Рішення № 9580207, 26.05.2010, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" травня 2010 р.Справа № 22/666-10 За позовом Відкритого акціонерного товариства енергопостачальної компанії "Хмельницькобленерго", в особі Хмельницького міського району електромереж, м. Хмельницький

до Хмельницького професійного ліцею сфери послуг, м. Хмельницький

про стягнення 83039,04 грн.

Суддя

Представники сторін:

позивача: Докієн В.В. - представник за довіреністю № 114 (присутня в судовому засіданні 17.05.2010 р.)

відповідача: Гура Л.М.- представник за довіреністю № 214

          Карван О.М. - представник за довіреністю № 213

Афоніна Л.В. - представник за довіреністю № 215 (присутня в судовому засіданні 17.05.2010 р.)

Рішення приймається 26.05.2010 р., оскільки в судовому засіданні 26.04.2010 р. та 17.05.2010 р. оголошувалась перерва.

Суть спору: позивач - відкрите акціонерне товариство Енергопостачальної компанії "Хмельницькобленерго" в особі Хмельницького міського району електричних мереж м. Хмельницький звернувся із позовом до господарського суду, яким просить стягнути з відповідача - Хмельницького професійного ліцею сфери послуг, м. Хмельницький заборгованість в сумі 83039,04грн. за спожиту електроенергію. На підтвердження позовних вимог позивач посилається на договір №690 від 21.10.2009р., рапорти про відпуск електроенергії №690 від 14.01.2010р., від 12.02.2010р., від 16.03.2010р., рахунки-фактури №690 від 14.01.2010р., від 15.02.2010р., від 16.03.2010р. тощо.

Представником позивача в судове засідання подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача 3631,68 грн. заборгованості, в т.ч. 1607,23 грн. пені, 1789,28 грн. інфляційних втрат, 235,17 3% річних .

Оскільки зменшення розміру позовних вимог не суперечить законодавству, не порушує чиї-небудь права та охоронювальні законом інтереси, вони господарським судом приймаються.

Повноважний представник позивача підтримує позовні вимоги та наполягає на їх задоволенні, посилаючись на те, що вони підтверджені поданими доказами.

Відповідач у відзиві на позов вказує на те, що сума боргу, заявлена у позові, станом на 26.04,2010р. має бути зменшена на 42852грн., тому що, відповідачем перераховано зазначену суму на поточний рахунок позивача 15.04.2010р., що підтверджується копіями платіжних доручень №178 та №183. Крім того, відповідач повідомляє, що Хмельницький професійний ліцей сфери послуг є бюджетною установою, тобто він не здійснює самостійної господарської діяльності, а його фінансування залежить від дотацій Міністерства освіти України, та на даний час ліцей перебуває у тяжкому матеріальному та фінансовому становищі. Розрахунки з позивачем будуть здійснюватися по мірі надходження грошових коштів на поточний рахунок відповідача. Тому, відповідач просить суд зменшити розмір пені, нарахованої позивачем Хмельницькому професійному ліцею сфери послуг до 207,00грн. та розстрочити виконання рішення суду по даній справі на 6 місяців.

Представники відповідача в судовому засіданні проти зменшених позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних не заперечили.

Розглянувши матеріали справи судом встановлено наступне.

21.10.2009р. між ВАТ енергопостачальної компанії "Хмельницькобленерго" в особі Хмельницького міського району електричних мереж, м. Хмельницький (постачальник) та Хмельницьким професійним ліцеєм сфери послуг, м. Хмельницький (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії юридичним та фізичним особам - суб'єктам підприємницької діяльності №690, згідно розділу 1 якого передбачено, що постачальник передає електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 573,0кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору, та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами. Точка продажу електричної енергії: згідно додатку №5 до даного договору.

Відповідно до розділу 2 договору під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ).

Постачальник зобов'язується виконувати умови цього договору. Повідомляти споживача про всі зміни тарифів на електричну енергію письмово або через засоби масової інформації за п'ять днів до введення їх у дію.

Споживач зобов'язується виконувати умови цього договору. Дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 цього договору та режиму роботи електроустановки. Оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків 10, 3 "Порядок розрахунків" та "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії"(п.2.31- п.2.3.3).

