Рішення № 9580595, 12.05.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №09/692

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Курченко Н.М., при секретарі Лавріненко С.І., за участю представників сторін: позивача - Смаглій В.М. за довіреністю, першого відповідача - ОСОБА_2 за довіреністю, ОСОБА_3 за довіреністю, другого відповідача - Святченко Н.А. державний реєстратор начальник управління, ОСОБА_5 за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "РОСТЕКС Інтернешнл" м. Черкаси до громадянина ОСОБА_6 м. Київ (перший відповідач) та Управління з питань державної реєстрації субєктів господарювання виконавчого комітету Черкаської міської ради (другий відповідач) про визнання ОСОБА_6 таким, що не набув права власності на частку в статутному капіталі та права на одержання прибутку (дивідендів), а також вартості частини майна, зобов'язання внести зміни до ЄДР, -

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду подано позовну заяву, у якій позивач просить:

1. Визнати ОСОБА_6 таким, що не набув права власності на частку та корпоративні права у товаристві з обмеженою відповідальністю "РОСТЕКС Інтернешнл" (далі вживається скорочено ТОВ).

2. Зобов'язати Управління з питань державної реєстрації субєктів господарювання виконавчого комітету Черкаської міської ради внести зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (далі вживається скорочено ЄДР) по ТОВ, а саме: в даних про розмір сплаченого статутного фонду (статутного або складеного капіталу) ТОВ суму 11900,00 грн. замінити на суму 7140,00 грн.

В процесі вирішення спору, 12 травня 2010 року позивач подав заяву про зменшення та уточнення позовних вимог, у якій просить:

1. Визнати ОСОБА_6 таким, що не набув права власності на частку у статутному капіталі ТОВ та права на одержання прибутку (дивідендів) ТОВ, а також вартості частини майна пропорційно несплаченій частці у статутному капіталі ТОВ у разі виходу ОСОБА_6 із ТОВ.

2. Зобовязати Управління з питань державної реєстрації субєктів господарювання виконавчого комітету Черкаської міської ради через державних реєстраторів даного управління внести зміни до ЄДР по ТОВ, а саме: в даних про розмір сплаченого статутного фонду (статутного або складеного капіталу) ТОВ суму 11900,00 грн. замінити на суму 7140,00 грн.

Судом прийнята до розгляду заява позивача про зменшення та уточнення позовних вимог.

Позовні вимоги мотивовані наступним:

- у липні 1997 року громадянина ОСОБА_6 було прийнято до складу учасників товариства та визначений розмір його вкладу до статутного фонду товариства;

- в порушення вимог ст.11 Закону України «Про господарські товариства», умов установчого договору, ОСОБА_6 не виконав свій обовязок щодо сплати внеску до статутного фонду ТОВ, чим порушив права інших учасників ТОВ;

- за рахунок учасників товариства, які внесли свої вклади, товариство розпочало свою діяльність, була створена виробнича база; отриманий товариством прибуток не розподілявся між учасниками в якості дивідендів, а направлявся на створення та розширення виробничої бази;

- у грудні 2009 року ОСОБА_6 заявив про намір вийти з товариства, відповідно, при виході він має право на 40 відсотків вартості майна, тому вимагав провести аудиторську перевірку, у тому числі щодо розміру його частки при виході із ТОВ;

- у товаристві склалася ситуація, при якій учасник товариства ОСОБА_6, який не виконав свої зобовязання перед товариством, у тому числі, повязані з майновою участю, претендує на 40 відсотків майна товариства;

- виходячи зі змісту ч.1 ст.140, 147, ч.1 ст.317 Цивільного кодексу України (далі вживається скорочено ЦК України), ч.1 ст.50 Закону України «Про господарські товариства», ч.1 ст.167 Господарського кодексу України (далі ГК України), учасник ТОВ набуває право власності на частку у статутному капіталі цього ТОВ, а відповідно, і корпоративні права, після сплати свого вкладу до статутного капіталу ТОВ;

