Постанова № 9581022, 18.05.2010, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

18.05.2010 р.                                                             справа №43/35

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:суддів:

за участю представників сторін: від позивача:Сагайдака Ю.В. - за дов. від 10.04.2009р. №21/1-1951, від відповідача:Зеленська К.А. - за дов. від 17.05.2010р. №7-7-453/1, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу:Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області м.Донецьк на рішення господарського суду: Донецької області

від:24.03.2010 року

по справі:№43/35

за позовом:Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області м.Донецьк

до:Головного управління юстиції у Донецькій області м.Донецьк

про:стягнення за договором №504/Вр від 01.04.2008р. на охорону об’єктів за допомогою системи охоронної сигналізації суми боргу за грудень 2008р. в розмірі 543,75грн.; штрафу в розмірі 2773,18грн. В С Т А Н О В И В:

Позивач, Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області м.Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Головного управління юстиції у Донецькій області м.Донецьк про стягнення за договором №504/Вр від 01.04.2008р. на охорону об’єктів за допомогою системи охоронної сигналізації суми боргу за грудень 2008р. в розмірі 543,75грн.; штрафу в розмірі 2773,18грн.

Рішенням від 24.03.2010р. у справі №43/35 господарський суд Донецької області (суддя: Зубченко І.В.) позовні вимоги задовольнив частково, стягнувши з Головного управління юстиції у Донецькій області на користь Управління державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області штраф із застосуванням ст.83 ГПК України у розмірі 489,38грн. В частині позовних вимог про стягнення штрафу в сумі 271,88грн. відмовлено за недоведеністю. В частині позовних вимог про стягнення штрафу у розмірі 2501,30грн. відмовлено через зменшення судом суми штрафу до 489,38грн. Припинено провадження у справі №43/35 в частині стягнення суми боргу у розмірі 543,75грн., в зв’язку з відсутністю предмету спору, в порядку п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України (в редакції ухвали про виправлення описки від 26.04.2010р.).

Рішення місцевого господарського суду мотивоване положеннями ст.546, ст.548, ст.901, ст.903 Цивільного кодексу України, п.3 ст.83 ГПК України; тим, що оплата фактично наданих послуг повинна здійснюватись на підставі актів прийому-здачі виконаних робіт/послуг №ВР-0006463 за лютий 2009р., №ВР-0007735 за березень 2009р., №ВР-0014227 за квітень 2009р., №ВР-0015522 за травень 2009р., №ВР-0019429 за червень 2009р., №ВР-0023318 за липень 2009р., №ВР-0029721 за серпень 2009р., №ВР-0033615 за вересень 2009р., №ВР-0037545 за жовтень 2009р., №ВР-0041469 за листопад 2009р., №ВР-0045388 за грудень 2009р., з урахуванням дати їх отримання відповідачем; тим, що рахунок, передбачений п.п. 2.3, 2.4, 2.7 договору є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти; ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора в розумінні статті 613 ЦК України, в зв’язку з чим наявність або відсутність рахунку не звільняє відповідача від обов'язку сплатити надані послуги, при умові підписаних актів приймання-передачі робіт (послуг).

При прийнятті рішення господарський суд першої інстанції також виходив з того, що борг у сумі 543,75грн. за грудень 2009р. сплачений відповідачем, що підтверджується банківською випискою від 09.02.2010р.; що послуги за лютий-грудень 2009р. сплачені позивачем несвоєчасно, що підтверджується банківськими виписками станом на 17.03.2009р., 21.04.2009р., 19.05.2009р., 05.06.2009р., 30.06.2009р., 31.08.2009р., 29.09.2009р., 02.11.2009р., 27.11.2009р., 09.02.2010р., платіжне доручення №8205 від 01.02.2010р. з відмітками про призначення платежу; що позивачем не надано належних доказів виставлення відповідачу акту приймання-передачі виконаних робіт/послуг за січень 2009р., а також банківських виписок, які б підтвердили факт несвоєчасної оплати.

Позивач, Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області м.Донецьк, з прийнятим рішенням господарського суду Донецької області від 24.03.2010р. у справі №43/35 не погодився та подав апеляційну скаргу з клопотанням про відновлення пропущеного процесуального строку на її подання.

Ухвалою від 07.05.2010р. Донецьким апеляційним господарським судом відновлений пропущений процесуальний строк для звернення з апеляційною скаргою Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області м.Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 24.03.2010р. у справі №43/35.

