Рішення № 9580459, 06.05.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" травня 2010 р. Справа № 18/480

Господарський суд Черкаської області у складі: головуючого судді Васяновича А.В.,

секретар судового засідання Гень С.Г.,

за участю представників сторін:

від позивача Штих М.М. представник за довіреністю,

від відповідача представник не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом закритого акціонерного товариства “Агроекопродукт”,

м. Канів, Черкаської області

до фізичної особи підприємця ОСОБА_2

Васильовича, м. Канів, Черкаської області

про стягнення 44 160 грн. 00 коп., -

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Черкаської області з позовом звернулося закрите акціонерне товариство “Агроекопродукт” до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про стягнення суми попередньої оплати в розмірі 44 160 грн. 00 коп.

Справа розглядається після відкладення.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.

Відповідач в судове засідання представника не направив, своїм правом на захист підприємець не скористався, відзиву на позовну заяву суду не надав.

Оскільки відповідач не був позбавлений права надати суду необхідні докази та свої доводи і міркування щодо предмету спору шляхом письмових пояснень та заперечень, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, та оскільки явка представників сторін в судове засідання обовязковою не визнавалась, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні, яке відбулося 06 травня 2010 року за згодою представника позивача було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №18/480.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено господарським судом під час розгляду справи, протягом грудня 2004 року січня 2005 року позивач перерахував відповідачу кошти в розмірі 60 000 грн. 00 коп. за будівельні матеріали (плити перекриття), що підтверджується копіями банківських виписок (а.с. 17 - 23).

З банківських виписок вбачається, що оплата проводилася за плити згідно договору №238 від 10 грудня 2004 року.

Ухвалою суду від 30 березня 2010 року було зобовязано сторони надати суду договір купівлі-продажу будівельних матеріалів від 10 грудня 2004 року №238.

Вказаний договір сторони суду не надали, проте, позивач у своїх письмових поясненнях зазначав, що договір купівлі продажу будівельних матеріалів за № 238 від 10 грудня 2004 року в письмовій формі укладений не був, оскільки переданий для підпису відповідачу екземпляр договору останній не підписав, та не повернув позивачу.

Таким чином, як вказував позивач, між сторонами було укладено договір купівлі-продажу будівельних матеріалів в усній формі, проте, номер та дата договору помилково знайшли своє відображення в платіжних документах.

Відповідач в свою чергу свої зобовязання виконав частково, поставивши позивачу товар на суму 15 840 грн. 00 коп., що підтверджується копією видаткової накладної №РН-0000027 від 17 липня 2009 року (а.с. 15).

18 листопада 2009 року позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу від 13 листопада 2009 року за №392 про передачу недопоставлених будівельних матеріалів на суму 44160 грн. 00 коп., яку було отримано відповідачем 24 листопада 2009 року, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 12).

В звязку із втратою інтересу за простроченим зобовязанням, 26 листопада 2009 року позивач надіслав вимогу від 25 листопада 2009 року про повернення коштів за недопоставлені будівельні матеріали в розмірі 44160 грн. 00 коп. Зазначену вимогу відповідач отримав 02 грудня 2009 року, про що свідчить копія повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 14).

Відповідач не повідомив позивача про результати розгляду вищезазначених вимог.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 11 встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Статтею 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом, як це передбачено ч. 1 ст. 639 ЦК України.

Згідно ч. 2 ст. 642 ЦК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції.

За таких обставин суд дійшов висновку, що між сторонами було укладено в усній формі договір купівлі-продажу будівельних матеріалів, згідно умов якого позивач зобовязався здійснити попередню оплату за поставлений товар (будівельні матеріали) в розмірі 60 000 грн. 00 коп., а відповідач в свою чергу поставити позивачу товар на вказану суму.

Позивач свої зобовязання виконав повністю і кошти сплатив.

Відповідач зобовязання з поставки товару виконав не повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобовязання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Продавець зобовязаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 ЦК України, як це зокрема, передбачено ст. 663 ЦК України.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобовязання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як зазначалося вище, відповідач вимогу про передачу недопоставлених будівельних матеріалів на суму 44160 грн. 00 коп., отримав 24 листопада 2009 року, тобто з урахуванням ст. 530 ЦК України відповідач повинен був поставити товар на суму 44160 грн. 00 коп. не пізніше 01 грудня 2009 року.

Проте взятого на себе зобовязання відповідач не виконав, будівельні матеріали на вказану суму позивачу не передав.

Частиною 2 статті 693 ЦК України передбачено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Вимоги позивача про повернення суми попередньої оплати відповідач також не виконав.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Під час розгляду даного спору відповідачем всупереч ст. ст. 33, 34 ГПК України не було доведено факту своєчасного здійснення поставки будівельних матеріалів в повному обсязі, а також не було надано суду доказів, що підтверджують повернення позивачу грошових коштів - попередньої оплати в розмірі 44160 грн. 00 коп.

За таких обставин суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими та правомірними, в звязку з чим позов про стягнення суми попередньої оплати в розмірі 44160 грн. 00 коп. слід задовольнити повністю.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 49, 82-84 ГПК України суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в Ощадбанку 3284 м. Канева, МФО 354585 на користь закритого акціонерного товариства “Агроекопродукт” вул. Дорошенка, 1, м. Канів, Черкаської області, ідентифікаційний код 24372924, р/р №26006910976581 в АКБ “Укрсоцбанк” Київська міська філія, МФО 322012 44 160 грн. 00 коп. попередньої оплати, 441 грн. 60 коп. витрат на сплату державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Київського міжобласного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.

Суддя А.В.Васянович

Повний текст судового рішення підписано 11 травня 2010 року.