- згідно ч.2 ст.148 ЦК України, учасник який виходить з товариства, має право одержати вартість частини майна пропорційно частці у статутному капіталі, в свою чергу Пленум Верховного суду України у постанові №13 від 24 жовтня 2008 року «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» у п.30 встановив, що у разі, якщо учасник не повністю вніс (не повністю оплатив) свій вклад до статутного капіталу товариства, йому виплачується дійсна вартість частки пропорційно внесеній (оплаченій) частці вкладу;

- оскільки ОСОБА_6 не сплатив свій вклад до статутного фонду ТОВ, останнє має несформований статутний фонд, на даний час сплачений статутний фонд становить фактично 7140,00 грн., в той час як зареєстрований 11900,00 грн.;

- ОСОБА_6 на претензії щодо несплати ним частки до статутного фонду посилається лише на дані ЄДР;

- в даному випадку єдиним способом захисту цивільних прав та інтересів ТОВ від вищенаведених неправомірних дії та бездіяльності зі сторони ОСОБА_6, а також його можливих кредиторів за його особистими боргами, щодо майна ТОВ, є визнання ОСОБА_6 таким, що не набув права власності на частку у товаристві;

- 22 лютого 2010 року ТОВ звернулося до державного реєстратора та повідомило, що при заповненні реєстраційної картки форми №6 від 30.08.2006 року, на підставі якої внесені відомості до ЄДР, помилково внесена інформація стосовно сформованого статутного капіталу ТОВ, зокрема, помилково внесено інформацію про розмір внесеного вкладу в сумі 4760,00 грн. по одному із учасників ТОВ, ОСОБА_6;

- ТОВ повідомило державного реєстратора про дану помилку та просило внести відповідні зміни, однак звернення залишилося без будь-якого реагування та відповіді, чим порушено ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»від 15 травня 2003 року №755-ІУ (далі вживається скорочено ЗУ №755);

- на даний час товариство опинилося у ситуації, при якій фактично неможливо провести коригування недостовірних відомостей ЄДР по ТОВ щодо даних про розмір сплаченого на даний час статутного фонду (статутного складеного капіталу) ТОВ, які були внесені державним реєстратором у серпні 2006 на підставі допущеної представником товариства помилки.

Перший відповідач у письмовому відзиві на позовну заяву просить у позові відмовити повністю, мотивуючи наступним:

- згідно ст.261 ЦК України початок перебігу позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила;

- з матеріалів справи вбачається, що позивач дізнався про порушення своїх прав ще 30.08.2006 року, коли до реєстраційної картки №6, як він стверджує, були внесені помилкові відомості;

- таким чином, позивач пропустив встановлений законом строк давності для захисту порушеного права, на застосуванні якого він настоює;

- доводи позивача стосовно не набуття ОСОБА_6 корпоративних прав вважає безпідставними, посилаючись на те, що особа стає носієм корпоративних прав з моменту вступу до ТОВ, отже перший відповідач набув корпоративних прав з моменту його прийняття до ТОВ, тобто у 1997 році;

- 14 квітня 2010 року ОСОБА_6 подав позов до господарського суду про зобовязання ТОВ видати свідоцтво товариства на належну йому частку, яка повторно була внесена 18 лютого 2010 року в сумі 4760,00грн. з призначенням платежу «Внесення вкладу (формування частки) ОСОБА_6 до статутного капіталу ТОВ;

- 29 березня 2010 року ОСОБА_6 звернувся до ТОВ із заявою про видачу свідоцтва, але відповідь на неї не отримав;

- доводи позивача про те, що ОСОБА_6 не вніс свою частку вкладу до статутного фонду, вважає такими, що не відповідають дійсності;

- доводи позивача про те, що ОСОБА_6 не приймав участі у фінансовій та майновій діяльності товариства , спростовуються рішеннями зборів ТОВ за участю ОСОБА_6;

