Рішення № 9580608, 20.05.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                            Справа №02/676

          Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Пащенко А.Д., із секретарем судового засідання Ткаченко О.М., за участю представників: позивача: Балюта Н.О. –за довіреністю, відповідача: не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу

за позовом приватного акціонерного товариства «Телесистеми України»

до товариства з обмеженою відповідальністю «МЧМ»

про стягнення 1 167 780 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача 1167780 грн. боргу, який створився в результаті невиконання відповідачем взятих на себе зобов’язань по додаткових угодах від 22 жовтня 2008 року №№ 10-15 до ДУ №№ 1, 2, 3, 5, 7, 8 до договору генпідряду Р-02/СНК СНК 0001/880207 від 02.04.2007 щодо повернення сум авансу, отриманих відповідачем у позивача, але не використаних в зв’язку з неможливістю виконання відповідачем будівельно-монтажних робіт по будівництву базових станцій позивача на об’єктах, вказаних у додаткових угодах №№ 1, 2, 3, 5, 7, 8.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала позов, просила стягнути борг відповідача в сумі 1 167 780 грн., пояснила, що у позовній заяві помилково вказана сума 15000 грн. як решта неповернутого відповідачем авансу замість правильної 205380 грн., однак, ця описка є технічною помилкою, яка не впливає на зміст та розмір позовних вимог, оскільки заявлена у позовній заяві сума випливає із домовленостей між сторонами у додаткових угодах, просила прийняти рішення у даному судовому засіданні.

Відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, але свого представника у судове засідання не направив, не вказав поважних причин його неявки, не подав суду заяву про розгляд справи за відсутності його представника. Суд вважає можливим розглядати справу за відсутності представника відповідача, за наявними в ній матеріалами, виходячи із того, що стороною у даному спорі є підприємство –юридична особа, представником підприємства може бути будь-яка особа, визначена керівником підприємства, чи керівник особисто, неявка представника відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи, а направляти свого представника у судове засідання чи заперечувати проти позову є правом сторони, а не обов’язком.

          Оцінивши докази у справі в їх сукупності, заслухавши пояснення та доводи представника позивача, суд встановив наступне.

28.02.2007 закрите акціонерного товариства «Телесистеми України»(Замовник за договором, правонаступником якого є позивач у справі відповідно до статуту) в особі генерального директора Ворожбита Віталія Васильовича та товариство з обмеженою відповідальністю «МЧМ»(відповідач у справі, Підрядник за договором) в особі директора Чверкалюка Григорія Васильовича уклали договір генерального підряду Р-02/СНКСНК0001/880207 на будівництво об’єктів мобільного зв’язку ЗАТ «Телесистеми України», за умовами якого, п.п. 1.1., замовник доручив, а відповідач зобов’язався забезпечити виконання комплексу робіт «під ключ»з будівництва Об’єкту Замовника в обумовлені договором строки та ліквідацію можливих недоліків та дефектів в роботах, що виникли з вини генпідрядника та були виявлені позивачем протягом гарантійних строків експлуатації об’єкту. Відповідно до п.п. 1.2. договору підрядник виконує роботи у наступному регіоні: Черкаська область, перелік об’єктів додається у Додатку № 4. відповідно до пункту 4.2. договору він діє до 30 грудня 2008 року, а в частині відповідальності та фінансових взаєморозрахунків –до повного виконання сторонами своїх обов’язків за ним.

В подальшому сторони уклали Додаткові угоди №№ 1, 2, 3, 5, 8 від 06.06.2007 на будівництво базових станцій (БС) у ряді міст та сіл Черкаської області.

Однак, в подальшому, в зв’язку з неможливістю виконати будівельно-монтажні роботи по будівництву базових станцій у встановлені строки та як наслідок зміни планів будівництва мережі замовника, сторони прийшли до згоди про припинення дії додаткових угод №№ 1, 3, 5, 7, 8 та уклали 22 жовтня 2008 року додаткову угоду № 10 до ДУ № 1, додаткову угоду № 12 до ДУ № 3, додаткову угоду № 13 до ДУ № 5, додаткову угоду № 14 до ДУ № 7, додаткову угоду № 15 до ДУ № 8, в яких визначили, що аванс, отриманий відповідачем, який був перерахований відповідно до кожної із додаткових угод на виконання підрядних робіт до договору генпідряду, зарахувати у відповідних сумах в рахунок оплати виконаних робіт на будівництво базових станцій по вищезазначених об’єктах, а решту частини авансу відповідач зобов’язався перерахувати на рахунок позивача протягом 10 банківських днів з моменту підписання вказаних додаткових угод.

Відповідно до додаткових угод №№ 1, 2, 3, 5, 7, 8 позивач перерахував на рахунок відповідача кошти в загальній сумі 1322 грн. 280 коп. –по 220380 грн. за кожною додатковою угодою як передоплату за виконання підрядних робіт, що підтверджується платіжними дорученнями № 4232, № 4233, № 4234, № 4236 від 05 квітня 2007 року та № 9973, № 9974 від 23 липня 2007 року.

Як вбачається із позовної заяви та розрахунку позивача і не спростовано відповідачем, частина авансу в сумі 154500 грн. із суми 1322 грн. 280 коп. була зарахована в рахунок оплати виконаних робіт, а решту суми - 1167780 грн. згідно додаткових угод №№10-15 до ДУ №1, 2, 3, 5, 7, 8 відповідач не повернув позивачу в установлений строк. За доводами позивача сума боргу не змінилася станом на день прийняття рішення.

В силу частини 1 статті 173 Господарського кодексу України (далі –ГК України) зобов’язання, що виникає між суб’єктами господарювання, в силу якого один суб’єкт зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку, є господарським зобов’язанням.           

Відповідно до статей 193, 202 Господарського кодексу України та статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов’язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається із матеріалів справи і не спростовано відповідачем, останній не виконав свої зобов’язання за додатковими угодами №№10-15 до ДУ №1, 2, 3, 5, 7, 8 на виконання підрядних робіт до договору генпідряду Р-02/СНК СНК 0001/880207, не перерахував позивачу аванс в установлені строки.

З огляду на викладене, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача боргу в сумі 1 167 780 грн. є законною та обґрунтованою, підтвердженою належними доказами, вона не спростована і не заперечена відповідачем, отже, підлягає задоволенню.

На підставі ст. 49 ГПК України з відповідача підлягають відшкодуванню позивачу понесені останнім витрати на сплату державного мита в сумі 11677 грн. 80 коп. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Виходячи з викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «МЧМ» (18002, м. Черкаси, вул. Смілянська, 2, ідентифікаційний код 30759318) на користь приватного акціонерного товариства «Телесистеми України (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Плеханова, 7А, ідентифікаційний код 22599262) борг в сумі 1 167 780 грн., 11677 грн. 80 коп. державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

Суддя А.Д.Пащенко

Рішення підписане суддею 25.05.2010