Рішення № 9580033, 12.05.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" травня 2010 р. Справа № 55/66-10

вх. № 2767/5-55

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Пономаренко Л.М.

відповідача- не з"явився

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Експовіза", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю " "Х-ЕКСПО", м. Харків

про стягнення 100046,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Експовіза", м. Харків, звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю " "Х-ЕКСПО", м. Харків, 88952,53 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції, 7029,94 грн. штрафу, 4063,53 грн. 3% річних та судових витрат, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору № 1803/1-08 від 18.03.08 р. не виконав свої зобов"язання щодо оплати робіт.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 31 березня 2010 р. було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 26 квітня 2010 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26 квітня 2010 р. було відкладено розгляд справи на 12 травня 2010 р.

Представник позивача у судовому засіданні підтримувала позовні вимоги.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з'явився, документів, витребуваних ухвалою, суду не надав, причини неявки суду не повідомив.

Судом перевірено юридичну адресу відповідача, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичих осіб та фізичних осіб підприємців станом на 17 березня 2010 року юридична адреса відповідача - 61054, м. Харків, вул. Академіка Павлова, 271, саме на вказану адресу судом направлялись процесуальні документи.

Представник позивача звернувся до суду з заявою про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Ця заява розглянута судом та задоволена як така, що не суперечить чинному законодавству.

У відповідності до ст.75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноваженого представника позивача, судом встановлено наступне.

18 березня 2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Експовіза", м. Харків (далі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю " "Х-ЕКСПО", м. Харків (далі відповідач) було укладено договір № 1803/1-08 на виконання робіт зі створення фрагментів експозицій виставки "Східно-український автомобільний салон", у відповідності до умов якого позивач зобов"язався виконати роботи, а відповідач, в свою чергу, прийняти та оплатити їх. Пунктом 3 договору передбачений строк його дії, а саме договір набирає чинності від дати його підписання обома сторонами та діє до повного та остаточного фінансового розрахунку між ними. Пунктом 5.3 договору передбачений порядок оплати, яка здійснюється відповідачем протягом 2-х банківських днів від дати підписання акту здачі-прийняття робіт. Пунктом 5.4 договору передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати суми, узгодженої актом здачі-прийняття робіт, відповідач сплачує штраф у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день затримки платежів.

Крім того, сторони до договору уклали додаткову угоду № 1 від 26.03.08 р., в якій узгодили про те, що позивач зобов"язується провести монтаж додаткового обладнання не пізніше 02 березня 2008 р. та визначили вартість робіт за додатковою угодою у сумі 56893,45 грн.

На виконання умов вказаного договору позивачем були виконані роботи на загальну суму 68475,85 грн., що підтверджується актами виконаних робіт від 31.03.08 р., які підписані обома сторонами.

Як було вищезазначено, сторони в договорі чітко встановили строк оплати товару- протягом 2-х банківських днів від дати підписання акту здачі-прийняття робіт.

Проте відповідач роботи прийняв, але за них не розрахувався.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач неодноразово звертався до відповідача з листами та претензіями(вих. 05/04 від 06.05.08 р., вих. № 07/01 від 06.07.09 р., № 08/01 від 17.08.09 р., вих. № 12/01 від 10.12.09 р та № 02/06 від 09.02.10 р.) з вимогою погасити заборгованість у сумі 68475,85 грн. як доказ напрвлення відповідачеві останньої претенії позивач надав до матеріалів справи належним чином засвідчену копію поштового повідомлення № 610521481299.

Проте відповідач на вимогу не відреагував та грошові кошти не перерахував.

Матеріали справи свідчать про те, що між сторонами був складений акт звірки взаєморозрахунків за договором № 1803/1-08 від 18.03.08 р., відповідно до якого заборгованість відповідача складає 68475,85 грн. Вказаний акт підписаний обома сторонами та скріплений печатками.

Внаслідок неналежного виконання прийнятих на себе зобов"язань щодо повної та своєчасної оплати, у відповідача виникла заборгованість у сумі 68475,85 грн.(сума основного боргу), що і стало підставою позивачу для звернення до господарського суду з відповідним позовом.

Згідно із ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи вказані обставини та враховуючи вимоги ст.526 Цивільного Кодексу України, а саме те, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча належним чином був повідомлений про розгляд справи в суді та мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обгрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення основного боргу в сумі –68475,85 грн. правомірна та обгрунтована, така , що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.ст. 610,611 ЦК України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов"язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, позовна вимога щодо стягнення з відповідача інфляційних нарахувань у сумі 20476,68 грн. за прострочення виконання грошового зобов"язання підлягає задоволенню як правомірна.

Судом встановлено, що позивач у розрахунках 3% річних допустив помилки.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога щодо стягнення річних підлягає задоволенню частково у сумі 4059,33 грн., в решті заявленої вимоги у сумі 4,2 грн. слід відмовити, як зайво нарахованої.

Згідно до ст.ст.193,198 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов"язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Згідно ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов"язання. Штрафом- є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов"язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов"язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи вимоги ст.629 ЦК України, а саме те, що договір є обов"язковим для виконання сторонами, приймаючи до уваги те, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов*язок щодо оплати робіт в терміни встановлені умовами укладеного договору, позовна вимога щодо стягнення неустойки за не виконання відповідачем своїх зобов"язань у строки визначені п.5.3 договору, яка нарахована позивачем за період з 24 вересня 2009 року по 25 березня 2010 року, оскільки фактично визначена сторонами як пеня - за кожен день прострочення, підлягає задоволенню у сумі 7029,94 грн.(розрахунок перевірений судом).

Відповідно до вимог ст.49 ГПК України, судові витрати покладаються на сторони, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст.ст. 526, ч.1 ст.530, 610, 611, ч. 2 ст. 625, ст. 629, 549 ЦК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.ст.82-85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю " "Х-ЕКСПО", м. Харків(61054, м. Харків, вул. Академіка Павлова, 271, код ЄДРПОУ 34390129, р/р № 26005070585 у ХФ ВАТ "Кредитпромбанк" м. Харкова, МФО 350727) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Експовіза", м. Харків(61054, м. Харків, вул. Академіка Павлова, 271, код ЄДРПОУ 34469790, р/р № 26001070631 у ХФ ВАТ "Кредитпромбанк" м. Харкова, МФО 350727) 68475,85 грн. боргу, 20476,68 грн. інфляційних, 7029,94 грн. неустойки, 4059,33 грн. 3% річних, 1000, 41 грн. державного мита та 235,99 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

В решті заявленої вимоги про стягнення 4,2 грн. 3 % річних відмовити.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст Рішення підписано 13 травня 2010 року.