Ухвала суду № 9586007, 29.04.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 17/62 (2-а-12766/08) Головуючий у 1-й інстанції: Шелест С.Б.

Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"29" квітня 2010 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Бараненко І.І.

Бистрик Г.М.

при секретарі:Паскаль Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Києві апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Новойл»на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 березня 2009 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новойл»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання недійсним податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Новойл»звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень ДПІ у Печерському районі м. Києва №0003712308/0, №0003722308/0, №0003732308/0 від 22.04.08р. та № 0007142308/0 від 04.09.08р.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 березня 2009 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, представником ТОВ «Новойл»подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 березня 2009 року та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити, мотивуючи свої вимоги тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Представник відповідача подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 березня 2009 року без змін.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення зявившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Печерському районі м. Києва було проведено виїзну планову перевірку ТОВ «Новойл»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 р. по 31.12.2007р., за результатами якої складений акт перевірки № 195/23-8/32207791 від 09.04.08 року.

На підставі акту перевірки, ДПІ у Печерському районі м. Києва прийняті:

податкове повідомлення-рішення № 0003732308/0 від 22.04.2008р., згідно з яким визначено податкове зобовязання з податку на прибуток в розмірі 3 778 675 грн. , в тому числі: основний платіж - 2 062 080 грн. та 1 716 595 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

податкове повідомлення-рішення № 0003712308/0 від 22.04.2008 р. , згідно з яким визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 973 249 грн., в тому числі: 648 832 грн. за основним платежем та 324 417 грн. - штрафних (фінансових) санкцій;

податкове повідомлення-рішення № 0003722308/0 від 22.04.2008р ., згідно з яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за липень 2007 р. в розмірі 548 870 грн. та вересень 2007 р. в розмірі 253642 грн.

податкове повідомлення-рішення № 0007142308/0 від 04.09.2008р., згідно з яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за квітень 2007 р. в розмірі 198 317 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 99 158 грн.

З акту перевірки вбачається (стор.68 акту), підставою для прийняття оспорюваних рішень слугував висновок податкового органу про порушення позивачем п.5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що полягало в неправомірному, на думку податкового органу, віднесенні до складу скоригованих валових витрат вартості послуг, які не повязані з веденням господарської діяльності, а саме: послуг по забезпеченню мір схоронності вантажу при транспортуванні залізничним транспортом товару (нафтопродуктів), право власності на який переходить Покупцям в момент передачі на умовах FСА на станції Кагамлицька та не компенсовані Покупцями Товариству у розмірі 8 248 321 грн., у тому числі по періодам: за 2 кв. 2007 року - 3 386 487 грн.; за 3 кв. 2007 року - 4 152 572 грн. та за 4 кв. 2007 року - 709 262 грн.

Зазначене порушення призвело до неправомірно віднесення до складу податкового кредиту ПДВ за період квітень 2007 року - жовтень 2007 р. ПДВ в загальній сумі 1649662,00 грн. у звязку з придбанням послуг по забезпеченню мір схоронності вантажу, отриманих від ЗАТ «ТД «Укртатнафта», які не повязані з господарською діяльністю Товариства та, відповідно, до завищення суми бюджетного відшкодування за квітень 2007 р. в розмірі 198 317 грн., липень 2007 р. в розмірі 548 870 грн. та вересень 2007 р. в розмірі 253642 грн.

Між ТОВ «Новойл»(замовником) та ЗАТ «ТД «Укртатнафта»(виконавецем) був укладений договір від 01.01.2004 №10017 (а.с.9-14) про надання послуг по оформленню, прийманню нафтосировини та відвантаженню нафтопродуктів, відповідно до п.1.1. якого замовник доручив, а виконавець зобовязався надавати замовнику послуги з приймання нафтової сировини, наливу на відвантаженню нафтопродуктів.

При відвантаженні нафтопродуктів замовника залізничним транспортом , виконавець здійснює: подачу залізничних цистерн під налив від ст. Кагамлицька ПЗ до естакади наливу і назад, зважування нафтопродуктів, пломбування ЗПУ залізничних цистерн і оформлення відвантажувальних документів, передачу залізничних цистерн перевізникові вантажів на ст. Кагамлицька ПЗ для їх подальшого транспортування. (п.3.1. договору).