Заявник в обгрунтування вимог про скасування посилається на те, що до вимог позивача не входила вимога про сплату штрафу за послуги, надані у січні 2009р.; на те, що заявлена в позовній заяві сума штрафу дорівнює 2 773,18грн., що є сумою штрафів за неналежно виконані зобов’язання протягом лютого-грудня 2009р.; на те, що в ході розгляду справи місцевим господарським судом не перевірено всіх доказів щодо спірних правовідносин, а саме –оригінал журналу вхідної кореспонденції, яким відповідач зобов’язаний був підтвердити власне заперечення проти нарахування штрафів; на те, що господарським судом першої інстанції не в повному обсязі з’ясовані фактичні обставини щодо спірних правовідносин.

В апеляційній інстанції заявник також зазначає, що відповідач не надав доказів, які спростовують позовні вимоги чи звільняють його від господарсько-правової відповідальності, доказів невідповідності розміру штрафу; що відповідач не звертався до суду із клопотанням щодо застосування п.3 ст.83 ГПК України; що згідно листа Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства при вирішенні спорів” від 16.10.1995р. №01-8/732 (зі змінами та доповненнями) якщо вимоги позивача про стягнення неустойки визнано обгрунтованими, але суд вважає за можливе зменшити розмір санкцій, що підлягають стягненню з відповідача, державне мито повинно бути покладене на відповідача в сумі, сплаченій позивачем.

Відповідач, Головне управління юстиції у Донецькій області м.Донецьк, у відзиві на апеляційну скаргу заперечення заявника відхилив з огляду на те, що несвоєчасне виконання Виконавцем обов’язку щодо надання Замовнику актів приймання-передачі виконаних робіт/послуг призвело до несвоєчасного виконання Замовником відповідних зобов’язань за договором від 01.04.2008р. №504/ВР, оскільки акти виконаних робіт/послуг є підставою для обліку господарських операцій та оплати охоронних послуг; на те, що оскільки для своєчасного виконання обов’язку по оплаті охоронних послуг відповідачу необхідні первинні документи, які були надані позивачем несвоєчасно, що призвело до прострочення виконання зобов’язань, то відповідач вважається таким, що не прострочив виконання та не повинен сплачувати штрафні санкції; на те, що позивач не надав суду доказів щодо понесених ним збитків в зв’язку з затримкою платежів, яка сталась не з вини відповідача; на те, що з червня по листопад 2009р. включно строк прострочення платежів становив не більше 7 днів, що свідчить про його незначність; на те, що заявлений позивачем штраф є необгрунтованим і великим.

Судове засідання апеляційної інстанції фіксувалось за допомогою технічних засобів фіксації відповідно до положень ст.4 4, ст.811, ст.99, ст.101 ГПК України.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши доводи та заперечення учасників процесу, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду встановила:

За матеріалами справи, 01.04.2008р. між Управлінням Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області (“Виконавець”) та Головним управлінням юстиції у Донецькій області (“Замовник”) укладено договір №504/ВР на охорону об’єктів за допомогою системи охоронної сигналізації, згідно якого Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області (“Виконавець”) прийняло на себе зобов’язання здійснювати за допомогою системи охоронної сигналізації охорону об’єктів, обладнаних системами охоронної сигналізації, які внесені до разрахунку-дислокації (додаток №1 до договору) і позначені на план-схемі (додаток №3 до договору), а Головне управління юстиції у Донецькій області (“Замовник”) зобов’язався оплачувати надані послуги за встановленими тарифами в терміни, передбачені договором.

Зазначений договір підписано сторонами з протоколом узгодження протоколу розбіжностей.

Порядок розрахунків передбачено сторонами в протоколі узгодження протоколу розбіжностей.

Оплата послуг здійснюється замовником на умовах 100% оплати, шляхом внесення платежів на розрахунковий рахунок виконавця у розмірі, визначеному розрахунком-дислокацією (додаток №1 договору), згідно наданого рахунку та акту виконаних робіт (п.2.3 договору).

Першу оплату замовник здійснює не пізніше п’яти днів кожного поточного місяця, згідно наданого виконавцем рахунку та акту виконаних робіт (п.2.4 договору).

Датою оплати вважається дата зарахування грошей на розрахунковий рахунок виконавця (п. 2.6 договору).

Виконавець до 10 числа кожного поточного місяця надає замовнику рахунки, податкові накладні, акти виконаних робіт (акти виконаних робіт замовник в обов’язковому порядку підписує і один примірник повертає виконавцю) (п. 2.7 договору).

Як свідчать матеріали справи, сторонами підписано розрахунок-дислокацію на 2009р., згідно якого сума послуг за кожен місяць є фіксованою та складає 543,75грн.

На виконання умов договору №504/Вр від 01.04.2008р. Управлінням Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області (“Виконавець”) надано Головному управлінню юстиції у Донецькій області (“Замовник”) послуги охорони загальною вартістю 5981,25грн., що підтверджується актами приймання-здачі виконаних робіт/послуг: №ВР-0006463 за лютий 2009р., №ВР-0007735 за березень 2009р., №ВР-0014227 за квітень 2009р., №ВР-0015522 за травень 2009р., №ВР-0019429 за червень 2009р., №ВР-0023318 за липень 2009р., №ВР-0029721 за серпень 2009р., №ВР-0033615 за вересень 2009р., №ВР-0037545 за жовтень 2009р., №ВР-0041469 за листопад 2009р., №ВР-0045388 за грудень 2009р.

Підставою для звернення позивача до господарського суду Донецької області з позовною заявою стала неоплата відповідачем наданих послуг з охорони у сумі 543,75грн. за грудень 2009р. та несвоєчасна оплата послуг за лютий-грудень 2009р.

Як вбачається з матеріалів справи і підтверджується представниками сторін, борг в розмірі 543,75грн. за надані позивачем послуги з охорони за договором №504/Вр від 01.04.2008р. за грудень 2009р. сплачений відповідачем 09.02.2010р.

Місцевим господарським судом встановлено, що за надані послуги з охорони за липень 2009р. сплачені відповідачем 30.07.2009р. – своєчасно, відповідно до п.2.4 договору №504/Вр від 01.04.2008р. (оплата здійснюється не пізніше п’яти днів кожного поточного місяця, згідно наданого виконавцем акту виконаних робіт - акт приймання-здачі виконаних робіт/послуг від 27.07.2009р. №ВР-0023318 за липень 2009р.), в зв’язку з чим правомірно відмовив в частині позовних вимог про стягнення штрафу в розмірі 271,88грн.

З матеріалів справи вбачається, що послуги за лютий-червень 2009р. та за серпень-грудень 2009р. сплачені позивачем несвоєчасно (2 дні прострочення платежів), що підтверджується банківськими виписками станом на 17.03.2009р., 21.04.2009р., 19.05.2009р., 05.06.2009р., 30.06.2009р., 31.08.2009р., 29.09.2009р., 02.11.2009р., 27.11.2009р., 09.02.2010р.

В силу ч.1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п. 3 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 233 ГК України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

В силу п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Зменшуючи розмір неустойки, господарський суд першої інстанції виходив з того, що співвідношення пред'явлених до стягнення санкцій і наслідки порушення зобов'язання не є співрозмірними; із ступеня виконання зобов'язання боржником.

При цьому судова колегія зазначає, що позивачем не було враховано застосування штрафних санкцій до відповідача, які передбачені ч.2 ст.231 ГК України, оскільки виконання зобов'язання відповідача фінансується за рахунок Державного бюджету України.

Частиною другою статті 231 ГК України передбачено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, зокрема, у розмірі: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Місцевий господарський суд, скориставшись своїм правом, за власною ініціативою виправив описки у 37, 40, 42 абзацах мотивувальної частини та у 3, 4 абзацах резолютивної частини рішення від 24.03.2010р. у справі №43/35 в порядку ст.89 ГПК України та виніс ухвалу від 26.04.2010р. у справі №43/35 про виправлення описки.

Під описками слід розуміти неправильне написання слів, прізвищ, імен, назв тощо. Арифметичні помилки - це неправильне викладення: вихідних даних для розрахунків, які не відповідають наявним у справі доказам; результатів арифметичних дій.

Під описками, про які йдеться у ст. 89 Господарського процесуального кодексу України, слід розуміти випадкові помилки у рішенні, допущені при його викладенні.

Вказана норма Господарського процесуального кодексу України надає господарському суду право на виправлення таких помилок, проте, разом з тим, вона при цьому зобов'язує господарський суд не змінювати змісту рішення, в якому виправляється відповідна помилка.

Як вбачається з ухвали місцевого господарського суду від 26.04.2010р. у справі №43/35, вона за своїм змістом не є ухвалою про виправлення описки, оскільки нею фактично було внесено зміни до мотивувальної та резолютивної частини рішення від 24.03.2010р. у справі №43/35, які зачіпають зміст останнього.

Господарським судом першої інстанції в рішенні від 24.03.2010р. у справі №43/35 відмовлено за недоведеністю у стягненні штрафу за січень-липень 2009р. в розмірі 326,26грн., а в ухвалі від 26.04.2010р. у справі №43/35 зазначена сума –271,88грн. (штраф за надані послуги з охорони за липень 2009р.).

При цьому судова колегія зазначає, що до позовних вимог позивача не входила вимога про сплату штрафу за послуги, надані у січні 2009р.(54,38грн.). Позовні вимоги були заявлені за період - лютий-грудень 2009р.

В рішенні від 24.03.2010р. у справі №43/35 господарським судом першої інстанції визнано обгрунтованими позовні вимоги щодо застосування штрафу в розмірі 2446,92грн. та зазначено внаслідок зменшення в порядку п.3 ст.83 ГПК України суму штрафу, яка підлягає стягненню –489,38грн., в ухвалі від 26.04.2010р. у справі №43/35 зазначено про відмову у позовних вимогах про стягнення штрафу в розмірі 2501,30грн. через зменшення судом до 489,38грн.

З урахуванням вищевикладеного, виходячи з того, що місцевим господарським судом визнано обгрунтованими позовні вимоги щодо застосування штрафу в розмірі 2501,30грн. (в редакції ухвали від 26.04.2010р. у справі №43/35), з чим погоджується апеляційна інстанція, то сума штрафу, яка підлягає стягненню через зменшення розміру штрафу на 80% в порядку п.3 ст.83 ГПК України складає 500грн. Зменшення розміру штрафу становить 2001,04грн.

При цьому апеляційна інстанція зазначає, що державне мито розподіляється відповідно до п.6.3 Роз’яснення Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” від 04.03.1998р. №02-5/78 (зі змінами та доповненнями), згідно якого у разі, коли господарський суд на підставі пункту 3 статті 83 ГПК зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою державного мита, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем.

З огляду на вищезазначене, рішення господарського суду Донецької області від 24.03.2010р. у справі №43/35 підлягає частковій зміні в частині стягнення штрафу в розмірі 500грн. та щодо розподілу державного мита. В іншій частині рішення господарського суду Донецької області від 24.03.2010р. у справі №43/35 залишається без зміни.

Результати апеляційного провадження у справі №43/35 оголошені в судовому засіданні.

Беручи до уваги викладене, керуючись ст.ст.50-51, ст.53, ст.91, ст.92, ст.93, ст.99, ст.101, ст.102, ст.103, ч.1 п.4 ст.104, ст.105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Донецької області від 24.03.2010р. у справі №43/35 –частково змінити.

Викласти абзаци 2 та 4 резолютивної частини рішення господарського суду Донецької області від 24.03.2010р. у справі №43/35 в наступній редакції:

“В частині позовних вимог про стягнення штрафу у розмірі 2001,04грн. відмовити через зменшення судом суми до 500грн.”

Стягнути з Головного управління юстиції у Донецькій області (83105, м. Донецьк, б. Пушкіна, 34; код ЄДРПОУ 34898944) на користь Управління державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області (83023, м. Донецьк, вул. Ходаковського, 10 а; код ЄДРПОУ 08596860) штраф в розмірі 500грн.

Викласти абзац 6 резолютивної частини рішення господарського суду Донецької області від 24.03.2010р. у справі №43/35 в наступній редакції:

“Стягнути з Головного управління юстиції у Донецькій області (83105, м. Донецьк, б. Пушкіна, 34; код ЄДРПОУ 34898944) на користь Управління державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області (83023, м. Донецьк, вул. Ходаковського, 10 а, код ЄДРПОУ 08596860) витрати по сплаті державного мита в сумі 102грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 73,16грн.”

В іншій частині рішення господарського суду Донецької області від 24.03.2010р. у справі №43/35 –залишити без зміни.

Господарському суду Донецької області згідно з вимогами статті 117 Господарського процесуального кодексу України видати наказ у відповідності до вимог, які встановлені до виконавчого документу Законом України “Про виконавче провадження”.

Головуючий:          

Судді: