Постанова № 9580900, 18.05.2010, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

18.05.2010 р.                                                             справа №21/78

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:суддів при секретарі Протченко О.О.

за участю представників сторін: від позивача:Добровольський А.Т. - по дов. № 60-4016 від 27.08.2008 року року від відповідача:не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуВідкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" м. Нікополь, Дніпропетровської області на рішення господарського суду Донецької області від22.03.2010 року

по справі№ 21/78 ( суддя Татенко В.М.)

за позовомВідкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" м. Нікополь, Дніпропетровської області

доЗакритого акціонерного товариства "Єнакієвський коксохімпром" м. Єнакієве, Донецької області

простягнення 8068грн.66коп. Рішенням господарського суду Донецької області від 22.03.2010 року у задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" м. Нікополь, Дніпропетровської області ( далі по тексту –ВАТ "Нікопольський завод феросплавів") до Закритого акціонерного товариства "Єнакієвський коксохімпром" м. Єнакієве, Донецької області ( далі по тексту –ЗАТ "Єнакієвський коксохімпром") про стягнення 8068грн. 66 коп. збитків завданих позивачеві внаслідок невиконання відповідачем зобов'язань за договором поставки № 1/103 від 22.12.2005року (згідно остаточних вимог) ( а.с.163, том І)- відмовлено. Господарський суд Донецької області залишив позов без задоволення, посилаючись на порушення при прийманні продукції (товару) п. 14 Інструкції "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю", затвердженою постановою Держарбітражу № П-6 від 15.06.1965р. та вимог ДСТУ 322-12-2-94 стосовно визначення показника загальної вологості коксу; на підставі чого не визнав належним доказом акти приймання продукції. ВАТ "Нікопольський завод феросплавів", не погодилось з рішенням господарського суду та звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати, як винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванню обставин, що мають значення для справи, та не надав оцінки всім доводам викладеним в позовній заяві, уточненнях до неї, та матеріалам справи. В судовому засіданні повноважний представник заявника скарги висловився на підтримку своєї апеляційної скарги з мотивів в ній викладених. ЗАТ "Єнакієвський коксохімпром" не скористалося своїм процесуальним правом щодо участі його повноважного представника у судовому засіданні апеляційної інстанції, не зважаючи на те, що про час і місце слухання справи був повідомлений у встановленому законом порядку. Відзив на апеляційну скаргу суду не надав, та ніяких додаткових документів і клопотань на адресу суду на час розгляду справи не надіслав. Вислухавши пояснення представника позивача, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутності представника відповідача, оскільки наявних матеріалів справи достатньо для повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи відповідно до ст.ст.75,99 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Донецький апеляційний господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

Як вбачається з матеріалів справи, між ЗАТ "Єнакієвський коксохімпром" (Поставщик) та ВАТ "Нікопольський завод феросплавів" (Покупець) 22.12.2005р. укладено договір поставки коксової продукції №1/103.

Згідно п.1.1 договору поставщик зобов’язувався поставити, а покупець прийняти і оплатити коксову продукцію, асортимент, ціна та кількість якої вказані у специфікаціях, які оформлені у вигляді додаткових угод до договору та є невід’ємними його частинами.

Пунктом 3.1 договору встановлено, що товар по цьому договору поставляється на умовах "F.C.A., станція Єнакієве Донецької залізниці згідно базисних умов поставки ІНКОТЕРМС, в редакції 2000 року."

Відповідно до пунктів 3.2, 3.3 договору товар поставляється партіями, строки поставки товару обумовлюються у додатковій угоді, разом із товаром Поставщик передає Покупцю документи: товарно-транспортні документи; сертифікат якості виробника або інші документи, які підтверджують якість товару.

Пунктом 6.1 договору передбачено, що приймання товару по кількості здійснюється у відповідності з Інструкцією "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю", затвердженою постановою Держарбітражу № П-6 від 15.06.1965р. з додатками та змінами від 14.11.1974р. ( далі по тексту –Інструкція №П-6), і якістю –Інструкцією "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю", затвердженою постановою Держарбітражу № П-7 від 25.04.1966р. зі змінами та доповненнями від 14.11.1974р. і сертифікатом якості заводу виробника. У випадку виявлення неякісності або нестачі товару виклик представника Постачальника обов’язковий і здійснюється шляхом факсимільного зв’язку із наступним підтвердженням телеграмою, яка направляється Поставщику у строки, встановлені Інструкцією П-6.

