Рішення № 9580604, 12.05.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                            Справа №09/601

                    Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Курченко Н.М., при секретарі –Лавріненко С.І., за участю прокурора Максимової В.В., представників сторін: позивача –Наконечний О.М. за довіреністю, першого відповідача –Олексенко Н.В., арбітражний керуючий (ліквідатор), розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом прокурора міста Умані в інтересах держави в особі Уманської міської ради до відкритого акціонерного товариства "Трест Уманьпромжитлобуд" м.Умань (перший відповідач), товариства з обмеженою відповідальністю "Уманьпромжитлобуд-2" м.Умань (другий відповідач) та Української державної будівельної корпорації "Укрбуд" м.Київ (третій відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача –державний реєстратор виконавчого комітету Уманської міської ради, визнання недійсним рішення про передачу майна до статутного фонду, визнання частково недійсними Статутів, визнання права комунальної власності на об’єкт нерухомості та витребування майна з незаконного володіння, -

ВСТАНОВИВ :

Подано позовну заяву, у якій прокурор, посилаючись на необхідність звернення до суду за захистом інтересів держави та громадян територіальної громади міста Умань, в особі Уманської міської ради (позивач) просить:

- визнати недійсним рішення Української державної будівельної корпорації "Укрбуд" (третій відповідач) про передачу майна до статутного фонду Відкритого акціонерного товариства (ВАТ) «Трест «Уманьпромжитлобуд»в частині внесення до статутного фонду ВАТ «Трест «Уманьпромжитлобуд»гуртожитку за адресою: Черкаська область, місто Умань, вулиця Івана Гонти, 29;

- визнати недійсним статут ВАТ «Трест «Уманьпромжитлобуд»в частині внесення до статутного фонду гуртожитку за адресою: Черкаська область, місто Умань, вулиця Івана Гонти, 29;

- визнати недійсним статут Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Уманьпромжитлобуд-2»в частині внесення до статутного фонду житлового будинку для малосімейних (гуртожитку) за адресою: Черкаська область, місто Умань, вулиця Івана Гонти, 29;

- визнати житловий будинок для малосімейних, який знаходиться за адресою: Черкаська область, місто Умань, вулиця Івана Гонти, 29, комунальною власністю Уманської міської ради Черкаської області.

Заявою про зміну предмету позову від 22 квітня 2010 року прокурор змінив позовні вимоги та просить:

- витребувати з незаконного володіння ТОВ «Уманьпромжитлобуд-2» (другого відповідача) житловий будинок для малосімейних, який знаходиться за адресою: Черкаська область, місто Умань, вулиця Івана Гонти, 29 (далі вживається –спірний об’єкт);

- визнати право комунальної власності на житловий будинок для малосімейних, який знаходиться за адресою: Черкаська область, місто Умань, вулиця Івана Гонти, 29, за територіальною громадою міста Умань в особі Уманської міської ради Черкаської області.

Заява про зміну предмету позову прийнята судом до розгляду.

Позовні вимоги мотивовані наступним:

- у 90-х роках здійснювалась корпоратизація державного підприємства «Будівельно-монтажний трест «Уманьпромжитлобуд»шляхом його перетворення у ВАТ відповідно до Указу Президента України від 15 червня 1993 року №210/93 «Про корпоратизацію підприємств»;

- за рішенням Української державної будівельної корпорації «Укрбуд»(третій відповідач) до статутного фонду ВАТ «Трест «Уманьпромжитлобуд»(перший відповідач) був переданий об’єкт нерухомості –гуртожиток по вул.Гонти, 29 у місті Умань;

- рішенням виконавчого комітету Уманської міської ради від 11 квітня 2002 року №187 даному гуртожитку був наданий статус житлового будинку для малосімейних;

- 01 березня 2005 року по акту прийому-передачі №4 ВАТ «Трест «Уманьпромжитлобуд» (перший відповідач) вніс спірний об’єкт до статутного фонду ТОВ «Уманьпромжитлобуд-2»(третій відповідач), який був прийнятий і обліковується на даний час у статутному фонді останнього;

- передача спірного об’єкту до статутного фонду ВАТ та ТОВ здійснено з порушенням законодавства та прав позивача, оскільки згідно ст.127 Житлового кодексу УРСР, п.3 Примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 03.06.1986 року №208, спірний об’єкт був об’єктом державного житлового фонду, який не підлягав ні корпоратизації, ні приватизації;

