Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"13" травня 2010 р. Справа № 16/411
Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Спаських Н.М., з секретарем судового засідання Волна С.В., за участю представників сторін:
від позивача: Пастухов О.В. - за довіреністю у справі,
від відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" в особі Черкаського управління Центрального регіонального департаменту ПАТ "УкрСиббанк" до товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеропт-Сервіс" про стягнення 623 112,80 грн.
ВСТАНОВИВ:
Заявлено позов до відповідача про стягнення заборгованості кредитним договором № 11121391000 від 26.02.2007 року - 297 916,63 грн. достроково по кредиту, 252 083,37 грн. простроченої заборгованості по кредиту, 67 587,09 грн. боргу по процентах, 455,28 грн. пені за кредитом, 69,92 грн. пені по процентах та 5 000,00 грн. штрафу за порушення умов кредитного договору. У судовому засіданні представник позивача свої позовні вимоги підтримав та просить їх задовольнити повністю.
Представник відповідача у судові засідання жодного разу не з'явився, за клопотаннями відповідача засідання двічі відкладалися через хворобу його представника. Заперечень проти позову відповідачем суду не надано.
Суд вважає за можливе розгляд справи провести за відсутності представника відповідача по справі на підставі ст. 75 ГПК України за наявними документами.
Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши наявні в справі матеріали, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного:
26.02.2007 року між сторонами по справі було укладено кредитний договір № 11121391000, за умовами якого позивач зобов'язався надати відповідачу кредитні кошти в сумі ліміту 1 млн. грн. у вигляді поновлювальної кредитної лінії.
Додатковою угодою № 10 від 23.02.2009 року ( а.с. 17) сторонами було узгоджено, що кредит повинен бути повернутий відповідачем у повному обсязі не пізніше 20.02.2011 року. За умовами кредитного договору, кредит видається відповідачу 26.02.2007 року на поповнення обігових коштів ( п. 1.4.).
Додатковою угодою № 10 сторони також погодили графік погашення кредиту, в якому станом на 25-26 число кожного місяця за період до 20.02.2011 року вказано залишок максимально допустимої заборгованості за кредитом (а.с. 17 - оборот).
Згідно п. 1.3.1. та 1.3.2. кредитного договору за користування кредитними коштами відповідач повинен сплачувати 17,5 % річних з часу отримання кредиту і до часу його повернення 20.02.2011 року, а за користування коштами у понад встановлений кредитним договором кінцевий строк проценти сплачуються за ставкою 19,5 % річних.
У відповідності до п. 1.2.2. кредитного договору відповідач зобов'язався повернути основну суму кредиту та сплачувати плату за користування кредитом у вигляді процентів, комісій та сплачувати штрафні санкції і інші платежі на рахунок № 3739511121391. Кредит вважається повернутим в момент зарахування грошових коштів в повному обсязі на вказаний рахунок.
Кредитний договір між сторонами укладено у відповідності до вимог чинного законодавства, зокрема до ст. 1054 ЦК України, якою передбачено, що за кредитним договором банк видає кредит, а позичальник зобов'язується його повернути та сплатити проценти за користування кредитом на умовах договору між сторонами.
Доказів недійсності кредитного договору сторонами у справу не надано, кредитний договір сторонами виконувався.
У відповідності до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений договором строк.
В якості забезпечення виконання умов кредитного договору між сторонами також було укладено договір іпотеки № 8090 від 26.02.2007 року (а.с. 86), стосовно якого представник позивача надав пояснення суду про те, що звернення стягнення на предмет іпотеки банком не проводилося.
За доводами позивача, кредитні кошти відповідачем були отримані у повному об'ємі, що підтверджується меморіальними ордерами (а.с. 18-85), наявними у справі.
Заперечень проти отримання кредитних коштів відповідач суду не надав.
У відповідності до п. 5.5., 11 кредитного договору у випадку порушення відповідачем термінів повернення кредиту або термінів сплати процентів більше ніж на 5 днів, позивач має право змінити кінцевий термін погашення кредиту та плати за кредит. При цьому строк повернення кредиту вважається таким, що настав з дати отримання відповідачем письмової вимоги від позивача і відповідач в такому випадку зобов'язується повернути отриманий кредит та плату за кредит у встановлений банком заново термін у повному обсязі.
Оскільки сторонами було спеціально погоджено право позивача на дострокове стягнення боргу по кредиту, то дана вимога підлягає до виконання у відповідності до ст. 526 ЦК України. Така умова відповідає і положенням ч. 2 ст. 1050 ЦК України, у відповідності до умов якої якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
За доводами позивача, відповідач припинив вносити платежі на погашення кредиту з липня 2009 року і за розрахунками позивача станом на 04.02.2010 року сума належних до повернення платежів по кредиту становить у відповідача 297 916,63 грн. достроково та 252 083,37 грн. прострочених платежів ( а.с. 101). Доказів про сплату заборгованості по кредиту в повному розмірі відповідач суду не надав.
Претензію-вимогу про дострокове повернення кредиту від 07.10.2009 року № 1164 відповідачу було направлено 07.10.2009 року (а.с. 91). Повний розрахунок позивач вимагав провести до 22.10.2009 року. Вимоги банку відповідачем виконані не були, з чого і виник спір.
Як вказано вище, за розрахунками позивача відповідач повинен повернути позивачу за кредитним договором 252 083,37 грн. прострочених платежів по кредиту та 297 916,63 грн. платежів по кредиту достроково.