Відповідно до п.3.4. договору, виконавець зобовязався від свого імені укласти з перевізником договір на надання транспортних послуг, повязаних з перевезенням нафтової сировини та нафтопродуктів.

Зобовязання в частині надання послуг з оформлення і відвантаження нафтопродуктів вважається виконаним виконавцем з моменту приймання вантажу перевізником (п.3.5. договору) .

Відповідно до п.3.8. договору, виконавець за узгодженням з Замовником має право залучати третіх осіб для організації супроводу й охорони вантажів, а замовник, в свою чергу, відшкодовувати витрати виконавцеві по залученню третіх осіб для організації супроводу й охорони вантажу замовника (п.3.9.10 договору).

Згідно із змінами та доповненням до вищезазначеного договору № 8 від 31.08.05р та № 12 від 10.07.04р., за забезпечення мір схоронності вантажу, замовник оплачує виконавцеві плату в розмірі, визначеному цими доповненнями.

На підставі первинних документів перевіркою встановлено, що надані ЗАТ «ТД «Укртатнафта»за вказаним договором послуги (наливу, ж/д тарифа, охорони) відвантаження за період 01.04.07р. по 31.12.07р. оплачені позивачем в повному обсязі, що відображено в акті перевірки ДПІ, реєстрі грошових коштів із зазначенням реквізитів платіжних документів та підтверджується актами звірки взаємних розрахунків між позивачем та ЗАТ «ТД «Укртатнафта».

Зведена відомість по наданим послугам ЗАТ «ТД «Укртатнафта»з оформлення, відвантаження нафтопродуктів при відправці, забезпечення мір схоронності вантажу, по обслуговуванню газових цистерн до їх відправлення, товаротранспортних витрат (провізна плата та охорона вантажу, згідно квитанцій про приймання вантажу) ТОВ «Новойл»згідно договору від 01.01.2004 №10017 наведена в додатку № 11 до акту перевірки.

Щодекадно ЗАТ «ТД «Укртатнафта»надавав ТОВ «Новойл»податкові накладні з реєстрами, в яких зазначено кількість відвантажених нафтопродуктів в розрізі кожного відправлення, рахунки-фактури, виставлені ТОВ «Новойл»на оплату послуг (наприклад, податкова накладна № 444/5 від 10.04.07р., реєстр до зазначеної податкової накладної; рахунки-фактури №22448 від 06.04.07р., 3 22494 від 06.04.07р.)

Такі послуги позивач придбав для виконання зобовязань з реалізації нафтопродуктів наступним покупцям: ТОВ «Татнєфть-Крим»(квітень 2007 року), ТОВ «Харків-Капітал»(липень 2007 року), ТОВ «Профіт-Петроліум»(жовтень 2007 року).

Перевіркою встановлено (стор.51 акту перевірки), що з цими покупцями позивач уклав договори (типової форми для всіх покупців), відповідно до яких зобовязався поставити покупцям нафтопродукти в асортименті та кількості відповідно до додаткових угод на умовах на умовах FСА - ст. Кагамлицька. Відвантаження товару здійснюється залізничним транспортом (п.4.4. договорів), послуги з відвантаження і доставки товару до станції призначення надаються вантажовідправником ЗАТ «ТД «Укртатнафта».

Відомості щодо відвантаження нафтопродуктів зазначеним покупцям наведено у додатку №12 до акту перевірки.

Однією з умов договорів поставок нафтопродуктів, укладених з покупцями, є те, що витрати Постачальника (ТОВ «Новойл») по транспортуванню товару відшкодовує Покупець. Як свідчать матеріали перевірки та пояснення сторін, на підставі укладених договорів поставок з покупцями, ТОВ «Новойл»перевиставляв покупцям рахунки на відшкодування товаротранспортних витрат (провізної плати та ОХР охорони вантажу, згідно квитанцій про приймання вантажу).

Договорами, укладеними з покупцями, не визначено, що ТОВ «Новойл»несе додаткові витрати, повязані з забезпеченням мір по схоронності вантажу під час перевезення від ст.Кагамлицька до кінцевого пункту призначення, зазначеного покупцем.

Між ЗАТ ТД «Укртатнафта»та ТОВ «Новойл»складались акти прийому-передачі фактично наданих послуг по забезпеченню мір по схоронності вантажу, в яких зазначалось період надання послуг, одиниця виміру, маса нафтопродуктів, ціна послуг та загальна сума наданих послуг.