- відповідно до ст.2 Закону України «Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності», в редакції на час корпоратизації, об’єктами передачі згідно з цим Законом є житловий фонд та інші об’єкти соціальної інфраструктури, які перебувають у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, установ, організацій або не увійшли до статутних фондів господарських товариств, створених в процесі приватизації (корпоратизації);

- тому спірний об’єкт підлягав передачі у комунальну власність територіальної громади міста Умані;

- ВАТ «Трест «Уманьпромжитлобуд»(перший відповідач) та ТОВ «Уманьпромжитлобуд - 2»(другий відповідач) заволоділи спірним об’єктом без достатньої правової підстави, тому згідно ст.213, ст.387 ЦК України ТОВ «Уманьпромжитлобуд - 2» зобов’язаний повернути спірний об’єкт територіальній громаді міста Умані - суб’єкту права комунальної власності міста Умані в особі Уманської міської ради (ст.60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»;

- обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги прокурору стали відомі із звернення громадян –мешканців житлового будинку для малосімейних по вул.Гонти,29 у місті Умань до прокурора Черкаської області, яка надійшла до прокуратури 20.07.2009 року, тому строк давності для захисту порушеного права обліковується з вказаної дати, отже відповідно до ст.ст.71 – 76 ЦК УРСР, ст.ст.257, 261 ЦК України позовна давність не є пропущеною.

У письмових поясненнях від 12 травня 2010 року позивач повністю підтримав позовні вимоги прокурора міста Умані з урахуванням заяви про зміну предмету позову та просив їх задовольнити.

Перший відповідач у письмовому відзиві на позовну заяву підтримав вимоги прокурора про передачу будівлі житлового будинку для малосімейних по вул. Гонти, 29 у власність територіальної громади міста Умань.

Другий відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, представника у судове засідання вдруге не направив, не повідомивши про причини, хоча був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання.

Третій відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, представника у судове засідання вдруге не направив, не повідомивши про причини, хоча був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання.

Третя особа у листі від 28 квітня 2010 року № 03/292 просила провести засідання без її участі.

Згідно ст.75 ГПК України суд визнав можливим вирішення спору без участі представників другого та третього відповідачів.

У судовому засіданні:

- прокурор та представник позивача підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити повністю;

- представник першого відповідача позовні вимоги визнала та пояснила, що перший відповідач знаходиться у ліквідаційній процедурі внаслідок банкрутства, спірний об’єкт не входить до ліквідаційної маси першого відповідача, будинок заселений, статус гуртожитку змінений на житловий будинок для малосімейних і його необхідно було передати до комунальної власності міста Умань, а не до статутного фонду ТОВ.

Згідно ст. 85 ГПК України за згодою учасників процесу у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріалі справи, судом встановлено наступне.

Наказом Української державної будівельної корпорації «Укрбуд»від 15.04.1994 року № 148 затверджено Акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу державного підприємства Трест «Уманьпромжитлобуд»(т.1 а.с.41-43, т.2 а.с.36-38).

Згідно Акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу Тресту «Уманьпромжитлобуд», затвердженого віце-президентом корпорації «Укрбуд»15.04.1994 року, розмір статутного фонду акціонерного товариства становить 13335 млн. карб. У Переліку майна має місце позиція «Державний житловий фонд»(12.3) –вартість відсутня (т.1 а.с. 41-43).

Наказом Української державної будівельної корпорації «Укрбуд»від 15.04.1994 року № 149 створено відкрите акціонерне товариство фірму «Уманьбуд»шляхом перетворення в нього державного підприємства будівельно-монтажного тресту «Уманьпромжитлобуд»(т.2 а.с.35).

Рішенням виконавчого комітету Уманської міської ради народних депутатів від 22.09.1994 року №359, зареєстрований статут ВАТ фірми «Уманьбуд»(т.2 а.с.34).

26 грудня 1994 року Регіональним відділенням ФДМУ по Черкаській області виданий наказ №29-К «Про приватизацію майна ВАТ «Уманьбуд», згідно з яким наказано провести приватизацію майна ВАТ «Уманьбуд», створеного в процесі корпоратизації, шляхом продажу акцій (т.2 а.с.40).

30 грудня 1994 року Українською державною будівельною корпорацією «УКРБУД»виданий наказ №499 «Про передачу акцій ВАТ «Уманьбуд», згідно з яким наказано підготувати до передачі регіональному відділенню ФДМУ по Черкаській області пакет документів згідно Порядку передачі акцій засновником ВАТ державним органам приватизації (т.2 а.с.78).

25 березня 1999 року Регіональним відділенням ФДМУ по Черкаській області виданий наказ №1797-ПА «Про завершення приватизації акціонерного товариства «Фірма «Уманьбуд», згідно з яким процес приватизації АТ «Фірма «Уманьбуд»визнано завершеним, акціонерному товариству передані акції у кількості 534400 штук, що становить 100% від статутного фонду (т.2 а.с.39).

Статут ВАТ «Трест «Уманьпромжитлобуд»у новій редакції (перший відповідач) затверджений загальними зборами акціонерів від 19 березня 2004 року (протокол №1), зареєстрований у виконкомі Уманської міської ради від 05 квітня 2004 року №463. У загальних положеннях Статуту ВАТ «Трест «Уманьпромжитлобуд»зазначено, що воно засноване відповідно до рішення Української будівельної корпорації від 15 квітня 1994 року №149 шляхом перетворення державного підприємства будівельно-монтажного тресту «Уманьпромжитлобуд»у ВАТ відповідно до Указу Президента України «Про корпоратизацію»від 15 червня 1993 року (т.1 а.с.52-56).

ВАТ «Трест «Уманьпромжитлобуд»(перший відповідач) знаходиться у процедурі ліквідації у справі про його банкрутство №14/4075. Ухвалою господарського суду Черкаської області від 27 серпня 2009 року у справі №14/4075 призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Олексенко Н.В. Ухвалою господарського суду Черкаської області від 12 лютого 2010 року у справі про банкрутство першого відповідача №14/4075 продовжено строк ліквідаційної процедури боржника та строк повноважень ліквідатора банкрута до 29.07.2010 року (т.2 а.с.24, 25).

19 лютого 2002 року спостережною радою ВАТ «Трест «Уманьпромжитлобуд» на засіданні було розглянуто питання «Про створення товариства співвласників гуртожитків ДП «Житлово-експлуатаційного управління». Спостережна рада ухвалила: «У зв’язку з тим, що Управління житлово-комунального господарства Уманського міськвиконкому відмовилось прийняти на баланс гуртожитки ДП «Житлово-експлуатаційного управління»дозволити керівництву ДП «Житлово-експлуатаційного управління»створити товариство співвласників по гуртожитках з передачею їм в безкоштовну власність кімнат без викупу, а по підсобним приміщенням гуртожитків (підвали, бібліотека і др.) ДП «Житлово-експлуатаційного управління»винайти можливість знайти покупців або передати в безкоштовне користування фізичним або юридичним особам»(т.2 а.с.16).

12 березня 2002 року Дочірнє підприємство житлово-експлуатаційного управління ВАТ «Трест «Уманьпромжитлобуд»звернулось до голови Уманського міськвиконкому із заявою, у якій просило розглянути питання про створення товариства співвласників з наданням статусу житлових будинків гуртожиткам, які знаходяться за адресами: вул. І.Гонти, 29, вул.Піонтковського,10, вул. Ленінської Іскри, 9-А (т.2 а.с.15).

Рішенням виконавчого комітету Уманської міської ради від 11 квітня 2002 року № 187 «Про надання статусу житлового будинку для малосімейних по вул.Гонти,29»відповідно до підпункту 10 п. «б» ст.30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»за зверненням ВАТ «Трест «Уманьпромжитлобуд» вирішено надати статус житлового будинку для малосімейних гуртожитку по вул.Гонти,29 (т.1 а.с.50).

ТОВ «УманьПромЖитлобуд-2»(скорочена назва згідно Статуту), «Уманьпромжитлобуд-2»(таким чином зазначається назва на печатці товариства) (другий відповідач) створене відповідно до діючого законодавства України рішенням загальних зборів учасників від 30 вересня 2004 року. Статут ТОВ «Уманьпромжитлобуд-2»у новій редакції затверджений загальними зборами учасників 18 лютого 2005 року (протокол №3), зареєстрований державним реєстратором 04.04.2005, номер запису 10251050001000059.