- чинним законодавством, зокрема, ст.16 ЦК України та ст.20 ГК України не передбачений такий спосіб захисту права судом, як визнання учасника (засновника) ТОВ таким, що не набув права власності на частку;

- за систематичне невиконання учасником своїх обовязків українським законодавством передбачений лише такий вид його відповідальності, як виключення такого учасника зі складу ТОВ, при цьому обовязковою умовою підвідомчості такої вимоги суду є неможливість вирішення цього питання зборами учасників ТОВ через блокування таким учасником роботи зборів; ОСОБА_6 має частку, яка становить 40%, отже решта учасників володіють 60% голосів учасників, що дає можливість провести збори і голосування з питання виключення учасника зі складу ТОВ. Такі збори не проводились, питання виключення ОСОБА_6 зі складу учасників ТОВ на голосування не ставилось;

- щодо вимог про внесення державним реєстратором змін до ЄДР, то вони можливі тільки шляхом внесення відповідних змін до статуту ТОВ, що є виключною компетенцією загальних зборів ТОВ.

Другий відповідач у письмовому відзиві на позовну заяву просить у позові відмовити повністю, мотивуючи наступним:

- позивачем неправильно застосовані норми ЗУ №755, що призвело до неправильного визначення відповідача у справі;

- управління з питань державної реєстрації субєктів господарювання не може бути відповідачем у справі, а може бути лише третьою особою без самостійних вимог;

- зі змісту позову вбачається, що предметом спору є відносини між учасниками товариства в частині формування ними статутного капіталу ТОВ; управління з питань державної реєстрації субєктів господарювання не є учасником такого спору і не може бути, оскільки має зовсім інші повноваження, які врегульовані ЗУ №755;

- посилання позивача на порушення ст.19 ЗУ №755 не можуть бути прийняті до уваги, оскільки відомості, які позивач просить змінити у ЄДР, не підпадають під дію ст.19 цього Закону;

- жоден із державних реєстраторів не може прийняти на виконання і внести до ЄДР запис про відсутність у будь-кого із учасників товариства сформованого статутного фонду, оскільки такий запис не може бути внесений до ЄДР, бо він суперечить Закону України «Про господарські товариства», зокрема, його ст.52;

- позивач був зареєстрований Черкаським міськвиконкомом 15.02.1996 року із статутним капіталом 50000000 карб. У звязку із зміною складу учасників, збільшенням статутного капіталу, 30 липня 1997 року статут було зареєстровано в новій редакції. До складу учасників було прийнято ОСОБА_6 із часткою у статутному капіталі 112500,00 грн. Згідно ст.52 Закону України «Про господарські товариства», в редакції чинній на той час, ОСОБА_6 повинен був сформувати свою частку повністю не пізніше 30 липня 1998 року. Якщо учасник ТОВ не сформував своєї частки у статутному фонді товариства, він не може бути учасником цього товариства;

- 19 січня 1998 року товариство в черговий раз збільшує статутний фонд до 1181758,00 грн., частка ОСОБА_6 збільшена до 443159,00 грн.;

- 07 травня 2001 року на загальних зборах учасників, оформлених протоколом №9, учасники зменшили статутний фонд до 11900,00 грн., вказані зміни зареєстровані 12.06.2001 року, частка ОСОБА_6 становила 4462,50грн.;

- ТОВ було включено до ЄДР 13.09.2006 року, змін до установчих документів, повязаних із зміною статутного фонду протягом 2001 2006 років товариством не проводилось, отже статутний фонд відповідав тому розміру, який офіційно зареєстрований;

- у 2007 році до ст.52 Закону України «Про господарські товариства»були внесені істотні зміни, відповідно до яких у лютому 2010 року державні реєстратори не мали законних повноважень коригувати загальний розмір статутного фонду і сплачений розмір. Виходячи із вказаних змін учасники товариства повинні заявити про ліквідацію товариства, оскільки зменшення статутного фонду неприпустиме, бо на момент створення ТОВ мінімальний розмір статутного капіталу повинен становити 11900,00 грн., який і був зареєстрований.

Згідно ст. 77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалась перерва з 06 по 12 травня 2010 року.

У судовому засіданні:

- представник позивача підтримав позовні вимоги в редакції заяви від 12 травня 2010 року, просив їх задовольнити повністю, спростовуючи доводи першого відповідача послався на те, що ні у 2010 році, ні раніше позивач не отримував від ОСОБА_6 кошти, які підлягають внесенню до статутного капіталу ТОВ, спростовуючи доводи другого відповідача, посилався на те, що допущена представником позивача помилка при складенні реєстраційної картки, підлягає виправленню шляхом внесення змін до ЄДР;

- представники першого відповідача просили у позові відмовити з підстав, викладених у письмовому відзиві на позовну заяву;

- представники другого відповідача дотримувались доводів, викладених у письмовому відзиві на позовну заяву.

Згідно ст. 85 ГПК України за згодою представників сторін у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

ТОВ «РОСТЕКС Інтернешнл»(позивач) заснований 05 лютого 1996 року учасниками: ЗАТ «Любава», громадянами України - ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 (протокол №1 установчих зборів). Статут товариства зареєстрований у виконкомі Черкаської міської ради народних депутатів 15 лютого 1996 року, реєстраційний № 22809676. Статутний фонд товариства становив 50 млн. карб.

Рішенням загальних зборів учасників від 21.07.1997 року (протокол №5) до Статуту товариства внесені зміни та доповнення шляхом викладення статуту в новій редакції від 30 липня 1997 року. До складу учасників ТОВ було прийнято ОСОБА_6 із часткою у статутному капіталі 112500,00 грн.

Згідно п.1 розділу ІУ Статуту в редакції від 30 липня 1997 року статутний фонд товариства створений за рахунок власного майна та коштів засновників товариства у розмірі 300000,00 грн. Розмір вкладу кожного засновника визначається установчим договором і становить: ЗАТ «Любава»- 45000,00 грн.; ОСОБА_10 52500,00 грн.; ОСОБА_11 30000,00 грн. ОСОБА_12 - 30000,00 грн.; ОСОБА_13 - 30000,00 грн.; ОСОБА_6, - 112500,00 грн.

19 січня 1998 року товариство в черговий раз збільшує статутний фонд до 1181758,00 грн., частка ОСОБА_6 збільшена до 443159,00 грн.

07 травня 2001 року на загальних зборах учасників товариства, оформлених протоколом №9, зменшено статутний фонд товариства до 11900,00 грн. До статуту зареєстровані зміни від 13 вересня 2001 року, згідно яких учасники товариства створюють за рахунок майнових внесків статутний фонд товариства у розмірі 11900,00 грн. Розмір вкладу кожного засновника визначається цим Статутом товариства та установчим договором товариства. Частки розподіляються між засновниками в такому розмірі: ОСОБА_10 4760,00 грн. (40%); ОСОБА_11 1011,50 грн. (8,5%); ОСОБА_12 - 1368,50грн. (11,5%); ОСОБА_6 - 4760,00 грн. (40%) (пункти 1,2 розділу ІУ Статуту).

Реєстраційна карта субєкта підприємницької діяльності юридичної особи - позивача, у якій відображена частка ОСОБА_6 4760 грн., 06.09.2001 року заповнена ОСОБА_10 (учасник, а також директор товариства).