Фактично із всіх витрат, які надаються не власними силами ЗАТ «ТД «Укртатнафта», а з залученням третіх осіб, 100 % компенсується лише провізна плата та ОХР (послуги охорони), які зазначені в залізничних накладних (для прикладу позивачем долучені до матеріалів справи квитанції про приймання вантажу) .

Компенсування здійснюється за наступною схемою: ЗАТ «ТД «Укртатнафта»сплачує Залізниці; ТОВ «Новойл»компенсує ЗАТ «ТД «Укртатнафта», а Покупці ТОВ «Новойл»компенсують ТОВ «Новойл». Податковим органом встановлено, та не заперечується сторонами, що такі послуги (провізна плата та ОХР (послуги охорони) фактично були компенсовані покупцями, що відображено в бухгалтерському обліку ТОВ «Новойл»у звязку з чим у податкового органу не було заперечень з приводу податкового обліку зазначених послуг.

Разом з тим, послуги по забезпеченню мір по схоронності вантажу Покупцям не перевиставлялись, чого не заперечує позивач. Такі послуги позивачем віднесено до складу валових витрат за вищевказаний період.

Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції пп. 7.4.1, пп. 7.4.4, п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.09.1997 р. № 168/97- ВР «Про податок на додану вартість», пп.5.2.1 п.5.1 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 р № 335/94- ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», з таких підстав.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову виходив з того, що відповідно п.5.1. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР , валові витрати виробництва та обігу (далі валові витрати) - сума будь - яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

При цьому, «господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою....»(п. 1.32 ст. 1 цього Закону).

Згідно з пп.5.2.1, п.5.2. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7. цієї статті.

ТОВ «Новойл»здійснювало реалізацію нафтопродуктів покупцям на умовах FСА - ст. Кагамлицька, яка територіально знаходиться біля АТ «Укртатнафта»(заводу-виробника). Налив нафтопродуктів у залізничні цистерни, опломбування цистерн для подальшого транспортування покупцям Товариства здійснювалось на території заводу у присутності працівника залізниці та працівника воєнізованої охорони.

Вказані умови продажу (FСА - «франко-перевізник») згідно правил Інкотермс-2000, означають, що продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. За договором перевезення продавець немає зобовязань. Проте, за наявності прохання покупця або відповідної комерційної практики, у випадку, якщо покупець своєчасно не дав інших вказівок, продавець вправі укласти договір перевезення на звичайних умовах за рахунок і на ризик покупця. (стаття А.3 «а»Правил). У будь-якому випадку продавець може відмовитися від укладання такого договору. В такому разі він повинен негайно сповістити про це покупця.

Відповідно до ст. А.4. Правил, поставка вважається здійсненою, а) якщо названим місцем поставки є площі продавця: коли товар завантажений на транспортний засіб, наданий перевізником, що призначений покупцем, чи іншою особою, що діє від імені останнього; б) якщо назване місце перебуває за межами площ продавця: коли товар наданий у розпорядження перевізника чи іншої особи, призначеної покупцем або обраної продавцем відповідно до статті А.3 «а», нерозвантаженим з транспортного засобу продавця.

Якщо сторони не узгодили конкретного пункту в межах названого місця поставки, і наявні декілька придатних для цього пунктів, продавець може вибрати пункт у межах місця поставки, який найбільш задовольняє його цілям.

В даному випадку, сторони узгодили місце поставки на умовах FСА - ст. Кагамлицька.

Відповідно до ст.Б.5.Правил, Покупець зобовязаний нести всі ризики втрати чи пошкодження товару з моменту, коли він є поставленим у відповідності з статтею А.4.

Таким чином, за правилами Інкотермс-2000, продавець (ТОВ «Новойл») виконує свої зобовязання з поставки після передачі ним товару під відповідальність перевізника , вказаного покупцями ТОВ «Новойл», у призначеному місці. Умова FСА зобовязує Продавця надати Покупцеві товар, рахунок-фактуру, а також забезпечити звичайними транспортними документами в залежності від виду перевезення. Зобовязань з перевезення та страхування продавець не несе.