В цій частині позов підлягає до повного задоволення і з відповідача на користь позивача слід стягнути в загальній сумі 550 000,00 грн. заборгованості по кредиту, в т.ч. і достроково. Доказів про сплату кредиту відповідач суду не надав.
У відповідності до п. 1.3. кредитного договору відповідач повинен сплачувати проценти за користування кредитом в розмірі 17,5% та в розмірі 19,5% річних за користування кредитом понад встановлений у договорі строк.
При цьому нарахування процентів здійснюється щомісяця в останній робочий день поточного місяця методом факт/360 за період з дня фактичного надання кредитних коштів до часу їх повного повернення позивачу, а відповідач зобов'язується сплачувати нараховані проценти з 01 по 05 число включно кожного місяця, наступного за місяцем нарахування процентів.
За доводами позивача, за період з 27.02.2009 року і по 29.01.2010 року за відповідачем рахується прострочена та строкова заборгованість за процентами в сумі 67 587,60 грн. ( 8690,51 + 58 897,09)- розрахунок а.с. 101.
Розрахунок процентів зроблено вірно та у відповідності до умов кредитного договору. Доказів сплати процентів відповідач суду не надав, а тому до стягнення належить 67 587,60 грн. процентів з користування кредитними коштами.
Крім цього позивач також просить стягнути з відповідача 455,28 грн. пені по кредиту та 69,92 грн. пені про процентах. Дані вимоги підлягають до задоволення, виходячи з наступного:
У відповідності до п. 7.1. кредитного договору за порушення термінів повернення кредиту чи процентів відповідач на користь позивача повинен сплачувати пеню в розмірі 0,4% річних від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення платежу за методом "факт/360", але в будь-якому випадку такий розмір пені не може перевищувати розмір, встановлений законодавством України.
У відповідності до ст. 551 ЦК України пеня встановлюється за домовленістю сторін, при сплаті її розмір не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що відповідає положенням Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" .
Позивач просить стягнути 455,28 грн. пені за кредитом за період з 26.03.2009 року по 04.02.2010 року та 69,92 грн. пені по процентах за користування кредитом за період з 06.06.2009 року по 04.02.2010 року.
За цей період діяла така подвійна облікова ставка НБУ - з 16.02.2009 року ( 24 - 0,0657 за день), з 15.06.2009 року - ( 22% - 0,0603 за день) та з 12.08.2009 року (20,5% - 0,0562 за день).
Таким чином визначений позивачем у кредитному договір розмір пені 0,4% за день від суми боргу перевищує встановлений законодавством розмір пені. Однак при правильному розрахунку пені (за допомогою програми Ліга) з розміру подвійної облікової ставки НБУ і внаслідок допущеної позивачем помилки у власних розрахунках, позивач має право на стягнення навіть більшого від заявленого розміру пені, а тому суд вважає за необхідне зупинитися на розмірі пені, визначеній позивачем.
Доказів сплати пені відповідач суду не надав, а тому до стягнення з відповідача належить 455,28 грн. пені за кредитом та 69,92 грн. пені по процентах.
Позивач також просить стягнути з відповідача неустойку (штраф) у сумі 5 000,00 грн. за порушення умов кредитного договору. Дана вимога не підлягає до задоволення, виходячи з наступного :
У відповідності до п. 7.6. кредитного договору за порушення своїх зобов'язань за даним кредитними договором згідно п. 4.3, 4.4., 4.5, 4.7. відповідач повинен сплатити позивачу неустойку в розмірі 5 000,00 грн., яка фактично є штрафом. Позивачем же нараховано дану неустойку в зв'язку із систематичним порушенням графіку сплати кредиту та процентів, що не охоплюється пунктами 4.3, 4.4., 4.5, 4.7. кредитного договору.
За таких обставин застосування позивачем до відповідача штрафу в сумі 5 000,00 грн. є безпідставним.
На підставі викладеного, за кредитним договором від 26 лютого 2007 року № 11121391000 з відповідача на користь позивача слід стягнути лише 297 916,63 грн. достроково по кредиту, 252 083,37 грн. простроченої заборгованості по кредиту, 67 587,09 грн. боргу по процентах, 455,28 грн. пені за кредитом, 69,92 грн. пені по процентах, а в
частині стягнення 5 000,00 грн. штрафу за порушення умов кредитного договору --- слід відмовити.
Заперечень проти доводів та розрахунків позивача відповідач суду не надав, доказів проведення розрахунків в справі немає.
У відповідності до статті 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог слід стягнути лише 6 181,13 грн. сплаченого державного мита та 234,09 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись статтями 49, ст. 82-85 ГПК України, суд,
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеропт-Сервіс", ідентифікаційний код 30413880, м. Черкаси, вул. Громова, 138/11 на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсиббанк" в особі Черкаського управління Центрального регіонального департаменту ПАТ "Укрсиббанк", м. Черкаси, вул. О. Дашковича, 27, ідентифікаційний код 09807750 за кредитним договором від 26.02.2007 року № 11121391000 - 297 916,63 грн. достроково по кредиту, 252 083,37 грн. простроченої заборгованості по кредиту, 67 587,09 грн. боргу по процентах, 455,28 грн. пені за кредитом, 69,92 грн. пені по процентах, 6 181,13 сплаченого державного мита та 234,09 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В частині стягнення 5 000,00 грн. штрафу - позивачу відмовити.
Наказ видати.
Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду протягом 10 днів. СУДДЯ Н.М. Спаських
Судове рішення № 9580488, Господарський суд Черкаської області було прийнято 13.05.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 16/411. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: