Постанова № 9580714, 19.05.2010, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.05.2010 року Справа № 14/325-09

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді – Тищик І.В. (доповідач)

суддів –Чимбар Л.О., Чоха Л.В.

при секретарі – Савін В.Ю.

за участю представників

позивача: Арджанухін В.Л.

відповідача: Маркова О.Е.

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Інтерпайп Ніко Тьюб”, м Нікополь на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.10р. у справі № 14/325-09

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства „Дніпродомноремонт”, м. Нікополь

до товариства з обмеженою відповідальністю „Інтерпайп Ніко Тьюб”, м. Нікополь

про стягнення 162190,59 грн.,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2010 року позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про стягнення суми 112 119,89грн., що складали 83849,65 грн. заборгованості за виконані підрядні роботи, 23714,30 грн. інфляційних втрат та 4555,94 грн. 3% річних (з урахуванням збільшення розміру позовних вимог).

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2010 року у справі № 14/325-09 (суддя Панна С.П.) позовні вимоги задоволені повністю.

Вмотивовуючи рішення, суд послався на те, що відповідачем не виконані зобов’язання з оплати вартості виконаних підрядних робіт; факт наявності заборгованості підтверджується матеріалами справи; відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання у вигляді інфляційних та відсотків річних передбачена нормами чинного законодавства.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позову в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних. При цьому скаржник посилається на те, що:

- позовна заява поверталася господарським судом позивачу для виправлення недоліків; після виправлення недоліків позовної заяви, на які було вказано господарським судом, позивачем остаточний варіант позовної заяви відповідачу не надсилався; не надсилання позовної заяви відповідачу є підставою для повернення її без розгляду та припинення провадження у справі, що господарським судом виконано не було;

- позивач не дотримався претензійного порядку врегулювання розбіжностей, передбаченого договором;

- позивачем не доведений факт надання відповідачу передбачених умовами договору рахунків на кожний етап виконаних робіт, внаслідок чого строк виконання грошового зобов’язання не наступив і дана обставина є підставою для скасування оспорюваного рішення;

- інфляційні втрати нараховувалися позивачем за кожен день прострочення платежу, що суперечить вимогам чинного законодавства; при розрахунку інфляційних втрат господарським судом не врахований контррозрахунок, наданий відповідачем.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню та просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.

В судовому засіданні оголошено перерву до 19.05.10р.

В судовому засіданні 19.05.10р. оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного:

Як убачається з матеріалів справи, 21.06.08р. між ТОВ „Інтерпайп Ніко Тьюб” (Замовник) та ТОВ ПКФ „Днепродомноремонт” (Підрядник) був укладений договір підряду №1083, за яким позивач зобов’язався виконати поточний ремонт механічного обладнання, а відповідач –прийняти та оплатити виконані роботи на умовах даного договору.

Сторонами узгоджені всі істотні умови договору та визначений порядок розрахунків, відповідно до якого Підрядник зобов’язаний на протязі 2 днів після підписання акта приймання-передачі робіт виставити Замовнику рахунок на їх оплату, відповідно, Замовник не пізніше 14 банківських днів з моменту виставлення рахунку зобов’язаний оплатити виконані та прийняті роботи (п.5.1 договору).

На виконання договірних зобов’язань протягом липня-вересня 2008 року позивачем був проведений поточний ремонт обладнання відповідача на загальну суму 569529,81 грн., що посвідчується актами приймання-передачі виконаних підрядних робіт за липень, серпень та вересень 2008 року, та надані відповідачу відповідні рахунки на оплату вказаних робіт № 80 від 31.07.2008р., №81 від 31.07. 08р., №90 від 29.08.08р., №91 від 29.08.08р., №100 від 30.09.08р., №101 від 30.09.08р.

Оплату виконаних робіт відповідач у встановлені строки здійснив частково на суму 485680,16 грн., вартість неоплачених підрядних робіт склала 83849,65грн., наявність боргу відповідач пояснив неотриманням від позивача рахунків на оплату робіт.

Твердження відповідача про неотримання ним вищевказаних рахунків на оплату спірних робіт спростовується матеріалами справи, а саме, актом звірки взаєморозрахунків (т.І, а.с.98), який підписаний обома сторонами і містить посилання безпосередньо на перелічені рахунки.