Згідно пункту 6.2 договору кожний вагон перед подачею під навантаження перевішується на вагонних вагах та у накладній проставляється маса тари відповідно до показників вагів.

Додатковими угодами № 4 та № 5 укладеними сторонами до договору поставки №1/103 від 22.12.2005р., узгоджено специфікації поставляємої у березні 2006р. продукції, за умовами яких відповідач у березні 2006р. повинен був поставити позивачеві коксовий горішок ТУ У 32200190443-120-97 за ціною 707,00грн. без ПДВ у кількості 5 500т сухої ваги та кокс доменний ТУ У 322-00190443-114-96 за ціною 660,00грн. без ПДВ у кількості 5 500т сухої ваги.

Як видно з матеріалів справи, фактично 23.03.2006р. ЗАТ "Єнакієвський коксохімпром" відвантажило позивачеві за залізничними накладними №№ 48140487, 48140488, 48140492, 48140493, 48140498, 48140509 коксовий горішок 10-25 у вагонах №№ 65692055, 64004138, 65350829, 66691478, 65626160, 67144634.

22-23.03.2006р. відповідач відвантажив позивачеві за залізничними накладними №№ 48140483-48140486, 48140489-48140491, 48140503-48140505, 48140341 кокс доменний у вагонах №№ 67171512, 66939588, 68434513, 67176180, 67558189, 67659573, 64805781, 66711029, 63837140, 67174615, 68701812.

Станцією призначення Нікополь Придніпровської залізниці 26.03.2006р. вантаж, який прибув у справних вагонах без ознак втрати, виданий без перевірки ваги вантажу, згідно ст. 52 Статуту залізниць України.

Позивачем 26.03.2006р. було здійснено зважування вагонів з вантажем на вагонних тензометричних 100-тонних вагах за участю представника громадськості Кузьмича В.В., якій діяв на підставі посвідчення № 4111/1 від 24.03.2006р. та Беднарчука М.М., якій діяв на підставі посвідчення № 4112/1 від 26.03.2006р., складено акти № 4111/1 та № 4112/1 від 26.03.2006р.

У зв’язку із виявленням недостачі позивач призупинив приймання продукції для виклику представника поставщика. Після прибуття представника Сорокіної Т.Ф. для спільного приймання продукції, яка діяла на підставі довіреності № 01-17 від 04.01.2006р., приймання продукції за кількістю було продовжено.

За результатами зважування вантажу комісією складено акти приймання продукції по кількості № 4111/2 та № 4112/2 від 27.03.2006р., в яких комісія відобразила стан вантажу, а саме те, що вантаж прибув у справних вагонах без ознак втрати та розкрадання та встановила недостачу вантажу за відправками №№ 48140341, 48140503-48140505, 48140509 –7,1тн, №№ 48140483-48140493, 48140498 –10,8тн.

Комісія зробила висновок про те, що продукція, якої не вистачає, у вагони вміститись могла, недостача утворилась в результаті неправильного визначення ваги вантажовідправником.

Представником відповідача акти приймання продукції за кількістю підписані з зауваженням такого змісту: "Вагони, зазначені в акті, завантажені коксовим горішком і коксом доменним у відповідності з Р.2 п.2 § 1-8 Технічних умов і Правил перевезення вантажів, на відкритому рухомому складі, висота шапки 300-500мм над рівнем бортів, до повної місткості. Переважені на 100т вагонних вагах (держповірка 23.01.06р.), перевірені залізницею і прийняті до перевезення без претензій. Різниця зважування мала місце з причини втрати вантажу під час перевезення".

З наданих до справи матеріалів вбачається, що позивачем зазначена в накладних кількість коксової продукції оплачена платіжними дорученнями від 16.10.2006р., від 22.09.2006р., № 67327 від 14.04.2006р. (а.с. 53, том І) у повній сумі згідно виставлених відповідачем рахунків-фактур №№ ЗА-0000568 від 23.03.06р., ЗА-0000591 від 24.03.06р., ЗА-0000593 від 24.03.06р. та ЗА-0000567 від 23.03.06р.

Неналежне виконання договірних зобов'язань відповідачем, надало позивачу право звернутися до суду з позовом про стягнення з ЗАТ "Єнакієвський коксохімпром" збитків у сумі 8 068грн. 66коп., які виникли у зв’язку з отриманням продукції з ваговою недостачею.

Вартість нестачі позивачем визначена з урахуванням норми недостачі 1% (сума норми природної втрати маси вантажу i граничного розходження визначення маси нетто) та в перерахунку за сухою вагою. Яка згідно розрахунку склала 8068грн.66коп.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє оскаржене рішення у повному обсязі.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності з врахуванням пояснення представника позивача, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Причиною даного спору є питання про правомірність стягнення з ЗАТ "Єнакієвський коксохімпром" 8068грн. 66коп. збитків, завданих позивачеві внаслідок виконання відповідачем зобов'язань за договором неналежним чином.

Укладений між сторонами договір за своїм змістом та своєю правовою природою є договором поставки.

          Правовідносини, що виникають з договору поставки регулюються Цивільним кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі – продажу.

Відповідно до ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 655 Цивільного кодексу України зазначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає у власність другій стороні (покупцю), а покупець приймає товар та зобов’язується сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст.623 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Статтею 193 Господарського кодексу України зазначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином, зокрема, відповідно до договору.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст.610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Частиною 1 ст.670 Цивільного кодексу України передбачено, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

У відповідності до ст.224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання або встановлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, понесені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов’язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Дослідивши надані позивачем в підтвердження позовних вимог документи, порядок приймання отриманої продукції по кількості, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про порушення позивачем порядку прийомки продукції.

Як вбачається з матеріалів справи, на станцію призначення Нікополь Придніпровської залізниці вантаж в спірних вагонах поступив без ознак доступу на шляху слідування, про що свідчить відмітка станції призначення про видачу вантажу у відповідності до ст. 52 Статуту залізниць України.

Прийомка товару здійснена в момент видачі вагонів з вантажем станцією призначення Нікополь Придніпровської залізниці, про що складені відповідні акти за участю представників громадськості.

В подальшому, прийомка по кількості здійснена за участю представника відповідача - Сорокіної Т.Ф., зі складанням актів № 4111/2 та № 4112/2 від 27.03.2006р.

Таким чином, позивачем дотримано порядок приймання продукції, встановленого п.6.1 договору: складено акти про приймання продукції по кількості, що зафіксували нестачу товару, перевірка здійснена за участю представника постачальника –Сорокіної Т.Ф.

Згідно пункту 6.2 договору кожний вагон перед подачею під навантаження переважується на вагонних вагах та у накладній проставляється маса тари відповідно до показників вагів.

Висновок господарського суду Донецької області про порушення позивачем п. 14 Інструкції №П-6 при оформлені приймання спірного вантажу є помилковим, оскільки позивач приймання продукції здійснив відповідно до п. 6.2 договору, згідно якого переважування тари здійснюється відправником.

Як вбачається з матеріалів справи, маса тари вагону у відповідності до п. 6.2 договору зважувалась вантажовідправником, про що зазначено в накладних, що відповідає п.22 "Правил видачі вантажів", затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України м.Київ 24 листопада 2000 р. за N 862/5083.

Пунктом 22 вищевказаних Правил передбачено, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення. Зважування вантажів на вагонних вагах провадиться в порядку, передбаченому "Правилами приймання вантажів до перевезення", затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000р., зареєстрованих в Міністерстві юстиції України м.Київ 24 листопада 2000 р. за № 861/5082.

Згідно п. 10 "Правил приймання вантажів до перевезення" маса тари вагонів може перевірятися один раз: відправником –перед навантаженням або одержувачем - після вивантаження.

В даному випадку, як вбачається з наданих залізничних накладних, тара вагонів була переважена вантажовідправником, про що є відмітка в накладних.

Таким чином, дії позивача про нездійснення переважування вантажу не є не правильними, як про те зазначив господарський суд Донецької області.

Також слід зазначити, що представник відповідача Сорокіна Т.Ф. оглядала поставлений у спірних вагонах вантаж, підтвердила в актах інформацію, вказану в накладних про наявність "шапок" висотою 300мм, не вказала якісь ознаки втрати чи розкрадання вантажу; акти в частині прибуття вагонів на станцію призначення у технічно-справному стані і маси недостачі підписала без зауважень, її заперечення, викладені в актах, не ґрунтуються на даних накладних та встановлених при прийманні обставинах.

