Рішення № 95844833, 18.03.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

18 березня 2021 року м. Рівне №460/8055/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді О.М. Дудар, за участю секретаря судового засідання А.М. Юрчук, сторін та інших осіб, які беруть участь у справі

позивача: ОСОБА_1, представник Гуменюк І.П.,

відповідача: представник Удовиченко О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доГоловного управління Держгеокадастру у Рівненській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Городоцька сільська рада про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області (далі - відповідач) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Позивач просив суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0000га, яка розташована на території Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області для ведення особистого селянського господарства, оформлену наказом від 26.03.2020 №1504;

- зобов`язати відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0000га, яка розташована на території Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області для ведення особистого селянського господарства.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач відмовив відповідачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки протиправно, з підстав. що не передбачені чинним законодавством.

Ухвалою суду від 02.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 16.12.2020, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою суду від 16.12.2020 підготовче засідання відкладено у зв`язку з неприбуттям сторін та відсутністю у суду відомостей про вручення їм повідомлення про дату, час і місце підготовчого засідання на 28.01.2021.

25.01.2021 (у межах встановленого судом строку) відповідачем подано відзив на позовну заяву, за змістом якого дії щодо відмови позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність вчинені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У підготовчому засіданні 28.01.2021 поновлено позивачу строк звернення до адміністративного суду, залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, Городоцьку сільську раду. У зв`язку із залученням третьої особи підготовче засідання відкладено на 22.02.2021.

10.02.2021 від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, згідно з якою відповідачем не спростовано аргументи позивача, викладені у позовній заяві.

У підготовчому засіданні 22.02.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 18.03.2021.

У судовому засіданні 18.03.2021 закінчено судовий розгляд ухваленням рішення.

У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали повністю та суду пояснили, що передача (надання) земельної ділянки у власність є завершальним етапом визначеної процедури безоплатної приватизації земельних ділянок.

При цьому, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у користування.

Зазначили, що відмова у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки повинна бути вмотивованою.

На день розгляду спору жодної інформації про створення громадських пасовищ і сіножатей на ділянці, щодо якої клопоче позивач, відповідачем не надано. У рішенні Городоцької сільської ради йдеться лише про намір створити пасовища за межами населеного пункту.

Звернули увагу суду на те, що рішення Городоцької сільської ради від 30.06.2015 №273, на яке посилається відповідач у спірній відмові, не існує.

Зауважили, що спосіб відновлення порушеного права позивач має бути ефективним та таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність.

Вказали, що право комунальної власності на земельні ділянки, які передані з державної власності, виникає з моменту реєстрації цього права. На час розгляду справи відсутні відомості про державну реєстрацію речових права на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які передані з державної у комунальну власність городоцькій територіальній громаді.

Просили позовні вимоги задовольнити повністю.

У судовому засіданні представник відповідача позов не визнала повністю з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Суду пояснила, що згідно із чинним законодавством підставою для відмови у наданні дозволу на дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою.

Під час розгляду клопотання позивача було встановлено, що земельна ділянка, на яку він претендує, відповідно до схеми землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель, передбачена для здійснення культуртехнічних заходів на існуючих кормових угіддях (поверхневе поліпшення). Крім того, зазначена ділянка передбачається під громадські випаси. Враховуючи ці обставини, відповідачем було прийнято оспорюване рішення.

Зазначила, що наказ про відмову позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки було прийнято з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації.

Звернула увагу суду на те, що наразі розпорядником земельної ділянки з бажаним місцем розташування земельної ділянки, на яку претендує позивач, є Городоцька територіальна громада в особі Городоцької сільської ради.

Отже, позовна вимога про зобов`язання відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність не підлягає до задоволення з огляду на відсутність у Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області повноважень на надання такого дозволу щодо ділянок, які перебувають у комунальній власності.

Просила у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

У судове засідання третя особа не прибула, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином. Жодних пояснень щодо позову третьою особою не подано.

Враховуючи положення ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу за відсутності третьої особи.

Заслухавши позивача та його представника, представника відповідача, дослідивши письмові докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 03.03.2020 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області відповідно до ст.118 Земельного кодексу України із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2га, яка розташована на території Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області, для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності (а.с.32).

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області від 26.03.2002 №1504 "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою" відмовлено гр. ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність на території Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області, орієнтовною площею 2,0000 гектара, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, з підстави невідповідності місця розташування земельної ділянки частині 7 статті 118 Земельного кодексу України, а саме: схемі землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць (схеми перспективного використання земель) Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області, розробленої у встановленому законом порядку та затвердженої рішенням Рівненської районної ради від 30.06.2015 №273 (а.с.10).

Зазначений наказ винесений відповідно до статей 15-1, 118, 122 Земельного кодексу України, Положення про Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 20.02.2020 №53.

28.07.2020 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області із заявою щодо письмового роз`яснення підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою (а.с.34).

Листом від 04.08.2020 №476/0/6-20 Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області повідомило позивача про те, що згідно зі Схемою перспективного використання земель Городоцької сільської ради Рівненського району запитувана земельна ділянка передбачена для здійснення культуртехнічних заходів на існуючих кормових угіддях (поверхневе поліпшення). Крім того, за наявною інформацією, зазначена земельна ділянка передбачається під громадські випаси згідно з рішенням Городоцької сільської ради від 30.10.2013 №651 (а.с.12).

Вважаючи дії відповідача щодо відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 14 Конституції України гарантує право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно з частиною першою статті 22 Земельного кодексу України, землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства (п."а" ч.3 ст.22 Земельного кодексу України).

Відповідно до пункту "б" частини першої статті 81 Земельного кодексу України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Підпунктом "а" частини другої статті 83 Земельного кодексу України встановлено, що у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Відповідно до частин першої - третьої статті 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (п."в" ч.3 ст.116 Земельного кодексу України).

