Ухвала суду № 95859360, 29.03.2021, Токмацький районний суд Запорізької області

Справа № 328/764/20

29.03.2021

1-кп/328/98/21

У Х В А Л А

Іменем України

29 березня 2021 року м.Токмак

Токмацький районний суд Запорізької області у складі головуючого судді Коваленка П.Л., за участю секретаря судового засідання Баздирь О.Л., прокурора Бровченка Г.Ю., потерпілих ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника Караван О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 за ч.2 ст.190, ч.3 ст.185 КК України,

в с т а н о в и в:

В провадженні Токмацького районного суду Запорізької області знаходиться об`єднане кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 за ч.2 ст.190, ч.3 ст.185 КК України.

Прокурор в судовому засіданні просив оголосити перерву та повторно викликати в судове засідання свідка ОСОБА_4 , а також заявив клопотання про продовження ОСОБА_3 дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Своє клопотання прокурор мотивував тим, що строк тримання під вартою спливає найближчим часом, до цього часу завершити судовий розгляд неможливо, а ризики, які існували на час обрання запобіжного заходу, не зникли і продовжують існувати.

Потерпілі при вирішенні даного клопотання поклалися на думку суду.

Обвинувачений вважав, що будь-які ризики відсутні, так як всі свідки і потерпілі допитані і просив обрати йому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Захисник підтримала думку свого підзахисного і просила змінити йому запобіжний захід на домашній арешт.

Вислухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до наступних висновків.

Ухвалою від 16.09.2020 слідчий суддя Токмацького районного суду Запорізької області Петренко Л.В. , обираючи запобіжний захід у виді тримання під вартою ОСОБА_3 , зазначила, що ризики, зазначені прокурором обгрунтовані, ОСОБА_3 неодноразово засуджений, тому може своєю поведінкою перешкоджати судовому розгляду справи або вчинити інше кримінальне правопорушення. Він обгрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.185 КК України, яке є тяжким злочином. ОСОБА_3 неодноразово засуджений за вчинення ряду корисливих злочинів, звільнившись з місць позбавлення волі в 2015 році на шлях виправлення не став та підозрюється у вчиненні корисливого злочину.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 неодноразово судимий, продовжує систематично вчиняти корисливі злочини, в тому числі вчиняв злочини, під час слухання відносно нього справи в суді.

Відповідно до положень ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно вимог п.5 ч.2 ст.183 КПК України тримання під вартою може бути застосовано до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад три роки.

Згідно з вимогами п.4 ч.1 ст.184 КПК України, під час проведення досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме ОСОБА_3 - може переховуватися від органів досудового розслідування та /або/ суду; - вчинити інше кримінальне правопорушення. Суд вважає, що зазначені ризики на теперішній час не зникли і продовжують існувати.

Наявність вказаних ризиків підтверджується зібраними під час досудового розслідування матеріалами кримінального провадження, а саме: злочин, передбачений ч.3 ст.185 КК України, у скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_3 , згідно зі ст.12 КК України, віднесено до категорії тяжких злочинів, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до шести років. Раніше ОСОБА_3 був неодноразово засуджений за вчинення корисливих тяжких злочинів та корисливих злочинів середньої тяжкості, проживає зі співмешканкою, офіційно не працевлаштований, має тимчасові заробітки, не має постійного джерела доходів. Таким чином ОСОБА_3 , приймаючи до уваги покарання, яке йому загрожує, перебуваючи на волі, може переховуватись від суду, може продовжити свою злочинну діяльність та вчинити інші кримінальні правопорушення.

Враховуючи положення ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Суд вважає, що прокурором доведено наявність ризиків, передбачених п.1, п.5 ч.1 ст.177 КПК України.

Доводи обвинуваченого про можливість застосування до нього домашнього арешту суд вважає необґрунтованими, оскільки ухвалою Токмацького районного суду Запорізької області від 16 квітня 2020 року до ОСОБА_3 було застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту. Проте ОСОБА_3 , обвинувачується в тому, що 04.06.2020 в період дії ухвали слідчого судді про застосування домашнього арешту, знову вчинив кримінальне правопорушення.

Крім того, захисником обвинуваченого було оскаржено в апеляційному порядку ухвалу суду від 18.12.2020 про продовження ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Колегія Запорізького апеляційного суду дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню, а ухвалу суду першої інстанції необхідно залишити без змін.

Будь-яких нових даних, які б свідчили про зменьшення ризиків та можливість обрання ОСОБА_3 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, суду не надано.

Зазначені вище факти свідчать про неможливість запобігання вказаних ризиків і застосування більш м`якого запобіжного заходу до ОСОБА_3 , бо жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим у вказаному кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у нього постійного місця роботи або навчання; його репутацію; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей; дотримання підозрюваним умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлень особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; а ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Доказів про наявність у ОСОБА_3 будь-яких тяжких захворювань, які перешкоджають триманню його в слідчому ізоляторі, суду не надано. Інші обставини, що перешкоджають продовженню міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відсутні.

Також суд зазначає, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків повторного вчинення злочинів або переховування від слідства та суду».

Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для продовження раніше обраної міри запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 .

Суд вважає достатнім розмір застави, визначений ОСОБА_3 ухвалою слідчого судді від 16.09.2020 і зазначає про можливість внесення застави на умовах, зазначених в ухвалі слідчого судді від 16.09.2020 про обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 331, 369 - 372 КПК України, суд,

у х в а л и в:

Продовжити ОСОБА_3 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 2 місяці до 28.05.2021 включно.

Одночасно визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, визначених КПК України у межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 43 940,00 грн. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Токмацького районного суду Запорізької області (отримувач платежу: ТУ ДСАУ в Запорізькій області, код ЄДРПОУ 26316700, розрахунковий рахунок UA378201720355249002000001205, Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, призначення платежу: Застава за ОСОБА_3 , номер провадження).

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_3 обовязки: не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади.

Термін дії покладених судом обов`язків, у разі внесення застави, визначити до 28 травня 2021 включно.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Токмацького районного суду Запорізької області коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_3 з-під варти та повідомити усно і письмово Токмацький районний суд Запорізької області.

Перевірка документа, що підтверджує внесення застави, не може тривати більше одного робочого дня.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Копію ухвали негайно вручити учасникам кримінального провадження.

Ухвала в частині продовження дії запобіжного заходу може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення, а обвинуваченим - в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали.

Суддя