З умов FСА, згідно правил Інкотермс-2000 випливає, що право власності на товар переходить до покупців на ст. Кагамлицька, отже витрати по забезпеченню мір схоронності є витратами покупців, а не позивача в розумінні Закону; такі витрати не використовувались у власній господарській діяльності позивача. Придбання таких послуг не призвело до отримання доходу ТОВ «Новойл».

Податковим органом, згідно наданих до перевірки документів встановлено, що вартість отриманих послуг по забезпеченню мір по схоронності вантажу, сплачена позивачем ЗАТ «ТД «Укртатнафта»не компенсувалась покупцями, рахунки на компенсацію вартості послуг по забезпеченню мір по схоронності вантажу покупцям не виставлялись.

За таких обставин, судом першої інстанції вірно встановлено, що висновок податкового органу про завищення позивачем валових витрат у розмірі 8 248 321 грн., у тому числі по періодам: за 2 кв. 2007 року -3386487 грн.; за 3 кв. 2007 року - 4 152 572 грн.; за 4кв. 2007 року - 709 262 грн., як компенсація вартості послуг, які в подальшому не використані у власній господарській діяльності, відповідає фактичним обставинам справи.

Ціна товару при FСА це безпосередня вартість товару + витрати на перевірку товару (якості, розмірів, ваги, кількості), його маркування + витрати на навантаження (з урахуванням місця навантаження). Таким чином, доводи представника позивача, наведені в судовому засіданні про те, що витрати по забезпеченню мір схоронності увійшли в ціну товару не заслуговують на увагу. Позивачем не доведено, що такі витрати лягли в собівартість реалізованої продукції.

Перевіркою встановлено, що у звязку з оплатою вартості зазначених послуг по забезпеченню мір схоронності вантажу на підставі податкових накладних, виписаних ЗАТ «ТД «Укртатнафта», позивачем у квітні 2007 року - жовтні 2007 року до податкового кредиту віднесено 1649662 грн. , у т.ч. по періодам: квітень 2007р. - 198 317 грн.; травень 2007р. - 232 859 грн.; червень 2007р. - 246 121 грн.; липень 2007р. - 302 749 грн.; серпень 2007р. - 253 642 грн.; вересень 2007р. - 274 121 грн.; жовтень 2007р. - 141 852 грн.

Зведена відомість по послугам з забезпечення мір по схоронності вантажу, наданих ЗАТ «ТД «Укртатнафта»за період з 01.04.07р. по 31.10.2007р., складена на підставі виставлених ЗАТ «ТД «Укртатнафта»рахунків-фактур та податкових накладних.

Відповідно до положень підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку .

В пп.7.4.4. п.7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»зазначено, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у звязку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Таким чином, до складу податкового кредиту можуть бути віднесені тільки ті суми податку на додану вартість, які сплачені в звязку з придбанням товарів, послуг чи основних фондів, призначених для використання в межах господарської діяльності платника податку. Право на включення сплаченого (нарахованого) ПДВ до податкового кредиту виникає за умови встановлення тієї обставини, що вартість придбаних товарів (робіт, послуг) підлягає віднесенню до складу валових витрат виробництва (обігу) відповідно до вимог наведеного підпункту 5.1. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР.

За наведених обставин, судом першої інстанції вірно встановлено, що висновок податкового органу про заниження ПДВ в сумі 648832 грн., у звязку з завищенням суми податкового кредиту 1649662 грн. правомірний.

Підпунктом 17.1.3. п.17.1. ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року N 2181-III (із змінами, внесеними згідно із Законом України від 20.02.2003 р. N 550-IV) передбачено , що у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобовязання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобовязаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобовязання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обовязкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше пятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що висновок податкового органу про завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за липень 2007 р. в розмірі 548 870 грн. та вересень 2007 р. в розмірі 253642 грн., за квітень 2007 р. в розмірі 198 317,00 грн. правомірний.

За вказаних обставин суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку щодо правомірності винесення ДПІ у Печерському районі м. Києва податкових повідомлень-рішень №0003712308/0, №0003722308/0, №0003732308/0 від 22.04.08р. та № 0007142308/0 від 04.09.08р.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 березня 2009 року відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у звязку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Новойл" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 березня 2009 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 березня 2009 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвалу може бути оскаржено в касаційному поряд ку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом одного місяця піс ля набрання ухвалою законної сили.

Ухвалу складено в повному обсязі 30.04.2010 р.

Головуючий суддя Судді: <Текст >