Ухвала суду № 9585945, 29.04.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-2076/09/2370 Головуючий у 1-й інстанції: Лічевецький І.О.

Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"29" квітня 2010 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого Бєлової Л.В.,

суддів:Бараненко І.І.

Бистрик Г.М.

при секретарі Паскаль Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу відповідача Закритого акціонерного товариства «Черкаський агротепличний комбінат»на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 12 травня 2009 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області до Закритого акціонерного товариства «Черкаський агротепличний комбінат»про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків, штрафу та пені,

В С Т А Н О В И В :

У березні 2009 року Управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області звернулось до суду із позовом до Закритого акціонерного товариства «Черкаський агротепличний комбінат», в якому, просило:

- стягнути з Закритого акціонерного товариства «Черкаський агротепличний комбінат»борг до Пенсійного фонду в сумі 285554 (двісті вісімдесят п'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят чотири) грн. 55 коп., в тому числі по страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 242294,55 грн., по фінансових санкціях 30000,00 грн. та по пені 13260,00 грн. на рахунок Управління пенсійного фонду України в Черкаському районі.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 12 травня 2009 року позов задоволено: стягнуто з Закритого акціонерного товариства «Черкаський агротепличний комбінат»(Черкаська область, Черкаський район, с. Геронимівка, вул. Геронимівська, 1, ідентифікаційний код 31448762) на користь управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області (м. Черкаси, вул. Вернигори, 17, ідентифікаційний код 21366780) заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з грудня 2008 р. по січень 2009 р. в розмірі 242 294, 55 грн., штраф в розмірі 30 000 грн. та пеню в сумі 13 260 грн., а всього 285 554 (двісті вісімдесят п'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят чотири) грн. 55 коп.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, відповідачем подано заяву про апеляційне оскарження, апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в позові відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Суд першої інстанції, при ухваленні постанови, виходив з того, що позовні вимоги про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків, штрафу та пені, підлягають задоволенню з підстав порушення відповідачем законодавства з питань загальнообовязкового державного пенсійного страхування, а саме: відповідач не сплатив страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за період з грудна 2008 року по січень 2009 року.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції погоджується, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України у порядку, визначеному законодавством України.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач є страхувальником, в розумінні Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та платником страхових внесків.

Як вбачається з матеріалів справи, та встановлено судом першої інстанції, відповідачем подано до управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі Черкаської області розрахунки суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з грудня 2008 р. по січень 2009 р. із самостійно визначеними розмірами страхових внесків, що підлягають сплаті.

Згідно з вказаним розрахунком, відповідач зобов'язаний був сплатити до Пенсійного фонду України внески на пенсійне страхування в розмірі 33,2 % від фонду оплати праці в розмірі 223094,12 грн. та відрахування на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1 - 5% сукупного оподатковуваного доходу в сумі 19200,43 грн.

За цей період відповідач страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не сплатив. Таким чином, у відповідача утворилася недоїмка у розмірі 242294,55 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»визначено, платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Ч. 2 ст. 20 зазначеного закону встановлено, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальником на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування заробітної плати, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

П. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески. Для страхувальників, що мають найманих працівників, базовим звітним періодом є календарний місяць. Згідно ч. 12 ст. 20 вищезазначеного Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

У відповідності до ст. 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», страхувальники повинні сплачувати внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 33,2 % від фонду оплати праці підприємства та відрахування на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1 - 5 % сукупного оподатковуваного доходу фізичних осіб, які працюють на підприємстві за трудовим договором.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем була направлена відповідачу вимога № Ю 146 від 02.03.09 р. про сплату 137027,54 грн. боргу та вимога № Ю 146 від 03.02.09 р. про сплату боргу 105267,01 грн. боргу. Вказані вимоги вручені відповідачу 07.03.2009 р., що підтверджується відповідними копіями повідомлень про вручення поштового відправлення.

За цей період відповідач страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не сплатив, вимога про сплату боргу відповідачем не оскаржувалась. Таким чином, у відповідача утворилася недоїмка у розмірі 242294,55 грн.

Згідно з ч. 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»передбачено право виконавчих органів Пенсійного фонду застосовувати до страхувальників фінансові санкції.

Зокрема, відповідно до п. 2 ч. 9 вказаної статті за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі: 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно; 20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно; 50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, рішенням № 55 від 03.03.2009 р., до відповідача були застосовані фінансові санкції в розмірі 43260 грн. Вказане рішення вручене позивачу 07.03.2009 р.

Згідно з ч. 13 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суми пені та штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції відповідач рішення про застосування фінансових санкцій не оскаржив, визначені в ньому суми штрафу та пені не сплатив.

За таких обставин, суд першої інстанції вірно дійшов висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача 285554 (двісті вісімдесят п'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят чотири) грн. 55 коп., в тому числі по страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 242294,55 грн., по фінансових санкціях 30000,00 грн. та по пені 13260,00 грн.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у звязку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу відповідача Закритого акціонерного товариства «Черкаський агротепличний комбінат»на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 12 травня 2009 року залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 12 травня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Ухвала складена в повному обсязі 30.04.2010 р.

Головуючий суддя: Л.В. Бєлова

Судді:

<Текст >