Таким чином, акти приймання продукції по кількості складені у відповідності до умов договору № 1/103 від 22.12.2005 року, Інструкції №П-6 та Правил видачі вантажів і Правил приймання вантажів до перевезення.

Враховуючи те, що вантаж станцією призначення виданий у відповідності до ст. 52 Статуту залізниць України, з такого слід зазначити, що вантаж прибув в справному стані, без ознак втрати та псування.

Також судова колегія вважає, що поставка продукції здійснювалась відповідно до ТУ У 32200190443-120-97 та ТУ У 322-00190443-114-96, а приймання коксового горішку і коксу доменного - за ДСТУ 322-12-2-94.

Пунктом 4.3 ДСТУ передбачено, яким чином повинен здійснюватись відбір проб у споживача, а саме за ДСТУ 23083. Однак, абз. 2 п. 2 ДСТУ 23083 визначає заходи відбору та підготовки проб для випробувань, а не заходи визначення загальної вологості. Згідно п. 2 ДСТУ і п. 5.2 ТУ У 322-00190443-114-96 визначення масової долі загальної вологості здійснюється за ДСТУ 27588.

Оскільки п. 2.6 ТУ У 322-00190443-114-96 вказує, що показник масової долі загальної вологості не є бракувальним, не може вплинути на якісні характеристики коксу, а слугує лише для розрахунків із споживачами, то здійснювати відбір по коксу на вологість позивач не зобов'язаний, оскільки у абз.5 п. 4.3 ДСТУ 322-12-2-94 "Кокс кам'яновугільний, пековий та термоантрацит" прямо зазначено можливість використання для визначення сухої маси партії коксу масової долі загальної вологості, визначеної постачальником продукції і не є порушенням вимог ДСТУ 322-12-2-94.

Розрахунок вартості недостачі на суму 8068грн. 66коп. здійснений позивачем правильно, відповідно до умов договору, та з урахуванням норми недостачі 1% (сума норми природної втрати маси вантажу і граничного розходження визначення маси нетто), з приміненням показників вологості коксу, які зазначені відправником в сертифікатах якості.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Донецької області від 22.03.2010р. у справі № 21/78 про відмову у задоволенні позовних вимог не ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, що є порушенням приписів ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, а фактичні обставини, встановлені апеляційним судом, є підставою для скасування рішення та прийняття нового.

З урахуванням викладеного апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Донецької області від 22.03.2010 року у справі № 21/78 скасуванню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за позовом, по апеляційній скарзі та з інформаційно-технічного забезпечення покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.33,43,49, 99,101,103,104,105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" м. Нікополь, Дніпропетровської області на рішення господарського суду Донецької області від 22.03.2010 року у справі № 21/78 задовольнити.

Рішення господарського суду Донецької області від 22.03.2010 року у справі № 21/78 скасувати.

          Позовні вимоги про стягнення з Закритого акціонерного товариства "Єнакієвський коксохімпром" м. Єнакієве, Донецької області на користь Відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" м. Нікополь, Дніпропетровської області збитків у розмірі 8068грн. 66 коп. задовольнити.

          Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Єнакієвський коксохімпром" м. Єнакієве, Донецької області (вул.Марата, 1, м. Єнакієве, Донецької області, 86404, р/р 26001301636223 в АК ПІБ м. Єнакієве, МФО 334215, код ЄДРПОУ 31272173) на користь Відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" (вул. Електрометалургів, 310 , м. Нікополь, Дніпропетровськох області, 53213, р/р 26009132197001 у КБ "Приватбанк", МФО 305299, код ЄДРПОУ 00186520 ) збитків у розмірі 8068грн. 66 коп., витрати по сплаті державного мита за поданою позовною заявою у розмірі 102 грн. 00 коп., апеляційною скаргою у розмірі 51 грн. 00 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн.00 коп.

          Господарському суду Донецької області видати відповідний наказ.

Головуючий                                                                                 

Судді:          

          Надруковано: 5 прим.

          1. позивачу

          2. відповідачу

          3 у справу

          4 ДАГС

          5ГСДО