Постанова № 9580753, 26.05.2010, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.05.2010 року Справа № 18/167

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого Логвиненко А.О. (доповідач)

суддів:                     Головко В.Г., Мороз В.Ф.

при секретарі судового засідання Стуковенковій О.В.

з участю представників сторін :

позивача –Шевченко О.М.

розглянувши апеляційну скаргу державного підприємства “Дирекція підприємства, що будується на базі Новокостянтинівського родовища уранових руд” на рішення господарського суду Кіровоградської області від 14.12.2009р. у справі

за позовом Державного підприємства “Дирекція підприємства, що будується на базі Новокостянтинівського родовища уранових руд”

до відповідача Закритого акціонерного товариства “ПММ - Транссервіс”

про стягнення 300170,73гр.

В С Т А Н О В И В :

18.09.2009р. до господарського суду Кіровоградської області надійшов позов державного підприємства “Дирекція підприємства, що будується на базі Новокостянтинівського родовища уранових руд” (далі Дирекція) про стягнення з закритого акціонерного товариства “ПММ - Транссервіс” (далі ЗАТ “ПММ”) 300170,73гр. Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що на підставі укладеного у 2008р. договору зберігання Дирекція передала ЗАТ “ПММ” на безоплатне зберігання нафтопродукти. 13.04.2009р. позивач передав відповідачу вимогу про повернення паливо-мастильних матеріалів, яке ЗАТ “ПММ” виконало лише 14.09.2009р. За прострочення виконання зобвоязання повернути продукцію позивач просив стягнути з відповідача пеню в сумі 206841,14гр. та штраф в сумі 93329,59гр.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 14.12.2010р. (суддя Тимошевська В.В.) в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням, Дирекція звернулась з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом матеріального та процесуального права, просила рішення скасувати та задовольнити позов. При цьому апелянт послався на те, що судом зроблено помилковий висновок про безпідставність позовних вимог.

Представник відповідача в судове засідання, призначене для розгляду апеляційної скарги, не з’явився, пославшись на участь в іншому судовому засіданні. Враховуючи те, що залучені до справи докази дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваного рішення, а відповідач не заявив про необхідність дослідження нових доказів, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи у відсутність представника ЗАТ “ПММ”, якого належним чином сповіщено про час та місце слухання справи.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши представника позивача, перевіривши у відповідності до ст. 101 ГПК України законність і обґрунтованість рішення у повному обсязі, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав :

З матеріалів справи вбачається, що 20.08.2008р. між сторонами укладено договір зберігання нафтопродуктів, на підставі якого Дирекція передала ЗАТ “ПММ” на зберігання паливо-мастильні матеріали (а.с.7-9).

Відповідно до ст.953 ЦК України зберігач зобов’язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 24.06.2009р. по справі №18/75 встановлено, що отриману 14.04.2009р. вимогу повернути нафтопродукти, відповідач не виконав. На цій підставі з ЗАТ “ПММ” стягнуто вартість нафтопродуктів –1333279,8гр. Вказане рішення набрало законної сили 28.07.2009р. (а.с.13-19).

В звзяку з цим, на підставі приписів ст. 35 ГПК України факт прострочення відповідачем своїх зобов’язань повернути прийняту на зберігання річ під час розгляду справи №18/167 не доводиться.

Відмовивши в задоволенні позову, суд першої інстанції послався на те, що умовами укладеного між сторонами договору не передбачено відповідальності за невиконання зобов’язання повернути паливо-мастильні матеріали.

Вказаний висновок суду є помилковим з огляду на таке.

Відповідно до ч2 ст.231 ГК України у разі, якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах : за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Пунктом 3.6 договору зберігання передбачено, що за невиконання обов’язків сторони несуть відповідальність, встановлену діючим законодавством України.

Отже, уклавши договір та передбачивши відповідальність за порушення господарського зобов’язання, сторони обумовили і те, що така відповідальність наступає у випадках та в межах передбачених законом, зокрема і у випадках, передбачених ч2 ст.231 ГК України.

Чинним законодавством не передбачено недійсності правочину, який передбачає відповідальність сторони господарського договору шляхом викладення її у бланкетній формі.

З огляду на це колегія суддів доходить висновку про те, що ані договором, ані законом не передбачено інших підстав та розміру штрафних санкцій за несвоєчасне виконання обов’язку повернути нафтопродукти суб'єкту господарювання, що належить до державного сектора економіки, ніж ті, що визначені у ч2 ст.231 ГК України.

Разом з цим, колегія суддів враховує, що ст.231 ГК України передбачені штрафні санкції за порушення ЗАТ “ПММ” строків виконання зобов’язання повернути Дирекції нафтопродукти. В той же час, з моменту набрання законної сили рішення суду по справі №18/75 у ЗАТ “ПММ” виникло інше зобов’язання –виконати рішення суду щодо сплати грошової суми, виконання якого регламентується положеннями Закону України “Про виконавче провадження”. Відповідно, з цього ж часу у відповідача припинилось зобов’язання повернути Дирекції прийняту на зберігання продукцію, що унеможливлює застосування штрафних санкцій після 28.07.2009р.

Таким чином позов підлягає частковому задоволенню, а з ЗАТ “ПММ” повинно бути стягнуто пеню за прострочення обов’язку повернути нафтопродукти за період з 14. по 28.07.2009р., що дорівнює 123995,04гр., та штраф в сумі 93329,59гр.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає що рішення суду повинно бути скасовано на підставі п4 ч1 ст.104 ГПК України через неправильне застосування судом норм матеріального права.

Керуючись ст. 101, 103 –105 ГПК України суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу державного підприємства “Дирекція підприємства, що будується на базі Новокостянтинівського родовища уранових руд” задовольнити частково.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 14.12.2009р. скасувати.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з закритого акціонерного товариства “ПММ - Транссервіс” (25005 м.Кіровоград, вул. Короленка,4а, код ЄДРПОУ 23227999) на користь державного підприємства “Дирекція підприємства, що будується на базі Новокостянтинівського родовища уранових руд” (26200 Кіровоградська обл., Маловисківський р-н, м. Мала Виска, с. Олексіївка, код ЄДРПОУ 34218978) пеню в сумі 123995,04гр., штраф в сумі 93329,59гр., 5433,13гр. витрат по сплаті держмита, у тому числі за розгляд справи в апеляційній інстанції та 236,00гр. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видачу наказу доручити господарському суду Кіровоградської області.

Головуючий А.О. Логвиненко

Суддя В.Ф. Мороз

Суддя В.Г. Головко