Згідно пункту 4.2.1 договору відповідальність споживача за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3 - 2.3.4 цього договору, з порушення термінів, визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,5% за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком. Споживач на вимогу постачальника відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України зобов'язується сплатити постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Відповідно до пункту 7.1 договору облік електроенергії, спожитої споживачем та (або) субспоживачами, приєднаними до електричнихмереж споживача, здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ відповідно до додатку 2 "Перелік місць установки розрахункових електролічильників". У разі порушення споживачем вимог нормативно-технічних документів встановлення та експлуатації засобів обліку, їх покази не використовуються при розрахунках за спожиту електроенергію, а обсяги спожитої електроенергії визначаються постачальником розрахунково згідно з вимогами додатка 10 "Порядок розрахунків".

Пунктом 9 договору визначені інші умови договору, згідно яких додатки до цього договору: 1,2,3,5,7,10,11, а також повідомлення про встановлення договірних величин споживання електричної потужності є невід'ємними частинами цього договору. Усі зміни та доповнення до цього договору оформлюються письмово, підписуються уповноваженими особами та скріплюються печатками обох сторін. Межа відповідальності за стан та обслуговування електроустановок визначаються відповідно до додатка 5 "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін". Спірні питання та розбіжності щодо виконання умов цього договору, щодо яких сторонами не буде досягнуто згоди, вирішуються у порядку, встановленому законодавством України. Цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 2009р. Договір вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. Договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь-якої із сторін у порядку, визначеному законодавством України. Сторони зобов'язуються письмово повідомляти про зміну реквізитів (місцезнаходження, найменування, організаційно-правової форми, банківських реквізитів тощо) не пізніше ніж через 10 днів після настання таких змін. Цей договір укладено у двох примірниках, які мають однакову юридичну силу, один з них зберігається у постачальника, другий - у споживача.

Договір підписано представниками та скріплено печатками сторін.

Заяв про припинення дії договору або зміни його умов не надходило.

Додатком №10 п. 1 до вказаного договору встановлений розрахунковий період споживання та оплати за електроенергію визначається календарним місяцем. Споживач самостійно здійснює повну поточну оплату вартості обсягу електричної енергії, згідно додатку №1 з врахуванням очікуваного споживання електроенергії за розрахунковий період у відповідності до 25 числа розрахункового періоду 100% від договірної величини споживання електроенергії розрахункового періоду.

Позивач, відповідно до рапортів про відпуск електроенергії №690 від 14.01.2010р., від 12.02.2010р., від 16.03.2010р. надіслав відповідачу рахунки-фактури про сплату електроенергії №690 від 14.01.2010р. на суму 80108,50грн., №690 від 15.02.2010р. на суму 93097,66грн., №690 від 16.03.2010р. на суму 92426,97грн., на загальну суму 265633,13грн.

Відповідач свої зобов'язання згідно договору в належним чином не виконав, за надану електроенергію відповідач сплатив заборгованість несвоєчасно.

Зокрема, відповідач в матеріали справи надано суду платіжні доручення від 15.04.2010р. №178 та №183 про сплату боргу в сумі 42852,00грн. та від 14 травня 2010 р. №235 та 233 - в сумі 15000,00 грн. та 22500,00 грн. відповідно.

Оскільки відповідач суму заборгованості в розмірі 79382,41 грн. своєчасно не погасив, позивачем нараховано відповідачу 1607,23грн. пені, 1789,28грн. - інфляційних, 235,17грн. - 3% річних.

В матеріалах справи відсутні докази про погашення вказаної заборгованості (інфляційних втрат, 3% річних, пені) в добровільному порядку, тому позивач звернувся з позовом про примусове її стягнення.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності судом враховується наступне:

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності із ст.173 Господарського кодексу господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 ЦК України).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Відповідно до п.1 Правил користування електричною енергію, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996р. №28 (у редакції Постанови НКРЕ від 17.10.2005р. № 910) договором про постачання електричної енергії є домовленість двох сторін (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом і споживач), що є документом певної форми, який встановлює зміст та регулює правовідносини між сторонами під час продажу постачальником за регульованим тарифом електричної енергії споживачу за тарифами, які регулюються відповідно до законодавства України.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про електроенергетику" постачання електричної енергії є надання електричної енергії споживачу за допомогою технічних засобів передачі та розподілу електричної енергії на підставі договору. Споживачами енергії є суб'єкти господарської діяльності та фізичні особи, що використовують енергію для власних потреб на підставі договору про її продаж та купівлю.

Згідно із ст.ст. 24-26 Закону України "Про електроенергетику" енергопостачальники зобов'язані забезпечувати надійне постачання електричної енергії згідно з умовами ліцензій та договорів. Споживачі електричної енергії мають право на підключення до електричної мережі у разі виконання правил користування електричною енергією. Споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Факт наявності основної заборгованості станом на січень 2010 р. складала 79382,41 грн. підтверджено наявними у справі матеріалами, а саме: договором, рапортами, рахунками, тощо.

