Ухвала суду № 95819668, 16.03.2021, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа 752/27017/19

провадження № 2/752/1709/21

УХВАЛА

16.03.2021 року Голосіївський районний суд м. Києва

в складі судді Чередніченко Н.П.

за участю секретаря Шевчук М.Ю.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Укрсоцбанк», Акціонерного товариства «Альфа-Банк», третя особа: ОСОБА_3 про визнання поруки припиненою, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Укрсоцбанк», Акціонерного товариства «Альфа-Банк», третя особа: ОСОБА_3 про визнання поруки припиненою.

01.12.2020 року позивачі в судове засідання не з`явились. Судом про розгляд справи повідомлялись належним чином. Від позивача ОСОБА_1 до суду надійшла заява про відкладення розгляду справи на іншу дату, в зв`язку із карантином. Позивач ОСОБА_2 про причини неявки суд не повідомив. З будь-якими заявами/клопотаннями до суду не звертався.

01.12.2020 року судом були направлені судові повістки про виклик сторін в судове засідання на 02.02.2021 року.

02.02.2020 року позивачі в судове засідання не з`явились. Позивачем ОСОБА_1 було особисто подано 01.02.2021 року до канцелярії суду заяву про відкладення розгляду справи на іншу дату, в зв`язку із хворобою позивачів. Від позивача ОСОБА_2 будь-яких клопотань/заяв до суду не надходило.

03.02.2021 року судом були направлені судові повістки про виклик сторін в судове засідання на 16.03.2021 року.

16.03.2021 року позивачі повторно в судове засідання не з`явились. Про розгляд справи повідомлялись належним чином, про що свідчить поштове повідомлення, яке міститься в матеріалах справи. Позивачем ОСОБА_1 було особисто подано 15.03.2021 року до канцелярії суду заяву про відкладення розгляду справи на іншу дату, в зв`язку із хворобою позивачів, однак, доказів поважності неявки в судове засідання до заяви долучено не було. Від позивача ОСОБА_2 будь-яких клопотань/заяв до суду не надходило.

Інші сторони в судове засідання не з`явились та явку представника не забезпечили. Про розгляд справи повідомлялись належним чином.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути питання про можливість залишення позову без розгляду без участі сторін на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов слід залишити без розгляду за наступних підстав.

Судом встановлено, що в судові засідання 02.02.20210 року та 16.03.2021 року позивачі не з`явились та переконливих доказів на підтвердження поважності неявки в судове засідання суду не надали.

Наведені причини неявки в судові засідання в заявах позивача ОСОБА_1 від 01.02.2021 року та від 15.03.2021 року про відкладення розгляду справи, в зв`язку із хворобою позивачів, - не доведені жодними доказами, а тому, на думку суду, є неповажними та свідчать про затягування розгляду справи зі сторони позивачів.

Окремо варто відзначити те, що позивачем ОСОБА_1 заяви про відкладення розгляду справи були подані особисто до канцелярії суду за день до призначених судових засідань, що свідчить про реальну можливість прибуття позивача до приміщення суду, зокрема, і в призначені судом дні розгляду справи.

Будь-яких доказів на підтвердження хвороби позивачів та/або наявності такого фізичного стану, який унеможливлював прибуття позивачів до суду, матеріали справи не містять, та стороною позивачів суду надано не було.

Таким чином, в силу ч. 3 ст. 131 ЦПК України, суд визнає, що позивачі не з`явились до суду без поважних причин, та наведені в заявах підстави є недоведеними, а відтак не можуть бути визнані судом поважними.

Так, згідно із ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальнимиправами не допускається.

Як зазначено в ст. 10 цього Кодексу, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, як джерела права.

Слід звернути увагу, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи.

Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").

Між тим, статтями 223, 257 ЦПК України врегульовано питання щодо наслідків неприбуття в судове засідання позивача.

Так, згідно із ч. 5 ст. 223, п. 3 ст. 257 ЦПК України,суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, чинний Цивільний процесуальний кодекс України імперативно встановлює, що у випадку неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає заяву без розгляду.

При цьому, закон жодним чином не пов`язує неявку в судове засідання позивача з будь-якими об`єктивними факторами (поважними причинами) і не зобов`язує суд перевіряти причини неявки та надавати їм відповідну оцінку з точки зору поважності.

Це пов`язано із дією принципу цивільного судочинства - диспозитивністю, відповідно до якого, кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами.

Крім того, таке положення закону пов`язане із дотриманням судом розумних строків розгляду справи, що є вимогою статті 121 ЦПК України та статті 6 Конвенції про захист прав людини га основоположних свобод 1950 року.

Таким чином, законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який не з`явився в судове засідання (не залежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв`язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти. Так, для відповідача - це є залишення заяви без розгляду, а для позивача - це право на повторне звернення до суду з тим самим позовом (ч. 2 ст. 257 ЦПК України).

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги розумні строки розгляду справи, суд вважає за доцільне залишити позов без розгляду, оскільки, позивачі повторно не з`явились в судове засідання без поважних причин.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 10, 13, 257, 158 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Укрсоцбанк», Акціонерного товариства «Альфа-Банк», третя особа: ОСОБА_3 про визнання поруки припиненою, - залишити без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Головуючий Н.П. Чередніченко