайонної державної податкової інспекції у Вінницької області про визнання недійсним рішення про застосування штрафних санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Теплицької районної спілки споживчих товариств звернулися до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом про визнання недійсним рішення Гайсинської МДПІ № 0000442306/0 від 29.10.2008р. про застосування до Теплицької районної спілки споживчих товариств 600665 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 16 березня 2009 року позов задоволено: визнати протиправним та скасовано рішення Гайсинської міжрайонної державної податкової інспекції про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000442306/0 від 29.10.2008р.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, Гайсинською МДПІ подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 16 березня 2009 року та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити, мотивуючи свої вимоги тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення зявившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що за результатами проведеної Гайсинською МДПІ перевірки за дотриманням Теплицькою райспоживспілкою порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, висновки якої відображені в акті перевірки № 0006/02/18/23/01741951 від 30.10.2008р., відповідачем прийнято рішення № 0000442306/0 від 29.10.2008р. про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 600665 грн.

З акту перевірки вбачається, що підставою для застосування вказаної суми санкцій, було порушення, на думку податкової інспекції, пункту 1 статті 3 Закону України від 06.07.95р. № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(далі - Закон № 265), що полягало в незастосуванні позивачем реєстратора розрахункових операцій при проведені розрахункової операції за надані послуги оренди приміщення.

Перевіркою встановлено, що за період з 01.01.2008р. по 09.10.2008р. позивачем отримано в касу підприємства 120133 грн. готівкових коштів за надані послуги з оренди приміщень, без застосування реєстратора розрахункових операцій, з оформленням приходних касових ордерів.

За виявлене порушення до позивача застосовані штрафні санкції згідно з п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»в пятикратному розмірі суми непроведеної операції 600665 грн. ( 120133 грн. х 5 = 600665).

Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги про обовязкове проведення Теплицькою райспоживспілкою розрахункових операцій по наданню послуг зі здачі в оренду приміщень через реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, з таких підстав.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов виходив з того, що статтею 1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»встановлено, що реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - субєктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Визначення поняття «розрахункова операція» дано в абзаці 3 статті 2 Закону № 265, якою визнається приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг). А місцем проведення розрахунків згідно цієї ж статті визнається місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Отримання позивачем готівкових коштів за надані послуги оренди приміщень здійснювалось в межах виконання умов укладених з орендарями договорів.

Відповідно до статей 759, 760 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Предметом договору найму можуть бути майнові права.

В той же час правовідносини щодо надання послуг врегульовані главою 63 ЦК України. Так, за змістом статті 901 цього Кодексу за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Таким чином предметом договору про надання послуг та договору найма є різні обєкти цивільних прав. Так, предметом договору найма є неспоживча річ, що в даному випадку - приміщення (статті 760 Кодексу), а предметом договору про надання послуг є послуга, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності (статті 901 Кодексу).

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що договір найма (оренди) не може бути віднесений до договору про надання послуг, а орендно-правові відносини, які виникли у позивача з орендарями і відносини в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, мають різне правове походження, тому не підпадають під дію Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Згідно з п. 1 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються, зокрема, при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

Пункт 2.6 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004р., визначає, що підприємствам, яким Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку.

Позивачем протягом перевіреного періоду були укладені договори оренди нерухомого майна, а отримані від орендарів кошти в оплату орендної плати позивач оприбутковував у касі з оформленням прибуткових касових ордерів відповідно до вимог Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004р.

Пунктом 1 статті 17 Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»передбачено, що у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки до субєктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у пятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг).

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивач правомірно не проводив розрахункові операції при прийнятті орендної плати від здавання грального автомату в оренду через РРО, а здійснював оприбуткування орендних платежів у касі з оформленням прибуткових касових ордерів.

За вказаних обставин суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку щодо неправомірності винесення Гайсинською МДПІ рішення № 0000442306/0 від 29.10.2008р. про застосування до Теплицької районної спілки споживчих товариств штрафних (фінансових) санкцій в сумі 600665 грн..

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем як субєктом владних повноважень не доведено правомірності прийнятого ним рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Вінницького окружного адміністративного суду від 16 березня 2009 року відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у звязку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Гайсинської міжрайонної державної податкової інспекції у Вінницької області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 16 березня 2009 року - залишити без задоволення.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 16 березня 2009 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвалу може бути оскаржено в касаційному поряд ку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом одного місяця піс ля набрання ухвалою законної сили.

Ухвалу складено в повному обсязі - 30.04.2010 р.

Головуючий суддя Судді: <Текст >