Згідно ст.230 ГК України передбачає обов’язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

При цьому, сторонами в договорі на постачання електричної енергії передбачено, що за несвоєчасне проведення розрахунків за електричну енергію нараховується пеня в розмірі 0,5% за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Частиною 3 ст.549 ЦК України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання зобов’язання. Відповідно до ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст.3 зазначеного Закону розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Через несвоєчасне виконання зобов’язань позивач просить стягнути із відповідача пеню за порушення термінів проведення розрахунків в сумі 1607,23грн. за період: з 25.01.2010р. по 31.03.2010р., яка правомірно нарахована.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення має право: зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу,пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно п.2 ст. 233 ГК України якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасника господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Враховуючи, те що позивач не заперечує проти зменшення судом штрафних санкцій, та зважаючи на те, що відповідач є організацією з державною формою власності, сплатив основну суму заборгованості в повному об'ємі, а порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання відповідача та зменшити розмір пені до 207,00 грн.

Судом приймається до уваги наданий в матеріали справи розрахунок заборгованості із врахуванням інфляційних витрат та 3% річних, що відповідає чинному законодавству та фактичним обставинам справи.

Відповідно до п.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зі змісту вказаної статті вбачається, що зобов'язання сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, є втратами пов'язанами з інфляційними процесами в державі за час прострочення виконання зобов'язання боржником, а три процента річних є за своєю правовою природою платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.

Таким чином, враховуючи вимоги до ст. 625 ЦК України, позивач правомірно нарахував відповідачу 3% річних за несвоєчасне виконання зобов’язання в сумі 235,17грн. за період з 24.01.2010р. по 31.03.2010р. та 1789,28грн. - інфляційних втрат за період з січня 2010р. по березень 2010р. При цьому судом прийнято до уваги, що станом на січень 2010 р. заборгованість відповідача складала 79382,41 грн.

Як вбачається з матеріалів справи у відповідача станом на час вирішення справи існує заборгованість в сумі 2231,45 грн. за спожиту електричну енергію, з яких 207,00грн. - пені, 1789,28грн. - інфляційних, 235,17грн. - 3% річних, яка відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи, підтверджена належними доказами та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України витрати по оплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій останнього.

У відзиві на позов відповідач заявив клопотання, в якому останній просить суд розстрочити виконання рішення суду на шість місяців, обгрунтовуючи при цьому дане клопотання скрутним фінансовим становищем підприємства.

Відповідно до п.1.2. роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 12.09.1996р. № 02-5/333 „Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального Кодексу України” розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Суд вважає, що посилання відповідача на скрутне фінансове становище останнього не може слугувати підставою для задоволення заяви про розстрочку виконання рішення господарського суду Хмельницької області у справі №22/666-10. При цьому судом враховується, що достатніх та беззаперечних доказів на підтвердження наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення господарського суду Хмельницької області у справі №22/666-10 або роблять його неможливим, відповідачем суду не надано.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення господарського суду Хмельницької області у справі №22/666-10 на шість місяців є необгрунтованою, а тому у її задоволенні слід відмовити. При цьому приймається до уваги, що представник позивача заперечив проти задоволення вказаного клопотання.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-84, ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов відкритого акціонерного товариства енергопостачальної компанії "Хмельницькобленерго" в особі Хмельницького міського району електромереж, м. Хмельницький до Хмельницького професійного ліцею сфери послуг, м. Хмельницький про стягнення 3631,68 грн. грн. задовольнити частково.

Стягнути з Хмельницького професійного ліцею сфери послуг (м. Хмельницький, вул. Кам'янецька, 141, код 03063283) на користь ВАТ ЕК "Хмельницькобленерго", в особі Хмельницького міського району електромереж (м. Хмельницький, вул. Свободи, 57/2, код 22764703) 207,00грн. (двісті сім гривень 00 коп.) пені, 1789,28грн. (одну тисячу сімсот вісімдесят дев'ять гривень 28 коп.) інфляційних, 235,17грн. (двісті тридцять п'ять гривень 17 коп.) 3% річних, 102,00 грн. (сто дві гривні 00 коп.) - державного мита та 236,00грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В решті позову в частині стягнення 1400,23 грн. відмовити.

У задоволенні клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення суду на шість місяців відмовити.

                              Суддя                                                                      

віддруковано 3 примірника: 1. в справу, 2. позивачу, 3. відповідачу.Помічник судді- Цимбалюк І.О.