Згідно Витягу з ЄДР станом на 19.02.2010 року зареєстровані наступні дані про розмір статутного фонду (статутного або складеного капіталу), сплаченого капіталу на дату державної реєстрації та дата закінчення його формування: 11900,00 грн., 11900,00 грн., 15.02.1996. Перелік засновників (учасників) юридичної особи: ОСОБА_11, м. Черкаси, розмір внеску до статутного фонду 1011,50 грн.; ОСОБА_10, м. Черкаси, розмір внеску до статутного фонду 4760,00 грн.; ОСОБА_6, м. Київ, розмір внеску до статутного фонду 4760,00 грн.; ОСОБА_12, м. Черкаси, розмір внеску до статутного фонду 1368,50 грн. Керівник юридичної особи ОСОБА_10.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги не підлягаючими задоволенню, з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що предметом спору у справі є виконання зобовязань учасниками товариства в частині формування ними статутного фонду ТОВ.

За доводами позивача перший відповідач не вніс до статутного фонду ТОВ, обумовлену установчим договором частку вкладу. Тому не набув право власності на частку у статутному капіталі цього товариства. Оскільки до ЄДР помилково були внесені відомості щодо частки першого відповідача, то за зверненням позивача, другий відповідач зобовязаний був внести відповідні зміни про статутний фонд ТОВ до ЄДР.

Даний спір є спором між господарським товариством та його учасником, повязаний із виконанням засновником товариства зобовязань стосовно внесення вартості вкладу до статутного фонду ТОВ. Отже спір виник з корпоративних відносин, тому згідно ст.12 ГПК України зі змінами, внесеними Законом України №483, що набув чинності з дня його опублікування 29.12.2006 року, підвідомчий господарському суду. Відповідно до ст.16 ГПК України даний спір підлягає розгляду за місцем знаходження господарського товариства згідно з ЄДР, тобто господарським судом Черкаської області.

Позивач за своєю організаційно-правовою формою є товариством з обмеженою відповідальністю. Організація його діяльності врегульована Статутом товариства, Законом України «Про господарські товариства», Цивільним та Господарським кодексами України.

Статут позивача не містить конкретного пункту і розділу стосовно прав та обовязків учасників товариства. Окремі права учасників товариства визначені у розділі V Статуту товариства «Управління товариством». Згідно умов Статуту учасник вправі здійснювати свої повноваження як учасника ТОВ через свого представника. Нотаріально посвідчена довіреність від 19 жовтня 2009 року, видана ОСОБА_6 (Довіритель) ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_14 (Повірені) надає вказаним особам право у тому числі: кожному самостійно представляти інтереси Довірителя як засновника, учасника ТОВ «РОСТЕКС Інтернешнл», з наданням усіх прав засновника (учасника).

Таким чином, представник першого відповідача ОСОБА_2, який представляє інтереси учасника товариства ОСОБА_6 (перший відповідач) має належні повноваження діяти від імені ОСОБА_6, у тому числі, як від учасника (засновника) товариства та від сторони у господарському процесі.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 (перший відповідач) було прийнято до складу учасників ТОВ (позивача) 30.07.1997 року з часткою у статутному фонді - 112500,00 грн.

Статтею 52 Закону України «Про господарські товариства», в редакції на час вступу ОСОБА_6 до складу учасників ТОВ (позивача), було встановлено:

«У товаристві з обмеженою відповідальністю створюється статутний фонд, розмір якого повинен становити не менше суми, еквівалентної 625 мінімальним заробітним платам, виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, діючої на момент створення товариства з обмеженою відповідальністю.

До моменту реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю кожен з учасників зобов'язаний внести не менше 30 відсотків вказаного в установчих документах вкладу, що підтверджується документами, виданими банківською установою.

Учасник зобов'язаний повністю внести свій вклад не пізніше року після реєстрації товариства. У разі невиконання цього зобов'язання у визначений строк учасник, якщо інше не передбачено установчими документами, сплачує за час прострочки 10 відсотків річних з недовнесеної суми.»

Таким чином, ОСОБА_6 повинен був внести свій вклад в розмірі 112500,00 грн. до статутного фонду ТОВ не пізніше 30 липня 1998 року.