Окрім того, у червні 2009 року позивачем була заявлена вимога про оплату заборгованості, за якою в силу ч. 2 ст. 530 ЦК України боржник повинен був виконати свій обов'язок зі сплати грошових коштів у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, що відповідачем також виконано не було.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Обов'язок замовника прийняти та оплатити виконану роботу виплавиє і з приписів ст.837 ЦК України.

Матеріалами справи посвідчується факт невиконання відповідачем грошових зобов’язань за договором підряду та наявність заборгованості за виконані підрядні роботи у сумі 83849,65 грн., відтак, позовні вимоги в частині основного боргу обґрунтовано задоволені господарським судом.

В силу ст. 625 ЦК України у випадку прострочення виконання грошового зобов’язання боржник повинен сплатити кредитору суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

За несвоєчасне виконання грошових зобов’язань позивачем були нараховані відповідачу визначені чинним законодавством компенсаційні виплати.

Сума інфляційних втрат, як підставно зазначив скаржник, розрахована позивачем з порушенням приписів чинного законодавства, а саме за кожен день прострочення, тоді як розрахунок належало здійснювати в середньому за місяць. Вказане порушення призвело до безпідставного завищення нарахованої суми інфляційних втрат; фактично інфляційні втрати (з урахуванням несвоєчасного виконання відповідачем грошових зобов’язань за кожним з виставлених позивачем рахунків) становлять 22031,73 грн.

Висновок господарського суду щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат у сумі 23714,30 грн. є помилковим і рішення суду в даній частині належить змінити; в частині стягнення 3% річних у розмірі 4555,94 грн. рішення суду відповідає вимогам законодавства і являється правомірним.

Доводи, наведені в апеляційній скарзі, зводяться до намагань відповідача надати перевагу одних доказів над іншими, що суперечить п. 1 ст. 43 ГПК України і не приймаються до уваги колегією суддів в силу наступного:

- факт надсилання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів посвідчується матеріалами справи; усунення недоліків, на які було вказано господарським судом, стосувалися виключно порядку оформлення претензії, однак, не змінювали ні предмету, ні підстав позовних вимог, доведених відповідачем до відповідача в установленому порядку; відтак, вимоги скаржника щодо повторного надсилання на адресу відповідача копії позовної заяви є безпідставними;

- колегія суддів поділяє висновок господарського суду про те, що вимогу про оплату боргу (№13 від 01.06.2009р.), всупереч твердженням скаржника, слід вважати претензією, оскільки остання відповідає вимогам ст. 6 ГПК України;

- контррозрахунок, наданий відповідачем, правомірно не врахований господарським судом при ухваленні рішення, оскільки сума інфляційних втрат в останньому безпідставно занижена, внаслідок неврахування прострочення по кожному з виставлених позивачем рахунків; неправомірно занижена і сума відсотків річних внаслідок помилок в обчисленні кількості днів прострочення платежу.

За наведених обставин рішення господарського суду слід змінити; витрати у справі належить покласти на відповідача у повному обсязі, оскільки даний спір виник внаслідок неправильних дій останнього.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Інтерпайп Ніко Тьюб” задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2010 року у справі №14/325-09 змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

„Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" (53200, Дніпропетровська обл., м. Нікополь, вул. Трубників, 56, р/р 26009200475003 в АКБ "Кредит-Дніпро", м. Дніпропетровськ, МФО 305749, код ЄДРПОУ 35537363) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Дніпродомнаремонт" (53200, Дніпропетровська обл., м. Нікополь, вул.Добролюбова, 19/1, кв. 63, р/р 26002601321523 в філіалі ЗАТ "ОТП Банк", м.Дніпропетровськ, МФО 307071, код ЄДРПОУ 31167140) 83 849 (вісімдесят три тисячі вісімсот сорок дев'ять) грн. 65 коп. - основного боргу, 22 031 (двадцять дві тисячі тридцять одна ) грн. 73 коп. - інфляційних, 4555 (чотири тисячі п'ятсот п'ятдесят п'ять) грн. 94 коп. - 3% річних, 1104 (одна тисяча сто чотири) грн. 37 коп. - витрат на держмито, 118 (сто вісімнадцять) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити.”

Видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого господарського суду України.

Головуючий І.В. Тищик

Судді: Л.О.Чимбар

Л.В.Чоха