Статтею 121 Земельного кодексу України передбачено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам, зокрема, для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Таким чином, позивач, який є громадянином України, має право на набуття права власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства в межах норм, встановлених законом.

Підставою для набуття прав на земельну ділянку є відповідне рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами України визначено у статті 118 Земельного кодексу України.

Відповідно до частини 6 статті 118 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

За приписами ч.7 ст.118 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Згідно з ч.8 ст.118 Земельного кодексу України, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність (ч.9 ст.118 Земельного кодексу України).

Таким чином наведеними нормами врегульовано процедуру безоплатного отримання громадянами земельних ділянок, згідно з якою всі дії суб`єктів земельно-правової процедури є взаємопов`язаними, послідовними і спрямовані на досягнення результату - отримання земельної ділянки у власність.

Відповідно до підпункту 13 пункту 4 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 №308 (у редакції наказу від 20.02.2020 №53), Головне управління відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством, на території Рівненської області.

Таким чином, Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області має повноваження на вирішення питання про надання або відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства.

За приписами частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України, підставою відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Аналіз цієї норми дає підстави для висновку, що Земельним кодексом України визначений вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Відповідно до частини першої статті 45 Закону України "Про землеустрій" від 22.05.2003 №858-IV (далі- Закон №858-IV), схеми землеустрою і техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць розробляються з метою визначення перспективи щодо використання та охорони земель, для підготовки обґрунтованих пропозицій у галузі земельних відносин, організації раціонального використання та охорони земель, перерозподілу земель з урахуванням потреби сільського, лісового та водного господарств, розвитку сіл, селищ, міст, територій оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного призначення, природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення тощо.

Судом встановлено, що розпорядженням голови Рівненської районної державної адміністрації від 30.06.2015 №273 затверджено схему землеустрою і техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель на території Городоцької сільської ради (а.с.61).

Також схему землеустрою і техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель на території Городоцької сільської ради Рівненського району погоджено Городоцькою сільською радою Рівненського району Рівненської області згідно з рішенням від 04.06.2015 №1089 (а.а.с.35-46).

Позивач, надавши графічні матеріали, зазначив межі бажаної земельної ділянки (а.с.11).

Порівнявши із схемою використання земель Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області, наданою відповідачем, суд встановив, що бажана позивачем земельна ділянка згідно з техніко-економічними показниками схеми землеустрою передбачена для здійснення культуртехнічних заходів на існуючих кормових угіддях (поверхневе поліпшення).

Крім того, зазначена ділянка передбачена для громадського пасовища згідно з рішенням Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області від 30.10.2013 №651 (а.с.47).

Таким чином, відмова відповідача у наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за рахунок земель сільськогосподарського призначення відповідає вимогам чинного законодавства.

Що стосується посилань позивача на відсутність рішення Рівненської районної ради від 30.06.2015 №273, на яке посилається відповідач у наказі про відмову від 26.03.2020 №1504, то представником відповідача у судовому засіданні визнано помилку.

Судом встановлено що наказ Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області від 26.03.2020 №1504 було видано на підставі схеми землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель на території Городоцької сільської ради, затверджених розпорядженням голови Рівненської районної державної адміністрації від 30.06.2015 №273.

Якщо розглядати дану помилку відповідача як порушення встановленого порядку видання наказу від 26.03.2020 №1504, то суд звертає увагу на те, що порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.

Саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.

Ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: "протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків" і, на противагу йому, принцип "формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення".

Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

Такі висновки суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 23.04.2020 у справі №813/1790/18.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що позивачем не було доведено наявності таких порушень відповідачем процедури прийняття наказу від 26.03.2020 №1504, які б могли вплинути на кінцевий результат розгляду заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Обґрунтовуючи заперечення на позовні вимоги, відповідач надав суду як докази рівного ставлення до позивача накази Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області від 11.03.2020 №17-1151/20-СГ та від 02.04.2020 №17-1543/16-20-СГ з відповідними викопіюваннями з Публічної кадастрової карти України (а.а.с.48-51).

Дослідженням зазначених наказів встановлено, що Головним управління Держгеокадастру у Рівненській області було відмовлено Кальмуку С.І. та Мельнику О.В. у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з підстав невідповідності місця розташування бажаних земельних ділянок схемі землеустрою і техніко-економічним обґрунтуванням використання та охорони земель на території Городоцької сільської ради.

Таким чином, суд дійшов висновку, що оспорюваний наказ було прийнято відповідачем з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації. Зазначений наказ відповідає критеріям обґрунтованості та розсудливості, винесений з урахуванням усіх обставин, є правомірним та скасуванню не підлягає, а позовні вимоги в цій частині є безпідставними.

Позовна вимога позивача зобов`язального характеру є похідною від вимоги про визнання протиправним та скасування наказу. Оскільки в задоволенні останньої відмовлено, то і вимога щодо зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність також задоволенню не підлягає.

Згідно із вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У сукупності викладеного, позивач не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, в той час як відповідачем правомірність спірного наказу підтверджено належними та допустимими доказами.

Отже, в задоволенні позову суд відмовляє.

Підстави для застосування положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України щодо відшкодування судових витрат позивачу у суду відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, Городоцька сільська рада, про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області (вул.Симона Петлюри, буд.37, м.Рівне, 33013, код за ЄДРПОУ 39768252).

Третя особа: Городоцька сільська рада (вул.Шевченка, буд.4, с.Городок, Рівненський район, Рівненська область, 35331, код за ЄДРПОУ 04387183).

Повне рішення складено 29 березня 2021 року.

Суддя О.М. Дудар