19 січня 1998 року, тобто до закінчення терміну повного внесення ОСОБА_6 вкладу до статутного фонду ТОВ, останнє збільшило свій статутний фонд до 1181758,00 грн. При цьому частка ОСОБА_6 була збільшена до 443159,00 грн.

Збільшену частку ОСОБА_6 повинен був внести не пізніше 19 січня 1999 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 1998 року №740 затверджено Положення про порядок державної реєстрації субєктів підприємницької діяльності. Згідно з п.7 цього Положення відповідальність за відповідність установчих документів законодавству несе власник (власники) або уповноважені ним (ними) органи, які подають документи для державної реєстрації субєкта підприємницької діяльності.

Реєстраційна карта субєкта підприємницької діяльності юридичної особи позивача №22809676, у якій відображена частка ОСОБА_6 112500,00 грн., заповнена ОСОБА_10 (учасник, а також директор товариства).

Рішенням загальних зборів учасників від 07.05.2001 року (протокол №9) товариство зменшило статутний фонд до його мінімального розміру в сумі 11900,00 грн. Частка ОСОБА_6 була визначена в сумі 4760,00 грн.

Реєстраційна карта субєкта підприємницької діяльності юридичної особи - позивача, у якій відображена частка ОСОБА_6 в сумі 4760 грн., 06.09.2001 року також була заповнена ОСОБА_10 (учасник, а також директор товариства).

Позивачем не надано доказів, які свідчили про те, що ним до ОСОБА_6 вживались, встановлені ст.52 Закону України «Про господарські товариства»міри відповідальності за невиконання зобовязання стосовно внесення вкладу до статутного фонду у встановлений строк. Наступні рішення зборів учасників товариства свідчать про те, що товариство декларувало статутний фонд ТОВ, як сформований повністю.

06.09.2001 року до органу реєстрації позивачем подана реєстраційна картка, у якій задекларований статутний капітал, як сформований, у тому числі частка ОСОБА_6 (першого відповідача) в сумі 4760 грн.

З 01 липня 2004 року набрав чинності ЗУ №755. Згідно п.2 Прикінцевих положень цього Закону всі субєкти господарювання юридичні особи відповідно до вимог ст.19 ЗУ №755 до кінця 2005 року зобовязані провести заміну раніше виданого свідоцтва на свідоцтво єдиного зразка. Для включення до ЄДР заявник повинен був надати лише реєстраційну картку форми №6, свідоцтво про державну реєстрацію старого зразка та підтвердити документально свої повноваження.

Згідно даних витягу з ЄДР позивач включений до ЄДР 13.09.2006 року. Зміни до установчих документів, повязаних із зміною статутного фонду у період з 06 вересня 2001 року (дата реєстрації останніх змін до установчих документів) по 13 вересня 2006 року (дата внесення товариства до ЄДР), позивач відповідними рішеннями зборів учасників не підтвердив. Отже розмір його статутного фонду, зазначеного у реєстраційній картці, поданій при внесенні ТОВ до ЄДР, відповідав тому розміру, який був офіційно зареєстрований. При чому розмір статутного фонду позивача відповідав законодавчо встановленому мінімальному розміру статутного фонду для ТОВ.

Законом України від 27.04.2007 р. № 997-V до ст.52 Закону України «Про господарські товариства»були внесені істотні зміни. В редакції вказаного Закону статтею 52 Закону України «Про господарські товариства»встановлено:

«У товаристві з обмеженою відповідальністю створюється статутний (складений) капітал, розмір якого повинен становити не менше суми, еквівалентної 100 мінімальним заробітним платам, виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, діючої на момент створення товариства з обмеженою відповідальністю.

До моменту реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю кожен з учасників зобов'язаний внести до статутного (складеного) капіталуне менше 50 відсотків вказаного в установчих документах вкладу. Внесення до статутного (складеного) капіталу грошей підтверджується документами, виданими банківською установою.