Згідно Статуту ТОВ «Уманьпромжитлобуд-2»його засновниками та учасниками є громадяни та юридичні особи України: Ларін Микола Валентинович, м. Умань, Мельник Олександр Григорович, м.Умань, ВАТ «Трест «Уманьпромжитлобуд». Статутний капітал товариства створений у розмірі 4373609,16 грн. Частки статутного фонду розподіляються між учасниками наступним чином: Ларін М.В. -31%, Мельник О.Г. –31%, ВАТ «Уманьпромжитлобуд»- 38% (т.1 а.с.57-70).

ВАТ «Уманьпромжитлобуд»(перший відповідач) вирішив внести до статутного капіталу ТОВ «Уманьпромжитлобуд-2»(другий відповідач) майно та корпоративні права, у тому числі будинок гуртожитку, розташований у місті Умань по вул.Гонти,29 загальною площею 4805,9 кв. м, вартістю 258700,00 грн. (розділ 5 Статуту), тобто спірний об’єкт (т.1 а.с.64).

На замовлення ВАТ «Трест «Уманьпромжитлобуд»приватним підприємством «РОД»з метою відображення в бухгалтерському обліку (внеску в статутний фонд) проведена оцінка будівлі гуртожитку з підвалом по вул.Гонти,29 станом на 30 вересня 2004 року. Згідно даних звіту від 01 жовтня 2004 року гуртожиток є дев’ятиповерховою будівлею з підвалом, загальна площа 4805,9 кв. м, у тому числі підвальне приміщення 477,9 кв. м, розміщений у серединній частині населеного пункту, його вартість 258700 грн. (т.2 а.с.95-103).

Відповідно до акту № 4 прийому-передачі внеску учасника Товариства в статутний фонд ТОВ «Уманьпромжитлобуд-2»від 01 березня 2005 року на виконання рішення Загальних зборів учасників ТОВ «Уманьпромжитлобуд-2»від 18.02.2005 року та загальних зборів акціонерів ВАТ «Трест «Уманьпромжитлобуд»від 12 липня 2004 року, ВАТ «Трест «Уманьпромжитлобуд»передав в якості внеску учасника товариства, а ТОВ «Уманьпромжитлобуд-2»прийняв об’єкти нерухомості, серед яких і спірний об’єкт: будинок гуртожитку, розташований за адресою м. Умань, вул. І.Гонти, 29 (т.1 а.с.49).

20 липня 2009 року мешканці житлового будинку для малосімейних по вул. Івана Гонти, 29, м. Умань Черкаської області звернулись до прокурора Черкаської області з письмовим проханням захистити їх конституційні права, оскільки адміністрація товариств чинить шалений тиск та здійснюються заходи по їх виселенню, також просять передати будинок у комунальну власність (т.1 а.с.71).

Згідно повідомлення управління містобудування та архітектури Уманської міської ради від 12.04.2010 №492 Акт введення в експлуатацію спірного об’єкту відсутній, акт обстеження житлового будинку відсутній, акт приймання-передачі об’єкту на виконання рішення виконавчого комітету Уманської міської ради від 11.04.2002 року відсутній          (т.2 а.с.19).

Згідно повідомлення Уманського виробничого відділку комунального підприємства «Черкаське обласне об’єднане бюро технічної інвентаризації»від 09.04.2010 №675 будівля гуртожитку за адресою: м. Умань, вул. Івана Гонти, 29 не зареєстрована; остання технічна інвентаризація даного об’єкта проводилася 15.06.2004 р., про що ніякого окремого акту не складалося, була лише виготовлена інвентаризаційна справа; всіх інших документів вказаних у запиті в матеріалах архівної справи не міститься (т.2 а.с.9).

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 29 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України) прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави.

Позивач, в інтересах якого звернувся прокурор до суду, є представницьким органом місцевого самоврядування, суб’єктом владних повноважень, його повноваження визначені Конституцією України та Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Зі змісту позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави та громадян територіальної громади міста Умань, в особі Уманської міської ради (позивач у справі) вбачається, що має місце спір про право на гуртожиток по вул. Гонти,29 у місті Умань, якому за зверненням дочірнього підприємства першого відповідача, рішенням виконавчого комітету Уманської міської ради від 11.04.2002 року наданий статус житлового будинку для малосімейних. За доводами прокурора та позивача спірний об’єкт є комунальною власністю територіальної громади міста Умані, тому підлягає витребуванню з незаконного володіння другого відповідача.

Згідно ст.60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»Уманська міська рада від імені та в інтересах територіальної громади міста Умань відповідно до закону здійснює правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об’єктами права комунальної власності.

Способом захисту порушених прав держави та громадян прокурор обґрунтовано обрав визнання незаконними рішень про передачу спірного об’єкту до статутного фонду ВАТ, ТОВ, визнання права комунальної власності міста на спірний об’єкт, витребування майна з чужого незаконного володіння.

Суд погоджується з доводами прокурора про те, що перебіг строку позовної давності для звернення прокурора в інтересах держави та громадян з даним позовом починається з дня отримання звернення громадян –мешканців спірного об’єкта, з огляду на наступне.

Згідно ст.76 ЦК УРСР, чинного у період виникнення спірних правовідносин, діючого до 01.01.2004 року, перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права. В свою чергу, відповідно до ч.1 ст.261 ЦК України (набув чинності з 01.01.2004) перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Прокурор стверджує, що про порушення інтересів держави та громадян територіальної громади міста Умань, в особі Уманської міської ради, як представницького органу територіальної громади міста, він дізнався в ході прокурорської перевірки за зверненням громадян - мешканців спірного об’єкту, які звернулися за захистом своїх прав, тобто 20.07.2009 року. З позовом прокурор звернувся 09.12. 2009 року, який повністю підтримує позивач.

Відповідно до ст.257 ЦК України загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність) встановлено три роки. Отже згідно ст.267 ЦК України порушене право підлягає захисту.

З матеріалів справи вбачається, що спірний об’єкт обслуговувався через дочірнє підприємство житлово-експлуатаційного управління ВАТ «Тресту «Уманьпромжитлобуд»(першого відповідача). Зазначене дочірнє підприємство зверталось до виконавчих органів позивача із заявою про створення товариства співвласників з наданням гуртожитку статусу житлового будинку. Виконавчим комітетом позивача прийнято рішення про надання гуртожитку статусу житлового будинку. В подальшому, ні виконавчим комітетом позивача, ні першим та третім відповідачами організаційні заходи по створенню товариства співвласників не здійснювались. Однак ВАТ «Трест «Уманьпромжитлобуд»(перший відповідач) прийняв рішення та передав спірний об’єкт, разом з іншими об’єктами та корпоративними правами, до створеного за його участю ТОВ «Уманьпромжитлобуд-2»(другий відповідач).

Передачу спірного об’єкту до статутного фонду ТОВ «Уманьпромжитлобуд-2»(другого відповідача) суд вважає незаконною, отже підлягаючою визнанню недійсною, з огляду на наступне.

Процес приватизації першого відповідача завершився у березні 1999 року, про що був виданий наказ регіонального відділення ФДМУ по Черкаській області №1797-ПА від 15.03.1999.

Правові, економічні та організаційні основи приватизації державного майна регулювались Законом України «Про приватизацію державного майна»від 04 березня 1992 року №2163-ХІІ, зі змінами (далі вживається –ЗУ «Про приватизацію державного майна»).

Згідно ст.3 ЗУ «Про приватизацію державного майна», в редакції чинній у період приватизації першого відповідача, законодавство України про приватизацію складається з цього Закону, указів Президента України, інших актів законодавства, що регулюють здійснення приватизації.

Дія цього Закону не поширюється на:

приватизацію об'єктів державного земельного та житлового фондів, а також об'єктів соціально-культурного призначення, за винятком тих, які належать підприємствам, що приватизуються;

зміну організаційно-правових форм власності колгоспів, підприємств споживчої кооперації.

Законом України №2453-ІУ від 03.03.2005 року до абзацу другого частини другої ст.3 ЗУ «Про приватизацію державного майна», були внесені зміни стосовно не поширення дії цього Закону на приватизацію об'єктів державного житлового фондів, у тому числі гуртожитків, а також об'єктів соціально-культурного призначення, що фінансуються з державного бюджету, в тому числі об'єктів сфери охорони здоров'я, за винятком тих, які належать підприємствам, що приватизуються.

Згідно ст.ст.127-131 ЖК УРСР, Примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою Ради міністрів УРСР від 03.06.86 року №208, гуртожитки –це спеціально споруджені або переобладнані для цієї мети житлові будинки.

Таким чином, спірний об’єкт відносився до державного житлового фонду, відповідно, мав особливий правовий статус і на нього не поширювався ЗУ «Про приватизацію державного майна».

Правові засади приватизації житла, що знаходиться в державній власності, його подальше використання та утримання визначались Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду»від 19.06.1992 №2482-XII (далі –ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду»).

Згідно ст.1 ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду», в редакції чинній на початок приватизації державного підприємства, приватизація державного житлового фонду (далі - приватизація) - це відчуження квартир (будинків) та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.

Державний житловий фонд - це житловий фонд місцевих Рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ.

Відповідно до ст.2 ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду»до об'єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків та одноквартирні будинки (надалі - квартири (будинки), які використовуються громадянами на умовах найму (пункт 1 статті 2 в редакції Закону № 3981-XII від 22.02.94).

З матеріалів справи вбачається, що після завершення приватизації першого відповідача на обслуговуванні його дочірнього підприємства житлово-експлуатаційного управління залишились гуртожитки.

Відповідно до ст.2 Закону України від 03.03.1998 року №147/98-ВР, зі змінами «Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності» (далі –Закон №147) об’єктом передачі згідно з цим Законом є житловий фонд та інші об’єкти соціальної інфраструктури, які перебувають у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, установ, організацій або не увійшли до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації) у тому числі не завершені будівництвом.

Згідно ст.4 Закону №147 передача об’єктів з державної у комунальну власність здійснюється на підставі рішення Кабінету Міністрів України, органів, уповноважених управляти державним майном.

Внаслідок бездіяльності виконавчих органів позивача, першого та третього відповідачів пропозиції відповідно до Закону №147 щодо передачі гуртожитків у комунальну власність не були здійснені. Тому спірний об’єкт продовжував знаходитись в управлінні першого відповідача.

У переліку об’єктів Акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу Тресту Уманьпромжитлобуд, який перетворився у ВАТ (перший відповідач) відповідно до Указу Президента України «Про корпоратизацію», спірний об’єкт не значиться. Документи, які б свідчили про включення вартості спірного об’єкту до вартості цілісного майнового комплексу першого відповідача при його корпоратизації та приватизації, відповідачами не надано, не виявлені вони також прокурором та судом.

За таких обставин, є підстави вважати, що Українською державною будівельною корпорацією «Укрбуд»(третій відповідач) рішення про передачу спірного об’єкту до статутного фонду першого відповідача не приймалось. Тому позовні вимоги про визнання недійсним рішення третього відповідача про передачу спірного об’єкту до статутного фонду першого відповідача задоволенню не підлягають, оскільки таке рішення не надано.

Правовстановлювальні документи, які б свідчили про набуття першим відповідачем права власності на спірний об’єкт, зокрема: акт державної приймальної комісії про прийняття спірного об’єкту до експлуатації, Акт приймання-передачі спірного об’єкту ВАТ, рішення про оформлення права власності, свідоцтво про право власності на нерухоме майно, тощо, відсутні. Відповідачі не надали суду доказів, які б свідчили про те, що спірний об’єкт ввійшов до складу приватизаційної маси першого відповідача. Втрачені документи про виділення земельної ділянки під будівництво спірного об’єкту.

З огляду на викладене, суд вважає, що вартість спірного об’єкту не ввійшла до статутного капіталу ВАТ «Трест «Уманьпромжитлобуд»(першого відповідача), він не набув права власності на спірний об’єкт. Отже не вправі був розпорядитись спірним об’єктом шляхом передачі його до статутного фонду ТОВ «Уманьпромжитлобуд-2».

З матеріалів справи та наведених норм законодавства вбачається, що спірний об’єкт підлягав передачі безоплатно територіальній громаді міста Умань і мав стати об’єктом права комунальної власності міста Умань. Оскільки з вини виконавчих органів позивача, першого та третього відповідачів в установленому порядку передача спірного об’єкта до комунальної власності не відбулась, то з незалежних від позивача причин, він не отримав документи, які підтверджують набуття права комунальної власності на спірний об’єкт (п.2 ст.60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Отже право власності територіальної громадян міста Умань в особі громадян –мешканців будинку та її представницького органу - Уманської міської ради є порушеним, тому підлягає захисту.

Згідно п.8 ст.60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»право комунальної власності захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб’єктів.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Суд вважає доведеним, що територіальна громада міста Умань в особі її представницького органу - Уманської міської ради є власником спірного об’єкта. Однак це право не визнається відповідачами, про що свідчить їх бездіяльність щодо передачі спірного об’єкта до комунальної власності та незаконна передача його до статутного фонду створеного ТОВ.

Таким чином, позовні вимоги про визнання права комунальної власності на спірний об’єкт за територіальною громадою міста Умань є обґрунтованими.

Як зазначено вище, спірний об’єкт незаконно переданий першим відповідачем до статутного капіталу ТОВ «Уманьпромжитлобуд -2»(другий відповідач). Отже володіння спірним об’єктом ТОВ «Уманьпромжитлобуд-2»(другий відповідач) є незаконним.

Оскільки спірний об’єкт набуто другим відповідачем безвідплатно у особи, яка не мала права його відчужувати, згідно зі ст.ст. 387, 388 ЦК України Уманська міська рада, як представницький орган власника майна, має право витребувати його у ТОВ «Уманьпромжитлобуд -2»у всіх випадках.

Отже, підлягають задоволенню також позовні вимоги про витребування спірного об’єкта із незаконного володіння ТОВ «Уманьпромжитлобуд -2».

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати недійсною передачу відкритим акціонерним товариством "Трест Уманьпромжитлобуд" (ідентифікаційний код 01271020, Черкаська область м. Умань, вул. Жовтневої революції, 22/2) до статутного фонду товариства з обмеженою відповідальністю "Уманьпромжитлобуд-2" (ідентифікаційний код 33133679, Черкаська область, м. Умань, вул. Енергетична, 1) будинку гуртожитку (житлового будинку для малосімейних), розташованого за адресою: м. Умань, вул. Івана Гонти, 29, загальною площею 4805,9 кв.м., вартістю 258700 грн., оформлену актом №4 прийому-передачі внеску учасника товариства в статутний фонд ТОВ «Уманьпромжитлобуд-2» від 01 березня 2005 року.

Визнати за територіальною громадою міста Умань в особі Уманської міської ради Черкаської області право комунальної власності на житловий будинок для малосімейних, який знаходиться за адресою: м. Умань, вул. Івана Гонти, 29, загальною площею 4805,9 кв. м.

Витребувати з незаконного володіння товариства з обмеженою відповідальністю "Уманьпромжитлобуд-2", м. Умань, вул. Енергетична, 1, ідентифікаційний код 33133679 житловий будинок для малосімейних (гуртожиток), який знаходиться за адресою: м. Умань, вул. Івана Гонти, 29, загальною площею 4805,9 кв.м, вартістю 258700 грн. та передати його територіальній громаді міста Умань в особі Уманської міської ради.

Відмовити в решті позовних вимог.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Уманьпромжитлобуд-2", м. Умань, вул. Енергетична, 1, ідентифікаційний код 33133679:

- в доход Державного бюджету України через Уманську об’єднану Державну податкову інспекцію, м. Умань, пл.Леніна, 1, для зарахування на реєстраційний рахунок УДК в м. Черкаси №31117095700002 банк –ГУДКУ в Черкаській області, МФО 854018, код 22809222, код бюджетної класифікації 22090200 символ звітності банку 095 –2587,00 грн. державного мита;

- в доход Державного бюджету України через відділ Державної виконавчої служби Уманського міськрайонного управління юстиції, м. Умань, вул.Урицького, 29, для зарахування на реєстраційний рахунок №31210259700002 в ГУДКУ у Черкаській області, МФО 854018, код платежу 22050000 –236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення може бути оскаржено до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

СУДДЯ                                                                                Н.М.Курченко

Повне рішення складено та підписано 17 травня 2010 року.