Рішення № 9580564, 12.05.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                            Справа №02/302

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Пащенко А.Д., із секретарем судового засідання Головко О.В.,

за участю представників: позивача: Поліщук Д.В. - за довіреністю, відповідача: Дібрівська Л.І. - за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу

за позовом приватного підприємства «СервісПромМонтаж -21С»

до приватного підприємства «Везувій»

про стягнення 14 633 грн. 12 коп.,

                    ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача 14 633 грн. 12 коп., в тому числі 9776 грн. боргу за виконані позивачем роботи по влаштуванню покрівлі з металочерепиці будівлі, розташованої за адресою: с. Червона Слобода, вул. Жовтнева, відповідно до укладеного між сторонами договору № 34 від 14 серпня 2008 року, 4496 грн. 96 коп. штрафу, 286 грн. 24 коп. інфляційних, 73 грн. 92 коп. три проценти річних.

Заявою від 27.04.2010 за підписом представника позивача позивач змінив підставу позову та просить стягнути з відповідача кошти в сумі 14633 грн. 12 коп., в тому числі 9776 грн. боргу за виконані позивачем роботи по утепленню фасаду будівлі, розташованої за адресою: с. Червона Слобода, вул. Жовтнева, відповідно до укладеного між сторонами договору № 5 від 09 лютого 2009 року, а також стягнути 4496 грн. 96 коп. штрафу, 286 грн. 24 коп. інфляційних, 73 грн. 92 коп. три проценти річних, з тих підстав, що в період з 2008 по 2009 роки між позивачем та відповідачем було укладено два договори підряду - № 34 від 14.08.2008 та № 5 від 09.02.2009, позивач виконав взяті на себе зобов’язання за обома договорами, оплата від відповідача за обома договорами надходила в один період часу і з 20.10.2009 до цього часу загальна заборгованість відповідача складає 9776 грн.; при поданні позову було помилково вказано посилання на договір № 34 від 14.08.2008; як встановлено після попереднього засідання, заборгованість обліковується по договору № 5 від 09.02.2009; сума позову не змінюється, оскільки сума заборгованості відповідача не змінилася.

Заявою від 05.05.2010 позивач збільшив розмір позовних вимог та просить стягнути із відповідача кошти в сумі 19574 грн. 33 коп., в тому числі 9776 грн. боргу за виконані позивачем роботи відповідно до договору № 5 від 09 лютого 2009 року, 755 грн. 93 коп. індексу інфляції, 146 грн. 24 коп. три відсотки річних, 8896 грн. 16 коп. штрафних санкцій.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у збільшеній сумі, просив задовольнити позов та прийняти рішення у даному судовому засіданні.

Представник відповідача в судовому засіданні та у відзиві на позов підтвердила наявність заборгованості перед позивачем в сумі 9776 грн., однак, заперечила проти нарахування пені та індексу інфляції і трьох процентів річних, оскільки відповідачем кошти сплачувалися наперед, отже, позивач також користувався коштами відповідача; позивач виконав неякісно роботи по договору № 34, наніс відповідачу збитки.

          Оцінивши докази у справі в їх сукупності, заслухавши пояснення та доводи представників сторін, суд встановив наступне.

          Ухвалою від 29 квітня 2010 року суд прийняв до розгляду заяву позивача про зміну підстав позову, тому суд розглядає позовні вимоги, які ґрунтуються на договорі № 05 від 09 лютого 2009 року, укладеному приватним підприємством «Везувій»(замовник по договору, відповідач по справі) в особі директора Шарої Ніни Михайлівни та приватним підприємством «СервісПромМонтаж –21 С»(виконавець по договору, позивач по справі) в особі директора Федосєєвої Світлани Олександрівни.

За умовами вказаного договору підряду № 05 від 09 лютого 2009 року відповідач доручив, а позивач зобов’язався забезпечити відповідно до проектної документації та умов договору виконання робіт по утепленню фасаду будівлі, розташованої за адресою: с. Червона Слобода, вул. Жовтнева.

Згідно п. п. 1.2. п. 1 договору склад та обсяг робіт, що доручається до виконання підряднику, визначені в Локальному кошторисі (Додаток № 1), що є невід’ємною частиною Договору.

В п.п. 3.1 п. 3 договору вказано, що ціна робіт визначається на основі Локального кошторису (Додаток № 1), що є невід’ємною частиною договору, є приблизною і складає 144 776 грн., в тому числі ПДВ –144 776 грн.

Відповідно до умов вказаного договору позивач виконав замовлені роботи і здав їх, а відповідач прийняв, про що сторони підписали Акт приймання виконаних підрядних робіт форми № КБ-2в та Довідку про вартість виконаних підрядних робіт форми № КБ-3 від 20 жовтня 2009 року на суму 144776 грн. Вказаний Акт та Довідка підписані повноважними представниками сторін, скріплені їх печатками, знаходяться у матеріалах справи. На них відсутні будь-які зауваження чи заперечення відповідача, не вказано наявності спору між сторонами щодо вартості робіт, вказаних у акті, чи щодо їх якості.