Частина статутного капіталу, що залишилася несплаченою, підлягає сплаті протягом першого року діяльності товариства. Якщо учасники протягом першого року діяльності товариства не сплатили повністю суму своїх вкладів, товариство повинне оголосити про зменшення свого статутного капіталу і зареєструвати відповідні зміни до статуту в установленому порядку або прийняти рішення про ліквідацію товариства.

Учаснику товариства з обмеженою відповідальністю, який повністю вніс свій вклад, видається свідоцтво товариства.

Зменшення статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю допускається після повідомлення про це в порядку, встановленому статутом, усіх його кредиторів. У цьому разі кредитори мають право вимагати дострокового припинення або виконання відповідних зобов'язань товариства та відшкодування їм збитків.

Збільшення статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю допускається після внесення усіма його учасниками вкладів у повному обсязі».

До внесення вказаних змін до Закону України «Про господарські товариства»позивач був діючим товариством, зареєстрованим в установленому порядку, у тому числі був зареєстрований його статутний фонд та розмір часток учасників, будь-яких претензій стосовно невнесення ОСОБА_6 частки вкладу до статутного фонду ТОВ, позивач не заявляв.

Доводи позивача про те, що обставини відсутності вкладу першого відповідача до статутного фонду та помилка у реєстраційній картці, йому стали відомі після вимог першого відповідача про його вихід зі складу учасників, не відповідають фактичним обставинам справи.

Враховуючи наведені обставини справи та приписи законодавства, суд вважає позовні вимоги до першого відповідача не доведеними.

Вимоги позивача до другого відповідача суд вважає безпідставними, з огляду на наступне.

Згідно ст.17 ЗУ №755 в ЄДР, у тому числі, містяться такі відомості щодо юридичної особи: перелік засновників (учасників) юридичної особи, у тому числі ім'я, місце проживання, ідентифікаційний номер фізичної особи - платника податків, якщо засновник - фізична особа; найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код, якщо засновник - юридична особа; дані про розмір статутного фонду (статутного або складеного капіталу), у тому числі частки кожного із засновників (учасників), а також розмір сплаченого статутного фонду (статутного або складеного капіталу) на дату проведення державної реєстрації та дата закінчення його формування.

Згідно частин 1, 2 статті 18 вказаного Закону встановлено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до ЄДР, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до ЄДР, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

На дату внесення відомостей до ЄДР про ТОВ (позивача) він був організаційно створений, його статутний фонд був зареєстрований. Останні зміни до статуту стосовно часток учасників, у тому числі першого відповідача, були зареєстровані 12.06.2001 року. Отже всі дані про ТОВ, у тому числі дані про розмір статутного фонду, підлягали обовязковому внесенню до ЄДР. При поданні документів про внесення ТОВ до ЄДР позивач не подав доказів, які б свідчили про прийняття змін до статуту. Посилання позивача на те, що при складенні реєстраційної картки про внесення ТОВ до ЄДР була допущена представником помилка, не відповідають рішенням загальних зборів учасників, даним про внесення змін до статуту, даним установчого договору, реєстраційним даним згідно Положенню про державну реєстрацію субєктів підприємницької діяльності, з яких вбачається, що перший відповідач обліковується учасником товариства з 30 липня 1997 року і за ним обліковується частка у статутному фонді товариства у розмірі 4760,00 грн. 40%.

З огляду на викладене, суд вважає доводи відповідачів обґрунтованими. У позові до ОСОБА_6 (перший відповідач) та до Управління з питань державної реєстрації субєктів господарювання виконавчого комітету Черкаської міської ради (другий відповідач) слід відмовити повністю.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Відмовити повністю у позові до ОСОБА_6.

Відмовити повністю у позові до Управління з питань державної реєстрації субєктів господарювання виконавчого комітету Черкаської міської ради.

Рішення може бути оскаржено до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

СУДДЯН.М. Курченко

Повне рішення складено та підписано 17 травня 2010 року.