Ухвала суду № 9585628, 20.04.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 22-а-2211/09 Головуючий у 1-й інстанції: Кошик А.Ю.

Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"20" квітня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Данилової М.В., Бєлової Л.В.,

при секретарі: Пеньковій О.Г.,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою відповідача Рокитнянської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області на постанову господарського суду Київської області від 04 грудня 2008 року у справі за позовом Приватного підприємства «Людмила НБМ» до Рокитнянської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області про визнання протиправною бездіяльності та бюджетне відшкодування сум податку на додану вартість, -

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2008 року Приватне підприємства «Людмила НБМ» звернулося в суд з позовом до Рокитнянської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області та Головного управління Державного казначейства України в Київській області про визнання протиправною бездіяльності та бюджетне відшкодування сум податку на додану вартість.

Постановою господарського суду Київської області від 04 грудня 2008 року вимоги позивача задоволено частково.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач Рокитнянська міжрайонна державна податкова інспекція Київської області подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні вимог позивача відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає, апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення вимог позивача, про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001301601/0 від 17.09.2008 року, та стягнення з Державного бюджету України через Головне управління державного казначейства у Київській області на користь Приватного підприємства «Людмила НБМ» 4135133,00 грн. бюджетного відшкодування.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач зареєстрований як платник ПДВ 23.01.2006 року Державною податковою інспекцією у Рокитнянському районі Київської області.

Приватне підприємство «Людмила НБМ» в порядку абзацу першою підпункту 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» заявило до відшкодування з державного бюджету суми податку на додану вартість, які мали від'ємне значення у відповідних податкових періодах протягом 2006-2008 роки, згідно податкових декларацій у відповідних звітних періодах, підтверджених податковими накладними.

Згідно акту Рокитнянської МДПІ від 03.04.2008 року № 17/230-33208466 складеного за результатами виїзної планової документальної перевірки приватного підприємства «Людмила НБМ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року, сума невідшкодованого ПДВ за період з 2006 року по квітень 2008 року складає 4135 327,00 грн..

З врахуванням уточнень поданих позивачем загальний розмір невідшкодованого ПДВ, заявленого позивачем складає 4135133,00 грн..

Відповідно до п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Порядок відшкодування коштів бюджету визначає п.п. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» відповідно до якого встановлено строк на проведення бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість, а саме протягом місяця, наступного після подачі відповідної податкової декларації.

Суми, невідшкодовані платнику податку протягом визначеного у цьому пункті строку, вважаються бюджетною заборгованістю.

Частина 5 п.п. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 цього Закону встановлює, що платник має право в будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів з бюджету та притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у несвоєчасному відшкодуванні надмірно сплачених податків.

Відповідачем зазначені у відповідних податкових деклараціях суми податку на додану вартість у визначені законом строки не відшкодовані.

Згідно п.п.7.7.4. пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

Відповідно до п.п. 7.7.5. пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобовязаний у пятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відшкодування здійснюється шляхом перерахування відповідних грошових сум з бюджетного рахунку платника податку в установі банку, що його обслуговує, або шляхом видачі казначейського чека, який приймається до негайної оплати (погашення) будь-якими банківськими установами.

Сума податкового кредиту позивачем заявлена в установленому законодавством порядку, але відповідачем не проведено протягом місяця камеральної перевірки заявлених сум бюджетного відшкодування.

Після проведення документальної невиїзної (камеральної) перевірки достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, складено акт від 17.09.2008 року №26/253-33208466, яким визначено завищену суму бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок в сумі 4135133,0 грн. та надіслано податкове повідомлення-рішення від 17.09.2008 року №0001301603/0 із зазначенням суми завищення бюджетного відшкодування на суму 4135133,0 грн..

Задовольняючи частково вимоги позивач суд першої інстанції з урахуванням положень п.п. 7.7.11 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на подану вартість»особа, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що Приватне підприємство «Людмила НБМ» зареєстровано платником ПДВ з 23.01.2006 року, а тому бюджетне відшкодування за наслідками роботи в період з квітня 2006 року по січень 2007 року в сумі 1783606,0 грн., є необґрунтованим, оскільки позивач позбавлений такого права.

Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході судового розгляду справи, відповідачем не надано акт камеральної перевірки, якою встановлено завищення сум бюджетного відшкодування, внаслідок чого зменшено спірну суму бюджетного відшкодування у податковому повідомленні-рішенні № 0001301601/0 від 17.09.2008 року, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідачем, як субєктом владних повноважень, не доведено правомірності прийнятого ним рішення.

Стаття 7 Закону України «Про податок па додану вартість» визначає порядок обчислення і сплати податку на додану вартість. Підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 цієї статті встановлено, що суми податку, які підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли зв'язку з будь-яким продажем товарів протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

Позивачем надані належним чином оформленні податкові накладні, на підставі яких нараховані спірні суми податкового кредиту, які відповідачем в свою чергу не були спростовані.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, в частині задоволення вимог позивача щодо стягнення з Державного бюджету України через Головне управління державного казначейства України у Київській області, на користь позивача бюджетну заборгованість з податку на додану вартість в сумі 4135132,00 грн..

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Доводи апеляційної скарги відповідача не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 201 - 204 КАС України.

Оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 158, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача Рокитнянської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області - залишити без задоволення, а постанову господарського суду Київської області від 04 грудня 2008 року у справі за позовом Приватного підприємства «Людмила НБМ» до Рокитнянської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області про визнання протиправною бездіяльності та бюджетне відшкодування сум податку на додану вартість - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали суду виготовлено 26.04.2010 року.

Головуючий суддя: Бистрик Г.М.

Судді: Данилова М.В.

Бєлова Л.В.