Відповідач розрахувався із позивачем частково, залишок боргу відповідача складає 9776 грн.

Згідно п. 7.2 договору остаточна сума узгоджується Сторонами після закінчення фактично виконаних робіт і фігурує в акті виконаних робіт, що підписується сторонами. Підписанням акту виконаних робіт Замовник підтверджує відсутність претензій по об’єму та якості виконаних робіт, а також по остаточній вартості робіт.

П. 7.3 договору передбачено, що після підписання акту виконаних робіт остаточна вартість робіт вважається узгодженою і Замовник зобов’язаний на протязі 3 банківських днів перерахувати грошові кошти в сумі узгодженої остаточної вартості (за виключенням суми передплати) на розрахунковий рахунок виконавця.

В силу частини 1 статті 173 Господарського кодексу України (далі –ГК України) зобов’язання, що виникає між суб’єктами господарювання, в силу якого один суб’єкт зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку, є господарським зобов’язанням.

Згідно з частиною 1 статті 174 ГК України, господарські зобов’язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до статей 193, 202 Господарського кодексу України та статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов’язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається із матеріалів справи і не спростовано відповідачем, останній не виконав свої зобов’язання за договором, не перерахував позивачу кошти в сумі 9 776 грн. в установлений договором строк - до 24.10.2009 року. Факт наявності заборгованості перед позивачем у вказаній сумі 9 776 грн. відповідач підтвердив.

З огляду на викладене, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 9776 грн. боргу є законною та обґрунтованою, підтвердженою належними доказами, вона не спростована і не заперечена відповідачем, отже, підлягає задоволенню.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Збільшення розміру позовних вимог є правом позивача, встановленим в статті 22 ГПК України, тому суд вважає за необхідне прийняти до розгляду заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог, що викликано донарахуванням заявлених у позові сум до 24.04.2010 року (у позовній заяві розрахунок здійснювався до 24.01.2010 включно).

Оскільки відповідно до умови п. 7.3. договору відповідач повинен був перерахувати кошти позивачу не пізніше 24.10.2009, тому при розрахунку індексу інфляції прострочення за жовтень не повинно рахуватися, отже, в результаті перерахунку належних до стягнення сум суд приходить до висновку, що з відповідача підлягає стягненню на користь позивача індекс інфляції в сумі 661 грн. 98 коп. за період з листопада 2009 року по березень 2010 року та три проценти річних за період з 24.10.2009 по 24.04.2010 в сумі 146 грн. 24 коп.

В п. п. 9.2 п. 9 Договору вказано, що замовник несе відповідальність за порушення зі свої вини за несвоєчасну сплату узгодженої суми остаточної вартості виконаних робіт неустойку у вигляді пені в розмірі 0.5 відсотків від суми невиконаного зобов’язання за кожний день прострочення. Вимога позивача про стягнення неустойки підлягає до часткового задоволення, з огляду на таке.

Згідно статті 216 Господарського кодексу України (далі –ГК України) учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Одним із видів господарських санкцій, які можуть застосовуватися у сфері господарювання, є штрафні санкції, що можуть застосовуватися у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня) відповідно до умов договору між сторонами.

Відповідно до статті 231 ГК України штрафними санкціями у цьому кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

          Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», згідно з пунктами 1, 3 якого розмір пені за прострочку платежу, що встановлюється за згодою сторони, обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З огляду на викладене, за прострочку платежу за договором може бути стягнута лише сума пені, яка не перевищує ту, що обчислена на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача пеня в сумі 999 грн. 29 коп. за період з 24.10.2009 по 24.04.2010.

          На підставі ст. 49 ГПК України з відповідача підлягають відшкодуванню позивачу, пропорційно розміру задоволених вимог, понесені останнім витрати на сплату державного мита в сумі 115 грн. 84 коп. та 139 грн. 67 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

З огляду на викладене, керуючись статтями 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог прийняти до розгляду.

2. Позов задовольнити частково.

          3. Стягнути із приватного підприємства «Везувій»(18036, м. Черкаси, вул. Чигиринська, 70, ідентифікаційний код 14211657) на користь приватного підприємства «СервісПромМонтаж 21С»(18000, м. Черкаси, бул. Шевченка, 242/1, оф.702/1, ідентифікаційний код 33018418) борг в сумі 9 776 грн., 661 грн. 98 коп. індексу інфляції, 146 грн. 24 коп. три відсотки річних, 999 грн. 29 коп. пені, 115 грн. 84 коп. витрат на сплату державного мита, 139 грн. 66 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

Суддя А.Д.Пащенко

Рішення підписане суддею 18.05.2010.